Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
15 травня 2012 р. Справа № 2а/0570/4499/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді
при секретарі
Приміщення суду за адресою: 83052, м. Донецьк, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.
при секретарі судового засідання Грішаєві Є.Є.
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1 - за довір. від 03.01.2012 року б/н
від відповідача - не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Державного підприємства «Макіїввугілля»
до відповідача Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області
про визнання неправомірним та скасування рішення від 26.03.2012 року № 231
Державне підприємство «Макіїввугілля» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області про визнання неправомірним та скасування рішення від 26.03.2012 року № 231 про застосування фінансових санкцій в сумі 9594 грн. 86 коп. та нарахування пені в сумі 3830 грн. 96 коп. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками єдиного внеску за період з 20.12.2011 року по 01.03.2012 рік.
Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що, як вважає позивач, рішення, яке оскаржується, прийняте відповідачем з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений Законом.
Вказує на неправомірність висновків УПФУ в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області про порушення Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», оскільки ДП «Макіїввугілля» своєчасно та в повному обсязі сплачені суми єдиного внеску за період з 20.12.2011 року по 01.03.2012 рік.
Зазначає, що органом Пенсійного фонду неправомірно здійснений перерозподіл коштів сплаченого підприємством єдиного внеску за листопад 2011 року в рахунок погашення штрафних санкцій за попередні періоди, у зв'язку з чим фактично збільшується заборгованість підприємства по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Вказує на те, що в порушення норм п.10.11 Інструкції «Про порядок обчислення та сплати страховиками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Пенсійний фонд України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663, УПФУ в Центрально - Міському районі м. Макіївки на адресу ДП «Макіїввугілля» повідомлення про перерозподіл сум платежів не направляло.
Наполягає на тому, що відповідно до п. 14 розділу ХУ Закону України «Про загалонообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Підвищення престижності шахтарської праці» гірничі підприємства зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний звітний період, не пізніше як через 28 календарних днів з дня закінчення цього періоду.
Враховуючи наведене, просить позовну заяву задовольнити.
Представник позивача у судовому засіданні доводи позовної заяви підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просив позовну заяву задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву та заяву про розгляд справи за участю його представника не надав.
Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, заслухавши представника позивача, суд встановив.
ДП «Макіїввугілля» є юридичною особою, юридична адреса: 86157, Донецька область, Центрально-Міський район, м. Макіївка, пл. Радянська, 2, включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ 32442295), про що свідчить свідоцтво про державне реєстрацію юридичної особи (а.с. 14, 15).
28.12.2011 року ДП «Макіїввугілля» сплачені суми єдиного внеску за листопад 2011 року, про що свідчать платіжні доручення № 181 на суму 8499 грн. 75 коп., № 182 на суму 13 грн., № 183 на суму 43 грн. 77 коп., № 179 на суму 2145 грн. 69 коп., № 180 на суму 870 грн. 23 коп., № 33 на суму 85 грн. 48 коп. (а.с. 18 - 22).
УПФУ в Центрально - Міському районі м. Макіївки Донецької області здійснило перерозподіл сплачених коштів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за листопад 2011 року в рахунок погашення штрафних санкцій за попередні періоди.
26.03.2012 року УПФУ в Центрально - Міському районі м. Макіївки Донецької області на підставі ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску а загальнообов'язкове соціальне страхування» прийняло рішення № 231 про застосування до ДП «Макіїввугіля» штрафних санкцій в сумі 9594 грн. 86 коп. та нарахування пені в сумі 3830 грн. 96 коп. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 20.12.2011 року по 01.03.2012 рік.
Між сторонами немає розбіжностей, щодо обставин справи, встановлених адміністративним судом, в позовній заяві позивач просить скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені.
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», пунктом 7 частини 1 статті 1 якого визначено, що Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.
