справа № 0670/11039/11
категорія 8.2.3
04 січня 2012 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Липи В.А.,
при секретарі - Карасюк Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Науково-виробниче підприємство "Промекс" до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.05.2011 р. № 0000542304,-
встановив:
У листопаді 2011 року Приватне підприємство "Науково-виробниче підприємство "Промекс" звернулося до адміністративного суду з позовною заявою, в якій просило скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 31 травня 2011 року за № 0000542304. У обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в період з 11.05.2011 року по 17.05.2011 року податковим органом було проведено виїзну позапланову документальну перевірку підприємства з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість заявленого на розрахунковий рахунок платника у лютому 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в січні 2011 року, за результатами якої складено Акт № 2262/23-2/22065690 від 18.05.2011 року. Перевіркою встановлено порушення з боку підприємства вимог п. 73.5 статті 73 та п. 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за лютий 2011 року в розмірі 72871 грн. 00 коп. За результатами перевірки та на підставі Акту перевірки ДПІ у м. Житомирі винесено податкове повідомлення-рішення від 31.05.2011 року № 0000542304, яким підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 72871 грн. 00 коп. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1 грн. 00 коп. Позивач не погоджується з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, вважає його протиправним, безпідставним та необґрунтованим, а тому просить скасувати у повному обсязі.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві. Пояснили, що ДПІ у м. Житомирі зроблений необґрунтований висновок про завищення суми податкового кредиту по господарських операціях з контрагентами-постачальниками ТОВ "СЕА Електронікс", ТОВ "Мікроприлад", ТОВ "А-Текс", ТОВ "Сімметрон-Україна", ТОВ "ВТП "Бутон", ТОВ АДС Груп", ТОВ "Гамма-ЛТД", ТОВ "Євроком Компонентс", ПП "НВФ "VD MAIS", ПП "Сайд Маркет", ПАТ "Житомиргаз", ТОВ "Віаком", ЗАТ "Трубосталь", ТОВ "Бесттері Холдинг" оскільки позивачем не було допущено жодних порушень при визначенні свого податкового кредиту. Всі проведені господарські операції підтверджуються первинними бухгалтерськими документами, оформленими відповідно до вимог Податкового кодексу України.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, надав письмові заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначив, що за результатами проведеної податковим органом позапланової виїзної перевірки ПП "Науково-виробничого підприємства "Промекс" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість заявленого на розрахунковий рахунок платника у лютому 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в січні 2011 року встановлено порушення з боку позивача вимог п. 73.5 статті 73 та п. 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, а саме завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за лютий 2011 року в розмірі 72871 грн. 00 коп., так як контрагенти позивача мали взаємовідносини із підприємствами-постачальниками з певними ознаками сумнівності, а тому підприємство не мало право включати суми ПДВ по вчинених господарських операціях з даними контрагентами до податкового кредиту. Таким чином, на думку відповідача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте ним з урахуванням вимог чинного законодавства, так як відповідач діяв у межах повноважень, наданих йому законами України. У зв'язку з цим просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Надаючи оцінку податковому повідомленню-рішенню Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 31 травня 2011 року № 0000542304, суд зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Відповідно до п. 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.
Згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Приватне підприємство "Науково-виробниче підприємство "Промекс" як юридична особа зареєстроване виконавчим комітетом Житомирської міської ради 01.12.2005 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та як платник податків перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Житомирі.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100054556 являється платником податку на додану вартість з 04.07.1997 року.
Встановлено, що у березні 2011 року ПП "Науково-виробниче підприємство "Промекс" подало до Державної податкової інспекції у м. Житомирі податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний період лютий 2011 року, в якій відобразило суму податку належного до відшкодування у розмірі 72871 грн. 00 коп.
