справа № 0670/10288/11
категорія 8.2.6
13 грудня 2011 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Липи В.А.,
при секретарі - Мельник К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Житомирського обласного дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 25.07.2011 року № 0002382301/0 та № 0002392301/0,-
встановив:
У жовтні 2011 року Житомирське обласне дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України" звернулося до адміністративного суду з позовною заявою, в якій просила визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 25 липня 2011 року за № 0002382301/0, яким підприємству збільшено суму грошового зобов"зання за платежем податок на прибуток у сумі 161174,00 грн. (за основним платежем - 12939,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 32235,00 грн.) та за № 0002392301/0, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 128939,00 грн. (за основним платежем - 103151,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 25788,00 грн.). В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 07 липня 2011 року податковим органом проведено планову виїзну перевірку ЖОДП ДАК "Хліб України" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 27.06.2011 року. Перевіркою встановлено порушення з боку підприємства вимог п. 1.23, п.1.31 ст. 1, п. 5.1, п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 128939,00 грн. та п. 1.4 ст. 1, пп. 3.1.1 п. 3.1,пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість на сумі 103151,00 грн. За результатам перевірки складено Акт № 3251/23-1/00958022 від 07.07.2011 року. На підставі Акту перевірки податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 25 липня 2011 року за № 0002382301/0, яким підприємству збільшено суму грошового зобов"зання за платежем податок на прибуток у сумі 161174,00 грн. ( за основним платежем - 12939,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 32235,00 грн.) та за № 0002392301/0, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 128939,00 грн. (за основним платежем - 103151,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 25788,00 грн.). 02 серпня 2011 року позивачем було подано скаргу до ДПА у Житомирській області про перегляд прийнятих рішень, проте рішенням ДПА України в Житомирській області від 29.09.2011 року № 20721/К-С/25-009 податкові повідомлення-рішення від 25.07.2011 року залишені без змін, а скарга без задоволення. Позивач не погоджується з висновками податкового органу, вважає їх передчасними, такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи оцінку податковим повідомленням-рішенням ДПІ у м. Житомирі, суд зазначає наступне.
Дані правовідносини регулюються Законами України "Про податок на додану вартість" та "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакціях чинних на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ч. 1 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).
Житомирське обласне дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України" як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа зареєстроване виконавчим комітетом Житомирської міської ради 19.12.2006 року та як платник податків перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Житомирі.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 09579038 НВ № 064930 являється платником податку на додану вартість.
07 липня 2011 року на підставі направлень від 20.06.2011 року №№ 1266, 1267 та відповідно до ст. ст. 75, 78 Податкового кодексу України податковими інспекторами проведено планову виїзну перевірку Житомирського обласного дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" (ЄДРПОУ 00958022) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 27.06.2011 року, за результатами якої складено Акт № 3251/23-1/00958022 від 07.07.2011 року.
Перевірку проведено з відома та в присутності голови ліквідаційної комісії ЖОДП ДАК "Хліб України" Кирилюка Е.В.
В Акті перевірки зафіксовано порушення з боку підприємства вимог п. 1.23, п.1.31 ст. 1, п. 5.1, п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 128939,00 грн. та п. 1.4 ст. 1, пп. 3.1.1 п. 3.1,пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість на сумі 103151,00 грн. За результатам перевірки складено Акт № 3251/23-1/00958022 від 07.07.2011 року.
На підставі Акту перевірки податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 25 липня 2011 року за № 0002382301/0, яким підприємству збільшено суму грошового зобов"зання за платежем податок на прибуток у сумі 161174,00 грн. ( за основним платежем - 12939,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 32235,00 грн.) та за № 0002392301/0, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 128939,00 грн. (за основним платежем - 103151,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 25788,00 грн.).
Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.
Скарги позивача були залишені без задоволення та винесені податкові повідомлення-рішення від 25 липня 2011 року без змін.
Суд вважає висновок податкового органу правомірним, а прийняті податкові повідомлення-рішення законними виходячи з наступного.
Так, в Акті перевірки від 07.07.2011 року № 3251/23-1/00958022 зазначено, що на підставі наказу № 32 від 18.07.2008 року та листа Прокуратури Черняхівського району № 1156 від 14.07.2008 року було здійснено перевірку наявності зерна та борошна ЖОДП ДАК "Хліб України", що знаходилось на елеваторі, хлібоприймальній дільниці та млині ДП "Черняхівський комбінат хлібопродуктів" відповідно договору складського зберігання зерна від 30.05.2006 року № 15/06-30/74.
В результаті проведеної інвентаризації виявлено нестачу зерна та борошна на загальну суму 515753 грн. 61 коп., про що складено протокол засідання інвентаризаційної комісії від 25.07.2008 року і зафіксовано у інвентаризаційних описах ЖОДП ДАК "Хліб України" від 22.07.2008 року № № 1, 2, 3.
Як зазначається в Акті перевірки, ДП "Черняхівський комбінат хлібопродуктів", який був зберігачем зерна та борошна, отриманого на відповідальне зберігання від ЖОДП ДАК "Хліб України", використав товар на власні потреби.
Із листа ЖОДП ДАК "Хліб України" від 01.06.2011 року № 82 слідує, що за фактом перевищення службових повноважень та привласнення майна шляхом зловживання службовим становищем особами ДП "Черняхівський комбінат хлібопродуктів" відкрито кримінальну справу за № 0470015/07.
Слід зазначити, що факт виявлення під час інвентаризації нестачі ТМЦ враховується у перерахунку залишків за нормами пункту 5.9 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". У разі виявлення нестач для цілей оподаткування вартість таких ТМЦ розглядається як використання їх не у господарський діяльності, сума таких нестач підлягає виключенню зі складу валових витрат відповідно до пункту 5.9 статті 5 вищевказаного Закону.
Як свідчать матеріали справи, підприємством невірно визначено залишок товарно - матеріальних цінностей у додатку К1/1 "Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів" до Декларації з на прибуток підприємства за 3 квартали 2008 року та за 2008 рік (графа 4 "Запаси використані не у господарській діяльності"), в зв'язку із виявленою нестачею зерна та борошна на загальну суму 515754,00 грн., що призвело до збільшення приросту балансової вартості запасів за вказані періоди на 515754,00 грн.
У відповідності із п. 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами і доповненнями), валові витрати виробництва та обігу - сума будь- яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг,), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до пункту 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року № 246 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 року за № 751/4044, запаси підприємства - це активи, що утримуються для наступного продажу в умовах звичайної господарської діяльності; знаходяться в процесі виробництва з метою наступного продажу продукту виробництва; утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг, а також управління підприємством.
Запаси визнаються, активом, якщо існує імовірність того, що підприємство одержить у майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, і їх вартість може бути достовірно визначена
Пунктом 1.24 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами і доповненнями) передбачено, що відповідальне зберігання - господарська операція платника податку, що передбачає передання згідно з договорами схову матеріальних цінностей на зберігання іншій особі без права їх використання у господарському обороті такої фізичної чи юридичної особи, з подальшим поверненням цих матеріальних активів платнику податку без зміни їх якісних або кількісних характеристик.
Згідно із п. 1.23 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами і доповненнями), безоплатно надані товари (роботи, послуги) - це товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод; роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості; товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею в її виробничому або господарському обороті.
Тобто, для ЖОДП ДАК "Хліб України", що є поклажодавцем відповідно до договору складського зберігання зерна з ДП "Черняхівський комбінат хлібопродуктів", використання його товару на потреби зберігача вважатиметься безоплатною передачею.
Відповідно до п.1.31 ст.1 цього ж Закону, продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно- правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.
Відповідно до пункту 5.9 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають „амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).
У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.
У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.
У податковому обліку, крім відображення операцій щодо списання нестач, втрат і крадіжок ТМЦ, необхідно провести коригування залишків придбаних ТМЦ, оскільки за ними визначається приріст (убуток) при обчисленні оподатковуваного прибутку, та скоригувати одночасно суму податкового кредиту у частині, пропорційній вартості ТМЦ, за якими виникла нестача. Це зумовлено тим, що до валових витрат включають вартість придбаних ТМЦ для використання у господарській діяльності, а суму сплаченого постачальникам ПДВ свого часу було віднесено до податкового кредиту.
Слід зазначити, що платником податків не доведено зворотного, не надано первинних документів та не наведено вагомих аргументів, які б спростували порушення встановлені в ході перевірки.
Крім того, Актом перевірки від 07.07.2011 року № 3251/23-1/00958022, встановлено, що оскільки ДП "Черняхівський комбінат хлібопродуктів", що є зберігачем зерна та борошна, отриманого на відповідальне зберігання, використав товар на власні потреби, то ЖОДП ДАК "Хліб України" повинен нарахувати податкові зобов'язання на безоплатно надані товари зберігачеві (що є операцією з продажу товарів), за якими виникла нестача на суму 515754,00 грн. Податок на додану вартість з зазначеної операції складає 103151,00 грн. (515754,00 грн. х 20 %).
Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість регулюється Законом України "Про податок на додану вартість".
За загальним правилом, установленим пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Відповідно до п. 1.4. ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями), продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного падання товарів та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або надання майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.
Для ЖОДП ДАК "Хліб України", що є поклажодавцем відповідно до договору складського зберігання зерна з ДП "Черняхівський комбінат хлібопродуктів", використання його товару на потреби зберігача вважатиметься безоплатною передачею та відповідно до п. 1.4 Закону України "Про податок на додану вартість" продажем товару.
У відповідності до пп. 3.1.1 п. 3.1 статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість", об'єктом оподаткування є операції платників податку з: поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, у тому числі операції з: передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця; передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України, а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України; в інших випадках, визначених цим Законом.
Підпункт 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до пп. 7.4.4 п. 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Представником позивача ні в позовній заяві, ні в судовому засіданні не наведено вагомих аргументів та не надано доказів, які б спростували зазначене порушення по податку на додану вартість у розмірі 103151,00 грн. по нестачі зерна та борошна.
Частина 1 статті 9 КАС України встановлює, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З цього слідує, що суб'єкт владних повноважень при прийнятті рішення має враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.
Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відтак, суд дійшов до висновку про правомірність дій податкового органу щодо винесення податкових повідомлень-рішень від 25 липня 2011 року за № 0002382301/0, яким підприємству збільшено суму грошового зобов"зання за платежем податок на прибуток у сумі 161174,00 грн. (за основним платежем - 12939,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 32235,00 грн.) та за № 0002392301/0, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 128939,00 грн. (за основним платежем - 103151,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 25788,00 грн.). За таких обставин, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 158-163, 186, 254 КАС України, суд -
постановив:
Відмовити у задоволенні позовних вимог.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя: В.А. Липа
Повний текст постанови виготовлено: 20 грудня 2011 р.