справа № 0670/5737/11
категорія 8.2.1
30 листопада 2011 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Липи В.А.,
при секретарі - Мельник К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Закритого акціонерного товариства "Головинський кар'єр "Граніт" до Володарсько - Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.05.2011 року № 0000182301 -
встановив:
У червні 2011 року Закрите акціонерне товариство "Головинський кар'єр "Граніт" звернулося до адміністративного суду з позовною заявою, в якій просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Володарсько - Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області від 24 травня 2011 року за № 0000182301, яким товариству визначено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у суму 958626 грн. 00 коп. (за основним платежем - 766901 грн. 00 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями 191725 грн.00 коп.). В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 18 травня 2011 року на підставі наказів від 01.04.2011 року № 80, від 11.04.2011 року № 86 та направлення від 11.04.2011 року № 61 працівниками Володарсько-Волинської МДПІ було проведено планову виїзну документальну перевірку ЗАТ "Головинський кар'єр "Граніт" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року, про що було складено Акт від 18.05.2011 року за № 10/23-107/31603505. В Акті перевірки зафіксовано порушення з боку позивача вимог пп. 7.2.1, абз. 2 пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 766901 грн. 00 коп. та завищення р. 26 Декларації з податку на додану вартість у сумі 719096 грн. 00 коп. На підставі Акту перевірки Володарсько-Волинською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 24 травня 2011 року за № 0000182301, яким товариству визначено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у суму 958626 грн. 00 коп. (за основним платежем - 766901 грн. 00 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями 191725 грн.00 коп.). Позивач не погоджується з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, вважає його протиправним, безпідставним та необґрунтованим, а тому просить скасувати його.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві. При цьому пояснив, що 29 травня 2011 року ЗАТ "Головинський кар'єр "Граніт" уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю "Ферум-М" договір № 2 на придбання обладнання загальною вартістю 10581000 грн., у тому числі податок на додану вартість 1763500,00 грн. На виконання умов договору, ним у червні-серпні 2008 року було перераховано кошти в повному обсязі за обладнання. Проте, ТОВ "Ферум-М" було виписано лише одну податкову накладну № 4559 від 06.06.2008 року на суму 1000000,00 грн., у тому числі ПДВ на суму 166666,67 грн., яка була включена до складу податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за червень 2008 року. На іншу суму постачальником не було надано жодних податкових накладних, а тому і не відображалась в податковому обліку. У зв'язку з неможливістю виконати умови договору ТОВ "Ферум-М" звернулось до ЗАТ "Головинський кар'єр "Граніт" із заявою про переведення боргу. Так, 30 вересня 2008 року було укладено договір про переведення боргу, відповідно до якого новий боржник - ТОВ "Аметт" прийняв на себе зобов'язання поставити обладнання на суму 10581000,00 грн. Вказав, що наявність поставленого обладнання підтверджується всіма необхідними первинними бухгалтерськими документами та регістрами бухгалтерського обліку. Наголосив, що сплативши суму податку в складі ціни товару, має право на включення 1596 833,00 грн. ПДВ до свого податкового кредиту за грудень 2008 року.
Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, надали відзив на адміністративний позов. Пояснили, що ЗАТ "Головинський кар'єр "Граніт" було порушено вимоги абз. 2 пп. 7.2.6 п.7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме завищено податковий кредит відповідно до уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок у квітні 2010 року на суму 1596833,00 грн. за звітний період за який виправляються помилки - грудень 2008 року. В результаті чого завищено податковий кредит за грудень 2008 року на 1596833,00 грн. та завищено рядок 26 в декларації з податку на додану вартість за січень 2009 року. Крім того вказали, що за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, платником ПДВ ТОВ "Ферум-М" не включено до податкових зобов'язань суму ПДВ при отриманні від ЗАТ "Головинський кар'єр "Граніт" оплати за обладнання. Тому, на підставі встановлених податковим органом порушень було прийнято податкове повідомлення-рішення від 24 травня 2011 року за № 0000182301.
Таким чином, на думку відповідача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте ним з урахуванням вимог чинного законодавства, оскільки відповідач діяв у межах повноважень, наданих йому законами України. В зв'язку з цим просив в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і Законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи оцінку податковому повідомленню-рішенню Володарсько-Волинської МДПІ, суд приходить до наступних висновків.
Дані правовідносини регулюються Законом України "Про податок на додану вартість" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Права органів державної податкової служби визначені статтею 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".
Зокрема, відповідно до ч. 1 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).
Закрите акціонерне товариство "Головинський кар'єр "Граніт" як юридична особа зареєстроване Черняхівською районною державною адміністрацією 19.10.2001 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію від 19.10.2001 року серія АОО № 187553, та як платник податків перебуває на податковому обліку в Черняхівському відділенні Володарсько-Волинської МДПІ.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 06.11.2001 року № 09513753 являється платником ПДВ з 01.10.2008 року.
В судовому засіданні встановлено, що 29 травня 2008 року ЗАТ "Головинський кар'єр "Граніт" уклало з ТОВ "Ферум-М" договір поставки № 2 на придбання обладнання загальною вартістю 10581000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 1763500,00 грн. На виконання умов договору ЗАТ "Головинський кар'єр "Граніт" (який виступає як покупець) у червні-серпні 2008 року перерахував кошти ТОВ "Ферум-М" (який виступає як постачальник) за обладнання у повному обсязі. Проте, постачальником було виписано лише одну податкову накладну № 4559 від 06.06.2008 року на суму 1000000,00 грн., у тому числі ПДВ на суму 166 666,67 грн., яка була включена до складу податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за червень 2008 року. На іншу суму товариством не було надано жодних податкових накладних, а тому вона і не відображалась в податковому обліку.
