21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
15 травня 2012 р. Справа № 7/27-09
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк", м. Київ
до:1. Дочірнього підприємства "Вінніфрут-Інвест" ВАТ "Вінніфрут", м.Калинівка
2. Відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут", м.Калинівка
про стягнення 20459770,07 грн.
Головуючий суддя Банасько О.О.
Cекретар судового засідання Ольхова Т.О.
Представники:
позивача: не з'явився.
ВАТ "Вінніфрут": ОСОБА_1 - представник, довіреність б/н від 19.12.2011 року, свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю № 456 видане 30.05.2005 року.
ДП "Вінніфрут-Інвест": не з'явився.
Державна виконавча служба України: Сіроштан О.І. - головний спеціаліст відділу організації та контролю за виконанням рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області - довіреність № 2.8.11-22/1056 від 30.12.2011 року, посвідчення ВІ 1194.
ЗАТ "Альфа-Банк" подано позов, з врахуванням поданої заяви про уточнення позовних вимог (від 26.02.2009 року № 1), до ДП "Вінніфрут-Інвест" ВАТ "Вінніфрут" та ВАТ "Вінніфрут" про стягнення солідарно з останніх 20 844 168,53 грн., в тому рахунку 19 000 000,00 грн. заборгованості з вартості облігацій, 705 820,00 грн. заборгованості з виплати доходу за облігаціями за восьмий відсотковий період, 113 375,95 грн. 3 % річних, 571 468,78 грн. інфляційних втрат, 453 503,80 грн. штрафу за користування чужими грошовими коштами в зв'язку з порушенням останніми умов договору купівлі-продажу цінних паперів від 18.01.2008 року № 16-д, Меморандуму про випуск облігацій ДП "Вінніфрут-Інвест" ВАТ "Вінніфрут", договору поруки від 18.01.2008 року № 4-1.
Ухвалою від 09.02.2009 року порушено провадження за даним позовом у справі № 7/27-09.
16.03.2011 року у даній справі прийнято рішення, яким позов задоволено частково.
На виконання вказаного рішення 09.08.2011 року було видано відповідні накази, які надіслані на адресу стягувача.
01.03.2012 року до господарського суду Вінницької області надійшла скарга Відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут" на неправомірні дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України стосовно накладення арешту на розрахунковий рахунок боржника № 26046031380600 в АТ "УкрСиббанк".
Ухвалою від 05.03.2012 року розгляд скарги призначено на 14.03.2012 року.
В зв'язку з неявкою представників сторін та ДВС України розгляд справи неодноразово відкладався - востаннє ухвалою суду від 26.04.2012 року в зв'язку з неявкою представника позивача та відповідача 2 та неподання сторонами витребуваних документів розгляд справи відкладено до 03.05.2012 року.
03.05.2012 року Державною виконавчою службою України подано заперечення на скаргу згідно якого останній просить суд в її задоволенні відмовити посилаючись на те, що боржником не надано суду беззаперечних доказів цільового призначення розрахункового рахунку, а також на те, що зняття арешту з рахунків надасть можливість боржнику проводити розрахунки та отримувати прибуток поза увагою державного виконавця.
Ухвалою суду від 03.05.2012 року розгляд справи відкладено до 15.05.2012 року. Одночасно ухвалою суду від 03.05.2012 року продовжено строк розгляду справи на 15 днів.
Представник позивача та ДП "Вінніфрут-Інвест" в судове засідання призначене на 15.05.2012 року не з'явилися, причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином - ухвалою від 03.05.2012 року, яка надсилалась останнім рекомендованою кореспонденцією.
З огляду на приписи ч.2 ст.1212 ГПК України, яка вказує, що неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги, суд дійшов висновку про розгляд скарги за відсутності позивача та ДП "Вінніфрут-Інвест".
Заслухавши пояснення представників ВАТ "Вінніфрут" та Державної виконавчої служби України, дослідивши матеріали виконавчого провадження по виконанню наказу виданого 09.08.2011 року господарським судом Вінницької області у справі № 7/27-09 судом встановлено наступне.
19.08.2011 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Роєнко Р.Р. (надалі - державний виконавець) прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження за заявою ПАТ "Альфа - Банк" від 19.08.2011 року.
29.08.2011 року державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника відповідно до якої накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на всіх рахунках, а саме у 23 банківських установах, серед яких рахунок № 26046031380600 в АТ "УкрСиббанк", МФО 351005.
ВАТ "Вінніфрут" вказує, що ним було відкрито розрахунковий рахунок спеціального режиму використання № 26046031380600 в АТ "УкрСиббанк", МФО 351005 для зарахування страхових коштів на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам.
Наведене підтверджується довідкою від 03.04.2012 року № 53 АТ "УкрСиббанк" наявною в матеріалах справи.
02.11.2011 року листом № 02/11 ВАТ "Вінніфрут" звернувся до відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України з вимогою стосовно зняття арешту з спеціального рахунку.
27.02.2012 року відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відмовив скаржнику в задоволенні поданого клопотання.
Також судом встановлено, що на розрахунковому рахунку № 26046031380600 станом на момент розгляду скарги та на момент прийняття рішення за останньою відсутні грошові кошти, що не заперечується відповідачем та підтверджується наявними у справі письмовими доказами, зокрема довідкою Калинівської районної виконавчої дирекції ВОВ ФСС ТВП від 11.05.2012 року № 06-30-362 та письмовим поясненням представника ВОВ ФСС ТВП від 11.05.2012 року в якому зазначається, що станом на 11.05.2012 року заборгованість страхувальника ВАТ "Вінніфрут" перед Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності складає 562,82 грн., а Фонду перед страхувальником 12 526,80 грн. та в зв'язку з тим, що всі розрахункові рахунки страхувальника в тому числі спецрахунок № 26046031380600 заблоковані Державною виконавчою службою.
