01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"07" травня 2012 р. Справа № К13/023-12
За позовом ОСОБА_1, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Березанський переробний завод", м. Березань
про визнання недійсними рішення
Суддя Наріжний С.Ю.
Представники:
від позивача: ОСОБА_2- довіреність б/н від 08.08.2011 р.;
ОСОБА_3 довіреність б/н від 25.04.2012 р.
від відповідача: ОСОБА_4- довіреність б/н від 18.04.2011 р.
ОСОБА_5 - довіреність б/н від 15.12.2010 р.
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі -позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Березанський переробний завод" (далі -відповідач) про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Березанський переробний завод»від 29 грудня 2011 року про виключення ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Березанський переробний завод»
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюване рішення загальних зборів учасників відповідача від 29 грудня 2011 року істотно порушує корпоративні права позивача ОСОБА_1, яких, як зазначає позивач його було позбавлено у незаконний спосіб прийняттям безпідставного рішення про виключення - адже позивач ОСОБА_1 ніяким чином не перешкоджав своїми діями досягненню цілей Товариства та жодного разу не допускав неналежного виконання обов'язків учасника, не створив для Товариства негативних наслідків тощо. Таким чином, рішення загальних зборів учасників від 29 грудня 2011 року про виключення ОСОБА_1 зі складу учасників ТОВ «Березанський переробний завод»на думку позивача є незаконним, оскільки не відповідає вимогам ст. 64 Закону України «Про господарські товариства».
19.03.2012 р. відповідач надав суду відзив на позов згідно якого позовні вимоги не визнає в повному обсязі з підстав викладених у відзиві.
02.04.2012 р. в судовому засіданні сторін була оголошена перерва до 17.04.2012 р. на 11.30.
18.04.2012 р. до суду надійшли пояснення позивача до позовної згідно яких позивач навів спростування доводів відповідач дача викладених у відзиві.
07.05.2012 р. відповідач надав суду додаткове заперечення проти позову.
Позивачем в судовому засіданні 07.05.2012 р. були подані письмові пояснення до позовної заяви з додатковим обґрунтуванням позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, додані до позовної заяви та у процесі розгляду справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.
Відповідно до приписів ст. 167 Господарського кодексу України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у paзi ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами розуміють відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Відповідно до Статуту ТОВ "Березанський переробний завод", затвердженого загальними зборами учасників від 09.09.2008 р., зареєстрованого державним реєстратором 11.09.2008 р., редакція якого була чинною станом на дату звернення позивача з даним позовом до суду ОСОБА_1 був учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Березанський переробний завод" з часткою, що становить 30 % статутного фонду Товариства.
Статус учасника Товариства позивач набув в 2006 році, що підтверджується редакцією Статуту ТОВ "Березанський переробний завод", затвердженою загальними зборами учасників від 21.04.2006 р., зареєстрованою державним реєстратором 03.05.2006 р.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 23.02.2012 року, що міститься в матеріалах справи статутний фонд ТОВ «Березанський переробний завод»сформовано 28 квітня 2007 року та його розмір становить 280 000 грн.
Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Отже, розмір статутного фонду Товариства, оскільки інше не зареєстровано в Єдиному державному реєстрі, станом на час отримання витягу складала 280 000 грн.
29.12.2011 р. відбулись загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Березанський переробний завод»на яких було прийнято рішення, зокрема, про виключення ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Березанський переробний завод». оформлене протоколом №19 від 29.12.2011 р.
