справа № 0670/9701/11
категорія 10.1
11 січня 2012 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Черноліхова С.В. ,
розглянувши у письмовому провадженні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Радомишльському районі до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення 1732,80 грн.,
встановив:
Управління Пенсійного фонду України в Радомишльському районі звернулося до суду з позовом. Просило стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 заборгованість по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яка виникла за липень - грудень 2010 року, в сумі 1732, 80 грн.
Представник позивача надала заяву, в якій просила справу розглядати у письмовому провадженні.
Відповідачка до суду не прибула, хоча про час і місце розгляду справи, відповідно до частини 11 статті 35 КАС України, вважається повідомленою належним чином. Надіслала письмові заперечення, в яких позовні вимоги не визнала і просила у їх задоволенні відмовити. Зазначила, що на день формування позивачем вимог, 25 березня 2011 року, були виключені частини 1-9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які передбачали порядок їх прийняття і виконання; нараховані органами Пенсійного фонду України суми фінансових санкцій, зазначених в абзаці 2 частини 15 статті 106 вказаного Закону, та не сплачені фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, підлягають списанню. Також посилалась на те, що Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 і зареєстрована у Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, є підзаконним актом і не визначає коло виконавчих документів. Крім того, вона подавала Управлінню Пенсійного фонду України в Радомишльському районі заяву, в якій обґрунтувала свою незгоду з вимогами про сплату боргу у сумі 1732, 80 грн., однак відповідь на неї не отримала.
Суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні, відповідно до частини 6 статті 128 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що ОСОБА_1 18 лютого 2010 року зареєстрована як фізична особа-підприємець Радомишльською районною державною адміністрацією та як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Радомишльському районі Житомирської області.
Відповідно до пункту 5 статті 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон), страхувальниками є фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Згідно з підпунктом 4 пункту 8 розділу "Прикінцеві положення" Закону, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного Фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу.
Згідно із статтею 2 Закону України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати" та статтею 53 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік", розмір мінімальної заробітної плати в Україні з 01 липня 2010 року становив 888, 00 грн., з 01 жовтня 2010 року - 907, 00 грн., а з 01 грудня 2010 року - 922, 00 грн.
Відповідно до пункту 4.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 16 січня 2004 року за № 64/8663 із змінами і доповненнями, розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування для платників встановлюється за ставкою 33, 2 % суми фактичних витрат на оплату праці працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати.
Частиною 6 статті 20 Закону передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для відповідача є квартал.
Враховуючи вище наведене, мінімальний розмір страхового внеску на одну особу у жовтні-листопаді 2010 року становив 301, 12 грн. на місяць, у грудні 2010 року - 306, 10 грн. Відповідно до наданих позивачем розрахунків, за ІІІ-IV квартали 2010 року зараховано 60, 00 грн. єдиного податку (по 10, 00 грн. щомісяця). Отже, заборгованість відповідачки по страхових внесках за липень - грудень 2010 року становить 1732, 80 грн.
Управлінням Пенсійного фонду України в Радомишльському районі Житомирської області приватному підприємцю ОСОБА_1 на вказану суму направлялися вимоги від 25 березня 2011 року. Заборгованість у сумі 1732, 80 грн. вважається узгодженою, оскільки доказів їх скасування відповідачка суду не надала.
Суд не приймає до уваги заперечення відповідачки з таких підстав.
Відповідно до пункту 7 Прикінцевих і перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464-VI, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
Оскільки заборгованість приватного підприємця ОСОБА_1 у сумі 1732, 80 грн. виникла за період з липня по грудень 2010 року, тому формування вимог від 25 березня 2011 року на підставі положень частини 3 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка розроблена відповідно до вказаного Закону і визначає порядок формування й надсилання вимог, є правомірним.
Абзацом 3 частини 15 статті 106 Закону передбачено, що нараховані органами Пенсійного фонду України суми фінансових санкцій, зазначених в абзаці другому цієї частини, та не сплачені фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, підлягають списанню.
Відповідно до абзацу другого цієї ж частини, фінансові санкції (штраф, пеня) за несплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, не застосовуються.
У вказаних правових нормах мова йде про списання фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, фінансових санкцій, нарахованих за несплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Оскільки Управління Пенсійного фонду України в Радомишльському районі просить стягнути з відповідачки 1732, 80 грн. недоїмки саме із страхових внесків, тому доводи приватного підприємця ОСОБА_1 про необхідність списання вказаної суми боргу є безпідставними.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судові витрати, відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 128, 158-163, 167, 254 КАС України, суд
постановив:
Позов задовольнити.
Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України в Радомишльському районі 1732, 80 грн. заборгованості по страхових внесках за липень - грудень 2010 року.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя: С.В. Черноліхов