Як вбачається із скарги та додаткових пояснень до неї остання мотивована незаконністю дій державного виконавця щодо винесення постанови про накладення арешту на спеціальний рахунок № 26046031380600.
В якості нормативного обгрунтування поданої скарги заявник посилається на приписи ст.21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням".
В письмовому запереченні від 03.05.2012 року Державна виконавча служба України просить в задоволенні скарги відмовити посилаючись на відповідності вчинених виконавчих дій в межах виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду Вінницької області від 09.08.2011 року у справі № 7/27-09 приписам ЗУ "Про виконавче провадження" та Інструкції про проведення виконавчих дій затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року № 74/5.
За результатами встановлених обставин суд дійшов висновку про відхилення скарги боржника виходячи з наступних міркувань.
Умови і порядок виконання рішень судів регламентовані Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до частин 1, 2 4 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент винесення оспорюваної постанови) звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт.
Відповідно до ч.2 ст.57 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент винесення оспорюваної постанови) арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Згідно ч.1 ст. 73 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент винесення оспорюваної постанови) стягнення не може бути звернено на такі виплати: 1) вихідну допомогу, що виплачується в разі звільнення працівника; 2) компенсацію працівнику за невикористану відпустку, крім випадків, коли особа під час звільнення одержує компенсацію за відпустку, не використану протягом кількох років; 3) компенсацію працівнику витрат у зв'язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням; 4) польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних; 5) матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу по безробіттю; 6) допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами; 7) одноразову допомогу у зв'язку з народженням дитини; 8) допомогу по догляду за дитиною; 9) допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною-інвалідом. по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом; 10) допомогу на лікування; 11) допомогу на поховання; 12) щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення; 13) дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання.
Частиною 2 ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" передбачено, що страхувальник-роботодавець відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України. Страхувальник-роботодавець, який є бюджетною установою, відкриває окремий рахунок для зарахування страхових коштів у відповідному органі Державного казначейства України в порядку, встановленому Державним казначейством України. Кошти Фонду, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку. Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок у відповідному органі Державного казначейства України (далі - окремий рахунок), можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.
В п.7.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" наголошено на тому, що накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат.
Як вбачається із прохальної частини скарги ВАТ "Вінніфрут" просить суд визнати неправомірними дії органу ДВС та скасувати постанову про арешт коштів боржника від 29.08.2011 року в частині накладення арешту на розрахунковий рахунок спеціального режиму використання № 26046031380600 в АТ "УкрСиббанк".
Водночас із матеріалів справи слідує, що оспорюваною постановою арешт накладено на кошти боржника.
Також судом встановлено те, на розрахунковому рахунку № 26046031380600 в АТ "УкрСиббанк" відсутні грошові кошти із спеціальним режимом використання, передбаченим ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням".
Виходячи із аналізу наведених вище законодавчих приписів суд приходить до висновку про наявність законодавчої заборони лише на стягнення страхових коштів зарахованих на окремий рахунок на задоволення вимог кредиторів.
Водночас приписи Закону України "Про виконавче провадження" не містять обмежень при накладенні арешту на грошові кошти, які містяться на рахунках в банківських установах виходячи з того, що вчинення такої процесуальної дії органом ДВС не потребує встановлення останнім характеру та цільового призначення грошових коштів, які містяться на рахунках тощо.
За таких обставин, суд вважає, що дії державної виконавчої служби по прийняттю постанови від 29.08.2011 року про накладення арешту на кошти боржника є правомірними, виходячи з чого винесення оскаржуваної постанови відбулось з додержанням вимог Закону України "Про виконавче провадження".
Розглядаючи вказану скаргу судом було враховано правові позиції викладені в постановах Вищого господарського суду України від 01.11.2011 року у справі № 15/202/10 та від 01.11.2011 року у справі № 16/203/10.
Відповідно до ч.3 ст.1212 ГПК України за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень.
Як наголошується в п.8 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 04-5/365 суд за результатами розгляду скарги виносить ухвалу, в якій або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
З огляду на викладене вище суд приходить до висновку про неправомірність доводів скаржника в зв'язку з чим відхиляє його скаргу в повному обсязі.
Принагідно суд зазначає, що в разі надходження на розрахунковий рахунок № 26046031380600 в АТ "УкрСиббанк" грошових коштів із спеціальним режимом використання орган ДВС не вправі за їх рахунок задовольнити вимоги кредиторів.
При цьому в разі неможливості використати вказані грошові кошти за їх цільовим призначенням боржник вправі звернутись до суду із заявою про зняття арешту із вказаних грошових коштів.
Керуючись ст.ст. 86, 87, 115, 1212 ГПК України, суд -
1. Скаргу Відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут" на неправомірні дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України стосовно накладення арешту на розрахунковий рахунок боржника № 26046031380600 в АТ "УкрСиббанк" відхилити повністю.
2. Ухвалу надіслати позивачу та ДП "Вінніфрут-Інвест" рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Суддя Банасько О.О.
віддрук. 3 прим.:
1 - до справи.
2 - ЗАТ "Альфа-Банк", вул. Десятинна, 4/6, м. Київ, 01025.
3 - ДП "Вінніфрут-Інвест" ВАТ "Вінніфрут", вул. Фрунзе, 45, м. Калинівка, Вінницька область, 22400.