Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 11/1190/611/12 Головуючий у суді І-ї інстанції Гарбуз О.А.
Категорія - Перевищення влади або службових повноважень Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Ремез П. М.
22.05.2012 Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді Драного О.П.,
суддів Лещенка Р.М., Ремеза П.М.,
за участі прокурора Вергелес В.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді кримінальну справу за апеляціями прокурора, який затверджував обвинувальний висновок, прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та представника потерпілого ОСОБА_3 -адвоката ОСОБА_4 на постанову Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 28 березня 2012 року, якою кримінальну справу щодо
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця смт. Добровеличківка Кіровоградської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, на утриманні неповнолітня дитина, працює на посаді начальника ізолятору тимчасового тримання Добровеличківського РВ УМВС України в Кіровоградській області, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця АДРЕСА_2, українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, проживає у АДРЕСА_2, раніше не судимого,
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця м. Ульяновка Кіровоградської області, українця, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, на утриманні неповнолітня дитина, працюючого на посаді дільничного інспектора Добровеличківського РВ УМВС України в Кіровоградській області, проживає за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимого,
направлено прокурору Добровеличківського району Кіровоградської області для організації додаткового розслідування.
Органами досудового слідства ОСОБА_5 і ОСОБА_6 обвинувачуються у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 365, ч. 2 ст. 162 КК України, а ОСОБА_1 у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 365 та ч. 2 ст. 162 КК України, а саме в тому, що в ніч на 27.06.2011 року працівники Добровеличківського РВ УМВС України в Кіровоградській області -начальник ізолятору тимчасового тримання старший лейтенант міліції ОСОБА_5, старший інспектор патрульної служби лейтенант міліції ОСОБА_6 та
№ провадження -11/1190/611/12 Головуючий у суді І інстанції -Гарбуз О.А.
Категорія -ст. 365 КК України Доповідач у суді ІІ інстанції -Ремез П.М.
дільничний інспектор лейтенант міліції ОСОБА_1, виконували службові обов'язки по забезпеченню громадської безпеки при святкуванні «Дня молоді» у с. Піщаний Брід Добровеличківського району Кіровоградської області. Близько 01 год. ночі, ОСОБА_3 перебував у кафе-барі «Диско-бар», та у розмові зі своїми товаришами ОСОБА_8 і ОСОБА_9 вживав нецензурні вислови, чим, на думку ОСОБА_5 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, внаслідок чого останній намагався затримати ОСОБА_3 для доставляння його до Добровеличківського РВ УМВС України в Кіровоградській області, для складання протоколу про адміністративне правопорушення, однак ОСОБА_3 втік до свого житла, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_4. У подальшому ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 і ОСОБА_15 прийшли до ОСОБА_3 і разом знаходились в його житловому будинку та розмовляли між собою, при цьому у ОСОБА_3 та ОСОБА_10 будь-яких видимих тілесних ушкоджень не було.
У цю ж ніч, близько 02 год., підсудні ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_1, здійснюючи функції представників влади, будучи службовими особами правоохоронного органу, явно виходячи за межі наданих їм прав та повноважень, грубо порушуючи встановлені ст.ст. 28, 30 Конституції України права ОСОБА_3 на повагу до його гідності та на недоторканість житла всупереч вимог Закону України "Про міліцію", а саме: ст. 3, згідно з якою діяльність міліції будується на принципах законності, гуманізму та поваги до особи, ст. 5, згідно з якою міліція виконує свої завдання неупереджено і в точній відповідності з законом, п. 15 ч. 1 ст. 11, яка надає право працівникам міліції безперешкодного входу в жилі приміщення виключно у разі переслідування злочинця або припиненню злочину, п. 16 ч. 1 ст. 11, яка надає право працівникам міліції перебувати в жилих приміщеннях громадян за їхньою згодою лише з метою забезпечення безпеки громадян, громадської безпека запобігання злочину, виявлення і затримання осіб, які його вчинили, ст. 12, згідно з якою застосуванню спеціального засобу повинно передувати попередження про намір його використання, а без попередження спеціальний засіб може застосовуватися, якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров'ю громадян чи працівників міліції, при цьому у разі неможливості уникнути застосування сили вона не повинна перевищувати міри, необхідної для виконання покладених на міліцію обов'язків і має зводитись до мінімуму можливості завдання шкоди здоров'ю правопорушників інших громадян, ст. 13, згідно з якою працівники міліції мають право застосовувати заходи фізичного впливу, в тому числі прийоми рукопашного бою, для припинення правопорушень, подолання протидії законним вимогам міліції, яка здійснюється із застосуванням сили щодо працівників міліції або інших осіб, якщо інші способи були застосовані та не забезпечили виконання покладених на міліцію обов'язків, ст. 14, яка встановлює виключні підстави застосування спеціальних засобів, діючи умисно та з метою проникнення до житла ОСОБА_3 і адміністративного затримання останнього для подальшого доставляння до Добровеличківського РВ УМВС України в Кіровоградській області, при цьому достовірно знаючи про відсутність рішення суду чи згоди власника житлового будинку ОСОБА_3 на проникнення до житла останнього і на перебування в такому житлі, тобто прямо усвідомлюючи протиправність своїх дій, в нічний час доби, будучи у форменому одязі працівника міліції, разом проникли до житлового будинку АДРЕСА_4, який належить ОСОБА_3 на праві власності на підставі свідоцтва про право на спадщину по заповіту від 16.07.2010 року. Продовжуючи свої протиправні дії підсудні пройшли через дві кімнати та увійшли до третьої від входу кімнати у східній частині житлового будинку ОСОБА_3, де ОСОБА_5 без жодних пояснень та попереджень, кулаком правої руки наніс удар ОСОБА_3 в ліву частину обличчя, після чого зап'ястям долоні лівої руки повторно наніс удар ОСОБА_3 в ліву частину обличчя, а ОСОБА_6 без жодних пояснень та попереджень наніс спеціальним засобом - гумовим кийком 2 удари ОСОБА_3 по руках, при цьому ОСОБА_1 застосував до ОСОБА_3 сльозоточиву речовину, а після того, як ОСОБА_5 надів на заломлені за спину руки ОСОБА_3 наручники, ОСОБА_6 гумовим кийком наніс потерпілому ще 2 удари в область спини і 1 удар гумовим кийком ОСОБА_10 в область нижньої частини спини, після чого підсудні вивели ОСОБА_3, який був босий і одягнений лише в штани, із житлового будинку останнього та посадили до автомобіля ВАЗ-2107, і в подальшому доставили до Добровеличківського РВ УМВС України в Кіровоградській області.
Внаслідок неправомірних дій підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ОСОБА_3 спричинено тілесні ушкодження у вигляді: синців ділянки спини, ссаден та синця правого плеча, синця під лівим оком, осадження нижньо-щелепної ділянки справа, синця на животі та синців обох передпліч, ссадна лівої кисті, а ОСОБА_10 спричинено тілесні ушкодження у вигляді синця лівої частини тулуба, які згідно висновків експерта №135 і №136 від 22.08.2011 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Повертаючи кримінальну справу на додаткове розслідування через неповноту та неправильність досудового слідства, яка не може бути усунута в судовому засіданні, суд першої інстанції вказав на те, що органом досудового слідства пред'явлено неконкретне обвинувачення, відсутні конкретні обставини вчинення обвинуваченими злочинів, органом досудового слідства не встановлено по справі свідка ОСОБА_15, котра була присутня під час затримання ОСОБА_3, також не встановлено і не допитано свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_7, котрі були присутні під час конфлікту ОСОБА_5 та ОСОБА_3 у кафе-барі, не встановлено й інших осіб, що були присутні у барі і були свідками вказаного конфлікту. Також вказав на те, що досудовим слідством не перевірений факт наявності очевидців подій доставки потерпілого до Добровеличківського РВ УМВС України в Кіровоградській області серед працівників міліції. Крім того, судом першої інстанції зазначено, що ОСОБА_5 подано скаргу на постанову слідчого Добровеличківської прокуратури про відмову у порушенні кримінальної справи за його заявою по факту опору працівнику міліції та пошкодження форменного одягу, яку задоволено Добровеличківським районним судом Кіровоградської області 15.03.2012 року та скасовано постанову слідчого, тому, без правової оцінки дій потерпілого ОСОБА_3, за цими ж обставинами справи, судовий розгляд кримінальної справи є неможливим. За вказаних обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що обвинувачення пред'явлене без з'ясування усіх обставин у справі, здобуття всіх доказів та доведення вини обвинувачених.
