Верховний Суд України
Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-5040 / 2006р. Головуючий у 1 інстанції: Зарютін П.В.
Суддя-доповідач : Мануйлов Ю.С.
29 серпня 2006 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого : Гончара С.О.
суддів : Маловічко С.О.
Мануйлова Ю.С. при секретарі Ткаченко М.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12 липня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
У листопаді 2004 р. ОСОБА_1. звернувся до суду із вказаним позовом. При цьому зазначив, що 23 серпня 2004 року близько 18 год. 05 хв., на автодорозі К-Дніпровка - Василівка - Бердянськ в с. Луначарському, Бердянського району, Запорізької області відповідач ОСОБА_2., керуючи автомобілем «Рено" держномер НОМЕР_1 рухався в напрямку м. Бердянська. Уникаючи зіткнення з собакою, яка вибігла на дорогу, відповідач виїхав на праву обочину, втратив керування над своїм транспортним засобом, внаслідок чого автомобіль «Рено" виїхав на смугу зустрічного руху, де зіткнувся з автомобілем «ВАЗ-2108" держномер НОМЕР_1 під його керуванням. Внаслідок ДТП його автомобіль було пошкоджено, вартість відновлюваного ремонту складає 7047 грн. 73 коп. Крім того, у зв'язку з ДТП він додатково поніс витрати на транспортування та зберігання пошкодженого автомобіля у сумі 874 грн., на експертну оцінку автомобіля-230 грн., на виклик відповідача телеграмами - 9 грн.36 коп., на правову допомогу у сумі 500 грн., на сплату держмита -106 грн.61 коп., а загалом на суму 1719 грн. 70 коп. Також зазначив, що внаслідок ДТП йому була спричинена моральна шкода, яку він оцінює у 2000 грн. При цьому послався на те, що зазнав душевних страждань і моральних переживань, протягом тривалого часу не мав змоги використовувати належний йому автомобіль, який був для нього основним засобом існування, були порушені нормальні життєві зв'язки. Просить стягнути з відповідача на свою користь матеріальну і моральну шкоду, а також вказані вище додаткові витрати, пов'язані з розглядом справи, на загальну суму 10767 грн.70 коп.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12 липня 2006 року у задоволенні позову відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2. 418 грн. 46 коп. в рахунок відшкодування витрат по оплаті судової автотехнічної експертизи.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.п. 1,2,3 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Відмовляючи у позові, суд, послався на висновок судової автотехнічної експертизи від 10 березня 2006 року про відсутність у дорожній обстановці, що склалася, у водія автомобіля «Рено», тобто у відповідача, технічної можливості уникнути ДТП і що в його діях невідповідності вимог пунктів Правил дорожнього руху, що знаходяться у причинному зв'язку з даним ДТП, не вбачається.
Зважаючи на це, суд прийшов висновку, що оскільки шкода , спричинена позивачеві внаслідок ДТП, сталася не з вини позивача, то вона не може бути відшкодована останнім.
Проте цей висновок зроблено без всебічного з'ясування дійсних обставин справи і належної оцінки доказів.
Як встановлено судом, 23 серпня 2004 р., близько 18 год. 05 хв., сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої зіткнулися автомобіль, що належить Курносу О.В., під керуванням останнього, та автомобіль під керуванням ОСОБА_1., який належить йому.
Згідно ч.5 ст. 1187 ЦК України відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки , наступає незалежно від вини, якщо особа не доведе, що вона спричинена внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Районний суд правильно встановивши обставини дорожньо-транспортної пригоди, разом з тим не взяв до уваги вказаного вище положення закону, оскільки при зіткненні автомобілів були відсутні, як непереборна сила, так і умисел потерпілого і ОСОБА_2. і не довів наявності вказаних обставин.
Постановою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10 листопада 2004 р. ОСОБА_2. притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.. 124 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 60 грн. за порушення п.п.10.1,12.1.,12.3,13.1 Правил дорожнього руху, в результаті якого сталося зіткнення з автомобілем «Форд - Транзіт» держномер НОМЕР_2 під управлінням водія ОСОБА_3. і повторне зіткнення з автомобілем ВАЗ-2108 держномер НОМЕР_1 під управлінням водія ОСОБА_1.
Відповідно до вимог ч.З ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Оскільки постанова районного суду від 10 листопада 2004 р. про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу набрала законної сили, то суд першої інстанції дійшов необгрунтованого висновку що названа постанова не встановила наявності вини відповідача у спричиненні позивачу шкоди в результаті ДТП.
За таких обставин, посилання суду на висновки судової автотехнічної експертизи від 10 березня 2006 року (а. с. 80-85) є безпідставними.
У відповідності до ст. 1166 ЦК України майнова шкода , завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій основі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
З матеріалів справи вбачається, що у результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілю, що належить позивачу, завдані технічні ушкодження.
Відповідно до акта авто товарознавчого дослідження від ЗО вересня 2004 р. з додатками (а.с.8-17)вартість матеріальної шкоди, заподіяної ОСОБА_1., складає 7047 грн. 73 коп.
У суду немає підстав піддавати сумніву висновки вказаного дослідження, оскільки воно проведене спеціалістом - авто товарознавцем с тривалим стажем роботи по загальній та експертній спеціальності, з урахуванням експлуатаційного зносу належного позивачу автомобіля, а також деталів, які підлягають заміні, і вартості відновлюваного ремонту.
З урахуванням викладеного, судова колегія приходить висновку, що дійсний розмір шкоди, спричиненої позивачу у результаті дорожньо-транспортної пригоди 23 серпня 2004 р. складає 7047 грн. 73 коп.
Враховуючи викладене і оцінюючи пояснення сторін, письмові докази у їх сукупності, судова колегія приходить висновку, що матеріальна шкода в сумі 7047 грн. 73 коп., заподіяна позивачу внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, що сталася з вини відповідача ОСОБА_2, між діями якого (порушення п.п.10.1,12.1.,12.3,13.1 Правил дорожнього руху) і шкодою є безпосередній причинний зв'язок.
Тому ОСОБА_2., як власник джерела підвищеної небезпеки-автомобіля повинен нести відповідальність за завдану позивачу джерелом підвищеної небезпеки матеріальну шкоду у розмірі 7047 грн.73 коп.
У відповідності до роз'яснень Верховного Суду України, що містяться у п.9 постанови Пленуму від 27 березня 1992 р. № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" коли відшкодування шкоди у натурі неможливо, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна. Постановлюючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків, особі, відповідальній за шкоду.
З переліку і вартості деталів, що потребують заміни, що міститься у акті дослідження спеціаліста - автотоварознавця від 30 вересня 2004р. (а.с. 11), вбачається, що їх вартість складає 2139 грн. 16 коп.
Враховуючи викладене, деталі вказаного автомобіля вартістю 2139 грн.16 коп., які перелічені у вказаному вище акті дослідження спеціаліста-товарознавця і потребують заміни, підлягають передачі відповідачу після відшкодування ним матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП.
З наявних у матеріалах справи документів вбачається, що крім того, позивач поніс судові витрати по сплаті держмита у сумі 106 грн. 61 коп., а також інші витрати, пов'язані з розглядом справи : за евакуацію транспортного засобу-865 грн., за користування автостоянкою - 9 грн., за проведення авто товарознавчої експертизи -230 грн., за виклик відповідача телеграмою - 9 грн. 36 коп., за надання юридичної допомоги - 500 грн., а загалом, 1719 грн.70 коп., які на підставі ст. 88 ЦПК Україні підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1
Згідно з вимогами ст.. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка їх завдала, за наявності її вини.
Колегія судців вважає, що у зв'язку з винними діями ОСОБА_2 у дорожньо-транспортній пригоді, позивачу, окрім матеріальної шкоди, заподіяна моральна шкода, викликана тим, що сам факт дорожньо-транспортної пригоди зі значним пошкодженням його автомобіля уже спричинив підвищене психологічне навантаження. Окрім того, позивач був позбавлений можливості користування автомобілем, у нього порушились звичні життєві зв'язки, він змушений займатися питаннями його ремонту, витрачати свій
час для участі в розгляді його позову, оскільки відповідач від добровільного відшкодування шкоди за пошкодження автомобіля відмовився.
З урахуванням суті позовних вимог, обсягу спричинених позивачу моральних страждань, колегія суддів вважає, що вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення з ОСОБА_2 2000 грн. на відшкодування моральної шкоди є обгрунтованими.
Оскільки рішення районного суду постановлене всупереч встановлених обставин справи, норм матеріального і процесуального права, воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким вимоги позивача слід задовольнити, стягнувши з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 7047 грн.73 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, 2000 грн. компенсації моральної шкоди, а також судові витрати : по сплаті держмита у сумі 106 грн. 61 коп., інші витрати, пов'язані з розглядом справи : за евакуацію транспортного засобу-865 грн., за користування автостоянкою - 9 грн., за проведення авто товарознавчої експертизи - 230 грн., за виклик відповідача телеграмою -9 грн. 36 коп., за надання юридичної допомоги - 500 грн., а загалом, 1719 грн.70 коп. Керуючись ст. ст.307,309,313,317 ЦПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12 липня 2006 року по цій справі скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту:" Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди 7047 грн.73 коп., 2000 грн. компенсації моральної шкоди, а також судові витрати : по сплаті держмита у сумі 106 гри. 61 коп., інші витрати, пов'язані з розглядом справи : за евакуацію транспортного засобу-865 грн., за користування автостоянкою - 9 грн., за проведення авто товарознавчої експертизи - 230 грн., за виклик відповідача телеграмою - 9 грн. 36 коп., за надання юридичної допомоги - 500 грн., а загалом, 10767 грн. 70 коп. .
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте, може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двох місяців шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду України
Головуючий:
судді: