Справа № 4-1886/12
23 травня 2012 року Печерський районний суд м. Києва
у складі:
головуючий - суддя Кицюк В.П. ,
при секретарі - Скрибка А. В.,
за участю прокурорів - Гріщенка Ю.О., Бойчука М.М.,
заявника - ОСОБА_1,
представника заявника - адвоката ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві справу за скаргою ОСОБА_1 на постанову старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів при провадженні досудового слідства у кримінальних справах про злочини пов'язані з корупцією Генеральної прокуратури України від 04 листопада 2011 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно співробітників ГУ БКОЗ СБУ ОСОБА_3, ОСОБА_4 за відсутністю в їх діях складу злочину, передбачених ч. 3 ст. 364, ч. 3 ст. 185 КК України,-
07 травня 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою в порядку ст. 236-1 КПК України, в якій просить скасувати постанову старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів при провадженні досудового слідства у кримінальних справах про злочини пов'язані з корупцією Генеральної прокуратури України від 04 листопада 2011 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно співробітників ГУ БКОЗ СБУ ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за відсутністю в їх діях складу злочину, передбачених ч. 3 ст. 364, ч. 3 ст. 185 КК України.
В обґрунтування доводів скарги посилається на те, що 22 вересня 2011 року працівники ГУ БКОЗ СБУ при проведені обшуку в належній їй квартирі АДРЕСА_1 викрали 6000 дол. США, проте дослідча перевірка за цим фактом Генеральною прокуратурою України проведена однобічно, без з'ясування усіх обставин справи, не опитано свідків, які перебували біля під'їзду будинку при переміщенні вилучених предметів з будинку в транспортні засоби, не проведено огляд місця події з метою виявлення і фіксування слідів злочину; не опитано осіб, які проводили обшук, та не перевірено чи знаходилися вони у змові з понятими.
В судовому засіданні заявник та її представник просили скасувати постанову про відмову в порушенні кримінальної справи з підстав, зазначених судом вище. Окрім того, в обґрунтування доводів скарги представник заявника надав письмові пояснення, в яких, зокрема, зазначив, що всупереч положенням ст. 97 КПК України дослідча перевірка була проведена в строк понад десять днів, незважаючи на це в ході дослідчої перевірки не були опитані усі особи, причетні до проведення обшуку, не відібрані пояснення у заявників ОСОБА_1, ОСОБА_5, співробітника ГУ БКОЗ СБ України ОСОБА_4 не встановлені усі особи, які були присутні при проведені обшуку, не з'ясовані дані про понятих та обставини запрошення їх співробітниками СБУ; не проведені заходи по відтворенню на місці фактичних обставин справи, не дана правова оцінка наявності у співробітників ГУ БКОЗ СБ України законних підстав для проведення обшуку в квартирі ОСОБА_1 на підставі доручення слідчого від 16.09.2011 року, що у своїй сукупності свідчить про недотримання вимог ст. ст. 22, 97, 98, 99 КПК України при винесені постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та її незаконність.
Прокурор просив відмовити у задоволенні скарги, вважаючи, що постанову про відмову в порушенні кримінальної справи винесено з дотриманням вимог ст. ст. 97, 99 КПК України.
Суд, заслухавши думку прокурора, пояснення заявника та його представника, дослідивши матеріали, на підставі яких прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, вивчивши матеріали скарги, приходить до наступного висновку.
Статтею 236-1 КПК України передбачено, що скарга на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи може бути подана особою, інтересів якої вона стосується, або її представником, до суду за місцем розташування органу або посадової особи, яка винесла постанову, протягом семи днів зі дня отримання копії постанови чи повідомлення прокурора про відмову в скасуванні постанови.
За твердженням ОСОБА_1, яке не спростовано матеріалами справи, копію постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 04 листопада 2011 року або лист прокурора про відмову в її скасуванні вона не отримувала, у зв'язку з чим суд , виходячи з положень ст. ст. 99-1, 236-1 КПК України, визнав скаргу подану у встановлений законом строк.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 236-2 КПК України, суд при розгляді скарги на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, перевіряє виконання вимог ст. 99 КПК України і в залежності від встановленого скасовує постанову про відмову в порушенні кримінальної справи та повертає матеріали для додаткової перевірки або залишає скаргу без задоволення.
