справа № 2а-0770/2300/11
рядок статзвіту -12.3
код - 08
03 березня 2012 року м. Ужгород
Закарпатський окружний адміністративний суд
у складі колегії суддів : головуючого -судді Іванчулинця Д.В.,
суддів Рейті С.І., Плеханової З.Б.,
з участю секретаря судового засідання -Корчинської В.А.,
з участю сторін
позивача ОСОБА_1,
представника відповідача 1 та 2 -Пензова С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної митної служби України та Чопської митниці Державної митної служби України про поновлення на роботі, -
Відповідно до частини 3 статті 160 КАС України 03 березня 2012 року було оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 07 березня 2012 року.
ОСОБА_1 (далі -позивач) звернувся у Закарпатський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Державної митної служби України (далі -відповідач 1) та Чопської митниці Державної митної служби України (далі -відповідач 2), яким просив: 1) скасувати Наказ Державної митної служби України № 1317-к від 01.07.2011 року «По особовому складу»в частині припинення перебуванням ОСОБА_1 на державній службі в митних органах України; 2) зобов'язати Державну митну службу України поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору митного оформлення № 4 відділу митного оформлення № 1 митного поста «Ужгород»Чопської митниці; 3) зобов'язати Чопську митницю Державної митної служби України виплатити ОСОБА_1 середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним. З 1 вересня 2001 року по 21 червня 2006 року позивач навчався в Академії митної справи України, в результаті отримав диплом серії НОМЕР_1 (том 2 а.с. 230). 1 серпня 2006 року позивач прийняв присягу державного службовця (том 2 а.с. 135). Цього ж дня, Наказом Ужгородської митниці за № 325-к від 31.07.2006 р. його було призначено на посаду інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Павлове»на період відпустки по догляду за дитиною основного працівника (том 2 а.с. 230). Наказом Державної митної служби України за № 1317-к від 1 липня 2011 року було припинено перебування на державній службі в митних органах України за порушення Присяги державного службовця відповідно до вимог ст. 17, п.6 ч.1 ст.30 Закону України «Про державну службу», про що внесено запис № 10 до трудової книжки позивача (том 2 а.с. 230).
Позивач вищезазначений Наказ в частині припинення його перебування на державній службі в митних органах України вважає неправомірним, а його звільнення - незаконним. Під час судового розгляду даної справи позивач позовні вимоги підтримав з мотивів, що наведені в позовній заяві. Вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, які підлягають задоволенню, оскільки ОСОБА_1 зазначає, що під час проходження Державної служби ніколи та жодним чином не порушував присяги Державного службовця.
16 червня 2006 року Наказом Державної митної служби України за № 537-к від 16.06.2006 року, позивачу присвоєно спеціальне звання «Інспектора митної служби 4 рангу». 11 червня 2008 року Наказом Ужгородської митниці від 03.06.2008 року за № 260-к ОСОБА_1 призначено на посаду інспектора сектору митного оформлення митного поста «Ужгород -вантажний». 25 липня 2008 року Наказом Державної митної служби України від 25.07.2008 року за № 1335-к позивачу присвоєно спеціальне звання «Інспектора митної служби 3 рангу». 20 червня 2008 року за Наказом Ужгородської митниці від 20.06.2008 року за № 391 позивача нагороджено Грамотою та грошовою премією у розмірі 200 гривень з нагоди відзначення Дня митної служби України, про що здійснено запис № 1 до трудової книжки позивача у розділі «Відомості про нагороди»головним інспектором Відділу кадрового забезпечення та з питань запобігання корупції Чопської митниці Державної митної служби України (том 2 а.с. 231, 232).
10 березня 2009 року Наказом Ужгородської митниці від 27.02.2009 року за № 95-к позивача призначено на посаду інспектора сектору митного оформлення № 4 відділу митного оформлення № 2 митного поста «Ужгород». 4 березня 2011 року за Наказом Чопської митниці від 03.03.2011 року за № 275-к позивача переміщено на посаду інспектору сектору митного оформлення № 4 відділу митного оформлення № 1 митного поста «Ужгород»(том 2 а.с. 230).
Відповідно до Наказу Державної митної служби України від 13.07.2010 року за № 750 «Про оптимізацію структури митних органів, розташованих на території Закарпатської області»та із змінами до нього згідно п. 3.2 Наказу Держаної митної служби від 14.10.2010 року за № 1217 було припинено Ужгородську митницю шляхом приєднання її до Чопської митниці, у зв'язку з цією обставиною, 22 жовтня 2010 року позивача переведено до Чопської митниці на посаду інспектора сектору митного оформлення № 4 відділу митного оформлення № 1 митного поста «Ужгород»Чопської митниці (том 2 а.с. 230).
Представник відповідачів 1 та 2 заперечив проти позовних вимог з підстав зазначених в письмових запереченнях. Оскаржуваний Наказ вважає законним та обґрунтованим. Рішення про припинення перебування на державній службі в митних органах позивача -обґрунтованим та правомірним. Отже, відповідачі просять відмовити в задоволені позовних вимог у повному обсязі.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідачів, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що уточнені позовні вимоги позивача є обґрунтованими та їх слід задовольнити.
Судом встановлено, що згідно Наказу Державної митної служби України за № 1317-к від 25.06.2011 року «По особовому складу Чопської митниці»було припинено перебування на державній службі в митних органах України за порушення Присяги державного службовця ОСОБА_1, яку позивач прийняв 01.08.2006 року.
Оскаржуваний Наказ за № 1317-к від 25.06.2011 року «По особовому складу Чопської митниці»мотивований наступним. Підставою для видання вищезазначеного наказу стали результати проведеної, відповідно до наказу Державної митної служби України від 03.06.2011 року № 461 комплексної перевірки службової діяльності Чопської митниці за період її роботи з 01.06.2008 року по 07.06.2011 року, внаслідок якої виявлено чисельні порушення вимог законодавства України.
В письмових запереченнях відповідачів 1 та відповідач 2 стверджують, що внаслідок неналежного виконання службових обов'язків. Порушення Присяги державного службовця в частині сумлінного виконання своїх обов'язків та дотримання у службовій діяльності вимог чинного законодавства було підставою для припинення його перебування на державній службі в митних органах України. Оскаржуваний наказ на думку відповідачів, на підставі вищевказаних обставин, було видано правомірно. Рішення вважають прийнятим на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, зокрема Закону України від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу України». Оскаржуваний Наказ вважають правомірним та законним, так як винесений уповноваженим органом та у встановлений спосіб.
Відповідно до ст. 30 Дисциплінарного статуту митної служби України, затвердженого Законом України від 06.09.2005 року № 2805-ІV, Розділ ІV, - за кожне порушення службової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. Згідно ст. 26 Дисциплінарного статуту митної служби України, затвердженого Законом України від 06.09.2005 № 2805-ІV, Розділ ІV «Види дисциплінарних стягнень та порядок їх застосування», дисциплінарне стягнення не застосовується: 1) у разі відсутності посадової особи митної служби на роботі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю; 2) під час перебування посадової особи митної служби у відпустці або відрядженні; 3) під час службового розслідування.
Згідно ст. 21 Статуту, порушення службової дисципліни -це протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність) посадової особи митної служби, тобто невиконання урочистого зобов'язання посадових осіб митної служби, зокрема невиконання або неналежне виконання нею своїх службових обов'язків, перевищення повноважень, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, або вчинення інших дій, які дискредитують не тільки посадову особу митної служби, а й митну службу України.
Перелік діянь, які є порушеннями службової дисципліни та водночас і дисциплінарними правопорушеннями, міститься у статті 22 Статуту.
Види дисциплінарних стягнень за вчинення дисциплінарних правопорушень встановлені ст. 23 Статуту, в тому числі, звільнення з митного органу (п. 6 ст. 23 Статуту). Дисциплінарним правопорушенням є діяння, визначені цим Статутом як порушення службової дисципліни. Діяння, які є порушенням службової дисципліни та водночас і дисциплінарними правопорушеннями, визначені ст. 22 Статуту.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В якості підстави звільнення позивача зазначено п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу»(порушення присяги державним службовцем), що є спеціально обумовленим видом відповідальності, передбаченою законодавством.
Аналізуючи наведені вище норми Статуту та Закону України «Про державну службу», суд дійшов висновку, що невиконання чи неналежне виконання посадовою особою митних органів службових обов'язків кваліфікується як дисциплінарне правопорушення, а не як порушення Присяги державного службовця.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що до спірних правовідносин слід застосовувати норми Закону України «Про державну службу», як спеціального.
Наказом ДМС України від 13.08.2010 року № 918 (з наступними змінами та доповненнями, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.12.2011 року за № 154/18892) затверджено Інструкцію про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України (далі - Інструкція), та згідно п. 1.1 Інструкції - визначає приводи, підстави, мету, порядок призначення і проведення службового розслідування (службової перевірки) в митній службі України, документування й оформлення його результатів, прийняття за ним рішення, виконання цих рішень, формування матеріалів службового розслідування (службової перевірки) у справи, а також права та обов'язки посадових осіб митної служби України під час їх проведення.
Відповідно до п. 2.1 Інструкції, підставами для проведення службового розслідування є, в тому числі, факти (ознаки) невиконання або неналежного виконання посадовою особою під час службової діяльності вимог законодавства України, нормативно-правових актів та інших документів Держмитслужби, митного органу, розпоряджень, доручень безпосередніх та прямих керівників, своїх службових обов'язків, що негативно вплинуло на стан виконання покладених на митну службу України завдань та функцій або створило загрозу здоров'ю, життю людей, призвело до людських жертв чи інших тяжких наслідків, порушень громадського порядку або заподіяння шкоди громадянам (їх об'єднанню), державі, підприємству, установі, організації чи порушення їх прав та законних інтересів; недодержання посадовою особою законодавства України про державну службу, проходження служби в митних органах, антикорупційного законодавства, а також порушення нею норм професійної етики, передбачених Дисциплінарним статутом і нормативно-правовими актами Держмитслужби; вчинення посадовою особою дисциплінарного правопорушення, передбаченого ст.ст. 21, 22, п. 1, 3 - 6 ст. 28 Дисциплінарного статуту, або іншого діяння, визначеного законодавством України як порушення службової дисципліни (та інші підстави, передбачені пп. "г" -"є" п. 2.1 Інструкції). Крім того, службове розслідування може бути проведене на вимогу посадової особи з метою зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри (п. 2.2 Інструкції).
З наведеного положення Інструкції вбачається, що службове розслідування проводиться як з підстав вчинення дисциплінарного правопорушення, визначеного Статутом, так і з підстав недодержання законодавства про державну службу (що встановлені нормами Закону України "Про державну службу").
Відповідно до п 2.4 Інструкції, службове розслідування не проводиться, якщо факт правопорушення, причини та умови, що сприяли його вчиненню, ступінь вини, розмір заподіяної матеріальної шкоди та інші обставини у повній мірі встановлено під час службової перевірки, ревізії, інвентаризації, а посадова особа, винна у скоєнні правопорушення, не підлягатиме звільненню відповідно до Дисциплінарного статуту (з чого вбачається обов'язковість проведення такого при наявності підстав для звільнення зі служби).
В наказі Державної митної служби України № 1317-к від 25 червня 2011 року не зазначено, які саме вчинки позивача є перешкодою для його перебування на службі в митних органах, відсутні посилання на конкретні порушення позивачем вимог Закону України "Про державну службу".
Суд прийшов до висновку, що оскаржуваний Наказ Державної митної служби України за № 1317-к від 25.06.2011 року «По особовому складу Чопської митниці»прийнятий не на підставі та не у спосіб, передбачений Конституцією України та Законами України, не обґрунтований, прийнятий без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. У позивача не було взято письмових пояснень та заперечень при притягненні до відповідальності, чим порушено його права, свободи та інтереси. З матеріалами комплексної перевірки і Актом комплексної перевірки на час звільнення позивача не ознайомили, причини його звільнення йому не були відомі, копія наказу про його звільнення йому не надавалась.
08.07.2011 року позивач був ознайомлений з наказом від 01.07.2011 року за № 1317-к «По особовому складу» (том 2 а.с. 141).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 235 Кодексу законів про працю України, у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, що розглядає трудовий спір
На підставі наведеного, слід зобов'язати ДМС України поновити позивача на займаній на час звільнення посаді провідного інспектора сектору контролю за класифікацією товарів відділу митної вартості та класифікації товарів Чопської митниці Державної митної служби України.
Згідно ч. 2 ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік, та позов в цій частині слід задовольнити, зобов'язавши Чопську митницю виплатити позивачу заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 1 липня 2011 року (дата звільнення) по 03 березня 2012 року (дата постановлення судового рішення).
Відповідно до п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду, зокрема, щодо присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби. Виходячи з наведеного, постанова в частині поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за місяць у розмірі 2 449,13 грн. підлягає до негайного виконання.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність в даному випадку правових підстав для задоволення уточнених позовних вимог.
Керуючись статтями 17, 160, 161, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної митної служби України та Чопської митниці Державної митної служби України про поновлення на роботі -задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Державної митної служби України № 1317-к від 25.06.2011 року «По особовому складу Чопської митниці»в частині припинення перебування ОСОБА_1 на державній службі в митних органах України.
Поновити ОСОБА_1 на державній службі в митних органах України з «1»липня 2011 року на займаній до звільнення посаді інспектора сектору митного оформлення № 4 відділу митного оформлення № 1 митного поста «Ужгород»Чопської митниці.
Стягнути з Чопської митниці Державної митної служби України на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з «1»липня 2011 року по 3 березня 2012 року.
Допустити негайне виконання постанови по справі в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та присудження виплати заробітної плати ОСОБА_1 у межах стягнення за один місяць у сумі 2 449, 13 гривень.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий Іванчулинець Д.В.
Судді Рейті С.І.
Плеханова З.Б.