Тобто, відповідач у справі - орган владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством, відносно платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно п.1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Таким чином, в розумінні зазначеної норми Закону позивач є платником єдиного внеску.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Тобто, на позивача у справі покладений обов'язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Згідно ст. 8, ст. 12, ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та п. 12 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 року «Про затвердження положення про Пенсійний фонд України», правління Пенсійного фонду України постановою від 27.09.2010 року № 21-5 затвердило Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 994/18289, яка визначає процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон), нарахування і сплати фінансових санкцій органами Пенсійного фонду України, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів.
Відповідно до п.п. 4.3.7 п. 4.3 розділу ІУ Інструкції платники під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для відповідних платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, визначені підпунктом 4.3.6 пункту 4.3 розділу IV цієї Інструкції, або за результатами звірення платника з органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй.
Згідно ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Базовим звітним періодом для позивача з урахуванням приписів та вимог ч. 8 ст. 9 цього Закону є календарний місяць.
Згідно п. 1 ч. 10 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки Пенсійного фонду - день списання банком або Державним казначейством України суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок Пенсійного фонду.
Відповідно до п.3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 року за № 377/8976, реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу.
Згідно ч. 6 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та пункту 12 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 року № 121, постановою правління Пенсійного фонду від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663, затверджена Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.
Згідно п.10.11 Інструкції сплата (погашення) пені здійснюється у тому самому порядку, що і недоїмка та фінансові санкції.
У разі, коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені та фінансових санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення.
З аналізу зазначених норм чинного законодавства вбачається, що нею встановлюється черговість погашення страхувальниками різних складових частин заборгованості перед Пенсійним фондом та Пенсійному фонду надане право у випадку наявності у платника страхових внесків здійснювати перерозподіл платежів.
Оскільки у позивача рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відповідачем був здійснений перерозподіл платежів.
Абзацем 3 пункту 10.11 Інструкції визначено, що при здійснені перерозподілу платежів протягом п'яти робочих днів після закінчення базового звітного місяця орган Пенсійного фонду складає повідомлення, у якому міститься інформація про суми розподілу сплачених коштів, за формою згідно з додатком 22 цієї Інструкції, яке надсилається (вручається) такому платнику. При цьому корінець повідомлення залишається в органі Пенсійного фонду.
Повідомлення вважається надісланим (врученим) платнику, якщо його передано посадовій особі юридичної особи або фізичній особі - суб'єкту підприємницької діяльності, адвокату, приватному нотаріусу, під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення. Дата відправлення проставляється на корінці повідомлення.
Як зазначалось раніше, здійснивши перерозподіл платежів відповідач направив на адресу позивача відповідне повідомлення.
Відповідно до ч. 11 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Згідно п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Відповідно до ч. 10 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Таким чином, суд вважає, що відповідачем правомірно, в межах повноважень та у спосіб, визначений Законом, застосовані до позивача фінансові санкції та нарахована пеня, про що винесене відповідне рішення.
Суд вважає, також, неправомірним довід позивача щодо того, що відповідно до п. 14 розділу ХУ Закону України «Про загалонообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Підвищення престижності шахтарської праці» гірничі підприємства зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний звітний період, не пізніше як через 28 календарних днів з дня закінчення цього періоду, оскільки правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування», статтею 9 якого встановлений обов'язок сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Враховуючи наведене, суд не вбачає підстав для задоволення позовної заяви про скасування рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками єдиного внеску.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ухвалення судового рішення на користь сторони - суб'єкта владних повноважень питання про розподіл судових витрат не розглядається.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», ст. 2, ст. 11, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94 ст. 122 - 154, ст. 158 - 163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволені позовної заяви Державного підприємства «Макіїввугілля» до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області про скасування рішення від 26.03.2012 року № 231 про застосування фінансових санкцій в сумі 9594 грн. 86 коп. та нарахування пені в сумі 3830 грн. 96 коп. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками єдиного внеску за період з 20.12.2011 року по 01.03.2012 рік- відмовити.
Постанова Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
У судовому засіданні 15.05.2012 року проголошений повний текст постанови.
Суддя Давиденко Т.В.