Справа: № 2-2623/2011 р. Головуючий: 1 інстанції
Провадження: № 22-ц-/2090/915/2012 р. Трофімов В.С.
Категорія: усунення перешкод у Доповідач: Даниленко В.М
користуванні власністю
21 лютого 2012 року м. Харків
Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого: судді - Даниленка В.М.,
Суддів: Малінської С.М., Швецової Л.А.,
при секретарях: Подпрядовій В.Г., Коліснику Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Харківміськгаз»на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Харківміськгаз»(далі: ПАТ «Харківміськгаз») про визнання порушеного права та усунення перешкод у користуванні, -
У жовтні 2011 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, у якому вказував на те, що на підставі відповідного рішення Фрунзенського райвиконкому від 19.04.1994 року він є власником житлового будинку АДРЕСА_1.
30 червня 1994 року ним було укладено договір купівлі-продажу вказаного житлового будинку, який рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 17 жовтня 2003 року визнано не дійсним.
Але на протязі 1994-2003 років власницею належного йому житлового будинку була зареєстрована гр-ка ОСОБА_3, яка весь цей час мешкала в житлі разом з членами своєї сім'ї та користувалася послугами з газопостачання, що надавалися ПАТ «Харківміськгаз», не оплачуючи ці послуги, в зв'язку з чим виникла значна заборгованість на загальну суму 2 031 грн. 84 коп.
Всі ці обставини знайшли своє відображення в заяві ОСОБА_2, поданій на ім'я директора ВАТ «Харківміськгаз»у січні 2004 року, яка розглядалася на засіданні постійно діючої комісії.
За наслідками розгляду цієї заяви начальнику юридичної служби підприємства було надано доручення застосувати заходи щодо стягнення існуючої заборгованості з оплати послуг з газопостачання з належного відповідача, а до власника будинку ОСОБА_2 претензій не пред'являти.
Однак, не зважаючи на це, 24 травня 2004 року ВАТ «Харківміськгаз звернулося до Фрунзенського районного суду м. Харкова з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення існуючої заборгованості з оплати послуг з газопостачання, яка виникла не з його вини.
Ухвалою Фрунзенського районного суду від 23 лютого 2005 року вказану позовну заяву ВАТ «Харківміськгаз»було залишено без розгляду й ця ухвала як неоскаржена набрала законної сили, що свідчить про втрату газопостачальником інтересу до ініційованого ним спору та визнання останнім безпідставності своїх вимог до ОСОБА_2 щодо погашення заборгованості з оплати послуг з газопостачання, яка виникла не з його вини.
На протязі всього подальшого часу після залишення районним судом заявленого ВАТ «Харківміськгаз»позову без розгляду ОСОБА_2 своєчасно оплачує надані йому послуги з газопостачання й будь-якої заборгованості з їх оплати в межах строку позовної давності не має.
Проте, 27 вересня 2011 року, повернувшись додому з роботи він виявив, що представники відповідача - ПАТ «Харківміськгаз»у його відсутність допустили несанкціоноване проникнення на подвір'я належного йому домоволодіння по АДРЕСА_1 та перекрили газопостачання до житлового будинку, опломбувавши запірний кран на газовій трубі відповідною пломбою.
При цьому акт про відключення його будинку від мережі газопостачання ним не підписувався, копія цього акту йому не видавалася, як не вручалося йому й будь-якого попередження про можливість припинення газопостачання до належного йому житла.
Посилаючись на вказані обставини, а також на те, що такі дії відповідача є неправомірними, позаяк порушують його права власника та споживача послуг з газопостачання, позивач ОСОБА_2 просив суд визнати порушеним його право на користування власністю у вигляді газової труби, яка знаходиться на території домоволодіння АДРЕСА_1, та усунути перешкоди у здійсненні ним права власності шляхом зобов'язання відповідача - ПАТ «Харківміськгаз»відновити постачання природного газу до належного його домоволодіння.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 підтримала заявлені ним позовні вимоги в повному обсязі й наполягала на їх задоволенні.
Представник відповідача - ПАТ «Харківміськгаз»заявлені позивачем вимоги не визнала та заперечуючи проти задоволення цих вимог, посилалась на їх безпідставність.
Рішенням районного суду м. Харкова від 29 листопада 2011 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.
