справа №2а-6985/10/0670
категорія 2.11.3
28 жовтня 2011 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Попової О. Г.,
суддів Чернової Г.В., Черняхович І.Е.
при секретарі - Маленівському А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж Ойл" до Державної податкової інспекції у м.Житомирі, за участю прокуратури Житомирської області про скасування податкових повідомлень - рішень,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Престиж Ойл" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Житомирі, в якому просить, враховуючи уточнення до позовної заяви, скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Житомирі: №0000462301/3 від 13.08.2010 року (№0000462301/2 від 02.06.2010 року, №0000462301/1 від 30.04.2010 року та №0000462301/0 від 19.02.2010 року), №0000472301/3 від 13.08.2010 року (№0000472301/2 від 02.06.2010 року, №0000472301/1 від 30.04.2010 року та №0000472301/0 від 19.02.2010 року), №0001262301/3 від 13.08.2010 року (№0001262301/1 від 30.04.2010 року), №0001272301/3 від 13.08.2010 року (№0001272301/1 від 30.04.2010 року). Зазначає, що ДПІ у м.Житомирі проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Престиж Ойл» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 03.03.2009 року по 30.09.2009 року, про що складено акт №677/23-1/36389529/0110 від 09.02.2010 року.
На підставі акту перевірки ДПІ у м.Житомирі прийняті податкові повідомлення - рішення №0000462301/0, яким визначена сума податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 62569028,00 грн., в т.ч. основний платіж - 50603917,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 11965111,00 грн. та №000472301/0, яким визначена сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2364450,00грн., в т.ч. основний платіж - 1576300,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 788150,00 грн. Не погоджуючись з податковими повідомленнями - рішеннями ТОВ "Престиж Ойл" оскаржило їх до ДПІ у м.Житомирі. Під час розгляду скарги було призначено та проведено позапланову виїзну перевірку, за результатами якої складено акт від 28.04.2010 року №2420/23-1/36389529/0100 та прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги від 30.04.2010 року №2509/10/25-003, яким залишено без змін податкові повідомлення - рішення від 19.02.2010 року та винесені нові податкові повідомлення - рішення від 30.04.2010 року: №0000462301/1 від 30.04.2010 року, яким визначена сума податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 62569028,00 грн., в т.ч. основний платіж - 50603917,00 грн., штрафна санкція - 11965111,00 грн.; №0000472301/1 від 30.04.2010 року, яким визначена сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 2364450,00 грн., в т.ч. основний платіж - 1576300,00 грн., штрафна санкція - 788155,00 грн.; №0001262301/1 від 30.04.2010 року, яким визначена сума податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 25301959,00 грн., в т.ч. штрафна санкція - 25301959,00 грн.; №0001272301/1 від 30.04.2010 року, яким визначена сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 28386245,00 грн., в т.ч. основний платіж - 18378049,00 грн., штрафна санкція - 10008196,00 грн.
Вказані податкові повідомлення - рішення оскаржувались позивачем в адміністративному порядку до ДПА України в Житомирській області, ДПА України, однак, скарги товариства залишені без задоволення. За результатами розгляду скарг виносились нові податкові повідомлення-рішення: №0000462301/2 від 02.06.2010 року, №0000472301/2 від 02.06.2010 року, №0000462301/3 від 13.08.2010 року, №0000472301/3 від 13.08.2010 року, №0001262301/3 від 13.08.2010 року, №0001272301/3 від 13.08.2010 року.
Позивач не погоджується з вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями та просить їх скасувати. Вказує, що позивач отримував паливно-мастильні матеріалі від ВАТ "Нафттопереробний комплекс - Галичина", ЗАТ "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія", ЗАТ "ТД Укртатнафта", ВАТ "Дніпронафтопродукт", ТОВ Солара - М", ТОВ "Флорес-Плюс" на виконання угоди з ВАТ "Дніпронафтопродукт" про користування ємностями для нафтопродуктів. За умовами даного договору виконавець не являється власником отриманих нафтопродуктів і інших матеріальних цінностей, а тому ним не отримувались безоплатно паливно-мастильні матеріали від зазначених контрагентів. Зазначає, що для підтвердження факту отримання нафтопродуктів від ТОВ «Вест-Траст», достатньо видаткових та податкових накладних, додаткових угод, платіжних доручень про перерахування грошових коштів, які оформлені відповідно до вимог законодавства. Податкові накладні щодо господарських операцій з ТОВ "НК Альфа-Нафта" оформлені у відповідності до вимог законодавства і у позивача були підстави для включення до податкового кредиту відповідні суми ПДВ. Крім того, на думку позивача, ним не порушувались вимоги п.5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" щодо не включення до залишків на кінець звітного періоду сум надлишків товарів в розмірі 99869,15 грн., встановлених за результатами перевірки порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій (акт від 30.09.2009 року №0815/081), так як зазначене порушення оскаржено товариством в судовому порядку.