У поясненні до позовної заяви позивач зазначає, що у рішенні від 29 грудня 2012 року відповідач однією з підстав, внаслідок яких було прийнято рішення про виключення позивача зі складу учасників було нібито не внесення в повному обсязі ОСОБА_1 свого внеску до статутного капіталу Товариства. Однак вказані доводи, на думку позивача, спростовуються тим, що згідно з відомостями про склад учасників з Статуту ТОВ "Березанський переробний завод", затвердженими загальними зборами учасників №1 від 21.04.2006 p., що зареєстрований 03.05.2006 p. - позивач ОСОБА_1 входить до складу учасників Товариства. Саме тоді ОСОБА_1 було внесено 17 400 грн. в рахунок сплати належної йому частки і факт внесення цієї суми визнається відповідачем. Суми внесків до Статутного капіталу Товариства ОСОБА_1 згідно банківських виписок наступні : 28.04.2006 р. - 5 000,00 грн. (Квитанція № BRZ/25-24 - філія АППБ «Аваль»в м. Березань); 15.06.2006 р. - 5 000,00 грн. (Квитанція № BRZ/25-36 - філія АППБ «Аваль»в м. Березань); 19.01.2007 р. - 7400,00 грн. (Квитанція № 36 - філія відділення ПІБ в м. Українка, Київська обл.)
Таким чином, суд дійшов до висновку, що розмір внесків до Статутного капіталу учасника Товариства ОСОБА_1 складав 17 400,00 грн.
В подальшому, 04.04.2008 р. заявами інших учасників - ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, сформовані цими учасниками частки було передано на користь позивача ОСОБА_1, що підтверджується відповідними копіями заяв, завіреними в нотаріальному порядку. І саме в такий спосіб було сформовано частку позивача ОСОБА_1 в розмірі 30 % статутного капіталу Товариства.
Стосовно законності процедури формування частки ОСОБА_1 в уставному фонді в розмірі 30 % позивач відзначає, що доводи відповідача є необґрунтованими в тій частині, що відступлення (передача на безоплатній основі) прав учасника товариства на підставі нотаріально посвідченої заяви оскільки такі дії повністю відповідають нормам чинного законодавства та підтверджується рішенням господарського суду Київської області від 25.10.2012 року у справі № К8/131-11. Крім того, відповідно до ч. 3 ст.29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»у разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається примірник оригіналу (ксерокопія, нотаріально засвідчена копія) одного із таких документів:
- рішення про вихід юридичної особи із складу засновників (учасників); заяви фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників);
- заяви, договору, іншого документа про перехід чи передачу частки учасника у статутному капіталі товариства;
- рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) із складу засновників (учасників) юридичної особи, якщо це передбачено законом або установчими документами юридичної особи.
Так, у відповідності до статті 64 Закону України «Про господарські товариства», учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере.
В зв'язку з тим, що оспорюване рішення загальних зборів учасників відповідача від 29 грудня 2011 року істотно порушує корпоративні права позивача ОСОБА_1, яких позивача було позбавлено у незаконний спосіб прийняттям безпідставного рішення про виключення позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
Проте, судом встановлено, що позовні вимоги не можуть бути задоволеними з огляджу на наступне.
Відповіно до протоколу №1 про заснування товариства з обмеженою відповідальністю «Березанський переробний завод»від 21.04.2006 року, учасниками ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_1 прийнято рішення про утворення Товариства зі статутним фондом у розмірі 100 000.00 гри., з наступним розподілом часток:
ОСОБА_6 - 14%, що складає 14000.00грн.,
ОСОБА_8 - 51%, що складає 51000.00грн.,
ОСОБА_7 - 25%, що складає 25000.00грн.,
ОСОБА_1 - 10%, що складає 10 000.00грн..
Дане рішення відображене в статуті Товариства п.1.2, 1.5 в редакції 03.05.2006 року. На виконання рішення установчих зборів ОСОБА_1 вніс до статутного капіталу 28 квітня 2006 року 5000.00грн., що складає 50% внеску, який зобов'язаний учасник ОСОБА_1 внести до статутного фонду Товариства. Внесок здійснено через довірену особу ОСОБА_9 та підтверджується квитанцією №BRZ/25-24 та випискою банку (філія АППБ «АВАЛЬ»м. Бориспіль) за 28.04.2006 року.
15.06.2006 року ОСОБА_1 вніс через довірену особу ОСОБА_9 решту внеску, визначеного протоколом №1 від 21.04.2006 року в сумі 5000.00грн, що підтверджується квитанцією №BRZ/25-36 від 15.06.2006 року та випискою банку (філія АППБ «АВАЛЬ»М.Бориспіль) за 15.06.2006 року.
