17.05.12р. Справа № 23/5005/2888/2012
За позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1,
м. Севастополь
до Приватного підприємства "Сімор", м. Дніпропетровськ
про стягнення заборгованості у загальному розмірі 303 194,12 грн.
Суддя Бєлік В.Г.
Представники:
від позивача: ОСОБА_2 - дов. від 13.03.2012р., представник;
від відповідача: не з"явився.
Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовом до Приватного підприємства "Сімор" про стягнення заборгованості у загальному розмірі 303 194,12 грн., яка складається з сум: 207 000,00 грн. - основного боргу, 73 110,0 грн. - пені, 23 084,00 грн. -інфляційних.
До початку судового засідання, призначеного на 15.05.2012р., позивачем подано письмову заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 271 947,70 грн., яка складається з сум: 207 000,00 грн. - основного боргу, 41 863,70 грн. - пені, 23 084,00 грн. - інфляційних.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до укладеного між Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (Постачальник) та Приватним підприємством "Сімор" (Покупець) Договору поставки № 16 від 16.04.2010р., позивачем в обумовлені договором строки поставлено відповідачу товар на загальну суму 672 000,00 грн. Відповідачем прийнято товар, але оплату за поставлений товар в повному обсязі не здійснено.
Представник відповідача в дане судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений судом належним чином за адресою зазначеною в позовній заяві, що підтверджено поштовим повідомленням.
Клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю участі у справі представника відповідача до суду не надходили.
Неприбуття у судове засідання представника відповідача за викладених обставин не є перешкодою для розгляду справи.
Суд вважає за можливе розглянути дану справу по суті за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
За згодою представника позивача в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ч.2 ст. 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -
Між Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (Постачальник) та Приватним підприємством "Сімор" (Покупець) укладений Договір поставки № 16 від 16.04.2010р.
Постачальник поставляє, а Покупець приймає рибу свіжоморожену: сардинелла тушка (далі - Товар) в кількості, асортименті та за цінами, узгодженими Сторонами в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного Договору (п.1.1. договору).
Поставка Товару здійснюється партіями відповідно до замовлення Покупця, Покупець приймає Товар від Постачальника, в асортименті, в кількості, та у відповідні строки, зазначені в даному Договорі (п.1.2. договору).
Ціна на Товар узгоджується Сторонами та зазначається в Специфікації на постачання чергової партії товару (п.2.1. договору).
Загальна сума Договору складає шістсот шістдесят п'ять тисяч гривень (665 000,00 грн.) -в т.ч. ПДВ (п.2.3. договору).
Відповідно до ч.2 ст. 265 ГК України договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.
У відповідності до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ч. 1 ст.693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначний відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п.5.1. договору умовою оплати за Товар за згодою Сторін є 100% оплата в момент передачі товару уповноваженому перевізнику Покупця.
Як зазначає позивач, за попередньою домовленістю з відповідачем, позивач спланував відвантаження риби в кількості 56 000 од. (кг) на 14.05.2010 року з судна в порту прибуття на адресу позивача вантажу. В запланований день, зазначену оплату за товар відповідачем не було здійснено, по причині неплатіжеспроможності відповідача. Враховуючи те, що товар є швидкопсувним, у позивача виникла необхідність в забезпеченні його збереження: за домовленістю з відповідачем, 15.05.2010 року товар в кількості 56 000 од. (кг) на загальну суму 672 000,00 грн., що підтверджується залученою до матеріалів справи копією накладної № 22 від 15.05.2010 року (а.с.15), було відвантажено відповідачу, без оплати.
Відповідно до п. 2.3. договору загальна сума Договору складає 665 000,00 грн. -в т.ч. ПДВ, однак товар було відпущено на загальну суму 672 000,00 грн. Проти збільшення кількості товару, а відповідно і ціни за нього, відповідач не заперечував, про що свідчить підпис повноважного представника відповідача в накладній та гарантійний лист (а.с.16), відповідно до якого відповідач зобов'язався здійснити оплату за поставлену продукцію в сумі 672 000,00 грн. не пізніше 18.05.2012р.
Згідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Однак, до 18.05.2012р., відповідач свої договірні зобов'язання не виконав -заборгованість за поставлений товар у розмірі 672 000,00 грн. в повному обсязі не сплатив.
Листом від 04.06.2010р. № 02/06 (а.с.17) відповідач підтвердив заборгованість і гарантував її оплату в сумі 672 000,00 грн. згідно графіку до 30.07.2010р.
Як стверджує позивач та, що підтверджено доданими до матеріалів справи документами (виписки банку (а.с.18-27), відповідачем було лише частково погашено заборгованість за поставлений товар на загальну суму 465 000,00 грн.
З 15.12.2010 року (дата останнього платежу, здійсненого відповідачем), сума основного боргу відповідача перед позивачем складає 207 000,00 грн.
Станом на день розгляду справи сума основного боргу не змінилася, за викладених обставини, підлягає стягненню.
Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантiєю, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до п. 7.1. договору у випадку затримки оплати за поставлений Товар, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми неоплаченої в строки, зазначені в даному Договорі, за кожен день прострочення.
Позивачем нарахована пеня за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань у сумі 41 863,70 грн. Враховуючи наявне порушення покупцем строків розрахунку за поставлений товар, вимога позивача про стягнення пені підлягає задоволенню.
Статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.
Позивач просить стягнути з відповідача інфляційні витрати у розмірі 23 084,00 грн.
Перевіривши правильність нарахувань інфляційних витрат, та враховуючи наявне прострочення відповідачем платежів за поставлений позивачем товар, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача про стягнення інфляційних у сумі визначеної позивачем.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не надано доказів оплати отриманого товару в період з моменту отримання товару до дати слухання справи.
За таких обставин, вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.
Таким чином, вимоги позивача підлягають задоволенню у наступних сумах: 207 000,00 грн. - основного боргу, 41 863,70 грн. - пені, 23 084,00 грн. - інфляційних, а всього 271 947,70 грн.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу витрати пов'язані з розглядом справи при задоволенні позову покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства "Сімор" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Адміральська, буд. 79, код ЄДРПОУ 19146901) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 207 000,00 грн. - основного боргу, 41 863,70 грн. - пені, 23 084,00 грн. -інфляційних, 6 063,88 грн. - судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя В.Г. Бєлік
Повне рішення складено 21.05.2012р.