11 червня 2011 року на підставі направлень від 10.05.2011 року № № 751, 752 та відповідно до ст. ст. 20, 75, 78, 200 Податкового кодексу України податковими інспекторами проведено позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства "Науково-виробничого підприємства "Промекс" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість заявленого на розрахунковий рахунок платника у лютому 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в січні 2011 року.
Перевірку проведено з відома директора Андрієнко Т.В. та в журналі реєстрації перевірок ПП "НВП "Промекс" зроблено запис від 11.05.2011 року № 35.
Під час проведення перевірки було встановлено порушення підприємством вимог п. 73.5 статті 73 та п. 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, а саме завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за лютий 2011 року в розмірі 72871 грн. 00 коп.
За результатами проведеної перевірки ДПІ у м. Житомирі було складено Акт від 18.05.2011 року за № 262/23-2/22065690.
На підставі вказаного Акту перевірки ДПІ у м. Житомирі прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.05.2011 року № 0000542304, яким підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 72871 грн. 00 коп. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1 грн. 00 коп.
Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено підприємством в адміністративному порядку до ДПА України. Рішенням ДПА України про результати розгляду повторної скарги № 3608/6/10-2115 від 13.10.2011 року, податкове повідомлення-рішення від 31 травня 2011 року № 0000542304 залишено без змін, а скарга без задоволення.
З висновком податкового органу суд не може погодитися виходячи з наступного.
Так, в судовому засіданні встановлено, що ПП "НВП "Промекс" було підписано ряд договорів, а саме:
- 10 січня 206 року між ПП "НВП "Промекс" (Покупець) та ТОВ "СЕА Електронікс" (Постачальник) було укладено договір поставки № 15, відповідно до якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця у визначені цим договором строки комплектуючі вироби, вимірювальні прилади, паяльне устаткування, електронні компоненти (товар), зазначені у Специфікації, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах, визначених даним договором.
- 18 січня 2010 року між ПП "НВП "Промекс" (Покупець) та ТОВ "Сіметрон-Україна" (Постачальник) було укладено договір поставки № 10-2901-95, відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити у власність Покупця у замовлені строки електронні компоненти та технологічне обладнання (товар), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах передбачених договором.
- 12 березня 2010 року між ПП "НВП "Промекс" (Покупець) та ТОВ "Євроком Компонентс" (Постачальник) було укладено договір поставки № 013/0312, відповідно до якого Постачальник зобов'язується систематично постачати і передавати у власність Покупцю товар, а Покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.
- 06 грудня 2010 року між ПП "НВП "Промекс" (Споживач) та ПАТ по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (Газозбутова організація) було укладено договір на постачання природного газу № 7-2011-ПП-878, відповідно до якого Газозбутова організація зобов'язується передати у власність Споживача в 2011 році природний газ, а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах визначених договором.
- 01 січня 2011 року між ПП "НВП "Промекс" (Покупець) та Приватним підприємством "Науково-виробнича фірма "VD MAIS" (Постачальник) було укладено договір № 110401-9 , відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити комплектуючі вироби, друковані плати, обладнання, матеріали (товар), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити вказаний товар на умовах визначених договором.
- 03 січня 2011 року між ПП "НВП "Промес" (Покупець) та ТОВ "Мікроприлад" (Постачальник) було укладено договір № 201106, відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити комплектуючі вироби, матеріали (товар), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити вказані товари на умовах визначених даним договором.
- 04 січня 2011 року між ПП "НВП "Промекс" (Покупець) та ТОВ "Бутон" (Постачальник), відповідно до якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця електротехнічну продукцію, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити її у відповідності з умовами цього договору.
- 04 січня 2011 року між ПП "НВП "Промекс" (Покупець) та ТОВ "Віаком" (Постачальник) було укладено договір поставки № 200063, відповідно до якого Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити електронні компоненти, комплектуючі вироби, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти та оплатити товар.
