10 травня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого -судді Пилипчук Н.П.,
суддів Трішкової І.Ю., Швецової Л.А.,
при секретарі Черепаха С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2
на рішення Київського районного суду м. Харкова від 02 лютого 2012 року
по справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ТОВ «Фірма Богачанка», Регіонального відділення фонду державного майна України в Харківській області, Шоста Харківська державна нотаріальна контора, КП «ХМБТІ», про визнання договору купівлі-продажу недійсним, поновлення порушеного права, виселення, стягнення моральної шкоди, анулювання реєстрації про право власності, -
Позивачі звернулися до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що вони є власниками квартир по АДРЕСА_1, що мешканцям житлового АДРЕСА_1, при укладенні договору найму житлового приміщення та вселенні були надані приміщення, розташовані в підвалі, які підпадають під категорію допоміжних приміщень. Вказували, що після приватизації квартир, в яких вони проживають, на підставі ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», як власники квартир в багатоквартирних будинках, вони є співвласниками допоміжних приміщень підвалів Зазначали, що ці приміщення окремій приватизації не підлягають, тому вони мають право на користування ними. Наполягали, що з цих підстав має бути визнаний недійсним договір купівлі-продажу, оскільки спірні приміщення не могли бути предметом купівлі-продажу. Просили визнати недійсним договір купівлі-продажу № 1026 від 16 квітня 2004 р., посвідчений 6 ХДНК, р.№ 4-2362 нежитлових приміщень підвалу за №LXIII, LXIY, LXY, LXYІ, LXYII, LXYIII, LХІХ, LХХ, LХХІ, LХYII а в будинку літ «А-5»загальною площею 81,1 кв.м. по АДРЕСА_1; скасувати свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення від 26 квітня 2004 р., №1003; поновити їх порушене право на користування, шляхом виселення ТОВ фірми «Багачанка»з нежитлових приміщень підвалу за LXIII, LXIY, LXY, LXYІ, LXYII, LXYIII, LХІХ, LХХ, LХХІ, LХYIIа в будинку літ «А-5»загальною площею 81,1 кв.м. по вул. Сумській 128 м. Харкова; зобов'язати КП «Харківське міське БТІ» внести відповідні зміни до реєстру власників; стягнути з ТОВ фірми «Багачанка» витрати на держмито в розмірі 81 грн.; відшкодувати збитки у повному обсязі згідно до ст. 22 ЦКУ, зважаючи на зруйнування фірмою «Багачанка» їх капітальних сараїв, відновити сараї у первинному вигляді; компенсувати моральну шкоду в сумі 50 000 грн. кожному позивачеві.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 02 лютого 2012 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачі просять скасувати зазначене судове рішення та задовольнити їх позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Вказують, що спірні приміщення не є напівпідвальними, а є підвальними приміщеннями, всередині проходять внутрішньо будинкові комунікації, тобто приміщення є допоміжними. Зазначають, що суд не звернув уваги на той факт, що підвал як об'єкт цивільної оборони до 1994 року було списано, тобто на момент відчуження прав на підвал його цільове призначення було змінено.
Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу що з'явились, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В силу ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що квартира за адресою: АДРЕСА_1, належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 27.04.1994 року.
Відповідно до договору купівлі-продажу №1026 від 16 квітня 2004 року - продавець - регіональне відділення ФДМУ по Харківській області, в особі начальника регіонального відділення ОСОБА_4 зобов'язується передати у власність покупцю - ТОВ «Багачанка»- державне майно нежитлові приміщення напівпідвалу LXIII, LXIY, LXY, LXYІ, LXYII, LXYIII, LХІХ, LХХ. LХХІ, LХYIIа в будинку літ «А-5»загальною площею 81,1 м2 по АДРЕСА_1, які приватизуються шляхом викупу.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що спірні приміщення є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин та до житлового фонду не входять, в результаті приватизації квартир будинку їх мешканцями право власності в останніх на ці приміщення не виникло.
Судова колегія погоджується з такими висновками районного суду з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 10 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду»власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» допоміжні приміщення багатоквартирного будинку -це приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення).
За змістом п. 4 Рішення Конституційного Суду України № 14-рп/2011 - за законодавством України допоміжне приміщення у дво- або багатоквартирному будинку, гуртожитку має своє функціональне призначення, яке полягає у забезпеченні експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців.
Згідно листа КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»від 15.08.2002 №1436 нежитлові приміщення напівпідвалу 7-го під'їзду літ. «А»по вул. Сумській, 128 (відповідно до матеріалів інвентаризації 29 січня 1962) за інвентаризовані як приміщення спеціального призначення (які використовуються під штаб ЦО). На момент інвентаризації 20.12.2001 р. вище зазначені приміщення використовувалися як складські приміщення, (т. 1 а.с. 124).
У відповідності до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 12 грудня 2003 року, виданого виконавчим комітетом Харківської міської ради, нежитлові приміщення LXIII, LXIY, LXY, LXYІ, LXYII, LXYIII, LХІХ, LХХ. LХХІ, LХYIIа в будинку літ «А-5» загальною площею 81,1 м2 по АДРЕСА_1, на час видачі цього правовстановлюючого документа, належали Державі Україна на підставі Розпорядження Харківського міського голови від 12.12.2003 р. за №°3159, та зареєстрованого Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» від 15.12.2003, номер витягу 2299778, реєстраційний номер 3952456, номер запису 1566 в книзі 1. (т.1 а.с. 52).
