Провадження по справі
№2/0532/1185/2012
18 травня 2012 року Ленінський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого судді: Бескровної О.Л.,
при секретарі: Стрижак О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Донецька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ленінської районної у м.Донецьку ради про визнання часток у спільній сумісній власності,-
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання часток у спільній сумісній власності. В обґрунтування позову вказав, що 22 серпня 1994 року була приватизована квартира, яка розташована за адресою: м.Донецьк, вулиця Воровського, 9/29. При приватизації квартири приймали участь він і його батьки: ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Однак, При складанні свідоцтва про право власності ідеальні долі кожного з співвласників визначені не були. 01 серпня 2004 року помер його батько - ОСОБА_3 15 вересня 2009 року померла його мати -ОСОБА_2 Після їх смерті залишилось спадкове майно, що складається з вищезазначеної квартири. 19 лютого 2010 року він звернувся до нотаріальної контори з метою оформлення спадщини у вигляді частини вищевказаної квартири, де йому стало відомо, що відчуження майна не можливе через те, що у правовстановлюючому документі не визначені ідеальні долі спільної сумісної власності. Вказав, що при приватизації квартири вони як співвласники виходили з того, що у кожного з них рівні права на спірну квартиру. Оскільки, при отримані квартири у власність, вони вважали її спільною сумісною власністю, що свідчить про відсутність домовленості щодо часток учасників приватизації, в подальшому ніхто не ставив питання про визначення часток, які не є рівними. Зазначив, що питання про визначення часток у спільній сумісній власності у встановленому законом порядку між ними, співвласниками не вирішувалось. Вважає, що оскільки зазначеним законом не визначено умов, за яких один із членів сім'ї матиме більшу або меншу частку в приватизованому житлі, то частка кожного є рівною, у зв»язку із чим звернувся до суду, просив визначити частки ОСОБА_2, ОСОБА_3 та його, ОСОБА_1 у спільній сумісній власності -приватизованій квартирі АДРЕСА_1, рівними -по 1/3 частки кожному.
У судове засідання позивач не з»явився, надав до суду заяву з проханням справу слухати у його відсутність, згідно наданої заяви позовні вимоги та їх обґрунтування підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідачка, ОСОБА_4, у судове засідання не з»явився, надав до суду заяву з проханням справу слухати у його відсутність, проти задоволення позову не заперечував та просив винести рішення на розсуд суду.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Так, у судовому засіданні встановлено, що 22 серпня 1994 року була приватизована квартира, яка розташована за адресою: м.Донецьк, вулиця Воровського, 9/29. При приватизації квартири приймали участь позивач ОСОБА_1 та його батьки ОСОБА_2 та ОСОБА_3. (а.с. 4, 5).
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону від 19 червня 1992 р. № 2482-Х11 „ Про приватизацію державного житлового фонду” передача займаних квартир (будинків) здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), у тому числі тих, що тимчасово відсутні й за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку).
Відповідно до свідоцтва про право власності ідеальні долі кожного з співвласників визначені не були (а.с.4). 01 серпня 2004 року помер ОСОБА_3 (а.с.6). 15 вересня 2009 року померла ОСОБА_2 (а.с. 7).
Згідно ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Як передбачено статтею 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової, або на праві спільної сумісної власності.
Співвласник спільної сумісної власності, як встановлено в ст. 370 Цивільного кодексу України, має право на виділ у натурі частки із спільного майна, що може бути після визначення ідеальних часток співвласників у праві спільної власності. При визначені розміру часток співвласників вважається, що вони є рівними, якщо інше не встановлене домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Таким чином, суд, з огляду на вищевикладені обставини, вважає за можливе визначити частки ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 у праві загальної сумісної власності квартири АДРЕСА_1, рівними -по 1/3 частки кожному.
На підставі викладеного, ч.2 ст.8 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду” від 19 червня 1992 р. № 2482-Х11, ст..ст. 355, 368, 370 ЦК України та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214, 215, ЦПК України, ст. ст. 355-358 ЦК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Ленінської районної у місті Донецьку ради про визнання часток у спільній сумісній власності - задовольнити.
Визначити частки ОСОБА_1, ОСОБА_2, померлої 15 вересня 2009 року, ОСОБА_3, померлого 01 серпня 2004 року, у спільній сумісній власності -приватизованій квартирі АДРЕСА_1, рівними -по 1/3 частки кожному.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя: