ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-18/2234-2012 10.05.12
За первісним
позовом Заступника військового прокурора Рівненського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (позивач 1);
Квартирно-експлуатаційного відділу м. Рівне (позивач 2);
до Приватного вищого навчального закладу «Європейський університет»;
про стягнення 51 537,22 грн.
За зустрічним
позовом Приватного вищого навчального закладу «Європейський університет»;
до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Рівне;
про відшкодування витрат на поліпшення орендованого майна у розмірі 1 167 392,00 грн.
Суддя Мандриченко О.В.
Представники за первісним позовом:
Від прокуратури: не з'явилися;
Від позивача1: ОСОБА_2, представник, довіреність №220/720/д від 16.11.2011 р.;
Від позивача2: ОСОБА_2, представник, довіреність № 1 від 03.01.2012 р.;
Від відповідача: не з'явилися.
Представники за зустрічним позовом:
Від позивача: не з'явилися;
Від відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність № 1 від 03.01.2012 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.02.2012 року порушено провадження у справі №5011-18/2234-2012, розгляд справи призначено на 15.03.2012 р.
В судовому засіданні 15.03.2012 р. було оголошено перерву до 05.04.2012 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2012 р. прийнято зустрічний позов Приватного вищого навчального закладу «Європейський університет»до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Рівне про відшкодування витрат на поліпшення орендованого майна у розмірі 1 167 392,00 грн. для спільного розгляду з первісним позовом у справі №5011-18/2234-2012.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2012 р. відкладено розгляд справи до 03.05.2012 р.
В судовому засіданні 03.05.2012 р. було оголошено перерву до 10.05.2012 р.
Заступник військового прокурора Рівненського гарнізону звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі позивачів з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача 2 заборгованість з орендної плати в розмірі 45 029,22 грн., 6 188,00 грн. заборгованості з компенсації податку на землю, 319,48 грн. пені за несвоєчасне перерахування орендної з мотивів, вказаних у позовній заяві.
В матеріалах справи міститься заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач 2 просить стягнути з відповідача 52 503,71 грн. заборгованості з орендної плати, 7 219,94 грн. заборгованості по компенсації земельного податку, 482,41 грн. пені за несвоєчасне перерахування орендної плати.
У судових засіданнях представник позивачів за первісним позовом позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю.
Представники сторін і від прокуратури були належним чином повідомлені про час, день і місце розгляду справи, що підтверджується відмітками канцелярії на звороті ухвал про порушення провадження у справі і про відкладення розгляду справи, а також розписками про оголошення перерви.
Відповідач за первісним позовом -Приватний вищий навчальний заклад «Європейський університет», не надав письмовий відзив на позовну заяву, проте у своїй зустрічній позовній заяві зазначив, що відповідач виконав капітальний ремонт приміщень (будівель) в межах дозволеного (погодженого) орендодавцем обсягу робіт, загальна вартість затрачених коштів позивачем на проведення поліпшень в орендованих приміщеннях становить 1 167 392,00 грн. Відповідач зазначає, що позивач за первісним позовом фактично не оспорював заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог, і, тому відповідач за первісним позовом вважає, що первісний позов підлягає припиненню на підставі статті 80 Господарського процесуального кодексу.
Позивач за зустрічним позовом просить стягнути з відповідача за зустрічним позовом 1 167 392,00 грн. в рахунок відшкодування витрат на поліпшення орендованого майна, а також 23 347,84 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у зустрічній позовній заяві.
Відповідач за зустрічним позовом -Квартирно-експлуатаційний відділ м. Рівне, у своєму відзиві на позовну заяву просить відмовити у задоволенні зустрічного позову у зв'язку з тим, що вказана позивачем сума в розмірі 1 167 392,00 грн. є необґрунтованою, сторонами договору було погоджено кошторисну вартість робіт по реконструкції орендованого приміщення у розмірі 107 000,00 грн., у даному позові належним відповідачем є Головне квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України, а не Квартирно-експлуатаційний відділ м. Рівне.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд
Первісний позов.
05.10.2000 р. між Міністерством оборони України (орендодавець) та Рівненським відокремленим підрозділом «Європейський університет фінансів, інформаційних систем, менеджменту і бізнесу»(орендар) було укладено договір №690 (206/2000/ГоловКЕУ) оренди нежилих приміщень, розташованих на території військового містечка №41 в гарнізоні м. Рівне за адресою: вул. Шевченка, 67 а, інвентарний №1 (д/с), відповідно до умов якого орендодавець здав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежиле приміщення площею 583,5 кв. м., інвентарний №1 військового містечка №41 в м. Рівне по вул. Шевченка, 67 а, що знаходиться на балансі Міністерства оборони України, вартість якого визначена відповідно до експертного висновку про оцінку майна (додаток №3) і становить 161 478,00 грн. без урахування ПДВ.
