Справа № 1-500/11
21 травня 2012 року м. Київ
Печерський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Карабаня В. М. Карабаня В.М., ,
при секретарях Полтавець А.І., Шашок І.М., ,
за участі прокурорів Байдюка Д.А., Нестеренка Д.В., Романюка М.М., Романяка Д.М., Уланової О.В.,
захисника ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу по обвинуваченню ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця Кіровоградської області, м. Ульянов, українця, громадянина України, одруженого, з вищою освітою, працюючого директором у ТОВ «Сквайр лтд», раніше не судимого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -
Кримінальна справа порушена 14.07.2003 року відділом дізнання ВДАІ Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві по факту дорожньо-транспортної пригоди за ознаками злочину передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.
14.03.2011 року порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.
Згідно обвинувального висновку, ОСОБА_2, 06.07.2003 року, приблизно о 21 годині 55 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем "ВАЗ 2106" д.з. НОМЕР_1 рухався по проїзній частині вул. Басейної в м. Києві, зі сторони вул.Мєчнікова, в напрямку вул.Еспланадна, по сухому асфальтобетонному покриттю, в першій смузі, зі швидкістю приблизно 20 км/год (зі слів ОСОБА_2.).
В цей же час по вул. Басейній, зі сторони бул. Л.Українки, в напрямку вул. Еспланадна, в другій смузі рухався автомобіль „БМВ 316" д.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4
Так, під час руху ОСОБА_2 допустив порушення вимог п.п. 10.1; 10.3 Правил дорожнього руху України, в яких зазначено:
- п. 10.1 ПДР - перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;
- п. 10.3 ПДР - у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.
Порушення вищевказаних вимог правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_2 виявились в тім, що він рухаючись по проїзній частині вул. Басейної, під'їжджаючи до вул. Еспланадна, проявив неуважність до дорожньої обстановки, перед початком руху перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, скоїв зміну напрямку руху для перестроювання у крайню ліву смугу руху, цим самим створив небезпеку для руху автомобілю „БМВ 316" д.з. НОМЕР_2 в результаті чого водій автомобіля „БМВ 316" д.з. НОМЕР_2 ОСОБА_4 не маючи можливості запобігти шляхом гальмування зіткнення, вивернув кермо ліворуч, після чого вказаний автомобіль „БМВ 316" став не керованим, виїхав за межі проїзної частини, та здійснив наїзд на електроопору.
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля „БМВ 316" д.з. НОМЕР_2 ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 210/к від 19.05.2008 року ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритого уламкового перелому правої плечової кістки на межі середньої та нижньої третини зі зміщенням уламків.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому йому злочині не визнав та показав, що 06.07.2003 року приблизно о 21.55 годин він керував технічно справним автомобілем «ВАЗ 2106» н.з. НОМЕР_1 В автомобілі перебував один. В цей час з погодних умов було без опадів, дорога була сухою. Освітлення проїзної частини було штучне, освітлювалась міським електроосвітленням. На той час були сумерки. Самопочуття було добре, спиртних напоїв, наркотичних засобів чи інших заборонених лікарських препаратів не вживав. Від керування нічим не відволікався. Рухався по вул. Мєчнікова, на перехресті з вул. Басейна зупинявся на червоний сигнал світлофора, після чого розпочав рух по вул. Басейна в напрямку вул. Еспланадна. Відрізок дороги від вул. Мєчнікова до вул. Еспланадна невеликий, тому швидкість його автомобіля була невисокою приблизно 20 км/год. Даний відрізок дороги був поділений на дві смуги руху, він рухався у правій, тобто першій смузі руху. Позаду нього рухався автобус маршруту № 55. Йому необхідно було здійснювати поворот ліворуч для виїзду в напрямку вул. Еспланадна, тому він включив сигнал лівого повороту, проїхав деяку відстань прямо не змінюючи напрямку і в цей момент мимо нього проїхав на великій швидкості, як потім дізнався автомобіль" «БМВ» НОМЕР_2 який виїхав за межі проїзної частини і здійснив наїзд на електроопору. Після проїзду мимо нього автомобіля «БМВ» він проїхав ще 2-3 с і зупинився, а за ним зупинився автобус. Його автомобіль зупинився, ще не доїхавши до повороту ліворуч. Він вийшов з автомобіля і підійшов до водія автобуса та став з ним розмовляти. Він бачив, що з автомобіля «БМВ» вийшов водій, а чи були пасажири він не бачив і до автомобіля не підходив. Через деякий час до нього підійшли працівники ДАІ і попросили забрати його автомобіль, звільнити проїзну частину, що він і зробив. Потім він бачив приїжджала карета швидкої допомоги, але кому вони надавали допомогу йому не відомо. Він знаходився на місці пригоди до завершення оформлення працівниками міліції матеріалів ДТП, але участі у них не брав, ні з чим не був ознайомлений, і нічого не підписував. Після цього працівники ДАІ сказали, що він вільний і він поїхав по своїм справам. Через деякий час його викликали у ДАІ Печерського району, де він писав пояснення про вищезазначене. Своєї вини у вчиненні злочину не визнає, оскільки вважає, що він не здійснював перешкоди для руху автомобіля «БМВ-316».
Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що 06.07.2003 року приблизно о 21.30 годин він знаходився в якості пасажира на передньому сидінні в автомобілі «БМВ-316» н.з. НОМЕР_2 яким керував його товариш ОСОБА_4 Рухались зі сторони вул. Мєчнікова в напрямку Бессарабського ринку. На перехресті біля Жовтневої лікарні зупинялись на червоний сигнал світлофора. Після того як загорівся зелений сигнал продовжили рух. Справа від них рухався автомобіль «Жигулі». Коли вони під'їхали до повороту на вул. Еспланадна, то вказаний автомобіль з правої смуги руху почав повертати ліворуч, чи був включений сигнал повороту він не пам'ятає, перед автомобілем «Жигулі» був автобус з дітьми. В цей момент їх автомобіль рухався зі швидкістю, яка перевищувала допустиму та була близько 80 км/год., оскільки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запізнювались до кінотеатру на перегляд фільму. Водій ОСОБА_4 щоб уникнути зіткнення з «Жигулями» різко вивернув кермо вліво, і їх автомобіль підкинуло, після чого автомобіль виїхав за межі проїзної частини і здійснив наїзд на електроопору. Також, потерпілий ОСОБА_5 заявив, що будь-яких претензій щодо підсудного ОСОБА_2 не має.
Свідок ОСОБА_6 показав, що він працює головним експертом НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві. Дана кримінальна справа була передана до НДЕКЦ, він був ознайомлений з матеріалами кримінальної справи, провів дослідження, склав висновок експерта №210/к від 19.05.2008р., за основу брались ті дані, які були надані слідчим та за основу бралась швидкість руху автомобіля БМВ приблизно 65 км/год.
Свідок ОСОБА_4 неодноразово викликався на судове засідання, але не з'явився, причини неявки суду не повідомлені.
Під час судового розгляду справи, захисник ОСОБА_1 заявляв клопотання про призначення технічної експертизи документів та автотехнічної експертизи, та згідно постанови була призначена комплексна автотехнічна та технічна експертиза проведення якої було доручено експертам інституту судових експертиз при Міністерстві юстиції України.
Згідно з висновком експерту №12597/11-52 з результатів проведеного моделювання зазначено, що вказане водієм ОСОБА_4 віддалення автомобіля БМВ 8,5м, в той момент, коли автомобіль ВАЗ під керуванням водія ОСОБА_2 почав маневр лівого повороту технічно неспроможна, оскільки із положення вказаного водієм ОСОБА_4 автомобіль ВАЗ, враховуючи його характеристики, не попадає в кінцеве положення в якому він зафіксований на схемі ДТП від 06 липня 2003 року. З результатів проведеного моделювання зазначено, що в процесі зближення автомобілів та в момент порівняння передніх частин транспортних засобів автомобіль ВАЗ знаходився в крайній правій смузі руху і розташований на лінії дорожньої розмітки, що поділяє транспортні потоки попутних напрямків. Також експерт зазначає, що в момент роз'їзду автомобілів боковий інтервал становить 0,9м., час за який автомобілі зближуються складає близько 1 секунди, що в свою чергу, спів розмірно з часом реакції водія на небезпеку в даних дорожніх умовах. Тобто при зазначених характеристиках зближення транспортних засобів водій автомобіля БМВ в момент коли транспортні засоби порівнялись міг лише зреагувати на небезпеку. На відстані, що залишилась (близько 5-10м) автомобіль БМВ не міг зміститись таким чином щоб зайняти положення необхідне для контактування з електроопорою. У зв'язку із проведеним моделюванням експерт робить висновок, що покази водія ОСОБА_4, щодо обставин зближення автомобілів БМВ та ВАЗ технічно неспроможні, в свою чергу, використання технічно неспроможних даних в подальшому дослідженні, може призвести до заздалегідь хибних висновків.
Таким чином, встановити в категоричній формі чи створював водій автомобіля ВАЗ небезпеку для руху водію автомобіля БМВ не видається за можливе, у зв'язку з технічно неспроможними вказаними характеристиками зближення транспортних засобів вказаних водієм ОСОБА_4 при ВООП від 05 лютого 2011 року.
Під час судового розгляду зазначеної справи, прокурор заявив клопотання, в якому просив направити зазначену кримінальну справу для проведення додаткового розслідування з мотивів істотної неповноти, неправильності досудового слідства та невідповідності обвинувального висновку фактичним обставинам справи.
Заслухавши думку захисника та підсудного ОСОБА_2, які підтримали заявлене клопотання, суд приходить до висновку про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування, виходячи із наступного.