У зв'язку з тим, що постачальник не зміг виконати умови договору ТОВ "Ферум-М" звернулось до ЗАТ "Головинський кар'єр "Граніт" із заявою про переведення боргу на ТОВ "Аметт". Так, 30 вересня 2008 року було укладено трьохсторонній договір про переведення боргу, відповідно до якого новий боржник - ТОВ "Аметт" прийняв на себе зобов'язання за основним договором (№ 2) та здійснив поставку обладнання 02.12.2008 року (накладна № 1957) та 26.12.2008 року (накладна № 3355) на загальну суму 10 581 000,00 грн. згідно специфікації по даному договору. При цьому жодної накладної позивачу надано не було.
В зв'язку з цим, 03 березня 2009 року голова правління ЗАТ "Головинський кар'єр "Граніт" Юрченко В.П. звернувся із письмовим запитом до директора ТОВ "Аметт" про надання податкових накладних на отримане обладнання. Не отримавши податкові накладні від постачальника ЗАТ "Головинський кар'єр "Граніт" 19 квітня 2010 року звернулось до начальника Черняхівського відділення Володарсько-Волинської МДПІ Лялевича В.В. із заявою-скаргою на ТОВ "Аметт".
В травні 2010 року позивачем було подано до Володарсько-Волинської МДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010 року, відповідно до якої уточнив податковий кредит за грудень 2008 року з урахуванням наявного податкового боргу в сумі 1596833,00 грн.
Як вбачається з Акту перевірки, ЗАТ "Головинський кар'єр "Граніт" було порушено абз. 2 п.п. 7.2.6 п. 7.2. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме товариство не подало заяву зі скаргою на постачальника ТОВ "Ферум-М" до податкового органу за звітний період, в якому виникло право на податковий кредит, а тому втратило право на податковий кредит. Таким чином, збільшення податкового кредиту на суму 1596833,00 грн., як зазначив відповідач, відповідно до уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2010 року, звітний період за який виправляються помилки - грудень 2008 року, є неправомірним. В результаті чого завищено податковий кредит за грудень 2008 року на 1596833,00 грн.
З таким висновком податкового органу суд не може погодитись виходячи з наступного.
Згідно із статтею 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон):
- податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.6);
- податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.7);
- бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом (пункт 1.8).
Відповідно до пп.7.2.1 п. 7 статті 7 Закону, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.
У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).
Така ж позиція викладена і в листі ДПА України від 11.08.2004 року № 15316/7/15-2417. Зокрема зазначено, що своєчасно подана заява є підставою для включення до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченої у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).
Відповідно до пп. 7.4.1 п.7.4 статті 7 Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 5 Закону, дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Так, матеріалами справи підтверджено і не заперечується представниками відповідача факт проплати ЗАТ "Головинський кар'єр "Граніт" суми ПДВ під час проведення розрахунків за поставлене обладнання.
Відтак, сплативши суму податку на додану вартість в складі ціни товару та подавши скаргу на ТОВ "Аметт" до податкового органу, позивач набув права на включення 1596833,00 грн. ПДВ до свого податкового кредиту за грудень 2008 року.
Таким чином, за результатами господарської діяльності Закритого акціонерного товариства "Головинський кар'єр "Граніт" між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту виникла різниця з від'ємним значенням, яка підлягає відшкодуванню з бюджету у розмірі 1596833,00 грн.
Відповідно до вимог п.п.7.7.3 статті 7 Закону, платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті.
Посилання відповідача на те, що Закрите акціонерне товариство "Головинський кар'єр "Граніт" подало скаргу на Товариство з обмеженою відповідальністю "Аметт", а не на Товариство з обмеженою відповідальністю "Ферум-М", суд до уваги не приймає, оскільки відповідно до договору про переведення боргу, ТОВ "Аметт" прийняло на себе всі зобов'язання за основним договором, а тому виступає контрагентом, який зобов'язаний був надати позивачу податкові накладні на поставлене обладнання.
Відповідно до статті 520 ЦК України, договір, яким передбачається заміна боржника у зобов'язанні, має назву "договір переведення боргу". На підставі даного договору старий боржник передає свої обов'язки у зобов'язанні новому боржнику, який вступає у зобов'язання та має виконати обов'язок перед кредитором.
Також слід зазначити, що під час проведення податковим органом перевірки Закритого акціонерного товариства "Головинський кар'єр "Граніт" встановлено, що товариством введено в експлуатацію передане від ТОВ "Аметт" обладнання.
Наявність поставленого обладнання підтверджується також Інвентаризаційним описом від 07.07.2010 року, який був проведений на виконання постанови старшого слідчого СВ ПМ ДПА у Житомирській області.
Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Частиною другою цитованої статті серед іншого встановлюється, що докази суду надають сторони, які беруть участь у справі.
Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не довів суду правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.
Таким чином, суд, перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені доказами наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 158-163, 186, 254 КАС України, суд -
постановив:
Задовольнити позовні вимоги.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Володарсько - Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області від 24 травня 2011 року № 0000182301.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
Уразі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя: В.А. Липа
Повний текст постанови виготовлено: 07 грудня 2011 р.