ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
15 травня 2012 р. Справа № 5010/317/2012-П-27/14
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., при секретарі судового засідання Дичковська І. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Прокурора Богородчанського району (АДРЕСА_1, 77701) в інтересах держави - Міністерства палива та
енергетики України в особі Національної акціонерної компанії "Нафтогаз
України" (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001) в особі Публічного
акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано-
Франківськгаз" (вул. Ленкавського, 20, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська
область, 76010), що представляє інтереси філії (відокремленого структурного
підрозділу) Богородчанського управління по експлуатації газового господарства, (вул. Б. Хмельницького, 23, смт. Богородчани, Івано-Франківська область, 77700)
до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2 77701)
про стягнення заборгованості в сумі 6 865, 03 гривень за договором про постачання та транспортування природного газу.
За участю представників сторін:
Від позивача: ОСОБА_2 - юрисконсульт (посвідчення № НОМЕР_1 від 07.04.2011 року, довіреність № 05 - 16/853 від 26.03.2012 року).
Від відповідача: не з'явилися.
Учасник судового засідання: Челій - Пушкар О.І. - старший прокурор відділу прокуратури області (посвідчення №НОМЕР_2 від 01.02.2012 року).
Прокурор Богородчанського району звернувся до господарського суду Івано-Франківської області в інтересах держави - Міністерства палива та енергетики України в особі Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз", що представляє інтереси філії (відокремленого структурного підрозділу) Богородчанського управління по експлуатації газового господарства до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 6 865, 03 гривень за договором про постачання та транспортування природного газу № Б - 11 - 185 від 03.01.2011 року.
Крім того, позивач просив суд також покласти на відповідача судові витрати у справі.
Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем договірних зобов'язань, щодо своєчасності розрахунків за поставлений природний газ та транспортування природного газу.
Ухвалою суду від 20.03.2012 року порушено провадження у справі № 5010/317/2012-П-27/14 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 03.04.2012 року.
Ухвалами суду від 05.04.2012 року, 03.05.2012 року відкладено розгляд справи на 03.05.2012 року та 15.05.2012 року відповідно, у зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання та не подання витребуваних судом письмових доказів.
Представник позивача в судових засіданнях від 03.05.2012 року та 15.05.2012 року позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Прокурор в судових засіданнях позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав, заперечення проти позову не подав, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справу, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, які містяться у матеріалах справи.
15.05.2012 року позивач подав суду клопотання (Вх. № 3197/2012 - свх. від 15.05.2012 року) в якому просив суд долучити до матеріалів справи Довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, згідно запису в якій в графі "місце проживання" здійснено такий запис: 77701, АДРЕСА_2 Тобто це адреса, яка вказана в ухвалах суду - які надсилались відповідачу.
Отже, у відповідності до Постанови Пленуму ВГС України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
За таких обставин, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.
Як встановлено судом, між сторонами Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" в особі Богородчанського управління по експлуатації газового господарства та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 укладено договір № Б - 11 - 185 від 03.01.2011 року на постачання та транспортування природного газу.
Згідно п. 6.1., 6.2. та 6.3. договору - оплата за послуги по транспортуванню газу проводиться виключно грошовими коштами. Замовник зобов'язаний внести 100 % (сто відсотків) попередньої оплати за транспортування запланованих згідно пункту 2.1. та 2.3. даного договору місячних обсягів газу на розрахунковий рахунок виконавця не пізніше ніж за 5 (п'ять) банківських днів до початку місяця поставки газу.
За послуги по постачанню та транспортуванню газу оплата проводиться замовником виключно грошовими коштами. Замовник зобов'язаний внести 100% попередньої оплати вартості запланованих місячних обсягів газу на розрахунковий рахунок виконавця не пізніше ніж за 5 банківських днів до початку місяця поставки газу.
Остаточний розрахунок за надані послуги по транспортуванню та постачанню газу здійснюється замовником на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 10- го числа місяця, наступного за звітним.
Так, Богородчанське управління по експлуатації газового господарства здійснило надання відповідачеві - підприємцю ОСОБА_1 послуг з постачання та транспортування природного газу, на підставі договору № Б - 11 - 185 від 03.01.2011 року на постачання та транспортування природного газу, відповідно до якого відповідачеві в листопаді 2011 року через транспортну систему подано 1 408 куб. м. природного газу.
Факт одержання відповідачем природного газу підтверджується підписаним уповноваженим представником відповідача актом прийому - передачі природного газу одержаного відповідачем в листопаді 2011року, копія якого міститься в матеріалах справи (а. с. 15).
Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати за постачання та транспортування природного газу належним чином не виконав, оплату за постачання та транспортування природного газу не провів.
Позивачем, 22.12.2011року, направлялась претензія на адресу підприємця ОСОБА_1, однак відповідач відповіді на претензію не надіслав, борг не сплатив. Факт направлення претензії підтверджується повідомлення про вручення поштових відправлень та фіскальним чеком "Укрпошти" про відправку (а. с. 22 - 23).
Таким чином, заборгованість підприємця ОСОБА_1 перед Богородчанським управлінням по експлуатації газового господарства за природній газ та його транспортування становить 6 162, 73 гривень, що підтверджується розрахунком суми боргу за підписами в. о. начальника Богородчанського УЕГГ та головного бухгалтера, який міститься в матеріалах справи (а. с. 16).
