23 лютого 2012 р.Справа № 2а-1670/11046/11
Колегія суддів у складі:
Головуючий суддя Філатов Ю.М.,
Суддя Водолажська Н.С., Суддя Тацій Л.В.
розглянувши письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Зінківському районі Полтавської області на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 22.12.2011р. по справі № 2а-1670/11046/11
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Зінківському районі Полтавської області
до Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області
третя особа ОСОБА_2
про стягнення заборгованості, -
Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Зінківському районі Полтавської області , звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати постанову заступника начальника ППВР ВДВС ГУЮ у Полтавській області ВП № 29452683 від 30.11.11 р. про накладення штрафу за невиконання рішення суду.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.12.2011р. по справі № 2а-1670/11046/11 позовна заява повернута позивачу.
Позивач не погодився з судовим рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 22.12.2011р. по справі № 2а-1670/11046/11 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.
Відповідач письмові заперечення на апеляційну скаргу не подав.
Сторони по справі в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причину неявки не повідомили.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Повертаючи позовну заяву позивачу суд першої інстанції дійшов до висновку, що зазначена справа не підсудна Полтавському окружному адміністративному суду, а підсудна суду першої інстанції, за рішенням якого було відкрите виконавче провадження і прийнята оскаржувана постанова державного виконавця.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 18 КАС України ( в редакції, яка діяла на момент прийняття рішення судом першої інстанції), місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам; усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг..
Відповідно до ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Колегія суддів зазначає, що зазначена норма встановлює юрисдикцію судів щодо вирішення справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, взявши визначальним критерієм для розмежування юрисдикцій суд, який видав виконавчий документ, та статус учасника виконавчого провадження.
Сторони виконавчого провадження можуть оскаржити рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення до суду відповідної юрисдикції, яким видано виконавчий лист. Також ця норма визначає предметну підсудність справ, заявниками у яких є сторони виконавчого провадження: такі справи підсудні суду, який видав виконавчий документ.
Інші учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, можуть оскаржити рішення, дії чи бездіяльність посадової особи органу державної виконавчої служби до відповідного адміністративного суду. Предметну підсудність таких справ зазначена норма не встановлює.
Відповідно до ч. 2 ст. 258 КАС України виконавчий лист видається судом першої інстанції. Водночас виконавчий лист може бути виданий судом апеляційної чи касаційної інстанцій у разі, коли за результатами перегляду справи суд апеляційної чи касаційної інстанції залишить прийняте по суті позовних вимог рішення без змін, ухвалить нове судове рішення по суті позовних вимог чи змінить судове рішення, за умови, що заява особи про видачу виконавчого листа надійшла до моменту повернення адміністративної справи до суду першої інстанції.
Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 108 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.
Таким чином колегія суддів дійшла до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив, що зазначена справа підсудна місцевому суду, як адміністративному.
Колегія суддів зазначає, що Управлінням Пенсійного фонду України в Зінківському районі Полтавської області до суду апеляційної інстанції була подана заява, в якій апелянт просить закрити провадження по справі у зв'язку із скасуванням постанови заступника начальника ППВР ВДВС ГУЮ у Полтавській області ВП № 29452683 від 30.11.11 р. про накладення штрафу за невиконання рішення суду. На підтвердження даної обставини апелянтом до суду надана копія постанови від 29.12.11 р. про скасування рішення, яке є предметом оскарження по даній справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 193 КАС України, особа, яка подала апеляційну скаргу, має право протягом усього часу розгляду справи відмовитися від неї повністю або частково. Питання про прийняття відмови від апеляційної скарги і закриття у зв'язку з цим апеляційного провадження вирішується судом апеляційної інстанції, що розглядає справу, в судовому засіданні за участі сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Про прийняття відмови від скарги та закриття у зв'язку з цим апеляційного провадження суд постановляє ухвалу. Повторне апеляційне оскарження рішення, ухвали суду першої інстанції з тих самих підстав не допускається.
Враховуючи викладене колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для закриття апеляційного провадження по справі.
Керуючись ст. ст. 160, 165, 193, 195, 197, 198, 203, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -
Прийняти відмову Управління Пенсійного фонду України в Зінківському районі Полтавської області від апеляційної скарги та закрити апеляційне провадження по справі.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий Ю.М. Філатов
Судді Н.С. Водолажська
Л.В. Тацій