Згідно з ч. 4 ст. 97 КПК України, коли потрібно перевірити заяву або повідомлення про злочин до порушення кримінальної справи така перевірка здійснюється шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або витребування необхідних документів.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 99 КПК України при відсутності підстав до порушення кримінальної справи орган дізнання, слідчий, прокурор відмовляють в порушенні кримінальної справи, про що виносять постанову. При цьому слід зазначити, що стаття 99 КПК України за своєю природою є бланкетною нормою і її положення потрібно оцінювати у сукупності з вимогами ст. 94 КПК України, яка встановлює підстави та приводи до порушення кримінальної справи.
Таким чином, матеріали дослідчої перевірки належить оцінювати на предмет відповідності рішення про відмову в порушенні кримінальної справи вимогам ст.ст. 94,97,99 КПК України.
Судовим розглядом встановлено, що 03 жовтня 2011 року ОСОБА_1 та ОСОБА_6 звернулися до Генеральної прокуратури України із заявами, в яких просили порушити кримінальну справу відносно співробітників ГУ БКОЗ СБУ ОСОБА_3 та ОСОБА_4. У якості підстав для порушення кримінальної справи заявники вказали на те, що 22 вересня 2011 року при проведені обшуку в квартирі АДРЕСА_1 співробітники ГУ БКОЗ СБУ ОСОБА_3 та ОСОБА_4. викрали 6000 дол. США. (а.с. в.м. 7-8; 12-16). Зазначені заяви були об'єднані в одне провадження (а.с. в.м. 6).
Постановою старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів при провадженні досудового слідства у кримінальних справах про злочини пов'язані з корупцією Генеральної прокуратури України від 04 листопада 2011 року відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно співробітників ГУ БКОЗ СБУ ОСОБА_3, ОСОБА_4 за відсутністю в їх діях складу злочину, передбачених ч. 3 ст. 364, ч. 3 ст. 185 КК України, з тих підстав, що в ході дослідчої перевірки не було здобуто будь-яких доказів щодо заволодіння ОСОБА_3 та ОСОБА_4 майном ОСОБА_5 та ОСОБА_1 при проведені обушку в їх квартирі 22 вересня 2011 року.
Зміст постанови про відмову в порушенні кримінальної справи відповідає вимогам ч. 2 ст. 130, ст. 99 КПК України, постанова є належним чином вмотивованою з аналізом отриманих в ході дослідчої перевірки фактичних даних на предмет відсутності (наявності) в діях співробітників ГУ БКОЗ СБУ ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ознак кримінально-караного діяння.
Так, опитаний в ході дослідчої перевірки співробітник ГУ БКОЗ СБУ ОСОБА_3 пояснив, що на виконання доручення слідчого він спільно з ОСОБА_4 проводив обшук в квартирі АДРЕСА_1. Обшук було проведено у період часу з 15 год.45 хв. до 19 год.55 хв. 22 вересня 2011 року за участю понятих ОСОБА_7, ОСОБА_8 та в присутності мешканки квартири ОСОБА_1. Перед початком обшуку ОСОБА_1 було запропоновано добровільно видати документи, наркотичні засоби, зброю та кошти, які зберігав її син ОСОБА_9. ОСОБА_1 погодилася на проведення обшуку, впустила до квартири, вказала на місце, де перебували предметі схожі на зброю і боєприпаси. Щодо наявності у квартирі будь-яких коштів ОСОБА_1 не повідомляла і їх не видавала. Під час обшуку ОСОБА_1 з квартири не виходила, постійно спостерігала за проведенням обшуку. Після проведення обшуку, ОСОБА_1 був наданий на підпис відповідний протокол, з яким вона ознайомилася, однак написала, що їй нічого не зрозуміло. ОСОБА_3 категорично заперечив можливість заволодіння майном ОСОБА_1 і ОСОБА_5 під час проведення обшуку (а.с. в.м. 31-32).