Стаття 612 Цивільного кодексу України вказує на те, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно п. 7.4 договору за порушення термінів виконання зобов'язань зазначених в розділі 6 договору, замовник сплачує на користь виконавця, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 % від суми заборгованості.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У відповідності до розрахунку суми заборгованості за прострочення терміну оплати підприємцем ОСОБА_1 перед Богородчанським управлінням по експлуатації газового господарства за спожитий природній газ та його транспортування розмір пені за спожитий природній газ та його транспортування становить - 188, 43 гривень, 3 % річних - 51, 67 гривень, 7 % штрафних санкцій складають - 431, 39 гривень, інфляційні втрати - 30, 81 гривень.
Суд вважає позов таким, що підлягає до задоволення з огляду на наступне.
За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 цього кодексу, зокрема, із договорів.
За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого, договором режиму її використання, а також забезпечувати безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання (ст. 714 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений момент пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Приписами ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Факт порушення відповідачем договірних зобов'язань підтверджується матеріалами справи, тому позовні вимоги щодо стягнення 6 162, 73 гривень основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Зокрема, відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, ст. ст. 230 - 232 Господарського кодексу України одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка у формі пені, яка сплачується боржником у разі порушення зобов'язання. Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума і її розмір законом не визначений, розмір неустойки встановлюється договором.
В силу ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. А п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконаним.
Умовами договору про постачання та транспортування природного газу № Б - 11 - 185 від 03.01.2011 року (п. 7.4. договору) передбачено обов'язок покупця сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, тому вимога щодо стягнення пені за спожитий природній газ та транспортування природного газу в сумі 188, 43 гривень є обґрунтованою.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, позивачем правомірно нараховано відповідачу 51, 67 гривень - 3 % річних за період з листопада 2011 року по лютий 2012 року та 30, 81 гривень - інфляційних втрат за період з листопада 2011 року по січень 2012 року.
Слід визнати обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення договірних санкцій (штрафу) у розмірі 7 % від суми заборгованості - 431, 39 гривень, враховуючи наступне.
Частиною 1 ст. 216 та частиною 2 ст. 217 Господарського кодексу України передбачена господарсько-правова відповідальність учасників господарських відносин за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором, у вигляді відшкодування збитків, штрафних санкцій та оперативно - господарських санкцій.
Відповідно до ст. 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно - господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язань, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно - господарські санкції, застосування яких передбачено договором.
Частиною 1 статті 236 Господарського кодексу України встановлено види оперативно - господарських санкцій, серед яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції, (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості.
Згідно з частиною 2 вищезазначеної статті перелік оперативно - господарських санкцій, встановлених у частині першій цієї статті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно - господарські санкції.
У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі передбаченому договором згідно з частиною 4 ст. 231 Господарського кодексу України.
За частиною 2 статті 237 цього Кодексу порядок застосування сторонами конкретних оперативно - господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди із застосуванням оперативно - господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду із заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.
Відповідно до вимог ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарського зобов'язання забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.
До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язання учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Право учасників господарських відносин встановлювати інші, ніж передбачено Цивільним кодексом України види забезпечення виконання зобов'язань визначено ч. 2 ст. 546 Цивільного кодексу України, що узгоджується із свободою договору встановленою ст. 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Отже, суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов'язань встановленням окремого виду відповідальності - договірної санкції, за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань, зокрема, передбаченої п. 7.4. договору про постачання та транспортування природного газу № Б - 11 - 185 від 03.01.2011 року, яка не суперечить висновкам законодавства.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про задоволення позову у повному обсязі, в межах позовних вимог.
Відповідно до ст. 49 ГПК України господарські витрати підлягають стягненню з відповідача в дохід державного бюджету у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 8, 124 Конституції України, ст. ст. 11, 509, 526, 530, 546, 549, 550, 551, 612, 624, 625, 629, 714 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 199, 230, 231, 232, 236, 237, 343 Господарського кодексу України, ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Прокурора Богородчанського району в інтересах держави - Міністерства палива та енергетики України в особі Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз", що представляє інтереси філії (відокремленого структурного підрозділу) Богородчанського управління по експлуатації газового господарства до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 6 865, 03 гривень за договором про постачання та транспортування природного газу № Б - 11 - 185 від 03.01.2011 року - задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2 77701, реєстраційний номер номер фізичної особи підприємця ЄДР: НОМЕР_3) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" (вул. Ленкавського, 20, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76010, ідентифікаційний код: 03361046), що представляє інтереси філії (відокремленого структурного підрозділу) Богородчанського управління по експлуатації газового господарства (вул. Б. Хмельницького, 23, смт. Богородчани, Івано-Франківська область, 77700, ідентифікаційний код: 24686769) - заборгованість в розмірі 6 865, 03 гривень (шість тисяч вісімсот шістдесят п'ять гривень три копійки) за неналежне виконання зобов'язань за договором про постачання та транспортування природного газу № Б - 11 - 185 від 03.01.2011 року, з яких 6 162, 73 гривень - основний борг, 188, 43 гривень - пеня, 431, 39 гривень - штраф у розмірі 7 % від суми заборгованості, 51, 67 гривень - 3 % річних за користування чужими коштами та 30, 81 гривень - інфляційні втрати.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2 77701, реєстраційний номер номер фізичної особи підприємця ЄДР: НОМЕР_3) в доход Державного бюджету (одержувач: УДКСУ у м. Івано-Франківську; назва рахунку: Державний м. Івано-Франківськ 22030001; МФО одержувача: 836014; р/р 31219206783002; код ЄДРПОУ одержувача: 37952250; код класифікації доходів: 22030001; назва коду класифікації доходів: Судовий збір (державна судова адміністрація України, 050); назва суду: господарський суд Івано-Франківської області) - 1 609, 50 гривень (одну тисячу шістсот дев'ять гривень п'ятдесят копійок) - судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 18.05.12
Суддя Михайлишин В. В.
Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"
_________________________ Попович В. В. 18.05.12