Справа № 0308/3924/12
Номер провадження: 0308/3924/12
(заочне)
17 травня 2012 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Кихтюка Р.М.,
при секретарі - Козак О.А.,
з участю позивача -ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики.
Свій позов мотивує тим, що 21.10.2010 року позичив відповідачу ОСОБА_2 10000 грн. з умовою їх повернення до 21.12.2010 року, про що був укладений відповідний договір позики і зобов'язався повернути борг відповідно до умов договору. На даний час борг не повернутий. На неодноразові звернення з приводу повернення суми боргу відповідач не реагує.
Просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором позики з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, що становить 21160,00 грн..
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив задовольнити. Крім того, просив стягнути з відповідача на його користь витрати, понесені з подачею судового оголошення в засоби масової інформації в сумі 60,00 грн.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, відповідно до вимог ч. 5 ст. 74, ч. 3 ст. 76 ЦПК України. Заяви про розгляд справи за його відсутності відповідач не подав.
Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.224 ЦПК України.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Судом встановлено, що 21.07.2010 року ОСОБА_2 взяв у борг в ОСОБА_1 10000,00 грн., які зобов'язувався повернути до 21.12.2010 року, що підтверджується відповідним договором позики. ( а.с. 4, ).
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ч. 2 ст. 1047 Цивільного кодексу України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.
В судовому засіданні встановлено, що до дня звернення позивача в суд, відповідач не повернув позивачу борг, чим порушив вимоги ст. 1049 Цивільного кодексу України та зобов'язання по вищевказаному договору.
Відповідно до ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.
Частиною 2 ст. 625 УК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
А тому з відповідача слід стягнути 3% від неповернутої суми, що становить 6000,00 грн., а також 5160,00 грн. інфляційних втрат.
Таким чином, оцінивши зібрані і дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності суд прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення, з відповідача слід стягнути в користь позивача встановлену в судовому засіданні суму заборгованості в розмірі 10000,00 грн., а також три проценти річних, що становить 6000,00 грн. та 5160 грн. інфляційних втрат, а всього разом 21160,00 грн.
Крім цього, ч. 1 ст. 88 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а тому з відповідача слід стягнути 60,00 грн. витрат за судове оголошення в засобах масової інформації. Також з відповідача в дохід держави слід стягнути 218,80 грн. несплаченого судового збору.
Керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 58, 59, 60, 88, 213-215, 218, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 526, 625, 1046-1050 ЦК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики в сумі 21160 (двадцять одна тисяча сто шістдесят) грн. 00 коп. та 60 (шістдесят) грн. 00 коп. судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 218 (двісті вісімнадцять) грн. 80 коп.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області через Луцьким міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя Луцького міськрайонного суду Р.М.Кихтюк