- 10 січня 2011 року між ПП "НВП "Промекс" (Покупець) та ТОВ "АДС груп" (Постачальник) було укладено договір поставки № 2011-01-10, відповідно до якого Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених даним договором поставити комплектуючі вироби, друковані плати, обладнання, матеріали (продукція), а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених даним договором, прийняти і оплатити таку продукцію.
- 13 січня 2011 року між ПП "НВП "Промекс" (Покупець) та ТОВ "А-Текс" (Постачальник) було укладено договір поставки продукції промислово-технічного призначення (обладнання) № 110113, відповідно до якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцеві продукцію промислово-технічного призначення (товар), а Покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити його повну вартість на умовах цього договору.
На виконання умов вищезазначених договорів, позивачу було передано у власність товар визначений договорами та видані податкові, видаткові та прибуткові накладні, платіжні доручення, рахунки-фактури та рахунки здійснення оплати, копії яких наявні в матеріалах справи.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно із частиною 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні та зведенні облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені у статті 200 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.3 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно із пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:
- бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів/послуг;
- залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
У відповідності із приписами підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно із пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, що не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно вимог пункту 201.11 статті 201 Податкового кодексу України).
Відповідно до пунктів 200.7 та 200.8 статті 200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Таким чином, з аналізу вищевказаних норм можна дійти висновку, що надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, з метою одержання бюджетного відшкодування, є єдиною підставою для його одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладання нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом.
Дослідивши усе викладене в Акті перевірки, суд встановив, що відповідачем не наведено жодних доводів та не подано будь-яких доказів, які могли б свідчити про наявність обставин, що виключають можливість одержання позивачем бюджетного відшкодування.
За таких обставин, суд вважає, що позивач мав право на податковий кредит.
Щодо твердження відповідача, про взаємовідносини позивача з суб'єктами господарювання, які мали відносини із підприємствами-постачальниками з певними ознаками сумнівності, слід зазначити наступне.
Під час вирішення спору, судом встановлено, що укладені позивачем договори з ТОВ "СЕА Електронікс", ТОВ "Мікроприлад", ТОВ "А-Текс", ТОВ "Сімметрон-Україна", ТОВ "ВТП "Бутон", ТОВ АДС Груп", ТОВ "Гамма-ЛТД", ТОВ "Євроком Компонентс", ПП "НВФ "VD MAIS", ПП "Сайд Маркет", ПАТ "Житомиргаз", ТОВ "Віаком", ЗАТ "Трубосталь", ТОВ "Бесттері Холдинг" на постачання продукції (товару) у судовому порядку нікчемними не визнані, отже відповідають нормам чинного законодавства України, а тому є дійсними.
Договірні та фінансові взаємовідносини між позивачем та зазначеними підприємствами у повному обсязі підтверджені документами, оформленими у встановленому законом порядку та без порушень, які були надані для проведення перевірки і які не викликали будь-яких зауважень з боку перевіряючих. Операції, проведені позивачем з зазначеними підприємствами були відображені у податковій звітності як такі, що фактично відбулися та створили відповідні податкові наслідки для платника шляхом формування ним складу податкового кредиту.
Таким чином, як вбачається з вищенаведеного, позивачем виконано всі вимоги податкового законодавства для включення сум ПДВ до складу податкового кредиту та виникнення права на бюджетне відшкодування по податку на додану вартість заявленого у лютому 2011 року.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.
Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Частиною другою цитованої статті серед іншого встановлюється, що докази суду надають сторони, які беруть участь у справі.
Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не довів суду правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.
Таким чином, суд, перевіривши матеріали справи, оцінивши надані письмові докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені доказами наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 158-163, 186, 254 КАС України, суд -
постановив:
Позовні вимоги задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 31.05.2011 р. № 0000542304.
Відшкодувати на користь Приватного підприємства "Науково-виробниче підприємство "Промекс" з державного бюджету понесені судові витрати у сумі 28 гривень 23 копійки.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя: В.А. Липа
Повний текст постанови виготовлено: 12 січня 2012 р.