Відповідно до п. 2.1. договору, момент користування орендованим майном настає одночасно з підписанням договору та акту прийому-передачі вказаного майна.
Пунктом 2.3. договору передбачено, що приміщення, які зазначені в п. 1.1. орендодавець передає орендарю для використання під навчальний заклад.
Згідно з п. 2.5. договору, у випадку розірвання договору оренди, закінчення терміну його дії та відмови від його продовження, орендар повинен повернути орендодавцю орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на час передачі його в оренду, з урахуванням фізичного зносу. Орендодавець повинен прийняти майно від орендаря згідно з актом прийому-передачі об'єкту оренди протягом одного місяця.
Вартість майна, що повертається орендарем орендодавцю, визначається на підставі передаточного балансу та акту інвентаризації майна на момент припинення договору оренди, звіреного з актом прийому-передачі майна в оренду. Майно вважається повернутим орендодавцеві з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі (п. 2.6. договору).
Відповідно до п. 3.1. договору, орендна плата визначається за методикою розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України і складає 16 147,80 грн. за рік (без урахування індексу інфляції та ПДВ).
Згідно з п. 3.2. договору, орендна плата за перший місяць оренди (з 01.09.2000 р.) розраховується згідно з додатком №4 до цього договору та складає 1 344,80 грн.
Пунктом 3.3. договору передбачено, що розмір орендної плати може бути переглянутий на вимогу однієї з сторін у разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих тарифів, та в інших випадках, передбачених законодавством України.
У п. 3.4. договору зазначається, що орендна плата перерахована несвоєчасно, або не в повному обсязі, стягується відповідно до чинного законодавства за весь період заборгованості з урахуванням пені в розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ на момент виникнення заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Понад орендну плату за нерухоме майно орендар повинен сплачувати щомісячно фактичні комунальні послуги та загально-експлуатаційні витрати на його утримання (додаток №5) (п. 5.11. договору).
Відповідно до п. 5.12. договору, орендар зобов'язаний щомісячно компенсувати орендодавцю частину податку за землю пропорційно площі землі, які займає здане в оренду нерухоме майно (крім бюджетних організацій).
Згідно з п. 6.2. договору, за погодженням з орендодавцем за рахунок власних коштів проводити реконструкцію, поліпшення орендованого майна, але вартістю не більше 24% його балансової вартості у разі, якщо ці поліпшення відокремити від відповідного об'єкту без заподіяння йому шкоди. Даний вид робіт оформляти окремою угодою між орендодавцем і орендарем.
Пунктом 10.1. договору передбачено, що він діє з 01.09.2000 року по 01.09.2005 року. Строк дії договору - 5 років.
Зміна або розірвання договору можуть мати місце за погодженням сторін. Зміни та доповнення, що вносяться, розглядаються сторонами протягом одного місяця. Одностороння відмова від виконання договору та внесення змін не допускається (п. 10.3. договору).
Відповідно до п. 10.7. договору, у разі відсутності заяви однієї з сторін про припинення або зміни оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, останній вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Згідно з п. 11.3. договору, плата за надані комунальні послуги, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується у відповідності до чинного законодавства за весь період заборгованості з урахуванням пені в розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ на момент виникнення заборгованості за кожний день прострочення (включаючи день оплати). За прострочення платежів з орендної плати та за надані комунальні послуги понад один місяць орендар сплачує пеню в розмірі 1% від суми заборгованості, крім того орендар сплачує щомісячну неустойку 0,1% від вартості орендованого майна.
Відповідно до акту прийому-передачі від 05.10.2000 року, відбулася передача об'єкта оренди від орендодавця до орендаря.
В розрахунку орендної плати, який є додатком №4 до договору оренди зазначається, що розмір плати за кожний наступний місяць визначається шляхом збільшення розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.
Згідно з додатком №5 до договору, споживана електроенергія сплачується щомісячно за діючими тарифом у день виплати із свідчень електролічильника, який встановлено на вводі орендованого майна не пізніше 5 днів після зняття показників лічильника. Споживання холодної води, стічної води, вивіз сміття -окремий договір з комунальними службами міста.
Сторонами укладено додатковий договір №206/2д до договору оренди, яким вказаний договір оренди викладено у новій редакції.
Відповідно до п. 3.1. договору, орендна плата, встановлена без ПДВ за базовий місяць (січень 2009 року) на рівні 3 722,56 грн. за результатами конкурсу (домовленості) з врахуваннями моніторингу орендної плати на аналогічних об'єктах оренди, але не нижче орендної плати, визначеної на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМУ від 04.101995 р. №786 (із змінами), яка становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (січень 2009 року) 3 722,56 грн.
Згідно з п. 3.2. договору, орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування базової орендної плати на індекси інфляції за період з базового до першого місяця оренди.
Пунктом 3.3. договору передбачено, що орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування базової орендної плати на індекси інфляції за період з базового до першого місяця оренди.
Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, встановленому чинним законодавством України.
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Відповідно до п. 10.1. договору, він укладений строком на один рік, що діє з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року.
Додатковим договором від 01.01.2011 року до договорів оренди №№204;205;206/2000/ГоловКеу сторони домовилися, що цей договір укладено строком на два роки з 01.01.2010 року по 01.01.2012 року включно.
Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», однією із істотних умов договору оренди та основним обов'язком орендаря є сплата орендних платежів з урахуванням індексу інфляції.
Обов'язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі закріплений у частині 3 статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
Згідно зі статтею 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Згідно зі статтею 29 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», за невиконання зобов'язань за договором оренди сторони несуть відповідальність, встановленому законодавчими актами України та договором.
Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України зазначає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобов'язання умов (неналежне виконання).
Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором або законом правові наслідки.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений договором або законом строк (ч. 1ст. 612 ЦК України).
Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджені в засіданні суду докази, господарський суд вважає позовні вимоги за первісним позовом такими, що не підлягають задоволенню. При цьому господарський суд виходить з наступного.
Договір оренди діє з 01.09.2000 року по 31.12.2009 року, що визначено самим договором і додатковими угодами до нього.
Відповідно до умов договору, орендар зобов'язався сплачувати на користь позивача 2 орендну плату за користування приміщенням.
Згідно з п. 3.2. договору в новій редакції, орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування базової орендної плати на індекси інфляції за період з базового до першого місяця оренди.
Пунктом 3.3. договору передбачено, що орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування базової орендної плати на індекси інфляції за період з базового до першого місяця оренди.
Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, встановленому чинним законодавством України.
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Додатковим договором від 01.01.2011 року до договорів оренди №№204;205;206/2000/ГоловКеу передбачено, що до нього додаються наступні додатки, які є невід'ємною його частиною:
- акт взаєморозрахунків;
- розрахунок орендної плати за домовленістю;
- моніторинг цін по орендній платі в регіоні;
- копія свідоцтва про державну реєстрацію орендаря;
- копія довідки про внесення до ЄДРПОУ орендаря;
- копія дозволу служби пожежної безпеки;
- копія свідоцтва про реєстрацію військової частини як суб'єкта господарської діяльності у Збройних Силах України;
- копія договору про страхування майна та платіжних документів, що породжують факт страхування.
Тобто, сторони договору погодили між собою ціну оренди, адже до додаткового договору додається розрахунок орендної плати за домовленістю. Додатковий договір підписано представниками орендодавця і орендаря.
В матеріалах справи міститься розрахунок орендної плати державного (військового) нерухомого майна, що перебуває на балансі КЕВ м. Рівне.
В даному розрахунку не зазначено, чи він відноситься до договору №204, №205 чи №206/2000/ГоловКеу, чи до всіх цих договорів.
Також не зазначено, чи саме цей розрахунок є додатком до додаткового договору, адже в правому верхньому куті розрахунку зазначено «Додаток №»і не зазначено, додаток до чого.
Крім того, даний розрахунок не підписаний директором Рівненської філії приватного навчального закладу «Європейський університет», тобто не доведено факту домовленості між сторонами щодо розміру орендної плати за базовий місяць оренди -грудень 2010 року.
Як видно з розрахунку, доданого до позовної заяви, у ньому використано саме той розмір орендної плати за базовий місяць оренди, який зазначено у вищевказаному розрахунку -5 927,42 грн. На підставі цього розміру здійснено розрахунки орендної плати за 2011 рік.
Тобто, заступником військового прокурора Рівненського гарнізону, який звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі позивачів, не надано належних доказів того, чому саме такий розмір заборгованості вказано у позові і на чому він ґрунтується.
Відповідно до п. 5.16. договору (нова редакція), орендар зобов'язаний щомісячно компенсувати орендодавцю кошти у розмірі частини податку на землю пропорційно площі землі, яку займає здане в оренду нерухоме майно, а також прилегла до будівлі чи споруди земельна ділянка площею 824 кв. м., на яку орендарю відповідно до чинного законодавства надається право користування для досягнення мети оренди.
Заступником військового прокурора Рівненського гарнізону не додано до матеріалів справи усіх додатків, передбачених договором оренди, відповідно до яких можна було б визначити розмір ділянки, яку зайняв відповідачко пропорційно до розміру всієї землі, за яку платиться податок за землю, і відповідно, розмір компенсації.
В матеріалах справи немає взагалі відомостей про суму всього податку за вказану земельну ділянку, тому господарський суд не має можливості встановити розмір компенсації, яка підлягає сплаті за договором оренди.
В зв'язку з цим заступник військового прокурора Рівненського гарнізону, який звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі позивачів, просить стягнути з відповідача 7 219,94 грн. компенсації земельного податку, однак в матеріалах справи немає доказів того, чому саме стільки коштів повинен сплатити відповідач в рахунок компенсації орендодавцеві частини податку за землю.
У п. 3.4. договору (п. 3.7. нової редакції) зазначається, що орендна плата перерахована несвоєчасно, або не в повному обсязі, стягується відповідно до чинного законодавства за весь період заборгованості з урахуванням пені в розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ на момент виникнення заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Враховуючи той факт, що господарський суд відмовляє у задоволенні вимог про стягнення заборгованості з орендної плати, стягненню не підлягає і пеня за прострочення сплати орендних платежів.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Отже, господарський суд не вважає за можливе задовольнити позовні вимоги заступника військового прокурора Рівненського гарнізону, який звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі позивачів: Міністерства оборони України і Квартирно-експлуатаційного відділу м. Рівне.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
Зустрічний позов.
Позивач за зустрічним позовом просить стягнути з відповідача за зустрічним позовом 1 167 392,00 грн. в рахунок відшкодування витрат на поліпшення орендованого майна, а також 23 347,84 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у зустрічній позовній заяві.
Відповідач за зустрічним позовом -Квартирно-експлуатаційний відділ м. Рівне, у своєму відзиві на позовну заяву просить відмовити у задоволенні зустрічного позову у зв'язку з тим, що вказана позивачем сума в розмірі 1 167 392,00 грн. є необґрунтованою, сторонами договору було погоджено кошторисну вартість робіт по реконструкції орендованого приміщення у розмірі 107 000,00 грн., у даному позові належним відповідачем є Головне квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України, а не Квартирно-експлуатаційний відділ м. Рівне.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.
Відповідно до ст. 64 ГПК України, суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
За змістом цих норм, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (постанова пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26 грудня 2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).
З матеріалів справи вбачається, що позивач за зустрічним позовом був обізнаний про місце, день та час розгляду справи, адже 15.03.2012 р., 05.04.2012 р., 03.05.2012 р. представник позивача за зустрічним позовом був у судових засіданнях, був повідомлений про час, день та місце розгляду справи, що підтверджується розписками про оголошення перерви, які знаходяться в матеріалах справи.
Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.
Неявка позивача в судове засідання та неподання позивачем витребуваних судом документів перешкоджає з'ясуванню судом всіх обставин справи, всебічному та об'єктивному дослідженню правомірності позовних вимог по справі та прийняттю правильного і обґрунтованого рішення в межах встановлених процесуальних строків.
Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом. Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Як визначено пунктом 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
З огляду на викладене, а також враховуючи те, що позивач за зустрічним позовом без поважних причин не направив свого представника в засідання господарського суду, що перешкоджає встановленню обставин справи та прийняттю правильного і обґрунтованого рішення, позов підлягає залишенню без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України.
Від представника відповідача за зустрічним позовом надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача Квартирно-експлуатаційного відділу м. Рівне на належного -Головне квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України.
Відповідно до частини 3 статті 24 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.
Враховуючи той факт, що належної згоди позивача за зустрічним позовом про заміну відповідача немає в матеріалах справи, у господарського суду немає достатніх правових підстав для задоволення клопотання відповідача за зустрічним позовом про заміну неналежного відповідача належним.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається в раз залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням).
Тобто, на користь позивача за зустрічним позовом підлягає поверненню сплачена ним сума судового збору за подання зустрічного позову.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 81 п. 5, 82-85 ГПК України, господарський суд
1. У задоволенні первісного позову відмовити повністю.
2. Зустрічний позов залишити без розгляду.
3. Повернути з Державного бюджету України на користь Приватного вищого навчального закладу «Європейський університет»(інд. 03115, м. Київ, бульвар А. Вернадського, 16-В, код ЄДРПОУ 24366800) 23 347 (двадцять три тисячі триста сорок сім) грн. 84 коп. судового збору. Видати наказ.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
СуддяО.В. Мандриченко
Дата складання рішення 17.05.2012 р.