26.10.2010 року до суду надійшла заява від прокуратури Житомирської області про вступ у розгляд справи в порядку представництва інтересів держави в собі відповідача.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити.
Прокурор та представники відповідача в судовому засідання позовні вимоги не визнали з підстав, зазначених в запереченнях податкового органу щодо позову.
Суд, заслухавши виступ прокурора, пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, зважаючи на наступне.
Судом встановлено, що ДПІ у м.Житомирі проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Престиж Ойл» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 03.03.2009 року по 30.09.2009 року, про що складено акт №677/23-1/36389529/0110 від 09.02.2010 року.
На підставі акту перевірки ДПІ у м.Житомирі прийняті податкові повідомлення - рішення №0000462301/0, яким визначена сума податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 62569028,00 грн., в т.ч. основний платіж - 50603917,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 11965111,00 грн. та №000472301/0, яким визначена сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2364450,00грн., в т.ч. основний платіж - 1576300,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 788150,00 грн.
Не погоджуючись з такими винесеними податковіими повідомленнями - рішеннями ТОВ "Престиж Ойл" оскаржило їх до ДПІ у м.Житомирі.
Під час розгляду скарги було призначено та проведено позапланову виїзну перевірку, за результатами якої складено акт від 28.04.2010 року №2420/23-1/36389529/0100 та прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги від 30.04.2010 року №2509/10/25-003, яким залишено без змін податкові повідомлення - рішення від 19.02.2010 року та винесені нові податкові повідомлення - рішення від 30.04.2010 року: №0000462301/1 від 30.04.2010 року, яким визначена сума податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 62569028,00 грн., в т.ч. основний платіж - 50603917,00 грн., штрафна санкція - 11965111,00 грн.; №0000472301/1 від 30.04.2010 року, яким визначена сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 2364450,00 грн., в т.ч. основний платіж - 1576300,00 грн., штрафна санкція - 788155,00 грн.; №0001262301/1 від 30.04.2010 року, яким визначена сума податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 25301959,00 грн., в т.ч. штрафна санкція - 25301959,00 грн.; №0001272301/1 від 30.04.2010 року, яким визначена сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 28386245,00 грн., в т.ч. основний платіж - 18378049,00 грн., штрафна санкція - 10008196,00 грн.
Вказані податкові повідомлення - рішення оскаржувались позивачем в адміністративному порядку до ДПА України в Житомирській області, ДПА України, однак, скарги товариства залишені без задоволення. За результатами розгляду скарг виносились нові податкові повідомлення-рішення: №0000462301/2 від 02.06.2010 року, №0000472301/2 від 02.06.2010 року, №0000462301/3 від 13.08.2010 року, №0000472301/3 від 13.08.2010 року, №0001262301/3 від 13.08.2010 року, №0001272301/3 від 13.08.2010 року.
За результатами проведених перевірок податковим органом встановлено такі порушення:
- п.1.23 ст.1, п.1.31 ст.1, пп.4.1.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, пп.5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994року №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 50603917 грн. у тому числі по звітних періодах: І кв. 2009р. - 46924 грн., І півріччя 2009р. - 18396350 грн., 3 квартали 2009р. - 50603917 грн. та встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування по р.08 Декларації на загальну суму 168986 грн., в т.ч. за І півріччя 2009р. на суму 66287 грн., за 3 квартали 2009р. на суму 169016 грн.;
- п.1.4 ст.1, п.4.2 ст.4, пп.7.2.1 п.7.2, пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 1576300 грн., у тому числі за червень 2009р. - 258113 грн., липень 2009р. - 194931 грн., серпень 2009р. - 963169 грн., вересень 2009р. - 160087 грн. та завищення рядка 26 „Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 - рядок 25) (значення цього рядка переноситься до рядка 23.2 податкової декларації наступного звітного періоду)" за вересень 2009р. у сумі 430281 грн.;
- пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 18378049 грн., у тому числі за квітень 2009р. - 1679279 грн., травень 2009р.- 2555345 грн., червень 2009р.- 3150221 грн., липень 2009р.- 3426366 грн., серпень 2009р. - 3796700 грн., вересень 2009р. - 3770138 грн.
Суд частково погоджується з висновками податкового органу з огляду на наступне.
Щодо податкового повідомлення-рішення №0000462301, яким позивачу визначена сума податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 62569028,00 грн., в т.ч. основний платіж - 50603917,00 грн., штрафна санкція - 11965111,00 грн.
В акті перевірки (а.с.17-19) зазначено, що під час перевірки податковим органом встановлено факти безоплатного отримання нафтопродуктів ТОВ „Престиж Ойл" на загальну суму 102402861 грн. (в т.ч. по періодам: II квартал 2009р. на загальну суму - 32709,538 грн., III квартал 2009 року на загальну суму - 69693323,00 грн.) від: ВАТ "Нафтопереробний комплекс - Галичина", ЗАТ "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія", ЗАТ "ТД "Укртатнафта", ВАТ "Дніпронафтопродукт", ТОВ „Солара - М".
