Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
16 травня 2012 р. Справа № 2а/0570/4864/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді
при секретарі
Приміщення суду за адресою: 83052, м. Донецьк, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.
при секретарі судового засідання Грішаєві Є.Є.
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_2
від відповідача - ОСОБА_3 - довір. від 07.05.2012 року № к30-1586
від третьої особи - не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_2
до відповідача Донецької обласної ради
третя особа Начальник управління з питань майна комунальної власності виконавчого комітету Донецької обласної ради ОСОБА_4
про визнання дій протиправними та стягнення моральної шкоди
ОСОБА_2 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Донецької обласної ради, третя особа Начальник управління з питань майна комунальної власності виконавчого комітету Донецької обласної ради ОСОБА_4 про визнання дій щодо ненадання відповіді на інформаційний запит протиправними, зобов'язання відновити його права та стягнення моральної шкоди в розмірі 3000 грн.
Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що посадовою особою відповідача - начальником управління з питань майна комунальної власності виконавчого комітету Донецької обласної ради ОСОБА_4 порушені норми Закону України «Про доступ до публічної інформації» в частині обмеження його права на отримання інформації.
Зазначає, що внаслідок порушення норм вищезазначеного Закону позивачу заподіяна моральна шкода, яку він оцінює в 3000 грн. та просить стягнути на його користь зазначену суму.
В запереченнях на позовну заяву відповідач вказав на її безпідставність та зазначив, що, Донецькою обласною радою надана відповідь на звернення позивача від 17.04.2012 року у встановлений чинним законодавством строк, тому, як вважає відповідач, Донецькою обласною радою не були порушені права позивача на отримання інформації.
Стосовно вимог до посадової особи ради зазначає, що згідно Закону України «Про доступ до публічної інформації» та Порядку доступу до публічної інформації в Донецькій обласній раді, затвердженого розпорядженням голови Донецької обласної ради від 11.05.2011 року № 62р, запит на отримання публічної інформації подається в обласну раду на ім'я голови обласної ради в усній або письмовій формі ( поштою, факсом, електронною поштою, нарочним) та підлягає в день отримання попередньому розгляду та реєстрації в відділі з загальних питань виконавчого апарату обласної ради згідно Інструкції з діловодства в Донецькій обласній раді та її виконавчому апараті.
Вказує на те, що начальником управління з питань комунального майна надана відповідь на звернення позивача, в якій роз'яснений зазначений Порядок.
Враховуючи наведене, вважає, що посадовою особою відповідача, також, не були порушені права позивача щодо отримання інформації.
Третя особа надала заперечення на позовну заяву, в яких вказала на її безпідставність з мотивів, викладених в запереченнях відповідача.
Позивач у судовому засіданні доводи позовної заяви підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просив позовну заяву задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти доводів позовної заяви з вищенаведених підстав, просив в задоволені позову відмовити.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяву про розгляд справи за участю його представника не надав.
Відповідно до ч. 2 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви та наданих заперечень, заслухавши представників сторін, суд встановив.
06.04.2012 року ОСОБА_2 звернувся до начальника управління з питань майна комунальної власності виконавчого комітету Донецької обласної ради ОСОБА_4 з письмовим інформаційним запитом від 05.04.2012 року № 20 щодо доступу до офіційних документів з вимогою про надання засвідчених копій офіційних документів:
- лист за підписом начальника управління ОСОБА_4 від 15.03.2011 року № 02-40/кс/03
- відповідь начальника управління освіти та науки облдержадміністрації Соловйова Ю.І. від 15.03.2011 року № 02-40 кс/03
- лист за підписом начальника управління ОСОБА_4 від 21.03.2011 року № 02-45/кс/03
- відповідь директора Донецького центру технічної творчості дітей та юнацтва Васильєва М.В. на лист від 21.03.2011 року № 02-45/кс/03.
13.04.2012 року начальником управління з питань майна комунальної власності виконавчого комітету Донецької обласної ради ОСОБА_4 надана відповідь на звернення, в якій ОСОБА_2 роз'яснене, що згідно з п. 3.1 Порядку доступу до публічної інформації в Донецькій обласній раді, затвердженого розпорядженням голови Донецької обласної ради від 11.05.2011 року № 62р запит на отримання публічної інформації подається в обласну раду на ім'я голови обласної ради в усній або письмовій формі ( поштою, факсом, електронною поштою, нарочним) та підлягає в день отримання попередньому розгляду та реєстрації в відділі з загальних питань виконавчого апарату обласної ради згідно п.п. 3.2, 3.3 Інструкції з діловодства в Донецькій обласній раді та її виконавчому апараті, тому питання про отримання публічної інформації не може бути розглянуте у зв'язку з порушенням порядку подання інформаційного запиту до обласної ради.
17.04.2012 року до відділу загальних питань виконавчого апарату Донецької обласної ради електронною поштою від ОСОБА_2 надійшов запит на отримання публічної інформації, на який згідно з Законом України «Про доступ до публічної інформації» 23.04.2012 року надана запитувана інформація та засвідчені копії документів.
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, в позовній заяві позивач просить визнати дії посадової особи відповідача протиправними, відновити його права та стягнути моральну шкоду.
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання є розпорядниками інформації.
Таким чином, відповідач у справі - орган місцевого самоврядування, який виконує владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством та є розпорядником інформації в розумінні Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Закон України «Про доступ до публічної інформації» визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
Статтею 3 зазначеного Закону визначені гарантії забезпечення права на доступ до публічної інформації, відповідно до якої право на доступ до публічної інформації гарантується:
1) обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом;
2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє;
3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації;
4) доступом до засідань колегіальних суб'єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством;
5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації;
6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.
Відповідно до ст. 4 цього Закону доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах:
1) прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень;
2) вільного отримання та поширення інформації, крім обмежень, встановлених законом;
3) рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.
Розділом II зазначеного Закону визначений порядок доступу до інформації, відповідно до статті 5 якого доступ до інформації забезпечується шляхом:
1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації:
в офіційних друкованих виданнях;
на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет;
на інформаційних стендах;
будь-яким іншим способом;
2) надання інформації за запитами на інформацію.
Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Згідно ч.2, 3 ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не заперечується сторонами у справі, позивач скориставсі наданим йому правом відповідачем щодо доступу до публічної інформації, у зв'язку з чим звернувся з відповідним запитом до посадової особи відповідача - начальника управління з питань майна комунальної власності.
З метою реалізації положень Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядженням Донецької обласної ради від 11.05.2011 року № 62р затверджений Порядок доступу до публічної інформації в Донецькій обласній раді.
Згідно п. 3.1 Порядку запит на отримання публічної інформації подається в обласну раду на ім'я голови обласної ради в усній або письмовій формі ( поштою, факсом, електронною поштою, нарочним) та підлягає в день отримання попередньому розгляду та реєстрації в відділі з загальних питань виконавчого апарату обласної ради згідно п.п. 3.2, 3.3 Інструкції з діловодства в Донецькій обласній раді та її виконавчому апараті.
Оскільки позивачем порушений порядок звернення до обласної ради з запитом про надання інформації, суд вважає, що посадова особа відповідача правомірно надала відповідь на таке звернення, в якому роз'яснила порядок такого звернення.
Крім того, як зазначалось раніше, в розумінні Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядниками інформації є, в тому числі, органи місцевого самоврядування
Як встановлено судом під час розгляду справи та не заперечується сторонами у справі, згідно Положення про управління з питань майна комунальної власності виконавчого апарату обласної ради від 14.01.2011 року № 5лс Управління з питань майна комунальної власності виконавчого комітету Донецької обласної ради є структурним підрозділом виконавчого апарату обласної ради, не наділене правами юридичної особи, а також не належить до розпорядників інформації.
Тобто, реалізуючи надане йому право на отримання публічної інформації, позивач звернувся до органу, який не є розпорядником такої інформації та з порушенням порядку доступу до публічної інформації.
Крім того, суд враховує наступне.
Згідно ч. 2 ст. 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації» 2. Запитувач має право оскаржити:
1) відмову в задоволенні запиту на інформацію;
2) відстрочку задоволення запиту на інформацію;
3) ненадання відповіді на запит на інформацію;
4) надання недостовірної або неповної інформації;
5) несвоєчасне надання інформації;
6) невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону;
7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
Згідно ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
З аналізу зазначених норм чинного законодавства вбачається, що позивач наділений правом реалізувати права, свободи та інтереси у сфері публічно - правових відносин, які спрямовані на захист від порушень з боку публічної влади при здійсненні нею владних управлінських функцій, при цьому публічно - правовий спір виникає у випадку порушення суб'єктом публічного управління суб'єктивних публічних прав та інтересів громадянина або організації та такі рішення, дії або бездіяльність несуть для суб'єкта певні негативні наслідки.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Позивачем не надано суду належних доказів порушення посадовою особою відповідача його права на доступ до публічної інформації, оскільки лист про роз'яснення порядку доступу до такої інформації не є відмовою в наданні такої інформації, відстрочкою задоволення запиту, ненаданням відповіді на запит, тощо.
Враховуючи наведене, суд не вбачає підстав для задоволення позовної заяви в частині визнання дій посадової особи відповідача протиправними та відновлення права на отримання інформації та стягнення моральної шкоди.
Крім того, суд враховує наступне.
Постановою Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» визначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.
Позивачем не надано суду доказів наявності шкоди, або наявності причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні, фактів заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.
Враховуючи наведене та те, що під час розгляду справи факт порушення посадовою особою відповідача права на отримання публічної інформації не встановлений, роз'яснення порядку доступу до такої інформації не є відмовою в наданні такої інформації, відстрочкою задоволення запиту, ненаданням відповіді на запит, тощо, суд вважає позовну заяву такою, що задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ухвалення судового рішення на користь сторони - суб'єкта владних повноважень питання про розподіл судових витрат не розглядається.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про доступ до публічної інформації», Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.2, ст. 7-14, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94, ст. 122 - 154, ст. 158-163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволені позовної заяви ОСОБА_2 до Донецької обласної ради, третя особа начальник управління з питань майна комунальної власності виконавчого комітету Донецької обласної ради ОСОБА_4 про визнання дій щодо ненадання відповіді на інформаційний запит протиправними, зобов'язання відновити його права та стягнення моральної шкоди - відмовити.
Постанова Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
У судовому засіданні 16.05.2012 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, повний текст постанови буде виготовлений 17.05.2012 року.
Суддя Давиденко Т.В.