Таким чином, станом на 15.06.2006 року частка ОСОБА_1 в розмірі 10000 грн. при встановленому розмірі статутного фонду 100000.00грн. була виплачена повністю.
21.06.2006 року протоколом №2 загальних зборів учасників товариства було встановлено новий розмір статутного фонду в сумі 1 000 000 (один мільйон) грн. з наступним розподілом часток:
ОСОБА_6 - 14%, що складає 140 000.00грн.,
ОСОБА_8 - 51%, що складає 510 000.00грн.,
ОСОБА_7 - 25%, що складає 250 000.00грн.,
ОСОБА_1 - 10%, що складає 100 000.00грн.
На виконання рішення №2 про збільшення статутного фонду Товариства та додаткового внесення коштів учасник ОСОБА_6 вніс додатково 114000.00грн.
31.07.2006 року на виконання рішення №2 загальних зборів учасників товариства учасник ОСОБА_8 вніс додатково 10000 грн. після чого, його фактичний внесок склав 61000 грн., що підтверджується квитанцією №BRZ/58-40 від 31.07.2007 року 19.01.2007 року ОСОБА_7В, та ОСОБА_1 на виконання рішення №2 загальних зборів учасників Товариства внесли додатково по 7400.00грн., після чого їх фактичні внески до статутного фонду склали 32000.00грн. та 17400.00грн. відповідно.
Наступні зміни до щодо розміру статутного фонду відповідача було внесено 18.09.2007 року.
Таким чином станом на 18.01.2007 року учасниками Товариства були внесені наступні кошти до статутного фонду: ОСОБА_8 - 61 000.00грн. із 510 000.00грн. ОСОБА_7 - 32400.00грн. із 250000.00грн. ОСОБА_1 - 17 400.00грн. із 100 000.00грн., ОСОБА_6 - 114 000.00грн. із 140 000.00грн.
Протоколом №3 загальних зборів учасників Товариства прийнято рішення про зменшення статутного фонду Товариства до розміру 280000.00грн., та визначено, що:
- вкладом ОСОБА_8 в статутний фонд є грошові кошти в сумі 142800.00грн., якийвніс фактично - 61000.00грн.;
- вкладом ОСОБА_7 в статутний фонд є грошові кошти в сумі 70000.00грн., який вніс фактично 32400.00грн.;
- вкладом ОСОБА_1 в статутний фонд є грошові кошти в сумі 28000.00грн., який вніс фактично 17400.00грн.;
- вкладом ОСОБА_6 39240.00грн., який вніс фактично 114 000.00грн.;
З матеріалів справи вбачається, що більше учасниками товариства грошові кошти в статутний фонд не вносились.
29.11.2007 року ТОВ «Березанський переробний завод»було внесено через банк на рахунок ТОВ «Березанський переробний завод»грошові кошти в сумі 52 000.00грн. з призначенням внесення до статутного фонду товариства. Проте, як встановлено судом дані кошти внесено не учасниками, а товариством - юридичною особою в особі ТОВ «Бережанського переробного заводу».
Таким чином із наведеного вище вбачається, що ОСОБА_1 за весь час
перебування в складі учасників відповідача вніс до статутного фонду товариства 17400.00грн.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про господарські товариства»учасники товариства зобов'язані:
а) додержувати установчих документів товариства і виконувати рішення загальних зборів та інших органів управління товариства;
б) виконувати свої зобов'язання перед товариством, в тому числі і пов'язані з майновою участю, а також вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку та засобами, передбаченими установчими документами;
в) не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства;
г) нести інші обов'язки, якщо це передбачено цим Законом, іншим законодавством України та установчими документами.
учасник зобов'язаний нести
Відповідно до ст. 117 ЦК України Учасники господарського товариства зобов'язані:
1) додержуватися установчого документа товариства та виконувати рішення загальних зборів;
2) виконувати свої зобов'язання перед товариством, у тому числі ті, що пов'язані з майновою участю, а також робити вклади (оплачувати акції) у розмірі, в порядку та засобами, що передбачені установчим документом;
3) не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства.
