Кіровоградської області
"14" травня 2012 р.Справа № 5013/230/12
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Н.В. Болгар розглянув у засіданні справу № 5013/230/12
за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1;
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Контакт-Агро";
про стягнення 7 310 грн. 77 коп.
Представники:
позивача - у засіданні 25.04.12, 14.05.12 - адвокат ОСОБА_2, свідоцтво № 636 від 26.11.08, договір від 07.03.12;
відповідача - у засіданні 25.04.12 - ОСОБА_3, довіреність б/н від 03.01.12; у засіданні 14.05.12 - ОСОБА_4, довіреність б/н від 11.05.12.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 (далі по тексту - ФОП ОСОБА_5) звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Контакт-Агро" (далі по тексту - ТОВ "Інтер-Конакт-Агро") 94 662 грн. 70 коп., в тому числі 81 959 грн. 05 коп. боргу по договору перевезення № 1-ІКА від 17.02.11 (далі по тексту - Договір), 12 703 грн. 65 коп. пені, а також 1 893 грн. 25 коп. судового збору, 2 000 грн. витрат "на роботу адвоката".
У заяві "про уточнення та зменшення позовних вимог", позивач просить стягнути з відповідача 5 404 грн. 53 коп.пені, 799 грн. 21 коп. "інфляційних втрат за час прострочення", 1 107 грн. 03 річних у розмірі 3 процентів, всього - 7 310 грн. 77 коп., 1 893 грн. 25 коп. судового збору, 2 000 грн. витрат "на роботу" адвоката.
Фактично у такій заяві містяться зменшення розміру позовних вимог щодо боргу та пені та збільшення розміру позовних вимог на суми, на які збільшився борг внаслідок застосування встановленого індексу інфляції, річних за прострочення виконання грошових зобов'язань. Збільшення чи/та зменшення розміру позовних вимог є правом позивача за ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.
У додаткових поясненнях до відзиву на позов, наданих 25.04.12, відповідач просить заявнику у задоволенні вимог на суму 7 310 грн. 77 коп. відмовити за їх необґрунтованості, посилаючись на те, що рахунки для оплати отримані лише разом із копією позовної заяви, тому на дату звернення ФОП ОСОБА_5 із позовом строк оплати рахунків - не пізніше 30.03.12 не настав, тому відсутні підстави й для нарахування інших стягнень; вимоги про відшкодування витрат на оплату послуг адвоката у сумі 2 000 грн. є явно завищеними і не відповідають складності судової справи.
У засіданні 25.04.12, в якому по суті розглядався позов про стягнення 7 310 грн. 77 коп., господарським судом на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалася перерва до 15:30 14.05.12.
При розгляді матеріалів справи, заслуховуванні пояснень представників сторін у засіданні господарський суд встановив наступне.
Сторонами укладений Договір, за умовами якого ФОП ОСОБА_5 - перевізник зобов'язався забезпечити транспортне обслуговування та організувати перевезення вантажу ТОВ "Інтер-Контакт-Агро" - клієнта власним автомобільним транспортом автомобільними дорогами України, а ТОВ "Інтер-Контакт-Агро" зобов'язалося здійснити розрахунки із ФОП ОСОБА_1 шляхом перерахування грошових коштів на його поточний рахунок у термін не більше десяти банківських днів з дати отримання рахунку на сплату коштів, який формується на підставі товарно-транспортних накладних на перевезення вантажу, згідно узгоджених тарифів, що зазначається у рахунках за перевезення.
Згідно ч. 2 ст. 307 Господарського кодексу України, договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі; укладення договору підтверджується складанням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.
Докази оформлення товарно-транспортних накладних, про якій йдеться у п. 5.5 Договору, на підставі яких має формуватися рахунок, відсутні.
Сторонами складені та підписані акти прийому-передачі виконаних робіт та наданих послуг автотранспортними засобами від 25.08.11 № 9, від 25.10.11 № 13, від 25.10.11 № 14, згідно яких договірна ціна послуг з перевезення ФОП ОСОБА_1 - виконавцем сільськогосподарської продукції (зерна пшениці, соняшника, кукурудзи) на замовлення ТОВ "Інтер-Контакт-Агро" у липні, серпні, вересні, жовтні 2011 р. становить відповідно 33635 грн. 25 коп., 5 060 грн. 80 коп., 43 263 грн. Названі акти не містять зазначення того, що вони складені на підтвердження виконання зобов'язань перевізника за Договором та вартості перевезень, сформованої за рахунком із зазначенням його номеру й дати згідно умов п. 5.5 Договору.
Позивач не довів того, що акти прийому-передачі виконаних робіт та наданих послуг автотранспортними засобами від 25.08.11 № 9, від 25.10.11 № 13, від 25.10.11 № 14, є підставою для сплати 33 635 грн. 25 коп., 5 060 грн. 80 коп., 43 263 грн. у строки, передбачені п. 5.4 Договору, а дата підписання актів є визначальною для обчислення терміну, в який відповідач зобов'язаний сплатити названі суми.
Докази надсилання (вручення) ПСП "Старт" рахунків № 9 від 25.08.11, № 13 від 25.10.11, № 14 від 25.10.11, копії яких додані до позовної заяви, до дати направлення її копії позивачем відповідачеві, відсутні. Посилання на такі рахунки акти прийому-передачі виконаних робіт, зазначені вище, не містять.
За твердженням ТОВ "Інтер-Контакт-Агро" вартість автоперевезень на підставі рахунків ним оплачена після отримання таких рахунків із копією позовної заяви платіжними дорученнями № 739 від 15.03.12 на суму 18 000 грн., № 755 від 26.03.12 на суму 12 024 грн., № 756 від 26.03.12 на суму 43 263 грн., № 757 від 26.03.12 на суму 15 634 грн. 95 коп. Копії таких платіжних доручень відповідачем не надані. Однак, позивач не виклав заперечень щодо отримання сум за названими розрахунковими документами та надав 24.04.12 банківську виписку за 26.03.12 - 27.03.12, копію платіжного доручення № 739 від 15.03.12 на суму 18 000 грн.
Сума боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, за ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний сплатити на вимогу кредитора у разі прострочення грошового зобов'язання.
Пенею, згідно ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
ФОП ОСОБА_5 не довів дати прострочення ТОВ "Інтер-Конакт-Агро", з якої господарський суд має вважати останнього боржником, який не приступив до виконання грошового зобов'язання.
Як встановлено ч. 3 ст. 220 Господарського кодексу України, боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора.
ФОП ОСОБА_5 не довів дати, з якої у ТОВ "Інтер-Конакт-Агро" виникли зобов'язання по оплаті автоперевезень за Договором.
Таким чином, позивач не довів підстави для розрахунку сум, на які збільшився борг внаслідок застосування індексу інфляції, встановленого у вересні 2011 р. по березень 2012 р., річних та пені з дати закінчення десяти днів після підписання зазначених вище актів до дати здійснення відповідачем платежів (15.03.12 - 18 000 грн., 26.03.12 - 5 060 грн. 80 коп., 26.03.12 - 15 634 грн. 95 коп., 26.03.12 - 43 263 грн.), тому його вимоги визнані господарським судом поданими необґрунтовано і задоволенню не підлягають.
Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на ФОП ОСОБА_1
У засіданні 14.05.12 господарським судом проголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Керуючись ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Н. В. Болгар
Повне рішення підписано 18.05.12.