справа № 0670/11804/11
категорія 11.5
16 січня 2012 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Чернової Г.В. ,
при секретарі - Шакалові А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Відділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Житомирській області
про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
Позивач звернулася до суду з позовом, у якому просить визнати дії Відділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Житомирській області неправомірними та зобов"язати останнього виконати постанови Коростенського міськрайонного суду відповідно до виконавчих проваджень ВП № 16247686 від 12.08.2009 року, ВП № 17896773 від 10.03.2010 року та ВП № 24813055 від 03.03.2011 року. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що боржником рішення суду у встановлений строк не виконані, посилаючись при цьому на ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження". Вказує, що з відповіді відповідача не вбачається причин невиконання рішень суду, та є незрозумілим чи накладався арешт на кошти боржника саме по її виконавчим листам, тощо. Вважає, що державним виконавцем не в повному обсязі здійсненні надані йому повноваження щодо повного та своєчасного виконання рішення суду.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Надіслав заяву, в якій розгляд справи просить здійснювати за його відсутності. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог, з підстав, зазначених в письмовому запереченні.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон).
Відповідно до ст. 1 Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону, примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
У відповідності до ст. 30 вказаного Закону, державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення майнового характеру до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону. Державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Статтею 27 Закону визначено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені для самостійного виконання доказів щодо виконання рішення, державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає його примусове виконання.
Згідно ст. 32 Закону заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на майно боржника; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.
Відповідно до статті 52 Закону, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження.
Встановлено, що 12.08.2009 року по виконавчому листу Коростенського міськрайонного суду № 2-а-6248 виданого 12.08.2009 року відкрито виконавче провадження ВП № 16247686 щодо стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради на користь ОСОБА_1 коштів по виплатах передбачених cт. 37 (3849,90 грн.), cт. 39 (8556, 50 грн.) Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а всього 12406,40 грн., за період з 01.01.2009 року по 01.08.2009 року.
Крім того, 10.03.2010 року по виконавчому листу Коростенського міськрайонного суду № 2-а-6172/10, виданого 05.03.2010 року відкрито виконавче провадження ВП№ 17896773 щодо стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради коштів на користь ОСОБА_1 коштів по виплатах передбачених cт. 37 (3035,40 грн.), cт. 39 ( 6743,50 грн.) Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.08.2009 року по 01.01.2010 рік, а всього 9778,90 грн..
Також, 03.03.2011 року по виконавчому листу Коростенського міськрайонного суду № 2-а-3873/11, виданого 25.02.2011 року відкрито виконавче провадження ВП№ 24813055 щодо стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради на користь ОСОБА_1 коштів передбачених cт. 37 (4878,90 грн.), cт. 39 (10843 грн.) Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.08.2010 року по 01.02.2011 року, а всього 15721,90 грн..
Із матеріалів справи вбачається, що копії зазначених постанов про відкриття виконавчого провадження були направлені сторонам виконавчого провадження, однак, у встановлені для добровільного виконання строки боржником рішення суду виконані не були.
З метою забезпечення виконання виконавчих документів про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради вказаної категорії заборгованості, державним виконавцем впродовж 2009-2011 років вживалися заходи щодо перевірки майнового стану боржника та звернення стягнення на майно (грошові кошти).
Так, на виконання вимог «Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ», (затвердженого постановою КМУ № 845 від 03.08.2011року) 17 липня 2009 року, 07 квітня 2010 року, 14 жовтня 2010 року, 28 січня 2011 року, державним виконавцем виносились постанови про арешт коштів на рахунках боржника, призначених для виплати заборгованості, згідно статей, передбачених Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали, внаслідок Чорнобильської катастрофи», по вказаних виплатах.
Отже, враховуючи вищенаведене, державним виконавцем в ході виконання виконавчих документів про стягнення з УПСЗН Коростенської міської ради Житомирської області коштів встановлено, що боржник на даний час не має можливості виконати рішення суду у зв'язку із відсутністю кошторисних призначень на 2011 рік, та іншого майна на яке можливо звернути стягнення відповідно до закону на виконання рішення суду на користь стягувача. По вказаних виконавчих листах виконавче провадження не закінчено.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача про визнання дій державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Житомирській області неправомірними та зобов"язання вчинити дії є безпідставними, оскільки дії відповідача повністю узгоджуються з вимогами чинного законодавства, ним при здійсенняі заходів виконавчого провадження у повній мірі дотримані вимоги Закону України "Про виконавче провадження".
Керуючись Законом України "Про виконавче провадження", ст.ст. 71, 86, 158-163, 181, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Житомирській області про визнання дій неправомірними, зобов"язання вчинити дії - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
Уразі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя: Г.В. Чернова