Аналогічні за змістом пояснення надали поняті ОСОБА_7 та ОСОБА_8, кожний з яких окремо пояснив, що до проведення обшуку ОСОБА_1 була ознайомлена з постановою суду про надання дозволу на проведення обшуку, на запитання співробітників ГУ БКОЗ СБУ повідомила про відсутність в квартирі будь-яких коштів та цінностей (а.с. в.м. 33, 34).
Суд погоджується з мотивами прокурора про те, що пояснення працівника ГУ БКОЗ СБУ ОСОБА_3, понятих ОСОБА_7, ОСОБА_8 в сукупності з фактичними даними протоколу обшуку від 22 вересня 2011 року, з яким ОСОБА_1 була ознайомлена і власноруч зазначила в ньому свої зауваження, спростовують твердження заявників про викрадення співробітниками ГУ БКОЗ СБУ ОСОБА_3 та ОСОБА_4 6000 дол. при проведені обшуку в їх квартирі 22 вересня 2011 року.
Доводи скарги та пояснення представника заявника в судовому засіданні відносно того, що при проведені дослідчої перевірки не були відібрані пояснення у заявників ОСОБА_1, ОСОБА_5, співробітника ГУ БКОЗ СБ України ОСОБА_4, чим було порушено вимоги ст. 97 КПК України, судом до уваги не приймаються.
Положення ч. 4 ст. 97 КПК України регламентують порядок проведення дослідчої перевірки і не встановлюють переліку процесуальних дій, які обов'язково належить здійснити в ході дослідчої перевірки. При перевірці заяви про злочин орган дізнання, слідчий чи прокурор, з урахуванням конкретних обставин справи, на власний розсуд визначають об'єм перевірочних дій, достатній, за їх переконанням, для прийняття обґрунтованого рішення в порядку ст. 97 КПК України.
В своїх заявах від 03 жовтня 2011 року ОСОБА_1 та ОСОБА_5 детально описали події та обставини, за яких співробітники ГУ БКОЗ СБУ ОСОБА_3 та ОСОБА_4 могли викрасти 6000 дол. США. Ці їх пояснення відображені в оскаржуваній постанові і визнані прокурором такими, що спростовуються матеріалами дослідчої перевірки.
По суті доводів скарги, що при прийнятті рішення про відмову в порушенні кримінальної справи не були з'ясовані дані про особу понятих та обставини їх запрошення для участі в проведені обшуку, то з'ясування цих обставин не має жодного правового значення для вирішення питання про наявність в діях співробітників ГУ БКОЗ СБ України ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ознак злочину проти власності, а стосуються оцінки допустимості доказів, отриманих при розслідуванні кримінальної справи відносно начальника відділу БНОН Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_9 за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 364, ч. 2 ст. 307 КК України.
Інші доводи скарги також не вказують на передчасність оскаржуваної постанови, оскільки підстав стверджувати про те, що шляхом виконання додаткових перевірочних дій, на необхідність проведення яких в письмових поясненнях посилався представник заявника, можуть бути виявлені дані про викрадення 6000 дол. США, за вказаних заявниками обставин, судом не встановлено.
Не вбачаючи підстав для задоволення скарги, керуючись ст. 236-2 КПК України, суд, -
Скаргу ОСОБА_1 на постанову старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів при провадженні досудового слідства у кримінальних справах про злочини пов'язані з корупцією Генеральної прокуратури України від 04 листопада 2011 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно співробітників ГУ БКОЗ СБУ ОСОБА_3, ОСОБА_4 за відсутністю в їх діях складу злочину, передбачених ч. 3 ст. 364, ч. 3 ст. 185 КК України - залишити без задоволення.
На постанову може бути подана апеляція прокурором чи особою, яка подала скаргу, її представником протягом 7 діб з дня її винесення до апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя Кицюк В.П.