Справа 0308/4077/12
Номер провадження 2/0308/2401/12
22 березня 2012 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого -судді Філюк Т.М.
при секретарі Свірід А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення,
ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення.
Свій позов мотивує тим, що 05.10.2006 року з ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № VOY0GK02991083, відповідно до якого позивачем надано останній кредит в сумі 34244 долара 98 центів США зі сплатою 12,00 відсотків на рік на строк до 05.10.2021 року.
З метою забезпечення виконання умов кредитного договору, 06.10.2006 року між банком та відповідачем був укладений договір іпотеки, відповідно до якого, остання надала в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 52,50 кв.м., яка розташована в АДРЕСА_1 яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності згідно рішення Луцького міськрайонного суду.
Свої зобов'язання позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит в сумі 34244 долара 98 центів США. В порушення умов договору ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором належним чином не виконала. Станом на 07.07.2011 року заборгованість за кредитним договором становить -43204 доларів 59 центів США, яка складається з заборгованості за кредитом - 27951,89 дол. США, несплачених відсотків -8159,65 дол. США, заборгованості по комісії за користування кредитом -1610,70 дол. США, пені за несвоєчасність виконання зобов'язання -5482, 35 дол. США.
Враховуючи наведене, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № VOY0GK02991083 від 05.10.2006 року в розмірі 43204 доларів 59 центів США, просить звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру загальною площею 52,50 кв.м., яка розташована в АДРЕСА_1 яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності згідно рішення Луцького міськрайонного суду, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки ПАТ КБ "ПриватБанк" з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-якій іншій особі-покупцеві, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також надання позивачу всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, виселити відповідача, який зареєстрований і проживає у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстрації у Відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України у м. Луцьку, а також стягнути з відповідача судові витрати по справі.
В судове засідання представник позивача не з'явився, подав суду заяву, в якій просив справу слухати в його відсутності, не заперечував щодо постановлення заочного рішення по справі.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи.
За погодженням позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до кредитного договору № VOY0GK02991083 від 05.10.2006 року, ЗАТ КБ "ПриватБанк" надало ОСОБА_1 кредит в сумі 34244 долара 98 центів США зі сплатою 12,00 відсотків на рік на строк до 05.10.2021 року (а.с.11-12).
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, порушуючи умови кредитного договору, свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, що стверджується дослідженим в судовому засіданні розрахунком заборгованості за договором № VOY0GK02991083 від 05.10.2006 року, з якого вбачається, що станом на 07.07.2011 року заборгованість за кредитним договором становить -43204 доларів 59 центів США, яка складається з заборгованості за кредитом - 27951,89 дол. США, несплачених відсотків -8159,65 дол. США, заборгованості по комісії за користування кредитом -1610,70 дол. США, пені за несвоєчасність виконання зобов'язання -5482, 35 дол. США ( а.с.3-6).
Як вбачається з копії договору іпотеки, укладеного 06.10.2006 року між банком та відповідачем був укладений договір іпотеки, відповідно до якого, остання надала в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 52,50 кв.м., яка розташована в АДРЕСА_1 яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності згідно рішення Луцького міськрайонного суду.
Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання -звернути стягнення на предмет іпотеки.
Згідно з ч.1 ст. 33 Закону України " Про іпотеку" у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Згідно ч.1 ст.35 цього Закону у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.
З наданих представником позивача доказів вбачається, що письмова вимога, передбачена ст.35 Закону України «Про іпотеку»та п.24 Договору Іпотеки банком направлялася ОСОБА_1 21.06.2011 року, позивач ставив перед відповідачем питання про виконання основного зобов'язання в тридцятиденний строк з дня отримання вимоги.
Наведене свідчить про те, що іпотекодержателем дотримано процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки та направлено письмову вимогу іпотекодавцю, передбачену ст.35 Закону «Про іпотеку».
Судом встановлено, що отримавши письмову вимогу про усунення порушення виконання зобов'язання за кредитним договором, ОСОБА_1 жодних дій по усуненню вказаного порушення не вчинила, заборгованість за договором не погасила.
З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що слід в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк»за кредитним договором № VOY0GK02991083 від 05.10.2006 року в розмірі 43204 долара 59 центів США, що станом на 22 березня 2012 року еквівалентно 341316 гривень 26 копійок, (що складається з заборгованості за кредитом - 27951,89 дол. США, несплачених відсотків -8159,65 дол. США, заборгованості по комісії за користування кредитом -1610,70 дол. США, пені за несвоєчасність виконання зобов'язання -5482, 35 дол. США.), звернути стягнення на предмет іпотеки, квартиру загальною площею 52,50 кв.м., яка розташована в АДРЕСА_1 яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності згідно рішення Луцького міськрайонного суду, шляхом надання публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк»права на продаж указаної квартири від свого імені будь-якій особі-покупцеві із застосуванням процедури продажу, визначеної ст. 38 Закону України «Про іпотеку».
Відповідно до ст. 109 ЖК України, виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Допускається виселення в адміністративному порядку з санкції прокурора лише осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення або проживають у будинках, що загрожують обвалом.
Громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення.
Звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
Виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення, є підставою для надання цим громадянам жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання відповідно до статті 132-2 цього Кодексу. Відсутність жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання або відмова у їх наданні з підстав, встановлених статтею 132-2 цього Кодексу, не тягне припинення виселення громадянина з жилого приміщення, яке є предметом іпотеки, у порядку, встановленому частиною третьою цієї статті.
Крім того, згідно ст. 40 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.
Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
Таким чином, вимога про виселення ОСОБА_1 з квартири за адресою АДРЕСА_1 є підставною та підлягає до задоволення. В частині виселення інших мешканців даної квартири слід відмовити, оскільки дана вимога позивачем не конкретизована, а саме не подано доказів хто саме зареєстрований та проживає за даною адресою.
Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України, з відповідача стягнути в користь позивача понесені судові витрати.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 509, 510, 526, 1050, 1054, 1055 ЦК України, на підставі Закону України "Про іпотеку", суд
Позов задовольнити частково.
В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк»за кредитним договором № VOY0GK02991083 від 05.10.2006 року в розмірі 43204 (сорок три тисячі двісті чотири) долара 59 центів США, що станом на 22 березня 2012 року еквівалентно 341316 (триста сорок одна тисяча триста шістнадцять) гривень 26 копійок, (що складається з заборгованості за кредитом - 27951,89 дол. США, несплачених відсотків -8159,65 дол. США, заборгованості по комісії за користування кредитом -1610,70 дол. США, пені за несвоєчасність виконання зобов'язання -5482, 35 дол. США.), звернути стягнення на предмет іпотеки, квартиру загальною площею 52,50 кв.м., яка розташована в АДРЕСА_1 яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності згідно рішення Луцького міськрайонного суду, шляхом надання публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк»права на продаж указаної квартири від свого імені будь-якій особі-покупцеві із застосуванням процедури продажу, визначеної ст. 38 Закону України «Про іпотеку».
Виселити ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" судові витрати по справі, а саме: 1700 (одна тисяча сімсот) гривень судового збору та 120 (сто двадцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 1820 (одна тисяча вісімсот двадцять) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя
Луцького міськрайонного суду Філюк Т.М.