Визнано порушеним право позивача на користування власністю у вигляді газової труби, яка знаходиться на території належного йому домоволодіння АДРЕСА_1.
Усунено перешкоди у користуванні позивачем своєю власністю шляхом зобов'язання ПАТ «Харківміськгаз»відновити постачання природного газу в належне йому домоволодіння.
Не погодившись із таким рішенням районного суду, представник ПАТ «Харківміськгаз»в апеляційній скарзі просить скасувати це судове рішення та ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити в задоволенні заявлених позивачем ОСОБА_2 позовних вимог за їх безпідставністю.
В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, та порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення цивільно-правового спору по суті.
При цьому апелянт вказує на те, що споживач ОСОБА_2 має заборгованість з оплати послуг з газопостачання, яка станом на 01.06.2001 року становила 2 031 грн.
Зазначена заборгованість підтверджується відповідним розрахунком газопостачальника та особистою заявою-зобов'язанням ОСОБА_2 і до цього часу є не погашеною, в зв'язку з чим ПАТ «Харківміськгаз»правомірно припинило газопостачання до житлового будинку позивача відповідно до п. 6 «Правил надання населенню послуг з газопостачання», затверджених постановою КМ України № 2246 від 09.12.1999 року.
Але суд першої інстанції на вказані обставини уваги не звернув, у зв'язку з чим безпідставно задовольнив заявлені ОСОБА_2 позовні вимоги.
Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 213 ЦПК рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
В даному ж випадку рішення суду першої інстанції, ухвалене по справі, не в повній мірі відповідає цим вимогам процесуального закону.
Згідно зі ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст.ст. 3, 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Згідно зі ст.ст. 10, 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначені Законом України «Про житлово-комунальні послуги»від 24.06.2004 р. № 1875-IV.
Відповідно до статті 1 вказаного Закону комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
Виконавцем житлово-комунальних послуг є суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.
Споживачем житлово-комунальних послуг вважаться фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг визначені статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Зокрема, обов'язком споживача є оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору.
Відносини в сфері надання житлово-комунальних послуг з газопостачання, тобто відносини між газопостачальними підприємствами, газорозподільними підприємствами та фізичними особами (населенням) - споживачами газу безпосередньо регулюються «Правилами надання населенню послуг з газопостачання», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 2246 від 9 грудня 1999 року, з наступними змінами (далі: Правила).
Відповідно до п. п. 6, 30 зазначених Правил газопостачальне підприємство має право припинити постачання газу споживачеві у разі порушення ним строків оплати послуг з газопостачання, самовільного використання газу та порушення споживачем Правил безпеки систем газопостачання, що створює загрозу виникнення аварійної ситуації.
Пунктами 7, 19 Правил передбачено, що в разі, якщо споживач не оплатив надані послуги з газопостачання протягом 10 днів після строку, зазначеного в договорі чи платіжному документі, а газопостачальне підприємство протягом наступних п'яти днів не отримало повідомлення про оплату, споживачеві надсилається письмове попередження про припинення газопостачання.
У разі неоплати наданих послуг з газопостачання протягом 10 днів після отримання споживачем письмового попередження (з позначкою про його вручення) газопостачальне підприємство має право відключити споживача від газопостачання.
Припинення постачання газу споживачеві в житлових будинках залежно від обставин здійснюється шляхом перекриття запірних пристроїв та встановлення пломби та/або інвентарної заглушки перед газовим приладом (пристроєм) або на ввідному газопроводі.
Про припинення газопостачання складається акт у двох примірниках, один з яких залишається у споживача.
Як встановлено по справі, позивач ОСОБА_2 є власником житлового будинку АДРЕСА_1, та споживачем житлово-комунальних послуг з газопостачання, що надаються виконавцем цих послуг - відповідачем по справі ПАТ «Харківміськгаз».
27 вересня 2011 року житловий будинок позивача за відсутності останнього був відключений від системи газопостачання шляхом перекриття запірного пристрою на ввідному газопроводі в житло та установлення на ньому відповідної пломби.
При цьому матеріали цивільної справи не містять належних та допустимих, в розумінні ст.ст. 58, 59 ЦПК України, доказів на підтвердження того, що припинення газопостачання до житлового будинку позивача було здійснено у відповідності до вимог вищезазначених Правил.
