справа № 0670/11465/11
категорія 8.2.1
10 січня 2012 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Черноліхова С.В. ,
при секретарі - Степанові П.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Володарсько - Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 42463,52 грн.,-
встановив:
Володарсько - Волинська міжрайонна державна податкова інспекція Житомирської області звернулася до суду з позовом. Просила стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 42463, 52 грн. податкового боргу, у тому числі: 10020, 00 грн. основного платежу по податку на додану вартість і 5010, 00 грн. фінансових санкцій, 27365, 00 грн. основного платежу по податку з доходів фізичних осіб і 68, 52 грн. пені.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала і просила їх задовольнити.
Представники відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнали і просили у їх задоволенні відмовити. Пояснили, що податковим органом пропущено шестимісячний строк звернення до суду з даним позовом, перебіг якого розпочався з 26 серпня 2010 року - дня надіслання Володарсько - Волинською міжрайонною державною податковою інспекцією Житомирської області ОСОБА_1 другої податкової вимоги про сплату 42457, 50 грн. боргу.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 як платник податків перебуває на обліку у Володарсько - Волинській міжрайонній державній податковій інспекції Житомирської області.
Під час проведеної працівниками Володарсько - Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області документальної планової перевірки дотримання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2008 року по 31 грудня 2009 року виявлено порушення відповідачем вимог статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян", підпункт "а" пункту 19.1 статті 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість". За результатами перевірки складено акт № 203/1701/2972614513 від 18 березня 2010 року.
На підставі вказаного акта Володарсько - Волинською міжрайонною державною податковою інспекцією Житомирської області 22 березня 2010 року прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001911701/0 про визначення зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у сумі 27427, 50 грн. і № 0001921701/0 про визначення зобов'язання по податку на додану вартість усього 15030, 00 грн., у тому числі: 10020, 00 грн. основного платежу і 5010, 00 грн. штрафних санкцій.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звертався до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом про їх скасування. Постановою суду від 14 червня 2010 року по справі № 2а-2701/10/0670, яка ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2011 року залишена без змін, у задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Володарсько - Волинської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень - рішень Володарсько - Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області від 22 березня 2010 року № 0001911701/0, № 00019121701/0 відмовлено. Вказані судові рішення набрали законної сили.
Суд приходить до висновку про необхідність застосування до вказаних правовідносин положень статті 72 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
За несвоєчасне погашення податкових зобов'язань ОСОБА_1 позивачем по податку з доходів фізичних осіб була нарахована пеня у сумі 68, 52 грн.
Володарсько - Волинською міжрайонною державною податковою інспекцією Житомирської області відповідачеві були виставлені перша № 1/44 від 30 червня 2010 року і друга № 2/46 від 16 серпня 2010 року податкові вимоги.
З врахуванням часткової сплати, сума грошового зобов'язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на день розгляду справи становить 42463, 52 грн., у тому числі: 10020, 00 грн. основного платежу по податку на додану вартість і 5010, 00 грн. фінансових санкцій, 27365, 00 грн. основного платежу по податку з доходів фізичних осіб і 68, 52 грн. пені, яка, відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, вважається податковим боргом.
Оскільки правомірність податкових повідомлень - рішень Володарсько - Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області від 22 березня 2010 року № 0001911701/0, № 00019121701/0, на підставі яких позивач просить стягнути податковий борг, встановлена судовими рішеннями по справі № 2а-2701/10/0670, відповідач докази погашення боргу у сумі 42463, 52 грн. суду не надав, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Суд не приймає до уваги доводи представників відповідача щодо пропуску податковим органом шестимісячного строку звернення до суду з вказаним позовом з наступних підстав.
Відповідно до підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року № 2181-ІV (у редакції, яка діяла на момент винесення і отримання відповідачем податкових повідомлень-рішень від 22 березня 2010 року № 0001911701/0, № 00019121701/0), день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.
Як вже було встановлено судом, відповідач оскаржував у судовому порядку зазначені вище податкові повідомлення-рішення. Визначені у них суми грошових зобов'язань набули статусу узгоджених 09 лютого 2011 року - дня набрання законної сили судовими рішеннями по справі № 2а-2701/10/0670 про їх оскарження.
Згідно з частиною 2 статті 99 КАС України (у редакції, чинній станом на 09 лютого 2011 року), для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Частиною 3 вказаної статті визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду.
Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 99 цього Кодексу.
Оскільки податковий борг (сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений строк), визначений повідомленнями-рішеннями від 22 березня 2010 року № 0001911701/0, № 00019121701/0, виник після 01 січня 2011 року, тобто після прийняття судом відповідного рішення, тому такий спеціальний строк визначений пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України і становить 1095 календарних днів з дня виникнення такого боргу.
Від дня узгодження визначених у зазначених податкових повідомленнях-рішеннях зобов'язань (09 лютого 2011 року) до дня звернення до суду податкового органу з даним позовом (28 листопада 2011 року) 1095 календарних днів не минуло, тобто строк звернення до суду з даним позовом не сплинув.
Керуючись ст. ст. 72, 86, 94, 158 -163, 167, 254 КАС України, суд -
постановив:
Позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь держави в особі Володарсько - Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області податковий борг в сумі 42463 грн. 52 коп.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
У разі застосування судом ч. 3 ст.160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя: С.В. Черноліхов
Повний текст постанови виготовлено: 16 січня 2012 р.