справа № 0670/11990/11
категорія 10.4.1
28 грудня 2011 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Липи В.А.,
при секретарі - Мельник К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Житомирського міського центру зайнятості-Виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення 826,46 грн.,-
встановив:
У грудні 2011 року Житомирський міський центр зайнятості-Виконавча дирекція Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1. Просив стягнути з відповідача кошти отримані ним, як допомоги по безробіттю в розмірі 826 грн. 46 коп. Вимоги мотивує тим, що відповідач перебував на обліку в Житомирському міському центрі зайнятості, як безробітний з 23.04.2009 року по 20.04.2011 року та отримав від них допомогу по безробіттю в розмірі 826 грн. 46 коп. Відповідач був ознайомлений з наслідками порушення порядку перебування на обліку, як безробітного. Разом з тим, під час перебування в центрі зайнятості в статусі безробітного відповідач приховав відомості про те, що з 18.01.2010 року по 20.02.2010 року працював у житлово-будівельному кооперативі № 2. Таким чином, кошти виплачені відповідачу центром зайнятості підлягають поверненню. В добровільному порядку заборгованість відповідачем не погашена, а тому просить стягнути в судовому порядку.
В судовому засідання представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений вчасно та належним чином. Про причини неявки до суду не повідомив, заперечення на позовні вимоги суду не надав.
Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (далі - Закон).
Судом встановлено, що 30 квітня 2009 року ОСОБА_1 на ім'я директора Житомирського РЦЗ було подано заяву, в якій він просив до вирішення питання про працевлаштування надати статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю. Одночасно, в заяві зазначав, що в даний час не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує, права на пільгову пенсію не має та зобов'язується своєчасно повідомляти центр зайнятості про всі зміни внесені в персональну картку.
На підставі вказаної заяви ОСОБА_1 було надано статус безробітного та призначена допомога по безробіттю.
Згідно зі п. 1.2. р. 1 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Мінпраці України № 307 від 20.11.2000 року, допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітними підприємницької діяльності надається застрахованим та незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними.
Безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу (ч. 1 ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення").
Згідно із ч. 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб; громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство" в Україні належать до зайнятого населення (пп. "а", "б" п. 3 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення").
Судом встановлено, що під час проведення обміну інформацією між Житомирським МЦЗ та УПФУ в Богунському районі м. Житомира було отримано відомості про те, що ОСОБА_1 з 18.01.2010 року по 20.02.2010 року працював у житлово-будівельному кооперативі № 2.
На підтвердження факту зайнятості ОСОБА_1 04 серпня 2011 року головним спеціалістом відділу взаємодії з роботодавцями Сіренькою Г.В. було проведено перевірку, про що складено Акт № 368.
У вказаному Акті позивач дійшов висновку, що в період отримання матеріального забезпечення в Житомирському міському центрі зайнятості з 18.01.2010 року по 20.02.2010 року ОСОБА_1 працював у ремонтно-будівельному кооперативі № 2, що підтверджується витягом з наказу № 8 від 18.01.2010 року.
Таким чином, під час перебування в службі зайнятості в статусі безробітного відповідач відносився до зайнятої категорії населення і не мав права отримувати допомогу по безробіттю.
Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Згідно довідки Житомирського міського центру зайнятості, за період перебування ОСОБА_1 на обліку як безробітного, а саме з 23.04.2009 року по 20.04.2011 року, ним було отримано допомогу по безробіттю у сумі 826 грн. 46 коп.
Листом № 10927 від 08.11.2011 року відповідача було повідомлено про необхідність повернути зазначені кошти, однак до цього часу кошти не повернуті.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до вимог чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 року, ст. ст. 158-163, 186, 254 КАС України, Житомирський окружний адміністративний суд -
постановив:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Житомирського міського центру зайнятості населення незаконно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 826 грн. 46 коп.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя: В.А. Липа