Перевіркою встановлено, що ТОВ «Престиж Ойл» отримувало ПММ в травні - вересні 2009 року, відповідно до залізничних та товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів та актів на передачу паливно-мастильні матеріали, з нафтобаз ВАТ «Нафтопереробний комплекс Галичина», ЗАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія», ЗАТ «ТД «Укртатнафта», ВАТ «Дніпронафтопродукт», ТОВ «Солара-М».
Станом на 30.09.2009 рік оплата за отримані паливно-мастильні матеріали на користь ТОВ «Престиж Ойл» не здійснювалася, по бухгалтерському обліку (рахунок 631 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками») заборгованість відсутня.
Отримання паливно-мастильних матеріалів від вказаних підприємств ТОВ «Престиж Ойл» здійснювалось за довіреностями, про що зроблено відповідні записи у книзі реєстрації довіреностей.
Згідно журналу видачі довіреностей ТОВ «Престиж Ойл», копія якого міститься у матеріалах справи, у графі «найменування постачальників» зазначались, зокрема, ВАТ «Нафтопереробний комплекс Галичина», ЗАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія», ЗАТ «ТД «Укртатнафта», ВАТ «Дніпронафтопродукт», ТОВ «Солара-М».
Вказане підтверджує факт, що посадові особи позивача, яким видавались довіреності, отримували матеріальні цінності саме від вказаних суб'єктів господарювання, які, у свою чергу, є постачальниками нафтопродуктів.
Так, відповідно до п.2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1999 року №99 і зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 12.06.1996 рокуза №293/1318 сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.
Отримання паливно-мастильних матеріалів саме від ВАТ «Нафтопереробний комплекс Галичина», ЗАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія», ЗАТ «ТД «Укртатнафта», ВАТ «Дніпронафтопродукт», ТОВ «Солара-М» підтверджується й тим, що у товарно-транспортних та залізничних накладних у графі «вантажовідправник» зазначені вказані підприємства, а у графі «вантажоотримувач» - ТОВ «Престиж Ойл» (дані документи скріплено печатками зазначених товариств). При цьому в жодному з вказаних документів не зазначено, що постачальником даного товару є інші підприємства ніж ВАТ «Нафтопереробний комплекс Галичина», ЗАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія», ЗАТ «ТД «Укртатнафта», ВАТ «Дніпронафтопродукт», ТОВ «Солара-М», а навпаки, всі реквізити свідчать про отримання ПММ від зазначених підприємств, якими й складалися акти-приймання передачі, залізничні та товарно-транспортні накладні, а також вся супровідна на товар документація (сертифікати якості, паспорти відповідності з мокрими печатками цих підприємств).
Відповідно до ст.ст. 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та складаються під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Згідно з п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до валових доходів включаються, зокрема, доходи у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді.
Відповідно до п.1.23 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" безоплатно надані товари (роботи, послуги) - це: товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод; роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості.
В ході розгляду справи в суді не підтвердились пояснення представників позивача про те, що ПММ отримувались позивачем на зберігання від ВАТ «Нафтопереробний комплекс Галичина», ЗАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія», ЗАТ «ТД «Укртатнафта», ВАТ «Дніпронафтопродукт», ТОВ «Солара-М», так як вони обліковувались на позабалансовому рахунку підприємства.
Так, відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 291 від 30.11.1999 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 року за № 893/4186, ТМЦ, що знаходяться на відповідальному зберіганні, обліковуються на рахунку 02. Даний рахунок призначений для обліку цінностей, які тимчасово знаходяться на підприємстві та не є його власністю, прийняті на комісію, у переробку, до монтажу, в довірче управління. Облік цих цінностей ведеться за цінами, що передбачені в договорах, приймально-передавальних актах тощо. Усі товарно-матеріальні цінності, що обліковуються на цьому рахунку, інвентаризуються в порядку і строки, передбачені для власних цінностей.
Позабалансовий рахунок 02 "Активи на відповідальному зберіганні" має такі субрахунки:21 "Устаткування, прийняте для монтажу", 22 "Матеріали, прийняті для переробки", 23 "Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні", 24 "Товари, прийняті на комісію", 25 "Матеріальні цінності довірителя".
На позабалансовому субрахунку 023 "Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні" ведеться облік прийнятих товарно-матеріальних цінностей на відповідальне зберігання з приводу відмови від акцепту розрахункових документів постачальників, одержаних від постачальників, але несплачених товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ), заборонених до витрачання до їх оплати; одержаних ТМЦ надміру, чим в видаткових документах постачальників; сплачених покупцями товарно-матеріальних цінностей, які дозволено, як виняток, залишати на відповідальному зберіганні, оформлених охоронними розписками, та не вивезених з причин, не залежних від підприємства, тощо. Аналітичний облік товарно-матеріальних цінностей, прийнятих на відповідальне зберігання, ведеться по підприємствах-власниках, за видами, сортами та місцями зберігання.