Згідно наявного в матеріалах справи акту № 94/9 від 27.09.2011 року, складеного представником ПАТ «Харківміськгаз»- майстром ОСОБА_4, причиною відключення об'єкта споживача ОСОБА_2 від системи газопостачання стало порушення ним Правил безпеки систем газопостачання та наявність боргу з оплати за спожитий газ (а.с. 33).
Однак при цьому, в матеріалах цивільної справи відсутні будь-які дані про те, які саме Правила безпеки системи газопостачання були порушені позивачем, що послугувало підставою для відключення його будинку від системи газопостачання.
Не надано таких даних представником відповідача й до суду апеляційної інстанції.
Крім того, в матеріалах справи відсутній й будь-який розрахунок, так званої, заборгованості споживача ОСОБА_2 з оплати послуг з газопостачання на дату припинення газопостачання до його будинку, чи хоча б станом на вересень 2011 року.
Доводи ж представника відповідача про те, що в даному випадку малась на увазі заборгованість позивача з оплати послуг з газопостачання за минулий час, яка виникла в період з 1996 року по серпень 2002 року, не витримує жодної критики, оскільки як вбачається з наданої до суду апеляційної інстанції офіційної довідки ПАТ «Харківміськгаз», у зв'язку з наявністю зазначеної заборгованості домоволодіння позивача було примусово відключено від системи газопостачання ще 20 серпня 2002 року, а тому залишається не зрозумілим, яке відношення має ця заборгованість до подій, пов'язаних з припиненням газопостачання до будинку споживача ОСОБА_2, що мали місце 27 вересня 2011 року, тобто через 9 років після виявлення факту несвоєчасної оплати ним спожитого газу.
По справі також встановлено, що відповідне письмове попередження про можливість припинення газопостачання до будинку позивача ОСОБА_2, останньому в установленому порядку не надсилалося, запис на ксерокопії такого попередження, наявного в матеріалах справи, про відмову позивача розписатися про існуючу заборгованість здійснений одноособово контролером газопостачальника, тобто заінтересованою особою, а акт про вручення позивачу письмового попередження та відмову розписатися в ньому взагалі є сумнівним, позаяк складений комісією Московської дільниці ПАТ «Харківміськгаз», не зважаючи на те, що домоволодіння позивача розташоване на території Фрунзенського району м. Харкова (а.с. 34).
За таких обставин, приймаючи до уваги наведене вище, а також те, що припинення газопостачання до житлового будинку позивача ОСОБА_2, яке відбулося 27.09.2011 року у його відсутність, було здійснено відповідачем з порушенням вимог «Правил надання населенню послуг з газопостачання», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 2246 від 9 грудня 1999 року, судова колегія вважає, що суд першої інстанції, приймаючи рішення у справі, обґрунтовано зобов'язав відповідача усунути допущені ним порушення прав позивача на користуванням газом та відновити газопостачання до належного тому будинку.
Однак, при цьому суд першої інстанції безпідставно визнав порушеним право позивача на користування власністю у вигляді газової труби, що знаходиться на території належного йому домоволодінні, оскільки зазначена газова труба ( дворовий газопровід), як предмет матеріального світу, була й залишається на території домоволодіння позивача, а будь-яких фактів посягань відповідача на цей газопровід з метою обмеження прав його власника судом не встановлено.
Таким чином, з огляду на викладене, рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2011 року, ухвалене по справі, не може бути визнане цілком правильним, законним і обґрунтованим, а тому судова колегія знаходить за необхідне на підставі на підставі п.п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України скасувати це судове рішення в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про визнання порушеним його права на користування власністю у вигляді газової труби, що знаходиться на території його домоволодіння, та ухваливши в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні зазначених позовних вимог за їх безпідставністю.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, п.п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 309 ст.ст. 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Харківміськгаз»- задовольнити частково.
Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2011 року - змінити, скасувавши це судове рішення в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про визнання порушеним його права на користування власністю у вигляді газової труби, що знаходиться на території його домоволодіння, та ухваливши в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні зазначених позовних вимог за їх безпідставністю.
У решті рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2011 року, що стосується зобов'язання Публічного акціонерного товариства «Харківміськгаз»відновити газопостачання до належного ОСОБА_2 житлового будинку АДРЕСА_1 - залишити без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня його проголошення.
Головуючий:
Судді: