Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 22-ц/1190/1409/12 Головуючий у суді І-ї інстанції Терещенко Д.В.
Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу Доповідач Єгорова С. М.
Іменем України
15.05.2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі: головуючого судді Єгорової С.М.,
суддів: Письменного О.А., Чельник О.І.
при секретарі Зінов»євій Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 14 березня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», Публічного акціонерного товариства «ОТП банк», ОСОБА_3, приватного нотаріуса ОСОБА_4, третя особа: Созонівська сільська рада Кіровоградського району, про визнання недійсним договору іпотеки, -
Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 14 березня 2012 року відмовлено в задоволенні вказаного позову.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення її позовних вимог з підстав недотримання судом вимог закону. Зазначається, що суд не врахував вимоги Закону України «Про охорону дитинства»та Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» про необхідність попередньої згоди органів опіки і піклування на вчинення правочину щодо житла, на яке вона як неповнолітня дитина мала право користування, а також не звернув уваги на допущені нотаріусом порушення при посвідченні оспорюваного правочину.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з»явився та направив клопотання про задоволення апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, пояснення позивачки, яка підтримала свою апеляційну скаргу, представників відповідачів: ТОВ «ОТП Факторинг Україна»і ПАТ «ОТП банк», третьої особи, які заперечували проти доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні позовної заяви, суд встановив і правильно виходив з того, що 22.02.2006 року в забезпечення виконання кредитного договору на суму 130000 грн. між АКБ "Райффайзенбанк Україна" (правонаступник ПАТ «ОТП банк», який відступив право вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна») та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки, згідно умов якого ОСОБА_3 надав банку в іпотеку будинок під АДРЕСА_1. Позивачка, яка є донькою ОСОБА_3 і на час укладання договорів була неповнолітньою, була зареєстрована АДРЕСА_2 про що іпотекодавцем було надано довідку Созонівської сільської ради.
В договорі іпотеки ОСОБА_3 зазначено про відсутність прав будь-яких третіх осіб щодо предмету іпотеки, про цьому застережено, що іпотекодержатель уклав договір іпотеки, покладаючись на заяви, гарантії і зобов"язання іпотекодавця і у разі, якщо у будь-який час протягом дії цього договору будь-які із заяв, гарантій і зобов"язань виявляться такими, що не відповідають дійсності це вважатиметься наданням недостовірної інформації іпотекодержателю з метою укладання цього договору.
Також договором іпотеки передбачено не прописувати (не реєструвати) право проживання будь-яких третіх осіб на території (площі) предмета іпотеки без попередньо отриманої на те письмової згоди іпотекодержателя.
При укладанні іпотечного договору ОСОБА_3 вказав на відсутність зареєстрованих неповнолітніх дітей в будинку АДРЕСА_1 та області та надав нотаріусу довідку сільської ради про проживання і реєстрацію в будинку разом з ним тільки його повнолітньої дочки ІНФОРМАЦІЯ_2.
Мати позивачки на час укладання кредитного та іпотечного договору, дала свою згоду на розпорядження спірним нерухомим майном, що є спільною сумісною власністю, про що свідчить її нотаріально оформлена заява (а.с.84) і не заперечувала проти відсутності права користування цим житлом неповнолітньої дочки.
Згідно ч. 1. ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Ч. 1. ст. 215 ЦК України прередбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 32 ЦК, статтею 177 СК та статтею 17 Закону України від 26 квітня 2001 року № 2402-III «Про охорону дитинства»батьки не мають права без дозволу органу опіки і піклування укладати договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.
При вирішенні даного спору суд правильно виходив із того, чи дитина не мала права власності на предмет іпотеки чи права користування предметом іпотеки на момент укладення договору іпотеки. Правильно вважав, що будь-які дії, вчинені без згоди іпотекодержателя після укладення договору іпотеки (реєстрація неповнолітньої дитини в житловому будинку) не є підставою для визнання такого договору недійсним із підстави невиконання вимог закону про отримання згоди органу опіки та піклування.
Оскільки неповнолітня дочка іпотекодавця не мала майнових прав щодо забезпеченої договором іпотеки квартири, то і положення статті 12 Закону України від 2 червня 2005 року № 2623-IV «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», яка вимагає попередньої згоди органу опіки і піклування для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право користування якими мають безпритульні діти, що діє з 1 січня 2006 року, не підлягали застосуванню.
Таким чином, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок, що нотаріусом при посвідченні договору іпотеки з належних документів встановлено про проживання та реєстрацію в будинку лише власника і його повнолітньої дочки, відсутності права власності чи користування будинком неповнолітніх дітей, у зв'язку із чим згоди органу опіки і піклування на укладання оспорюваного договору іпотеки не вимагалось.
Рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують його та не дають підстав для його зміни або скасування.
Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 14 березня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з наступного дня.
Головуючий суддя
Судді :