Таким чином, у випадку дійсного отримання товару на зберігання, ТОВ «Престиж Ойл» повинно було вести їх облік по вказаному бухгалтерському рахунку.
Однак, до перевірки не були надані оборотно-сальдові відомості по позабалансовому рахунку підприємства.
Так, в акті №677/23-1/36389529/0110 від 09.02.2010 року зазначено, що перевірка відображеного показника доходів підприємства проводилась, зокрема, на підставі оборотно-сальдових відомостей та первинних бухгалтерських документів по бухгалтерських рахунках: 28, 30, 31, 36, 37, 66, 68, 70, 71, 73, 704, 79.
При направленні первинних та повторних скарг на податкові повідомлення - рішення, більш того, під час проведення позапланової перевірки у зв'язку з поданням скарги, позивачем жодного разу не було зазначено про не дослідження податковим органом оборотно-сальдових відомостей по позабалансовому рахунку. При цьому надання до перевірки всієї бухгалтерської документації є обов'язком платника податків.
Також, відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій № 291, цінності, що залишені на відповідальне зберігання, мають зберігатися окремо від власних.
Проте, в порушення зазначених вимог, пальне, отримане від ВАТ «Нафтопереробний комплекс Галичина», ЗАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія», ЗАТ «ТД «Укртатнафта», ВАТ «Дніпронафтопродукт», ТОВ «Солара-М» у ТОВ «Престиж Ойл» зберігалося в одних й тих самих резервуарах, що й власне (підтверджується листами самого ТОВ «Престиж Ойл» та ВАТ «Дніпронафтопродукт»), а тому твердження позивача про передачу його на зберігання не відповідає дійсності.
Посилання позивача на те, що ПММ передавались на зберігання на підставі листів ВАТ «Дніпронафтопродукт» не має законодавчого підґрунтя та суперечить вимогам ст.ст.1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Статтею 1 Закону України «Про підтвердження відповідності» визначено, що сертифікат відповідності - документ, який підтверджує, що продукція системи якості, системи управління якістю, системи екологічного управління, персоналу відповідає встановленим вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документа, визначеного законодавством.
З аналізу норм Закону України «Про підтвердження відповідності» вбачається, що продукція, яка підлягає сертифікації, передається покупцю лише з наданням копії відповідного сертифікату відповідності саме її постачальником (продавцем), а не будь-якою іншої особою в тому ч.
Таким чином, згідно перерахованих вище норм правових актів та Закону України «Про підтвердження відповідності» копія сертифікату надається саме постачальником, який фактично реалізує продукцію, а не особою, яка здійснює її перевезення. Позивачем не надано сертифікатів чи паспортів якості, в яких зазначено що постачальником є ВАТ «Дніпронафтопродукт», а навпаки, на зазначених документах місяться "мокрі" печатки ВАТ «Нафтопереробний комплекс Галичина», ЗАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія», ЗАТ «ТД «Укртатнафта», ТОВ «Солара-М».
Отже, беручи до уваги, що у позивача відсутні позабалансові рахунки та наявність первинних документів, які були складені при отриманні товару: залізничних та товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів, актів на передачу паливно-мастильні матеріали, довіреностей на отримання матеріальних цінностей, сертифікатів якості, паспортів відповідності з "мокрими" печатками цих підприємств, податковий орган прийшов до правильного висновку, що паливно-мастильні матеріали є власністю ТОВ «Престиж Ойл» і вони отримані безоплатно.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що податковим органом правомірно проведено нарахування податкових зобов'язань щодо господарських операцій позивача з ВАТ «Нафтопереробний комплекс Галичина», ЗАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія», ЗАТ «ТД «Укртатнафта», ВАТ "Дніпронафтопродукт", ТОВ «Солара-М» в сумі 25558437 грн. основного платежу та застосовано штрафні санкції в сумі 5929480 грн.
В акті перевірки (а.с.25 т.1) зазначено, що під час перевірки податковим органом встановлено порушення підприємством вимог п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме: включено до складу валових витрат витрати на придбання паливно-мастильних матеріалів на суму 918920244 грн., по яких відсутні первинні бухгалтерські документи щодо передачі та транспортування (передбаченими вимогами чинного законодавства щодо придбання, оприбуткування та транспортування ПММ) від ТОВ "Вест-Траст" до орендованих ТОВ "Престиж Ойл" АЗС та нафтобаз.
Судом встановлено, що 19.03.2009 року ТОВ "ВЕСТ -ТРАСТ" (постачальник) та ТОВ "Престиж Ойл" (покупець) уклали договір поставки нафтопродуктів №133-2009/ІІ, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати нафтопродукти в строк, кількості, асортименті і по ціні, вказаних в специфікаціях які є невід'ємною частиною даного договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити за товар визначену грошову суму.
Відповідно до п.1.3 вказаного договору якість товару повинно відповідати технічним умовам і державним стандартам, які діють на території України і підтверджуватись паспортом (сертифікатом) якості заводу - виробника товару (а.с.73-74 т.1).
На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем надано видаткові і податкові накладні, банківські виписки про оплату ТМЦ.
При цьому позивачем не надано жодного документа, який би підтверджував факт передачі товару від постачальника до покупця та його транспортування, тобто, реального здійснення операцій (товарно-транспортні накладні, сертифікати якості, паспорти відповідності, акти приймання-передачі нафтопродуктів, рахунки-фактури, акти форми №5-НП).
Згідно з п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 -5.7 цієї статті.
Згідно з пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не включаються до валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Так, ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а п.2 ст.3 цього Закону встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку".
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена і п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року №168/704.
Передача товару продавцем є основним його обов'язком, що випливає із сутності договору купівлі-продажу. При цьому вказаний вид договору є за своїм характером реальним, а отже вважається виконаним лише за умови передання товару продавцем та його отримання покупцем.
В свою чергу, єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів визначено Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, яка затверджена наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 року №281/171/578/155 зареєстрована у Міністерстві юстиції України 02.09.2008 року№805/15496.
Пункт 5 вказаної Інструкції регулює питання щодо порядку приймання нафти та нафтопродуктів залізничним транспортом, згідно з яким їх приймання за кількістю здійснюється відповідно до вимог цієї Інструкції та договорів постачання, купівлі-продажу тощо та з обов'язковим складанням акта за формою N5-НП.
Акт приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою N5-НП є підставою для оприбутковування нафти і нафтопродуктів у складському обліку та відображення на відповідних рахунках бухгалтерського обліку у підзвіт матеріально відповідальних осіб.
В порушення зазначеного, за фактом отримання позивачем безпосередньо від ТОВ «Вест-Траст» паливно-мастильних матеріалів акти приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою N5-НП.
Щодо отримання нафтопродуктів автомобільним транспортом, то відповідно до п.7.5.6. Інструкції відпуск нафти і нафтопродуктів до мір місткості та нафтопродуктів, розфасованих до тари, оформлюється товарно-транспортною накладною у чотирьох примірниках.
В той же час, Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року, визначено, що комплектом юридичних документів, на підставі яких здійснюється облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, є транспортна документація, а єдиним для всіх учасників транспортного процесу юридичним документом, призначеним для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, є товарно-транспортна накладна, яка відноситься до первинних документів, на основі яких ведеться бухгалтерський облік.
І під час проведення перевірки, і під час розгляду справи встановлено, що товарно-транспортні накладні, які підтверджують транспортування ПММ, з відмітками про приймання - передачу товарно-матеріальних цінностей безпосередньо від ТОВ «Вест-Траст», відсутні.
Крім того, відповідно до п.10.2.1 Інструкції та п.2 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 року №1442, приймання нафтопродуктів, що доставлені автомобільним транспортом від постачальників, здійснюється за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки) згідно з ТТН за наявності паспорта якості та копії сертифіката відповідності, виданих у порядку, встановленим чинним законодавством.
Пунктом 10.2.4 Інструкції та пунктом 29 даних Правил визначено заборону на приймання нафтопродуктів у разі неналежного оформлення або відсутності товарно- транспортної накладної, відсутності паспорта якості на нафтопродукт або неналежного його оформлення, відсутності копії сертифіката відповідності.
Крім того, Закон України «Про підтвердження відповідності» від 17 травня 2001 року №2406-14, визначає правові та організаційні засади підтвердження відповідності продукції, систем якості, систем управління якістю, систем екологічного управління, персоналу та спрямований на забезпечення єдиної державної технічної політики у сфері підтвердження відповідності та є основним документом, який регулює питання підтвердження відповідності.
Статтею 13 Закону України "Про підтвердження відповідності» встановлено обов'язки виробників та постачальників продукції, яка підлягає підтвердженню відповідності в законодавчо регульованій сфері, окрім іншого, до обов'язків виробників входить надання постачальнику інформації про сертифікацію продукції шляхом зазначення реєстраційних номерів сертифікатів відповідності в документах, згідно з якими передається відповідна продукція.
Що стосується продавців (постачальників), то вони зобов'язані реалізовувати продукцію за умови наявності документів, згідно з якими йому передано відповідну продукцію (реєстраційних номерів сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності та/або декларацій про відповідність, якщо це встановлено технічним регламентом на відповідний вид продукції); припиняти реалізацію продукції, якщо вона не відповідає вимогам нормативних документів, зазначеним у декларації про відповідність або у сертифікаті відповідності чи свідоцтві про визнання відповідності.
З аналізу норм Закону України «Про підтвердження відповідності» вбачається, що продукція, яка підлягає сертифікації, передається покупцю лише з наданням копії відповідного сертифікату відповідності її постачальником (продавцем).
Однак, в порушення зазначених норм права, позивачем під час проведення перевірки та розгляду справи також не надано жодних супровідних документів та документів, що засвідчують належну якість та безпеку нафтопродуктів, отриманих товариством саме від ТОВ «Вест-Траст».
Щодо наданих в ході розгляду справи в суді листів, адресованих ВАТ «Дніпронафтопродукт» щодо переходу права власності на паливно-мастильні матеріали, то як вже зазначалося Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» надано чітке визначення поняття первинного документу. Вказані листи ніяким чином не відповідають вимогам ст.1 Закон України «Про підтвердження відповідності», адже вони не фіксують якусь певну господарську операцію, а є лише листуванням між підприємствами і підписані в односторонньому порядку.
Таким чином, у разі відсутності первинної транспортної документації, яка підтверджує отримання послуг з перевезення вантажів автомобільним та залізничним транспортом та самого факту такого транспортування, і передачі ПММ, актів приймання-передачі нафтопродуктів, сертифікатів відповідності та паспортів якості на кожну їх партію, одержану від ТОВ «Вест-Траст», у ТОВ „Престиж Ойл", відсутні і підстави для віднесення до складу валових витрат вартості таких паливно-мастильних матеріалів.
Відсутність документального підтвердження формування валових витрат позбавляє позивача права на включення вказаних витрат до складу валових та суперечить змісту п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Необхідно зазначити, що наслідки у податковому обліку платника податків створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених первинними документами.
Так, ст.228 ЦК України передбачає, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що податковим органом правомірно проведено нарахування податкових зобов"язань щодо господарських операцій позивача з ТОВ "Вест-Траст" в сумі 22972561 грн. основного платежу та застосовано штрафні санкції в сумі 5522310 грн.
В акті перевірки (а.с.23 т.1) зазначено, що податковим органом встановлено заниження задекларованих ТОВ "Престиж Ойл" показників у рядку 01.2 декларації "приріст балансової вартості запасів" на 99869,15 грн. за рахунок не включення до залишків на кінець звітного періоду додатку К1 декларації за ІІІ квартал 2009 року суми надлишків товарів в розмірі 99869,15 грн., встановлених за результатами перевірки органами державної податкової служби (акт перевірки від 30.09.2009 року №0815/0815) дотримання ТОВ "Престиж Ойл" порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій.
Судом встановлено, що працівниками ДПА у Житомирській області 30 вересня 2009 року проводилась перевірка АЗС №53, що належить ТОВ "Престиж Ойл", за результатами якої складено акт №0815/60/30/23/36389529 (а.с. 181 т.5), де зазначено, що позивачем встановлено порушення ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації на суму 99869,15 грн. На підставі зазначеного акту податковим органом винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0009392302 від 14.10.2009 року.
Зазначене рішення контролюючого органу оскаржувалось позивачем в судовому порядку.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 18.06.2010 року позов ТзОВ "Престиж Ойл" задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0009392302 від 14.10.2009 року (а.с. 151-153 т.2).
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.01.2011 року постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 18 червня 2010 року в частині ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації на суму 99869,15 грн. - залишено без змін (а.с.154-158 т.2).
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що позивачем правомірно не включено до декларації з податку на прибуток за 3 квартал 2009 року суму в розмірі 99869,15 грн., а нарахування податкових зобов'язань в сумі 24992 грн. та штрафних санкцій в сумі 3287 грн. є неправомірним та підлягає скасуванню.
В акті перевірки (а.с.21 т.1) зазначено, що податковим органом встановлено факт безоплатної передачі нафтопродуктів від ТОВ "Престиж Ойл" для ТОВ "Флорес Плюс" по товарно-транспортним накладним та відповідно оперативних звітів по нафтобазі м Коростеня на відпуск нафтопродуктів за травень, червень та накладна №4 за серпень 2009 року.
Судом встановлено, що податковим органом була здійснена перевірка ТОВ "Флорес Плюс" за період роботи з 03.03.2009 року по 30.09.2009 року, під час якої досліджувались питання в тому числі і господарських відносин ТОВ "Флорес Плюс" з ТОВ "Престиж Ойл" за травень, червень і серпень 2009 року. Перевіркою встановлено факт безоплатного отримання нафтопродуктів ТОВ «Флорес Плюс» на загальну суму 60850692 грн. від ТОВ «Престиж Ойл» з станції Коростень та ТОВ «Солара-М» з станції Калинівка на АЗС ТОВ «Флорес Плюс».