В апеляціях:
- прокурор, який затвердив обвинувальний висновок, просить постанову суду першої інстанції скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. В обґрунтування своїх вимог вказує, що постанова суду є незаконною та винесена безпідставно, судом не взято до уваги, що свідка ОСОБА_15, яка була присутня під час затримання ОСОБА_3, встановлено лише під час судового розгляду кримінальної справи, а тому суд був у змозі допитати вказаного свідка в ході судового слідства, вважає безпідставними посилання суду і на те, що не допитано як свідків по справі ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_7, які були присутні при конфлікті ОСОБА_5 та ОСОБА_3 у кафе-барі, оскільки дані особи не мають жодного відношення до події інкримінованих обвинуваченим злочинів, що стосується постанови суду від 15.03.2012 року, якою скасовано постанову слідчого про відмову у порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_5 по факту опору працівнику міліції, вказує, що дана постанова не набрала законної сили, оскаржена прокурором Добровеличківського району і на час розгляду даної кримінальної справи розгляд апеляції не відбувся, також зазначає, що у порушення вимог кримінально-процесуального закону, судом у судовому засіданні не вивчено усіх доказів по справі, а лише взято до уваги окремі показання свідків та самих обвинувачених;
- прокурор, який брав участь у розгляді кримінальної справи судом першої інстанції також просить постанову суду першої інстанції скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Свої вимоги обґрунтовує тим, що посилання суду на неконкретність пред'явленого обвинувачення є передчасним, оскільки прокурор в ході судового розгляду вправі змінити раніше пред'явлене обвинувачення, у разі потреби, суд може надати судове доручення органам досудового слідства щодо допиту ОСОБА_15 як свідка, та її доставки у судове засідання, вказує, що стосовно встановлення інших свідків, очевидців події конфлікту у кафе-барі, то з показань самих ОСОБА_5, ОСОБА_6 та потерпілого ОСОБА_3, наданих ними як під час досудового, так і в ході судового слідства, жодних свідчень із посиланням на конкретних очевидців із зазначенням прізвищ таких свідків, - не здобуто, до того ж, за клопотанням захисників в судовому засіданні допитано як свідків ОСОБА_17, ОСОБА_18 та ОСОБА_19;
- представник потерпілого ОСОБА_3 -адвокат ОСОБА_4 просить постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Свої вимоги вмотивовує тим, що судом направлено справу для проведення додаткового розслідування, з порушенням порядку дослідження доказів по справі, при цьому вказує на те, що суд не вичерпав усіх процесуальних можливостей для усунення недоліків досудового слідства під час судового розгляду кримінальної справи, що можливо зробити шляхом більш ретельного допиту свідків, потерпілих, підсудних та надання судових доручень.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав свої апеляції в повному обсязі і просив постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, дослідивши матеріали справи та зваживши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції підлягають задоволенню з таких підстав.
За змістом кримінально-процесуального закону досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження, всупереч вимог статей 22 та 64 КПК України, не досліджені або поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не допитані певні особи, не витребувані і не досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування таких обставин, коли необхідність дослідження тієї чи іншої з них випливала з нових даних, установлених при судовому розгляді).
Відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду допускається лише тоді, коли неповнота або неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні.
Таких обставин, які б свідчили про неповноту та однобічність досудового слідства, при перевірці справи не встановлено.
Так, підставами повернення справи для проведення додаткового розслідування судом першої інстанції визначено те, що: органом досудового слідства пред'явлено неконкретне обвинувачення, відсутні конкретні обставини вчинення обвинуваченими злочинів, органом досудового слідства не встановлено як свідка по справі ОСОБА_15, під час досудового слідства не встановлено як свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7, досудовим слідством не перевірений факт наявності серед працівників міліції очевидців подій доставки потерпілого ОСОБА_3 до Добровеличківського РВ УМВС України в Кіровоградській області, ОСОБА_5 подано скаргу на постанову слідчого Добровеличківської прокуратури про відмову у порушенні кримінальної справи за його заявою по факту опору працівнику міліції та пошкодження форменного одягу, яку задоволено Добровеличківським районним судом 15.03.2012 року та скасовано постанову слідчого.
Разом з тим, матеріали справи свідчать, що суд першої інстанції, в порушення ст. 317 КПК України, дійшов висновку про необхідність повернення справи для проведення додаткового розслідування не дослідивши усіх доказів по справі, судом допитано потерпілих, свідків, підсудних, однак не досліджено письмових доказів по справі та, відповідно, не надано їм належної юридичної оцінки.
Повернення справи для проведення додаткового розслідування в зв'язку із тим, що по справі не допитано як свідка ОСОБА_15, а також не перевірений факт наявності очевидців подій доставки потерпілого до Добровеличківського РВ УМВС України в Кіровоградській області серед працівників міліції, є безпідставним, оскільки вказані недоліки слідства суд мав змогу усунути в ході судового слідства, шляхом надання доручень органу досудового слідства в порядку ст. 315-1 КПК України.
Посилання суду на ту обставину, що без правової оцінки дій потерпілого ОСОБА_3, зважаючи на наявність постанови Добровеличківського районного суду від 15.03.2012 року про скасування постанови слідчого про відмову у порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_5, судовий розгляд кримінальної справи є неможливим, є необґрунтованим, оскільки вказана постанова слідчого стосується інших обставин справи, а саме обставин конфлікту між ОСОБА_5 та потерпілим ОСОБА_3, які відбувалися в кафе-барі «Диско-бар»в с. Піщаний Брід, проте по даній справі ОСОБА_5 поставлено у провину обставини вчинення ним, як працівником правоохоронного органу, незаконних дій щодо потерпілого ОСОБА_3, які відбувалися по місцю проживання останнього по АДРЕСА_4.
Також не є законною та обґрунтованою підставою повернення кримінальної справи для проведення додаткового розслідування той факт, що органом досудового слідства не встановлено як свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7, котрі були присутні під час конфлікту ОСОБА_5 та ОСОБА_3 у кафе-барі «Диско-бар», оскільки предметом розгляду у суді є кримінальна справа, де ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_1 обвинувачуються у вчиненні незаконного проникнення до житла особи, що порушує недоторканість житла, вчинене службовою особою із застосуванням насильства та у вчиненні перевищення службових повноважень, події яких відбувались у домоволодінні потерпілого ОСОБА_3, проте зазначені судом особи - ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_7 не були цьому свідками, а тому фактично не мають прямого відношення до обставин даної кримінальної справи.
Крім цього, суд не вказав у чому саме полягає неконкретність обвинувачення підсудних та не врахував при цьому, що прокурор під час судового розгляду до закінчення судового слідства по справі вправі змінити пред'явлене особі обвинувачення, відповідно до вимог ст. 277 КПК України.
Відтак, вказані районним судом обставини, згідно норм чинного кримінально-процесуального закону, не можуть бути законною підставою для повернення кримінальної справи для додаткового розслідування.
Таким чином, висновок суду про повернення справи прокурору для організації додаткового розслідування за обставин, вказаних у постанові суду, є необґрунтованим та таким, що суперечить положенням ст. 281 КПК України.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд зі стадії судового розгляду, в ході якого необхідно вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного розгляду кримінальної справи.
Керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, колегія суддів, -
Апеляції прокурора, який затверджував обвинувальний висновок, прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та представника потерпілих адвоката ОСОБА_4 - задовольнити.
Постанову Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 28 березня 2012 року про направлення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_5, ОСОБА_6 у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 365, ч. 2 ст. 162 КК України та ОСОБА_1 у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 365, ч. 2 ст. 162 КК України для організації додаткового розслідування -скасувати.
Кримінальну справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суду зі стадії судового розгляду.
Судді: