справа № 0670/5872/11
категорія 8.2
03 лютого 2012 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Липи В.А.,
при секретарі - Швець Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Готель Житомир" до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 1692301/0 від 20.05.2011 р.,-
встановив:
У червні 2011 року Товариство з додатковою відповідальністю "Готель Житомир" звернулося до адміністративного суду з позовною заявою, в якій просило визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 20 травня 2011 року № 1692301/0, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у сумі 72756 грн. 00 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 18189 грн. 00 коп. У обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що в основу оспорюваного податкового повідомлення-рішення відповідачем покладено Акт від 12.01.2011 року № 1637/23-1/35410491/0100 про результати планової виїзної перевірки ТДВ "Готель Житомир" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 01.04.2011 року. Так, в Акті перевірки зафіксовано порушення з боку товариства вимог пп. 1.22.1 п. 1.22, п. 1.25 статті 1, пп. 4.1.6 п. 4.1 статті 4, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, пп. 5.6.1 п. 5.6, пп. 5.3.9 п. 5.3, пп. 5.7.1 п. 5.7, п. 5.9 статті 5, пп. 12.1.5 п. 12.1 статті 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого за період з 01.04.2009 року по 01.04.2011 року встановлено заниження податку на прибуток у сумі 75656 грн. 00 коп., в т.ч. по періодах: за І півріччя 2009 року на суму 26801 грн. 00 коп., за ІІІ квартали 2009 року на суму 34258 грн. 00 коп., за 2009 рік на суму 43115 грн. 00 коп., за І квартал 2010 року на суму 3250 грн. 00 коп., за І півріччя 2010 року на суму 1551 грн. 00 коп., за 2010 рік на суму 1700 грн. 00 коп., за І квартал 2011 року на суму 27941 грн. 00 коп., за І півріччя 2011 року на суму 27941 грн. 00 коп. та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування на загальну суму 9322 грн., в т.ч. по періодах: за ІІІ квартали 2010 року на суму 86100 грн. 00 коп. та за 2010 рік на суму 9322 грн. 00 коп. Вказав, що встановлені в Акті перевірки порушення не відповідають дійсності та не підтвердженні жодними документами, а прийняте податкове повідомлення-рішення від 20.05.2011 року № 1692301/0 не відповідає вимогам чинного податкового законодавства, тому підлягає скасуванню.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.
Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, надали письмові заперечення на адміністративний позов, в яких просили відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Товариство з додатковою відповідальністю "Готель Житомир" як юридична особа зареєстроване виконавчим комітетом Житомирської міської ради, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи від 28.09.2007 року Серії А00 № 808332 та як платник податків перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Житомирі.
Відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТДВ "Готель Житомир" № 1 від 01.11.2010 року прийнято рішення про ліквідацію товариства.
Частина 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) встановлює, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно із п. 1 ч. 2 статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і Законами України.
Надаючи оцінку податковому повідомленню-рішенню Державної податкової інспекції у м. Житомирі, суд приходить до наступних висновків.
Дані правовідносини регулюються Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Права органів державної податкової служби визначені статтею 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (чинному на час виникнення спірних правовідносин).
Зокрема, відповідно до ч. 1 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).
При цьому відповідно до ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; платником податків не подано в установлений строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом; виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; платник податків подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державної податкової служби під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки, в якій вимагає повного або часткового скасування результатів відповідної перевірки; у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства; стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у порядку, встановленому законом, податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у зв'язку з чим є потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків; у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів). Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу; платником подано декларацію з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.
Тривалість позапланової виїзної перевірки не повинна перевищувати 15 робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - 10 робочих днів.
Встановлено, що в період з 28.03.2011 року по 05.04.2011 року на підставі направлень від 28.03.2011 року № 483 та від 31.01.2011 року № 511 державними податковими інспекторами ДПІ у м. Житомирі згідно із п. 75.1, пп. 78.1.7 п. 78.1 статті 78, ст. 81, ст. 82 Податкового кодексу України та відповідно до наказів начальника ДПІ у м. Житомирі від 28.03.2011 року № 999, від 31.03.2011 року № 1045 та отриманого повідомлення від державного реєстратора про прийняте рішення про припинення юридичної особи від 05.02.2010 року проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з додатковою відповідальністю "Готель Житомир" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 01.04.2011 року, за результатами якої складено Акт від 12.04.2011 року № 1637/23-1/35410491/0100.
Направлення вручені 28.03.2011 року та 01.04.2011 року під розписку ліквідатору ТДВ "Готель Житомир" Прибитковій О.Є.
Перевірку проведено з відома та в присутності ліквідатора ТДВ "Готель Житомир" Прибиткової О.Є. та в журналі реєстрації перевірок вчинено запис 28.03.2011 року № 4.
У Акті перевірки зафіксовано порушення з боку товариства вимог пп. 1.22.1 п. 1.22, п. 1.25, ст.1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, пп. 5.6.1 п. 5.6, пп. 5.3.9 п. 5.3, пп. 5.7.1 п. 5.7, п. 5.9 ст. 5, пп. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого за період з 01.04.2009 року по 01.04.2011 року встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 75656 грн. 00 коп. та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування на загальну суму 9322 грн. 00 коп.
За результатами перевірки та на підставі Акту перевірки Державною податковою інспекцією у місті Житомирі прийнято податкове повідомлення-рішення від 20 травня 2011 року № 1692301/0, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у сумі 72756 грн. 00 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 18189 грн. 00 коп.
Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його в судовому порядку.
Суд погоджується з висновками податкового органу з огляду на наступне.
Так, в Акті перевірки зазначено, що за період з 01.05.2010 року по 01.04.2011 року ТДВ "Готель Житомир" віднесено до складу валових витрат суми за надані послуги отримані від фізичної особи-підприємя ОСОБА_2 на загальну суму 18400 грн. 00 коп.
Порядок створення, прийняття і відображення підприємствами у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів встановлено Положенням "Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженим Наказом Міністерства Фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованим Міністерством Юстиції України 05.06.1995 року № 168/704.
Кожною стороною (підприємством), що брала участь у здійсненні господарської операції мають бути отримані первинні документи для записів у регістрах бухгалтерського обліку, інформація в яких ідентично засвідчує зміст господарської операції. Первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Державним міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованої форми, затверджених міністерствами і відомствами України.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі Закон), валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
У відповідності із пп. 5.2.1. п. 5.2 ст. 5 Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).
Підпунктом 5.3.9. п. 5.3 ст. 5 Закону встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Враховуючи вищевикладене, в порушення п. 5.1, пп. 5.2.1. п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" підприємством завищено валові витрати за період з 01.04.2009 року по 01.04.2011 року на суму 18400 грн. 00 коп., у зв'язку із включенням до складу валових витрат послуг не підтверджених належним чином оформленими документами, що засвідчують зміст господарської операції відповідно до чинного законодавства.
Також, перевіркою відображених у рядку 04.2 Декларацій "Убуток балансової вартості запасів" показників за період з 01.04.2009 року по 01.04.2011 року у загальній сумі 64215 грн. 00 коп. встановлено, що при визначенні убутку запасів ТДВ "Готель Житомир" застосовувався метод вартості перших за часом надходження запасів (ФІФО), які обліковуються на бухгалтерському рахунку 28 "Товари".
Відповідно до п. 5.9 ст. 5 Закону, платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).
У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.
У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.
Враховуючи вищевикладене, в порушення п. 5.9 ст. 5 Закону товариством за період з 01.04.2009 року по 01.04.2011 року завищено убуток балансової вартості запасів на суму 64215 грн. 00 коп. та занижено убуток балансової вартості запасів на суму 16793 грн. 00 коп. у зв'язку із невірним визначенням різниці між балансовою вартістю запасів на кінець звітного періоду та балансовою вартістю на початок того ж звітного періоду.
Перевіркою показників, відображених у рядку 04.3 Декларацій "витрати на оплату праці", за період з 01.04.2009 року по 30.09.2009 року у сумі 43261 грн. 00 коп., встановлено, що суб'єкт господарювання здійснював наступні нарахування: заробітна плата за фактично відпрацьований робочий час та компенсації за невикористані відпустки штатним працівникам підприємства, згідно наданих наказів та табелів робочого часу.
Станом на 01.04.2009 року середньоспискова чисельність працюючих на ТДВ "Готель Житомир" становить 6 осіб, в тому числі сумісників - 3 особи, станом на 01.04.2011 року середньоспискова чисельність працюючих складала 0 осіб, в тому числі сумісників - 0 осіб.
Встановлено, що підприємством до складу валових витрат по рядку 04.3 Декларацій "витрати на оплату праці" відносились суми нараховані як оплата праці фахівцям "Менеджера з туризму" та "Адміністратор" за період з 01.04.2009 року по 01.04.2011 року всього в розмірі 8409 грн. 00 коп., а саме:
ОСОБА_3 (згідно наказу № 7 від 30.10.2009 року була звільнена з посади менеджера з туризму за власним бажанням з 31.10.2009 року);
ОСОБА_4 (згідно наказу № 5 від 07.07.2009 року була звільнена з посади адміністратора за власним бажанням з 07.07.2009 року).
Відповідно до пп. 5.6.1. п. 5.6 ст. 5 Закону, з урахуванням норм пункту 5.3 цієї статті до складу валових витрат платника податку відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на виплату авторських винагород та виплат за виконання робіт (послуг), згідно з договорами цивільно- правового характеру, будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами закону, що регулює питання оподаткування доходів фізичних осіб (законодавства, що встановлює правила оподаткування прибутковим податком з громадян).
Згідно із пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону, виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.
Відповідно до наданих до перевірки документів перевіркою встановлено, що в періоді з 01.04.2009 року по 01.04.2011 року ТДВ "Готель Житомир" здійснювало діяльність по реалізації продуктів харчування, будівельних матеріалів, миючих засобів, засобів для гігієни покупцю КК "ГГ Житомир". Також, перевіркою встановлено, що в період з 01.04.2009 року по 01.04.2011 року ТДВ "Готель Житомир" не здійснювало діяльності пов'язаної з туризмом, готельних послуг та не мало на балансі матеріальних активів для надання таких послуг.
Враховуючи вищевикладене, в порушення п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, пп. 5.6.1 п. 5.6 ст. 5 Закону, товариством за період з 01.04.2009 року по 01.04.2011 року завищено витрати на оплату праці на суму 8409 грн. 00 коп. у зв'язку із віднесенням до складу валових витрат сум нарахованих як оплата праці фахівцям "Менеджер з туризму" та "Адміністратор", діяльність яких не пов'язана з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, тобто з господарською діяльністю ТДВ "Готель Житомир".
Станом на 01.04.2011 року заборгованість по невиплаченій заробітній платі складає 1380 грн. 00 коп., в тому числі протерміновано виплату за грудень 2010 року на суму 1380 грн. 69 коп.
Також, а Акті перевірки зафіксовано, що перевіркою показників, відображених у рядку 04.4 Декларацій "сума страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообов'язкового страхування" за період з 01.04.2009 року по 01.04.2011 року у сумі 16239 грн. 00 коп. встановлено, що суб'єкт господарювання здійснював нарахування страхових зборів (внесків) до фондів державного загальнообов'язкового страхування на фонд заробітної плати та компенсації за невикористані відпуски штатним працівникам підприємства.