В зв'язку із виявленими порушеннями, з урахуванням результатів адміністративних оскаржень, податковим органом було винесено податкові повідомлення-рішення №0000452301/0 від 19.02.2010 року, №0000452301/1 від 30.04.2010 року, №0001242301/1 від 30.04.2010 року, №0001252301/1 від 30.04.2010 року, № 0000452301/2 від 31.05.2010 року, №0001242301/1 від 05.06.2010 року, №0001252301/1 від 05.06.2010 року, №0000452301/3 від 12.08.2010 року, №0001242301/3 від 12.08.2010 року, № 0001252301/3 від 12.08.2010 року, які оскаржені ТОВ "Флорес-Плюс" до суду.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 21.03.2011 року, справа №2а-6986/10/0670, позов ТзОВ "Флорес Плюс" задоволено. Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Житомирі №0000452301/0 від 19.02.2010 року, №0000452301/1 від 30.04.2010 року, №0001242301/1 від 30.04.2010 року, №0001252301/1 від 30.04.2010 року, №0000452301/2 від 31.05.2010 року, №0001242301/1 від 05.06.2010 року, №0001252301/1 від 05.06.2010 року, № 0000452301/3 від 12.08.2010 року, №0001242301/3 від 12.08.2010 року, №0001252301/3 від 12.08.2010 року (а.с. 199-204 т.5).
Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2011 року постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 21.03.2011 року залишено без змін (а.с. 175-180 т.5)
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що податковим органом неправомірно проведено донарахування податкового зобов'язання позивачу щодо господарських операцій з ТОВ "Флорес Плюс" в сумі 2047927 грн. основного платежу та штрафних санкцій в сумі 510033 грн.
Щодо застосування до товариства штрафних санкцій (податкове повідомлення-рішення №0000462301), то вони застосовані на підставі пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Згідно пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10 відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше 50 відсотків такої суми та не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Таким чином, ДПІ у м. Житомирі до ТОВ «Престиж Ойл» були застосовані штрафні санкції виходячи з існування двох періодів недоплати - 4 квартал 2009 року (тому що перевірка проводилась по 30.09.2009 рік) та 1 квартал 2010 року (на який припадає дата отримання податкового повідомлення - рішення).
При цьому в Законі України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" не було зазначено, що період, на який припадає дата отримання податкового повідомлення - рішення, повинен бути завершений.
Щодо податкового повідомлення-рішення №0001262301.
Судом встановлено, що до товариства застосовані штрафні санкції на підставі пп.17.1.6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за порушення, виявлені під час проведення перевірки та описані вище в постанові суду.
Згідно пп.17.1.6 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", то у разі коли платника податків (посадову особу платника податків) засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків або якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах, такий платник податків додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за наявності підстав для їх накладення сплачує штраф у розмірі 50 відсотків від суми недоплати, але не менше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Визначення "у великих розмірах" надано у примітці до ст.212 КК України, а саме: під великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, які в три тисячі і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Так як ТОВ "Престиж Ойл" декларувались об'єкти оподаткування, показники яких привели до заниження податкових зобов'язань у великих розмірах, то податковим органом правомірно застосовано штрафні санкції на підставі пп.17.1.6 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у відношенні господарських операцій позивача з ТОВ "Вест Траст", ВАТ «Нафтопереробний комплекс Галичина», ЗАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія», ЗАТ «ТД «Укртатнафта», ВАТ "Дніпронафтопродукт", ТОВ «Солара-М».
Разом з тим, судом встановлено, що контролюючим органом неправомірно донараховано податкові зобов'язання щодо господарських операцій товариства з ТОВ "Флорес Плюс" та не включення до декларації з податку на прибуток за 3 квартал 2009 року 99869,15 грн., а тому податкове повідомлення-рішення №0001262301 необхідно скасувати в сумі 1023963 грн. і 12496 грн. відповідно до господарських операцій.
Щодо податкового повідомлення-рішення №0000472301.
В акті перевірки (а.с.32-33 т.1) зазначено, що перевіркою встановлено заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість за травень, червень, серпень 2009 року щодо господарських операцій позивача з ТОВ "Флорес Плюс" в результаті порушення, викладеного в п.3.1.1 акту перевірки, чим порушено вимоги п.1.4 ст.1, п.4.2 ст.4, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".
Згідно п.1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг). вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Підпункт 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлює, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
Згідно пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Згідно п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Як вже зазначалось вище в даній постанові, питання взаємовідносин позивача і ТОВ "Флорес Плюс" за перевіряємий період досліджувалось під час розгляду адміністративної справи за позовом ТОВ "Флорес Плюс" до ДПІ у м.Житомирі, справа №2а-6986/10/0670. Встановлено, що господарські операції підтверджені всіма належними первинними документами та мали реальний характер.
На момент видачі податкових накладних ТОВ "Флорес Плюс" було зареєстровано у встановленому порядку в якості платника податку на додану вартість і мало право складати податкові накладні.
В акті перевірки відсутні зауваження щодо форми та змісту податкових накладних, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит у відповідних періодах.
На підставі викладеного суд прийшов до висновку, що податковим органом неправомірно проведено донахарування податкового зобов'язання позивачу щодо господарських операцій з ТОВ "Флорес Плюс" в сумі 1350624 грн. основного платежу та штрафних санкцій в сумі 675314 грн.
В акті перевірки (а.с.34 т.1) зазначено, що в порушення пп.7.2.1 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" підприємством завищено податковий кредит в сумі 368239,00 грн., у зв'язку з тим, що підприємством включено до складу податкового кредиту податкові накладні, які не оформлені належним чином, а саме - в податкових накладних, отриманих від ТОВ "НК Альфа Нафта" не зазначено одиниці виміру, кількість цін одиниці послуг та площі наданих в оренду та суборенду приміщень та АЗС та наведено перелік податкових накладних, копії яких долучені до матеріалів справи (а.с.55-89, 91-124, 130-204 т.3, а.с.222-227 т.2).
Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно п.12 Наказу Державна податкова адміністрація №165 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення" до розділу І податкової накладної вносяться дані в розрізі номенклатури поставки товарів (послуг), а саме:
12.1. графа 2 - дата виникнення податкового зобов'язання у продавця, тобто здійснення будь-якої з подій, що сталася раніше, відповідно до вимог пункту 7.3 "Дата виникнення податкових зобов'язань" статті 7 Закону;
12.2. графа 3 - номенклатура поставки товарів (послуг);
12.3. графа 4 - одиниця виміру товарів (послуг) - грн., шт., кг, м, см, м куб., см куб., л тощо;
12.4. графа 5 - кількість (об'єм, обсяг) поставки товарів, послуг;
12.5. графа 6 - ціна поставки одиниці продукції без урахування податку на додану вартість.
З оглянутих в судовому засіданні податкових накладних встановлено, що в усіх накладних зазначено назву документа, дату і місце їх складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, кількість (об'єм, обсяг) послуг, особистий підпис уповноважених осіб, печатки підприємств, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Посилання в акті перевірки податкових інспекторів на те, що в податковій накладній обов'язково зазначається площа орендованих приміщень не має законодавчого підґрунтя.
На підставі викладеного суд прийшов до висновку, що податковим органом неправомірно проведено донахарування податкового зобов'язання позивачу в сумі 225676 грн. основного платежу та штрафних санкцій в сумі 112838 грн., а податкове повідомлення-рішення №0000472301 підлягає скасуванню в повному обсязі.
Щодо податкового повідомлення-рішення №0001272301.
В акті перевірки зазначено, що в порушення пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" підприємством завищено податковий кредит упродовж періоду, що перевірявся, в сумі 18378049 грн. по придбанню нафтопродуктів від ТОВ "Вест-Траст" по угоді, яка має ознаку нікчемності.
Згідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом відповідного звітного періоду.
Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (пп.7.4.5 п.7.4 цієї статті).
Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених первинними документами.
Слід наголосити, що наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах. А відтак, якщо певна господарська операція не відбулася, визначення податкового кредиту є безпідставним.
У зв'язку з тим, що в ході проведення перевірки та розгляду справи в суді не встановлено факту поставки нафтопродуктів позивачу від ТОВ "Вест-Траст", а встановлено лише штучне створення документообігу з метою імітації господарських операцій, що дають право на формування сум податкового кредиту, то суд дійшов висновку, що нарахування податкових зобов"язань ТОВ "Престиж Ойл" з податку на додану вартість щодо господарських операцій з ВАТ "Вест Траст" в сумі основного платежу 18378049 грн. на штрафних санкцій в сумі 10008196 грн. - проведення правомірно.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 72, 86, 158-163, 254 КАС України, суд,-
постановив:
Позов задовольнити частково.
Податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Житомирі № 0000462301/3 від 13.08.2010 року (№ 0000462301/2 від 02.06.2010 року, № 0000462301/1 від 30.04.2010 року та № 0000462301/0 від 19.02.2010 року) скасувати в частині нарахованого основного платежу в сумі 2072919 грн. та нарахованої штрафної санкції в сумі 513320 грн.
Податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Житомирі № 0000472301/3 від 13.08.2010 року (№ 0000472301/2 від 02.06.2010 року, № 0000472301/1 від 30.04.2010 року та № 0000472301/0 від 19.02.2010 року) скасувати в повному обсязі.
Податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Житомирі № 0001262301/3 від 13.08.2010 року (№ 0001262301/1 від 30.04.2010 року) скасувати в сумі 1036459 грн. нарахованої штрафної санкції.
В іншій частині позовних вимог відмовити за безпідставністю.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя: О.Г. Попова
Судді: Г.В.Чернова
І.Е.Черняхович
Повний текст постанови виготовлено: 04 листопада 2011 р.