Рішення від 23.05.2012 по справі 2-205/11

Справа № 2-205/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2012 року Центральний районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Батченка О.В. при секретарі Яценко Л.В., з участю позивача ОСОБА_1, його представників ОСОБА_2, ОСОБА_3, представників відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_6 про визнання договору дарування недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6, просив визнати недійсним договір дарування № 2223 від 18 липня 2008 року, укладений між сторонами 18 липня 2008 року, за яким позивач відчужив відповідачу квартиру АДРЕСА_1.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що укладаючи договір дарування, добросовісно помилявся стосовно його правової природи, прав та обов'язків сторін, що виникають зі спірного правочину, дійсно вважав, що оформлює заповіт на відповідачку, яка за таке обіцяла доглядати його до смерті.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, підтвердив викладені в позовній заяві обставини, як на причину своєї помилки послався на свій вік та стан здоров'я, що мали наслідком його неправильне сприйняття об'єктивних обставин. Зауважив, що не має іншого постійного місця проживання, а за такого не мав і не міг мати на меті за життя позбавитись житла.

Представники відповідача проти позову заперечували, в обґрунтування послались на близькі стосунки між сторонами, що існували на час укладення спірного правочину, обізнаність позивача, який має досвід відчуження прав власності на нерухоме майно, у тому числі і щодо переліку документів, потрібних для укладення договору дарування та заповіту.

Допитана в якості свідка приватний нотаріус ОСОБА_7 повідомила суду про те, що нею були дотримані всі вимоги закону під час посвідчення спірного правочину, зокрема встановлена дієздатність позивача та він усвідомлював той факт, що право власності на кватиру переходить відповідачці.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

18 липня 2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 укладений договір № 2223 дарування квартири АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_7

Згідно листів та Миколаївської міської поліклініки № 5 (а.с. 5, 6, 8) ОСОБА_1 як особа похилого віку, страждає на значну кількість захворювань різного ступеня тяжкості, зокрема таких хвороб, що повністю чи частково виключають функціонування певних органів. Так, позивач страждає на повну глухоту правого вуха, лівостороння хронічна нейросенсорна туговухість, афакія обох очей.

Як на думку суду, в силу зазначених обставин, навіть з урахуванням проведеної слухопротезації позивача, є підстави вважати, що під час укладення договору дарування ОСОБА_1 міг помилятись, зокрема, щодо природи спірного правочину, а також прав та обов'язків його сторін, а та обставина, що позивач не має іншого постійного житла, у тому числі відсутність близьких родичів, в яких він збирався знайти притулок після відчуження майна підтверджує доводи позивача про те, що він не збирався нікому дарувати своє житло.

За такого суд доходить висновку про те, що волевиявлення ОСОБА_1 під час укладення спірного договору не було вільним, оскільки він помилявся щодо обставин, які мають істотне значення, а тому такий правочин має бути визнаний судом недійсним.

Посилання представників відповідача на те, що позивач раніше вже відчужував інше житло, а отже обізнаний у різниці пакетів документів, що мають готуватися для укладення договору дарування та складення заповіту по-перше: не спростовують висновків суду у справі, а по-друге: є безпідставними, оскільки представниками відповідача суду не доведено, що раніше позивач також складав і заповіт, а отже дійсно обізнаний у відповідній різничці пакетів документів. Тим більше, з огляду на вік та стан здоров'я ОСОБА_1

Суд не може покласти в основу рішення пояснення приватного нотаріуса ОСОБА_7, оскільки вони суперечать встановленим судом об'єктивним обставинам на підставі сукупності досліджених доказів.

Таким чином, позов підлягає задоволенню.

Керуючись ч. 1, 3 ст. 203, ч. 1, 3 ст. 215, ст. 216 ЦК України, ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1, укладений 18 липня 2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_6, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим № 2223.

Визнати право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 565 (п'ятсот шістдесят п'ять) грн. 00 коп. судових витрат.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.В. Батченко