Учасники господарського товариства можуть також мати інші обов'язки, встановлені установчим документом товариства та законом.
В поясненнях представника позивача вказувалось, що ОСОБА_1 набув прав на частки учасників, які відступали їх на корись ОСОБА_1, і таким чином було сформовано частку ОСОБА_1 в розмірі 30% статутного капіталу.
Позивач посилається на заяви учасників ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7 та додає їх копії.
Проте, як вбачається зі змісту заяв ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_7, складеними 04.04.2008 року, останні заявили про добровільний вихід зі складу учасників ТОВ «Березанський переробний завод»та про відступлення своїх часток громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_10.
Суд вважає, що дані заяви не можуть бути належними доказами в обґрунтування заявлених позовних в межах даної справи оскільки в зазначених заявах не зазначено, яка частка кожного учасника відступається ОСОБА_1 Таким чином, неможливо встановити, яка особа і яку частку відступала ОСОБА_1 і яку кількість коштів в статутному капіталі вона складає. Відступлення часток на користь ОСОБА_1 колишніми учасниками Товариства можуть бути підтвердженими лише за наявності нотаріально оформлених заяв про відступлення визначених у відсотковому відношенні сплачених фактично часток, які були розглянуті на зборах учасників товариства та прийнятим рішенням зборів учасників товариства, оформленим відповідним протоколом.
Крім того, згідно із ст. 100 Цивільного кодексу України, право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватися іншій особі. Учасники товариства мають право вийти з товариства, якщо установчими документами не встановлений обов'язок учасника письмово попередити про свій вихід з товариства у визначений строк, який не може перевищувати одного року. Учасник товариства у випадках та в порядку, встановлених законом, може бути виключений з товариства.
Відповідно до частини першої статті 355 Цивільного кодексу України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Згідно з нормою частини першої статті 356 ЦКУ власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Частиною першою статті 140 ЦК України та статтею 50 Закону України «Про господарські товариства»товариство з обмеженою відповідальністю визначено як засноване однією або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких визначається статутом. Отже, товариство з обмеженою відповідальністю, яке має кількох засновників (учасників), є об'єктом права спільної часткової власності.
Відтак, до відчуження співвласником частки в спільному майні мають застосовуватися загальні вимоги, передбачені статтями 361, 362 ЦК України. Зокрема, частиною першою статті 361 ЦК України визнана правомочність співвласника самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності, в тому числі здійснити її відчуження (продаж). Наразі, статтею 362 ЦК України зазначена правомочність обумовлена правом інших співвласників переважно перед іншими особами щодо купівлі цієї частки за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів.
До переходу частки (її частини) учасника у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю до іншої особи застосовуються спеціальні вимоги, передбачені статтею 53 Закону України «Про господарські товариства»та статтею 147 ЦК України. Зокрема, відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.
Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що загальні та спеціальні законодавчі вимоги до порядку відчуження співвласником (учасником) частки в спільному майні (товаристві з обмеженою відповідальністю) ґрунтуються на принципі, який полягає у встановленні пріоритету іншого співвласника (учасника) на придбання цієї частки переважно перед іншими особами виключно в межах умов продажу, які визначені співвласником (учасником), якому належить частка. При цьому, контекст норм статті 53 Закону України «Про господарські товариства»та частини другої статті 147 ЦК України вказує на те, що такими умовами є ціна продажу та безпосередній предмет продажу. Зазначені норми законодавства, в частині визначення предмета продажу, диференціюють між часткою і частиною частки, які є змістовно відмінними поняттями та відповідно відображають намір співвласника (учасника) здійснити відчуження всієї належної йому частки, таким чином вийшовши з відносин спільної часткової власності, або передати лише частину цієї частки, залишивши за собою статус співвласника у спільному майні на решту частки.
Суд враховує, що зазначена заява є пропозицією укласти договір купівлі-продажу частки в Товаристві.
Відповідно до частини першої статті 641 ЦК України пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Предмет та ціна продажу відповідно до вищевказаної заяви є істотними умовами договору відступлення частки в Товаристві, а зобов'язальний характер пропозиції випливає з імперативних вимог законодавства та Статуту Товариства.
