05.10.06р.
Справа № 34/363
За позовом Закритого акціонерного товариства «Луганський лікеро-горілчаний заводЛуга-Нова», м. Луганськ
до Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Павлоград Дніпропетровської області
про стягнення 31 404 грн. 86 коп.
Розгляд скарги на дії державної виконавчої служби
Суддя Примак С.А.
Представники:
від стягувача - не з"явився;
від боржника - не з"явився
від ДВС - не з'явився
30.10.03 р. господарським судом Дніпропетровської області було прийняте рішення стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Павлоград Дніпропетровської області (АДРЕСА_1; ІНФОРМАЦІЯ_1, ідент. код НОМЕР_1) на користь Закритого акціонерного товариства «Луганський лікеро-горілчаний завод Луга-Нова», м. Луганськ (91002, м. Луганськ, пров. Красногорський. 1; п/р 2600701611242 в Луганській філії Укрексімбанку, МФО 304289, код ЄДРПОУ 30996128) 29523 грн. 56 коп. -основного боргу, 1 881 грн. 30 коп. -пені, 314 грн. 04 коп. -витрат по сплаті державного мита, 118 грн. 00 коп. -витрат на оплату за інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
10.11.2003р. був виданий наказ про примусове виконання рішення від 30.10.2003р.
ЗАТ «Луганський лікеро-горілчаний завод Луга-Нова» подало до господарського суду Дніпропетровської області скаргу на дії Державної виконавчої служби у м. Павлоград і Павлоградському районі та просить суд зобов'язати відповідача відкрити виконавче провадження в частині стягнення з боржника 26276, 84 грн. основного боргу, 1881, 30 грн. пені, 314, 04 грн. витрат по сплаті державного мита та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, всього 28 590, 18 грн. з Приватного підприємства ОСОБА_1, згідно з наказом господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.03 №34/363; винести приватну ухвалу суду у відношенні начальника та державного виконавця ВДВС у м. Павлоград та Павлоградському районі (службова недбалість).
Стягувач у відзиві на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.06 р. просить суд розглянути скарги без участі його представника.
ДВС у місті Павлоград та Павлоградському районі Дніпропетровської області подала відзив на скаргу, де обгрунтовані виконавчі дії державного виконавця.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд вважає необхідним відмовити в задоволенні скарги з огляду на таке.
Постановою від 05.09.05 р. державного виконавця ДВС у місті Павлоград та Павлоградському районі Дніпропетровської області повернуто стягувачеві наказ господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.03 р. на підставі того, що майно, на яке необхідно звернути стягнення в рахунок погашення боргу та яке належить боржнику відсутнє згідно з довідками ДАІ, БТІ, акту державного виконавця від 14.06.04 р., 16.06.04 р., 22.07.04 р.
Згідно з довідкою Павлоградського міжміського бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської області від 18.01.06 р. за ОСОБА_1 зареєстрованоАДРЕСА_2на підставі договору купівлі-продажу, виданого 06.09.94 р. Першою Павлоградською держнотарконторою за р.2-4222; 1/3 частини АДРЕСА_1 м. Павлограду на підставі свідоцтва про право власність від 01.12.98 р.
09.02.05 р. державний виконавець ДВС у місті Павлоград та Павлоградському районі Дніпропетровської області відкрив виконавче провадження по примусовому виконанню даного наказу.
16.02.06 р. винесено постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, а саме 1/3 частини АДРЕСА_1у м.Павлоград.
27.04.06 р. складено акт державного виконавця, де зазначено наступне: у зв'язку з тим, що у 2004 році на виконанні перебувало зведене провадження про стягнення з ПП ОСОБА_1 на користь стягувачів на загальну суму 82 476, 74 грн. Відділом ДВС м. Павлограду АДРЕСА_2 була продана з прилюдних торгів згідно з протоколом НОМЕР_2 про проведення прилюдних торгів з реалізації від 12.07.05 р., але покупець ПППавловський до теперішнього часу її на себе не перереєстрував. Будь-яке інші майно, що належить боржнику і підлягає опису в рахунок погашення боргу відсутнє.
27.04.06 р. державним виконавцем складено акт опису й арешту майна, а саме 1/3 частини АДРЕСА_1 м. Павлограду.
10.05.06 р. державним виконавцем винесено постанову про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні.
19.05.05 р. державним виконавцем надіслано в адресу стягувача пропозицію перерахувати на депозитний рахунок в строк до 29.05.06 р. приблизно 1 000, 00 грн. з приміткою "авансування витрат на виконавче провадження" по провадженню ПП ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1). Мета авансування: виготовлення експертної оцінки, виготовлення технічної документації та свідоцтва на право власності.
Постановою від 31.05.06 р. повернуто виконавчий документ на підставі того, що стягувачем не було здійснено авансування витрат на проведення виконавчих дій.
Згідно з п.4 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві в разі якщо стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснює авансування витрат на проведення виконавчих дій, якщо їх авансування передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа.
Стягувачем не було здійснено авансування витрат на проведення виконавчих дій.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що дії державного виконавця обгрунтовані і відповідають вимогам законодавства, внаслідок чого у скарзі слід відмовити повністю.
У скарзі зазначається, що в адресу стягувача не надходили: постанова про арешт майна боржника від 16.02.06 р., акт опису й арешту від 27.04.06 р., постанова про призначення експерта від 10.05.06 р., лист з пропозицією про авансування витрат на проведення виконавчих дій, постанова про повернення виконавчого документа від 31.05.06 р.
Проте, відповідно до ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією.
Скаржник також просить суд винести приватну ухвалу у відношенні начальника та державного виконавця ВДВС у м. Павлоград та Павлоградського районі (службова недбалість).
Згідно з ч. 1 ст. 90 ГПК України господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу.
У даному випадку господарський спір вже вирішений (рішення від 30.10.03 р.) й розглядається саме скарга на дії ДВС. Внаслідок цього, слід зробити висновок, що відсутні підстави виносити окрему ухвалу.
Керуючись ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Відмовити в задоволенні скарги Закритого акціонерного товариства «Луганський лікеро-горілчаний завод Луга-Нова» на дії Державної виконавчої служби у м. Павлоград і Павлоградському районі повністю.
Суддя
С.А. Примак