ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-35/4045-2012 16.05.12
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія «ВУСО»
до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова
компанія «Оранта»
про стягнення страхового відшкодування в розмірі 14 762,15 грн.
Суддя Літвінова М.Є.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - предст. за довір.;
від відповідача: ОСОБА_2 -предст. за довір.
У судовому засіданні 16.05.2012, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини справи:
На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія «ВУСО" до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення 14 762,15 грн. страхового відшкодування, та стягнення судових витрат.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.03.2012 порушено провадження у справі №5011-35/4045-2012, розгляд справи призначено на 16.05.2012.
17.04.2012 через Відділ діловодства господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла відповідь на запит суду.
В судовому засіданні представник відповідача подав суду відзив на позов якому проти позовних вимог заперечує в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -
19.09.2007 між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «ВУСО»- надалі Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія «ВУСО" (далі - позивач) та ОСОБА_3 (далі - страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №63042-20-02 (далі -Договір), за яким був застрахований транспортний засіб Suzuki Grand Vitara, державний номер НОМЕР_1. Строк дії договору до 18.09.2014 р.
22.06.2010 на а/д Київ-Харків-Довжанский сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля Suzuki Grand Vitara, державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, та автомобіля Audi A4, державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, внаслідок якої застрахованому автомобілю були завдані механічні пошкодження.
Згідно із Довідкою ДАІ дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_4 Правил дорожнього руху України.
Відповідно до постанови Дергачівського районного суду Харківської області №3-1842/2010 від 27.07.2010 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124, ст.122-4 КУпАП.
Розмір матеріального збитку, завданого власникові автомобіля Suzuki Grand Vitara, державний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП визначено в Звіті ТОВ «Інкон-Капітал»№20/07/10 від 05.08.2010 про оцінку збитку автомобіля Suzuki Grand Vitara, державний номер НОМЕР_1, та становить 14 983,63 грн.
Згідно із розрахунку розміру страхового відшкодування (висновку спеціаліста) та Страховим актом позивача №3449-02 від 03.09.2010 сума страхового відшкодування за шкоду, завдану в результаті ДТП, становить 14 762,15 грн.
На підставі Страхового акту та відповідно до заяви страхувальника позивач платіжним дорученням №10735 від 03.09.2010 сплатив страхове відшкодування у розмірі 14 762,15 грн.
Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 на момент ДТП була застрахована у ВАТ "НАСК "ОРАНТА", на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/1299483 з терміном дії з 27.04.2010 до 26.04.2011.
28.11.2011 за вих.№8575 позивач направив відповідачу заяву на страхове відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки з вимогою виплати страхове відшкодування на суму 14 762,15 грн., докази чого наявні в матеріалах справи з доданими до неї документами, докази чого надані до позовних матеріалів.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідач, як страховик особи, винної у вчиненні ДТП, зобов'язаний відшкодувати позивачеві в порядку регресу суму матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП, розмір якої становить 14 762,15 грн. (0,00 грн. франшиза).
Відповідач проти позову заперечував посилаючись відсутність доказів перерахування страхового відшкодування страхувальнику, а саме ОСОБА_3; та включення позивачем в суму страхового відшкодування суми ПДВ, тоді як страхувальником є фізична особа яка не є платником податку на додану вартість.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Заперечення представника відповідача судом не приймаються до ваги, виходячи з наступного.
Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Статтею 1192 Цивільного кодексу України передбачено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Таким чином, позивач відповідно до вищенаведених положень законодавства має право зворотної вимоги до ОСОБА_5, який зобов'язаний у порядку регресу відшкодувати позивачу шкоду, заподіяну з вини останнього застрахованому транспортному засобу.
Разом з тим, як встановлено судом, цивільна відповідальність ОСОБА_4 за шкоду, завдану майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу, застрахована ВАТ "Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/1299483 з терміном дії з 27.04.2010 до 26.04.2011.
Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно із ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Отже, з урахуванням наведеного відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу матеріальну шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП.
На підставі Страхового акту та відповідно до заяви страхувальника позивач платіжним дорученням №10735 від 03.09.2010 сплатив страхове відшкодування у розмірі 14 762,15 грн. без ПДВ на користь ОСОБА_3 за реквізитами наданими Харківською обласною Філією АКБ «Укрсоцбанк»згідно листа №25-3-04-07/67-3807 від 04.06.2008 (засвідчена копія платіжного доручення міститься в матеріалах справи).
Як свідчать матеріали справи та надані представником позивача пояснення, станом на дату звернення з позовом до суду та дату вирішення спору у судовому засіданні відповідач не сплатив позивачеві суму матеріальної шкоди у розмірі 14 762,15 грн.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача в порядку регресу матеріальної шкоди є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі 14 762,15 грн.
З огляду на задоволення позову судовий збір, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, ідентифікаційний код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія «ВУСО" (83055, м. Донецьк, вул. Постишева, 10, ідентифікаційний код 31650052) 14 762,15 грн. (чотирнадцять тисяч сімсот шістдесят дві гривні 15 коп.) -матеріальної шкоди в порядку регресу, 1 609,50 грн. (одну тисячу шістсот дев»ять гривень 50 коп.) -судового збору.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Суддя М.Є. Літвінова
Дата підписання
повного тексту рішення: 18.05.2012