Отже, на переконання суду, передача частки в статутному фонді товариства можлива лише у встановленому порядку за двосторонньою цивільно-правовою угодою, якою заява завірена в нотаріальному порядку не являється.
Крім того, відповідно до ст. 53 Закону України «Про господарські товариства»учасником товариства може бути відчужена (відступлена) частка учасника лише в тій частині, в якій її уже сплачено.
Як зазначено судом вище, станом на 04.04.2008 року ОСОБА_7. та ОСОБА_8 не сплатили відповідно свої частки до статутного фонду товариства, а тому суд вважає, що і передавати їх повністю не могли.
Також суд бере до уваги той факт, що заяви ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_7, складені 04.04.2008 року, не могли бути підставою для перерозподілу часток та збільшення частки ОСОБА_1, оскільки не розглядались на зборах учасників товариства.
Відповідно до протоколу загальних зборів учасників Товариства №9 від 02 вересня 2008 року зменшено статутний капітал Товариства до 280000.00грн, та визначено, зокрема, що вкладом ОСОБА_1 є грошові кошти в розмірі 84000.00 грн., що складає 30%.
Проте, як встановлено судом в повному обсязі ОСОБА_1 свою частку у статутному фонді Товариства не доплатив.
Згідно з положенням ч.2 ст. 52 Закону України «Про господарські товариства». якщо учасники до закінчення першого року з дня державної реєстрації Товариства не внесли (не повністю внесли) свої вклади, загальні збори учасників приймають одне з таких рішень:
а) про виключення із складу товариства тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі;
б) про зменшення статутного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі;
в) і про ліквідацію товариства.
Згідно із ст. 117 Цивільного кодексу України, учасники господарського товариства зобов'язані: 1) додержуватися установчого документа товариства та виконувати рішення загальних зборів; 2) виконувати свої зобов'язання перед товариством, у тому числі ті, що пов'язані з майновою участю, а також робити вклади (оплачувати акції) у розмірі, в порядку та засобами, що передбачені установчим документом; 3) не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства. Учасники господарського товариства можуть також мати інші обов'язки, встановлені установчим документом товариства та законом.
Відповідно до ст. 64 ч. 1 Закону України «Про господарські товариства»учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства.
Проте, всупереч вимогам Статуту відповідача ОСОБА_1 не вніс свою частку до статутного капіталу товариства в повному обсязі, чим не викона свої обов'язки перед Товариством. Не внесення до статутного капіталу своєї частки ОСОБА_1 є систематичним невиконанням своїх обов'язків, та є підставою для виключення з товариства.
Також судом встановлено, що на загальні збори учасників товариства ТОВ «Березанський переробний завод»29.12.2011 року ОСОБА_1 не з'явився, про причини неявки не повідомляв, про наявність заперечень щодо розгляду питання виключення його зі складу товариства також не надсилав.
В той же час на збори учасників Товариства з'явились та зареєструвались для участі в загальних зборах товариства 70 відсотків загальної кількості голосів учасників товариства. Відповідно до п. 8.2 Статуту в редакції від 09.09.2008 року станом на 29.12.2011 року та ст. ч. 1 ст.60 Закону України «Про господарські товариства»збори учасників є легітимні, якщо на них присутні учасники, що володіють у сукупності більш як 60% голосів учасників. Отже збори учасників є легітимні.
На зборах учасників розглядались виключно питання, вказані в оголошенні про скликання зборів учасників:
Оскільки учасник ОСОБА_1 на збори учасників в черговий раз не з'явився, документів чи заперечень стосовно спірності питань, визначених в оголошенні на порядок денний не надав, на підставі наявних матеріалів збори учасників Товариства прийшли до висновку, що учасник ОСОБА_1 на протязі 2006-2011 року не вніс до статутного фонду Товариства свою частку в повному обсязі в розмірі 28 000,00 грн.
Виходячи з наведеного суд відмовляє позивачу у задоволенні його позовних вимог.
Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
В позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя С.Ю. Наріжний
Дата виготовлення та підписання рішення 14.05.2012 р.