Як визначено у ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Відповідно до вимог ст. 64 КПК України, при розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню, в тому числі подія злочину час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину та винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину.
Згідно ст. 22 КПК України, слідчий який провадить дізнання зобов'язаний вжити всіх передбачених Законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КПК України, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість лише створює необхідні умови для виконання сторонами їх процесуальних обов'язків і здійснення наданих їм прав.
Згідно ст. 281 КПК України, повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце тоді коли ця неповнота або неправильність не може бути усунена в судовому засіданні.
Згідно п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.02.2005 року за №2 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування», досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження, всупереч вимогам ст. ст. 22, 64 КПК України, не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, не були встановлені певні особи, недосліджені речові та інші докази для підтвердження чи спростування певних обставин, не були з'ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого.
Відповідно до ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод»:
Кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права:
- d) допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали, а також вимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення.
Відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олег Колесник проти України»: «Щодо допиту свідків Європейський суд зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) вимагає від держави ужити конкретних заходів для того, щоб підсудний мав можливість допитати свідків, які свідчать проти нього».
Проте суд та підсудний були позбавлені можливості допитати в судовому засіданні свідка ОСОБА_4, який керував автомобілем „БМВ 316" д.з. НОМЕР_2 оскільки постанови суду про привід від 11.07.2011 року, 27.09.2011 року та судові доручення від 25.07.2011 року, 08.08.2011 року, 14.09.2011 року, 31.10.2011 року, 10.05.2012 року органом досудового слідства виконані не були.
Під час судового розгляду справи було встановлено, що 06.07.2003 року, приблизно о 21 годині 55 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем "ВАЗ 2106" д.з. НОМЕР_1 рухався по проїзній частині вул. Басейної в м. Києві, зі сторони вул.Мєчнікова, в напрямку вул.Еспланадна, по сухому асфальтобетонному покриттю, в першій смузі, зі швидкістю приблизно 20 км/год (зі слів ОСОБА_2.).
В цей же час по вул. Басейній, зі сторони бул. Л.Українки, в напрямку вул. Еспланадна, в другій смузі рухався автомобіль „БМВ 316" д.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4
Так, під час руху ОСОБА_2 допустив порушення вимог п.п. 10.1; 10.3 Правил дорожнього руху України, в яких зазначено:
- п. 10.1 ПДР - перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;
- п. 10.3 ПДР - у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.
Порушення вищевказаних вимог правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_2 виявились в тім, що він рухаючись по проїзній частині вул. Басейної, під'їжджаючи до вул. Еспланадна, проявив неуважність до дорожньої обстановки, перед початком руху перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, скоїв зміну напрямку руху для перестроювання у крайню ліву смугу руху, цим самим створив небезпеку для руху автомобілю „БМВ 316" д.з. НОМЕР_2 в результаті чого водій автомобіля „БМВ 316" д.з. НОМЕР_2 ОСОБА_4 не маючи можливості запобігти шляхом гальмування зіткнення, вивернув кермо ліворуч, після чого вказаний автомобіль „БМВ 316" став не керованим, виїхав за межі проїзної частини, та здійснив наїзд на електроопору.
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля „БМВ 316" д.з. НОМЕР_2 ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості.
А.с. 6, том 1
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 210/к від 19.05.2008 року ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді : закритого уламкового перелому правої плечової кістки на межі середньої та нижньої третини зі зміщенням уламків.
А.с. 36-34, том 1
Згідно висновку авто технічної експертизи покази водія ОСОБА_4 щодо обставин зближення автомобілів БМВ та ВАЗ технічно неспроможні.
А.с. 10-14, том 2
Таким чином, обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, базується лише на усних показах свідків, які є технічно неспроможними та повністю заперечуються самим підсудним. У суду виникають сумніви щодо вчинення водієм автомобіля ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 перешкоди для руху автомобіля БМВ-316 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4, тобто завдання безпеки дорожнього руху саме водієм ОСОБА_2, що становить об'єктивну сторону злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
З огляду на викладене, в зв'язку з істотними суперечностями, які виникли під час судового розгляду справи, а також допущеними органами досудового слідства порушеннями кримінально-процесуального Закону, без усунення яких справа не може бути розглянута в суді, суд вважає, що вказана кримінальна справа підлягає поверненню для проведення додаткового розслідування.
Під час проведення додаткового розслідування необхідно врахувати і вжити необхідних процесуальних заходів для усунення вказаних недоліків.
Враховуючи, що справа направляється до органу досудового слідства на додаткове розслідування, підстав для зміни запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 судом не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16-1, 148, 150, 244, 246, 281, 370 КПК України, -
Кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, направити прокурору Печерського району м. Києва для організації проведення додаткового розслідування.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 підписку про невиїзд з постійного місця проживання - залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом семи діб з дня її проголошення.
Суддя В. М. Карабань