З листа управляння з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення від 19.08.2002 року №08/835 вбачається, що протирадіаційне укриття 5 класу місткістю 100 чол., збудованого у 1953 р., площею 97,5 кв. м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, знаходилось на обліку у штабі ЦО Київського району до 1994 року. В 1994 році було списане в установленому порядку (документи знищені через три роки після списання) та передане на баланс відомчого ЖЕУ, яке обслуговує будинок АДРЕСА_1 що належить тресту № 86. (т. 1 а. с. 125)
Відповідно до листа відділу з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Київського району від 25.03.2003 року №2 напівпідвальне приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, дійсно перебувало на обліку в штабі ЦО Київського району, як протирадіаційне укриття 5 класу до 1994 року, і в період з 1953 р. по 1994 р. мешканці даного будинку не могли його використовувати в якості коморив, сараїв і т.д. В даний час дані об'єкти для потреб цивільної оборони в мирний час не використовуються (т.1 а.с. 125).
За змістом ч. 1, 2 ст. 1 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду»приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.
Згідно ч. 4 ст. 4 ЖК України до житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.
Відповідно до Наказу Фонду державного майна України № 2367 від 29.12.2003 року на виконання Державної програми приватизації на 2000-2002 рр., затвердженої ЗУ «Про Державну програму приватизації»та ст. 7 ЗУ «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»- до переліку об'єктів державної власності групи А включено - нежитлові приміщення напівпідвалу за LXIII, LXIY, LXY, LXYІ, LXYII, LXYIII, LХІХ, LХХ. LХХІ, LХYIIа в будинку літ «А-5»загальною площею 81,1 м2 по АДРЕСА_1, (т.1 а.с.43)
Питання приватизації вказаних нежитлових приміщень регулюються Законом України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».
Так, згідно ст. З ЗУ «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»приватизація об'єктів малої приватизації здійснюється шляхом: викупу; продажу на аукціоні, за конкурсом.
Відповідно до Додатку №1 до Наказу Фонду державного майна України від 29.12.2003 року №2367 до переліку об'єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації шляхом викупу включено нежитлові приміщення напівпідвалу за LXIII, LXIY, LXY, LXYІ, LXYII, LXYIII, LХІХ, LХХ. LХХІ, LХYIIа в будинку літ «А-5»загальною площею 81,1 м2 по АДРЕСА_1, що знаходяться на балансі ЗАТ «Жилкомсервіс»і орендуються ТОВ фірма «Багачанка».
У періодичному виданні «Відомості приватизації»від 14.01.2004 року розміщена публікація щодо переліку об'єктів, які підлягають приватизації шляхом викупу , а саме приміщення напівпідвалу будівлі по АДРЕСА_1, (т.1 а.с. 42)
Відповідно до Наказу Регіонального відділення по Харківській області Фонду державного майна України від 19.02.2004 року №131-П приватизовано шляхом викупу об'єкт малої приватизації (група А) - нежитлові приміщення напівпідвалу за LXIII, LXIY, LXY, LXYІ, LXYII, LXYIII, LХІХ, LХХ. LХХІ, LХYIIа в будинку літ «А-5»загальною площею 81,1 кв.м. по АДРЕСА_1.
У періодичному виданні «Відомості приватизації»від 06.05.2004 року розміщена публікація про закінчення приватизації шляхом викупу, продажу на аукціоні, а саме: приміщення напівпідвалу будівлі по АДРЕСА_1.
Таким чином, спірні нежитлові приміщення як об'єкти малої приватизації (група А) було приватизовано шляхом викупу на виконання Державної програми приватизації на 2000-2002 рр., затвердженої ЗУ «Про Державну програму приватизації» та ст. 7 ЗУ «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».
Судова колегія вважає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що у спірних приміщеннях знаходиться технічне обладнання будинку (інженерні комунікації та технічні пристрої, які необхідні для забезпечення санітарно-гігієнічних умов і безпечної експлуатації квартир тощо), без доступу до якого експлуатація житлового будинку є неможливою. Підведення до спірних нежитлових приміщень інженерних комунікацій само по собі про вказане не свідчить.
Правовстановлюючі документи на спірні приміщення що посвідчували право власності на час його відчуження, а саме свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 12 грудня 2003 року, розпорядження Харківського міського голови від 12.12.2003 р. за №°3159, незаконними у встановленому порядку не визнані.
Оскільки нежитлові приміщення LXIII, LXIY, LXY, LXYІ, LXYII, LXYIII, LХІХ, LХХ, LХХІ, LХYIIа в будинку літ «А-5»загальною площею 81,1 м2 по АДРЕСА_1 до житлового фонду не входять, у власників квартири по АДРЕСА_1, при приватизації квартир у 1994 році не виникло право власності на ці приміщення.
За таких обставин, правильним є висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги не є суттєвими, і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального права в межах позовних вимог.
В силу ч. 2 ст. 308 ЦПК України, не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 02 лютого 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий -
Судді -