Товариством до складу валових витрат по рядку 04.4 Декларацій "сума страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообов'язкового страхування "відносились суми нараховані до фондів державного загальнообов'язкового страхування на оплату праці фахівцям "Менеджера з туризму" та "Адміністратор" за період з 01.04.2009 року по 01.04.2011 року в розмірі 3099 грн. 00 коп., а саме: ОСОБА_3 (згідно наказу №7 від 30.10.2009 року звільнена з посади менеджера з туризму за власним бажанням з 31.10.2009 року); ОСОБА_4 (згідно наказу № 5 від 07.07.2009 року звільнена з посади адміністратора за власним бажанням з 07.07.2009 року).
Відповідно до пп. 5.7.1 п. 5.7 ст. 5 Закону, до складу валових витрат платника податку відносяться суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нараховані на виплати, зазначені в підпункті 5.6.1 цієї статті, у розмірах і порядку, встановлених законом.
Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону, виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.
Крім того, відповідно до наданих до перевірки документів та регістрів бухгалтерського обліку перевіркою встановлено в ІІІ-му кварталі 2010 року підприємством здійснено проведення Дт 82 "Відрахування на соціальні заходи" Кт 65 "Розрахунки по страхуванню" на суму 2972 грн. 00 коп., а задекларовано за той же період витрати у сумі 3269 грн. 00 коп. (рядок 04.4 Декларації за 3-й квартали 2010 року - 6488 грн. 00 коп. мінус рядок 04.4 Декларації за І-ше півріччя 2010 року-3219 грн. 00 коп.).
Враховуючі вищенаведене, в порушення пп. 5.7.1 п. 5.7 ст. 5 Закону підприємством за період з 01.04.2009 року по 01.04.2011 року завищено витрати по збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 297 грн. 00 коп. в зв'язку із віднесенням до складу валових витрат нарахувань до фондів державного загальнообов'язкового страхування без нарахувань виплат по оплаті праці.
Оскільки правила ведення податкового обліку з податку на прибуток законодавством окремо не визначені, до уваги береться загальна вимога відповідності податкового обліку - бухгалтерському, ведення якого передбачає обов'язкову наявність первинних документів, що підтверджують ту чи іншу господарську операцію.
Визначення "Первинний документ" наведено у статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність": це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Згідно із п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Підпунктом 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України № 88 від 24.05.1995 р., передбачено, що для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити.
Як вбачається з пп. 4.2.3 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (який діяв на час виникнення спірних правовідносин), обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених підпунктом 4.2.2 цього пункту, є помилковим, покладається на платника податків, за винятком випадків, визначених пунктом 4.3 цієї статті.
Згідно із ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.ч. 1,4 ст.70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
Документи, які б відповідали вимогам підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" і згідно з якими віднесено до складу валових витрат витрати у сумі 75656 грн. 00 коп. позивач не надав.
Таким чином, висновок ДПІ в м. Житомирі про порушення товариством вимог пп. 1.22.1 п. 1.22, п. 1.25 статті 1, пп. 4.1.6 п. 4.1 статті 4, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, пп. 5.6.1 п. 5.6, пп. 5.3.9 п. 5.3, пп. 5.7.1 п. 5.7, п. 5.9 статті 5, пп. 12.1.5 п. 12.1 статті 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та безпідставного заниження валових витрат на суму 75656 грн. 00 коп., слід визнати законним та обґрунтованим.
Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що ДПІ у м. Житомирі дійшла законних та обґрунтованих висновків про заниження ТДВ "Готель Житомир" податку на прибуток у сумі 75656 грн. 00 коп. та правомірно прийняла податкове повідомлення-рішення від 20.05.2011 року № 1692301/0 та донарахувала товариству податкове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 90945 грн. 00 коп., в т.ч. 72756 грн. 00 коп. за основним платежем та 18189 грн. 00 коп. за штрафними санкціями. Таким чином, підстави щодо скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у суду відсутні.
Керуючись ст.ст. 158-163, 186, 254 КАС України, суд -
постановив:
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя: В.А. Липа
Повний текст постанови виготовлено: 08 лютого 2012 р.