справа № 0670/8225/11
категорія 6.2.2
08 грудня 2011 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Чернової Г.В. ,
при секретарі - Шакалові А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом Релігійної громади Свято-Воскресенської Української Православної церкви Київського Патріархату
до Брусилівської селищної ради, Брусилівського району Житомирської області Відділу Держкомзему у Брусилівському районі Житомирської області третя особа ОСОБА_1
про визнання рішення, державного акту на право власності на земельну ділянку недійсними, зобов"язання вчинити певні дії,-
встановив:
Релігійна громада Свято-Воскресенської Української Православної церкви Київського Патріархату звернулася до суду з вказаним позовом.
Свої вимоги обгрунтовує тим, що рішенням Брусилівської селищної ради від 19.01.2009року було передано ОСОБА_1 безоплатно у приватну власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель площею 0,0680га в АДРЕСА_1. На підставі вказаного рішення ОСОБА_1 був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 930867 від 09.09.2009року.
Вважає, що вказані рішення селищної ради та державний акт на право власності є протиправними, оскільки порушують право позивача на користування спірною земельною ділянкою надане відповідно до виписки із рішення виконкому Брусилівської селищної ради від 25.04.2000року № 62.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав зазначених в позові.
Представник відповідача - Брусилівської селищної ради в судове засідання не з"явився. Позовні вимоги не визнав, про що надіслав суду письмові заперечення з клопотанням про розгляд справи у його відсутності.
Представник відповідача - відділ Держкомзему у Брусилівському районі Житомирської області в судове засідання не з"явився. Надіслав суду клопотання про розгляд справи без його участі.
Третя особа - ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позовних вимог та пояснив, що при оформленні права власності на земельну ділянку всі умови чинного законодавства ним були дотримані, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Враховуючи пояснення представника позивача, третьої особи, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з слідуючих підстав.
Як встановлено в судовому засіданні 25.04.2000року рішенням виконкому Брусилівської селищної ради № 62 " Про надання земельних ділянок" надано в постійне користування для обслуговування житлового будинку площею 0,15 га. релігійній громаді Свято - Воскресенської церкви по АДРЕСА_2, а також надано в постійне користування земельну ділянку площею 0,13 га із земель резервного фонду селищної ради релігійній громаді для будівництва церкви по АДРЕСА_3.
Вказане рішення, відповідно до рішення виконкому Брусилівської селищної ради від 29.05.2001року №91 "Про протест прокурора Брусилівського району" скасовано як незаконне в частині надання релігійній громаді Свято-Воскресенської церкви земельної ділянки площею 0,13 га. для будівництва церкви. Дана земельна ділянка була віднесена до земель запасу Брусилівської селищної ради.
В серпні 2002року до селищної ради звернувся ОСОБА_1 із заявою щодо надання земельної ділянки в оренду для ведення особистого селянського господарства. В результаті розгляду даної заяви було прийнято рішення 2 сесії селищної ради 24 скликання від 30.08.2002року про надання земельної ділянки площею 0,03га в оренду тарміном на 5 років .
Рішенням 29 сесії Брусилівської селищної ради 5 скликання від 19.01.2009року земельну ділянку площею 0,0680га передано ОСОБА_1 у приватну власність.
На підставі вказаного рішення ОСОБА_1 09.09.2009року був виданий державний акт на право приватної власності на землю серії ЯЖ № 930867.
Земельна ділянка ОСОБА_1 площею 0,0680га входить в 0,13га земельної ділянки, яка була виділена 25.04.2000року позивачу.
В судовому засіданні представник позивача не оспорював порядок та процедуру надання ОСОБА_1 спірної земельної ділянки, а стверджував, що рішення Брусилівської селищної ради від 25.04.2000року № 62 в частині надання позивачу в користування земельної ділянки площею 0,13га не скасовано, оскільки відповдно до виписки із вказаного рішення земельна ділянка була надана в користування не для будівництва церкви, а для ведення особистого підсобного господарства. З таких підстав вважає, що право позивача на користування земельною ділянкою не припинялося.
Судом, під час розгляду справи було досліджено рішення виконкому Брусилівської селищної ради від 25.04.2000року № 62, в якому чітко зазначено, що надано в постійне користування земельну ділянку площею 0,13га із земель резервного фонду селищної ради релігійній громаді Свято-Воскресенської церкви по АДРЕСА_3 саме для будівництва церкви.
Таким чином встановлено, що виписка із рішення, яка була видана позивачу не відповідає оригіналу.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що Брусилівська района державна адміністрація Житомирської області 18.06.2009року повідомила листом представника позивача - ОСОБА_2 про скасування 29.05.2001року рішення виконкому від 25.04.2000року. Проте, рішення Брусилівської селищної ради від 29.05.2001року №91 позивачем не оскаржувалося.
Отже, на момент надання ОСОБА_1 у власність земельної ділянки позивач не був користувачем земельної ділянки площею 0,13га.
Відповідно до ч.1,2 ст. 118 Земельного Кодексу України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.
Пунктом 12 Перехідних положень Земельного Кодексу України встановлено, що до розмежування земель держаної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення винесено, а державний акт на право власності на земельну ділянку видано у межах повноважень, на підставі чинного законодавства, а тому відсутні підстави для задоволенні позовних вимог.
Керуючись: Земельним Кодексом України, ст.ст. 158-163,254 КАС України, суд,-
постановив:
В задоволенні позовних вимог Релігійної громади Свято-Воскресенської Української Православної церкви Київського Патріархату до Брусилівської селищної ради Житомирської області, відділу Держкомзему у Брусилівському районі, Житомирської області, третя особа ОСОБА_1 про визнання рішення, державного акту на право власності на земельну ділянку недійсними та зобов"язання вчинити певні дії відмовити за безпідставністю.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
Уразі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя: Г.В. Чернова
Повний текст постанови виготовлено: 13 грудня 2011 р.