17.05.2012
Справа № 22ц -2190/1634/2012 Головуючий в 1 інстанції:
Циганій С.І.
Категорія 34 Доповідач: Бездрабко В.О.
2012 року травня місяця 17 дня колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого : Бездрабко В.О.
Суддів : Приходько Л.А.
Кузнєцової О.А.
при секретарі : Романовій Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 29 березня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортною пригодою,
В січні 2010 року ОСОБА_4 звернувся до суду з вказаним позовом, пославшись на те, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась з вини відповідача ОСОБА_3, був пошкоджений належний йому автомобіль марки «Део Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_1.
В обґрунтування позову зазначив, що 28.07.2009 року сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілю «Москвич 21251»під керуванням ОСОБА_3 та автомобілю «Део Ланос», який належить йому. Згідно постанови суду відповідач визнаний винним у скоєнні ДТП.
В результаті ДТП автомобіль «Део Ланос»зазнав механічних ушкоджень. Відповідач вартість ремонту машини не відшкодував, у зв'язку з чим просив стягнути на його користь з ОСОБА_3 матеріальні збитки у розмірі 7105,25грн.; в порядку ст.625 ЦК України - 3% річних за користування коштами, на відшкодування заподіяної моральної шкоди 2000,00грн., а також покласти на відповідача судові витрати.
Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 29 березня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково. Ухвалено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 заподіяну матеріальну шкоду у розмірі 7105,25грн., а також судові витрати: судовий збір 191,05грн, 420,00грн. вартість експертної оцінки; 2000,00грн. вартість витрат на правову допомогу. В іншій частині позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення в частині стягнення інфляційних витрат та витрат на правову допомогу скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні вказаних позовних вимог та змінити рішення суду в частині стягнення суми матеріальної шкоди, зменшивши її розмір до 2000,00грн., вказавши на тяжке матеріальне становище.
В письмових запереченнях на скаргу ОСОБА_4 та його представник, пославшись на законність та обґрунтованість рішення суду, просили апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Заслухавши доповідача, осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, відповідно до вимог ч.1 ст.22 ЦК України, має право на їх відшкодування. Збитками, згідно п.1, ч.2 цієї ж статті є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Частиною 1 ст. 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (ч. 1 ст. 1192 ЦК України).
З матеріалів справи вбачається, що 28.07.2009 року об 11:10 годині в м. Гола Пристань Херсонської області на перехресті вул. Берегова та вул. Дзержинського ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом «Москвич 21251», д.н. НОМЕР_2, виконуючи на перехресті поворот ліворуч, не надав перевагу у русі транспортному засобу, що рухався по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо, тим самим створив перешкоду та небезпеку для руху іншим учасникам дорожнього руху.
28.07.2009 року по факту вчинення ДТП було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_3 та постановою Голопристанського районного суду Херсонської області від 26.10.2009 року ОСОБА_3 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення та відносно нього застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи № 457 від 23.07.2010 року по визначенню суми матеріальних збитків, завданих власнику автомобіля, вартість матеріального збитку (шкоди), завданої позивачу пошкодженням належного йому автомобілю становить 6433,00грн.
Крім того, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 були понесені витрати на проведення автотоварознавчої експертизи в сумі 420 грн.
Отже, у зв'язку з пошкодженням автомобілю в результаті ДТП ОСОБА_4 заподіяні збитки з урахуванням індексу інфляції на загальну суму 7105,25грн., які, відповідно до вимог ст.ст. 22, 1166 та п.1ч.1 ст.1188 ЦК України підлягають стягненню з винної особи -відповідача у справі ОСОБА_3
Разом з цим, позовні вимоги в частині відшкодування заподіяної шкоди з урахуванням індексу інфляції на підставі ст. 625 ЦК України задоволенню не підлягають, оскільки вказана норма права не поширюється на виниклі між сторонами правовідносини.
При вирішенні питання про стягнення шкоди суд помилково застосував норму матеріального права, яка регулює відповідальність за невиконання договірних зобов»язань, зокрема ст. 625 ЦК України.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду в частині стягнення в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди слід змінити, зменшивши розмір стягнутої матеріальної шкоди з 7105,25 грн. до 6433,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.
Згідно ст. 84 ЦПК України, витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.
Законом України від 20 грудня 2012 року № 4191-VI «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах»встановлено граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу під час розгляду судами цивільних справ.
В ст.1 цього Закону, зазначено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.
При цьому необхідно враховувати, що правова допомога надається не тільки в судовому засіданні, а й пов»язана з складанням позовної заяви, наданням усних консультацій, ознайомленням з матеріалами справи, проведенням необхідних розрахунків тощо. При обчисленні розміру компенсації необхідно врахувати всі витрати, які перебувають у причинному зв»язку із наданням правової допомоги у конкретній справі. Ці дії повинні бути необхідними для надання правової допомоги, а розрахована сума має бути справедливою.
З наданого представником позивача розрахунку вбачається, що час, протягом якого надавалася правова допомога складає 7 годин та становить 2000,00 грн.(а.с.125). Однак погодитися з даним розрахунком неможливо, оскільки як свідчать матеріали справи 07.06.2011, 25.10.2011 та 14.12.2011 року розгляд справи не відбувався. Крім того, з протоколу судового засідання від 30.08.2011 року вбачається, що тривалість судового засідання становила 15 хв., тоді як у розрахунку зазначено 1 година.
З огляду на наведене, виходячи з граничних розмірів компенсації витрат на правову допомогу, згідно встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи під час судових засідань та вчинення окремих процесуальних дій, розмір витрат на правову допомогу, який підлягає стягненню, слід зменшити з 2000,00 грн. до 1669,00 грн.
Доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості задоволення вимог про стягнення на користь позивача правової допомоги з посиланням на відсутність документального підтвердження того, що представник позивача не має повноважень на надання правової допомоги, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вони спростовуються договором про надання юридичної допомоги від 29.03.2011 року, укладеним між позивачем та адвокатом ОСОБА_5 (а.с.107).
Інші доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують, а тому підлягають відхиленню.
Керуючись ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 29 березня 2012 року в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 матеріальної шкоди у розмірі 7105,25 грн. змінити, зменшивши суму, яка підлягає стягненню до 6433,00 грн., а також зменшити розмір стягнутих на користь ОСОБА_4 витрат на правову допомогу з 2000,00 грн. до 1669,00 грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий :
Судді :