Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
07 травня 2012 р. Справа № 2а/0570/2748/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Галатіної О.О.
при секретареві: Мичак О.С.,
за участю
представника позивача ОСОБА_1
представників відповідача Шестакова М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку, по вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про визнання протиправним, скасування податкового повідомлення-рішення № 0001211701/38053/10/17113 від 25.11.2011 року, суд, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про визнання протиправним, скасування податкового повідомлення-рішення № 0001211701/38053/10/17113 від 25.11.2011 року. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставність донарахування податковим органом податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі - 63503 грн. податковим повідомленням-рішенням № 0001211701/38053/10/17113 від 25.11.2011 року. Вказане рішення прийняте на підставі акту перевірки від 11.11.2010 року № 11830/17-1-2015007135. Даний акт складено за результатами планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_3 Перевіркою було встановлено, порушення п.п. 7.4.1, 7.4.3, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму - 63503 грн. Перевіркою проведеною ДПІ у м. Краматорську встановлено, що договір поставки укладений з ТОВ «Комерційний союз «ПАРАДІЗ» є нікчемним. Нікчемність правочину на думку податкового органу випливає з того, що вказана угода не спричинила реального настання правових наслідків, не відповідає вимогам закону, їх вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемною. Позивач вважає, що такі висновки податкового органу є хибними, оскільки всі операції з придбання ТМЦ відображені в бухгалтерському обліку позивача з підтвердженням їх здійснення по всіх необхідних рахунках. Позивач також вважає висновки податкового органу викладені в акті перевірки хибними, оскільки вони ґрунтуються на припущеннях. Доводи податкового органу щодо не підтвердження між позивачем та його контрагентом господарських операцій, що є по своєї суті нікчемністю укладеного правочину, передчасні. Посилаючись на вказані обставини позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001211701/38053/10/17113 від 25.11.2011 року.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, вважає, що податкове повідомлення-рішення № 0001211701/38053/10/17113 від 25.11.2011 року, прийняте у зв'язку з порушенням позивачем підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з чим відбулося заниження ПДВ на загальну суму - 63503 грн. Заниження податків відбулося оскільки до податкового кредиту віднесені витрати за нікчемною угодою, що укладалася між позивачем та ТОВ «Комерційний союз «ПАРАДІЗ». Висновки про нікчемність угод були зроблені виходячи з того, що у ході перевірки було встановлено, що до перевірки не надані господарські договори на перевезення запчастин та ремонт технологічних транспортних засобів, документи на перевезення та установку запчастин (ТТН, платіжні доручення та квитанції до прибуткових касових ордерів, акти виконаних робіт на ремонт технологічних транспортних засобів, тощо, тобто підприємцем не підтверджений факт використання у підприємницької діяльності придбаних у ТОВ «Комерційний союз «ПАРАДІЗ» Так, позивачем не підтверджено первинними документами операції з ремонту автогрейдера та екскаватора САТ 330 С, та сплату ПДВ у сумі - 15572 грн. в складі ціни придбання запчастин в асортименті у ТОВ «Комерційний союз «ПАРАДІЗ» на загальну суму - 93434 грн. До складу податкового кредиту у податкових деклараціях з ПДВ за червень, липень, серпень 2010 року віднесено суму ПДВ у розмірі 63503 грн., що включена у вартість товарно-матеріальних цінностей, придбаних у ТОВ «Комерційний завод «ПАРАДІЗ», що призвело до завищення податкового кредиту всього у сумі - 63503 грн., у тому числі за червень 2010 року у сумі - 15572 грн., липень 2010 року у сумі - 23611 грн., серпень 2010 року у сумі - 24320 грн. При опрацюванні розшифровок податкового кредиту з податку на додану вартість податкових декларацій з ПДВ в розрізі контрагентів шляхом автоматизованого співставлення встановлено завищення податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «КС ПАРАДІЗ» за червень 2010 року на суму 15572 грн., за липень 2010 року - на суму 23611 грн., за серпень 2010 року на суму - 24320 грн. Окрім цього, на запит, щодо проведення зустрічної перевірки ТОВ «КС «ПАРАДІЗ» з питань підтвердження взаємовідносин з ФОП ОСОБА_3 на суму - 385274 грн., у т.ч. ПДВ - 64212,33 грн. ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька листом від 02.11.2011 року надані загальні відомості по ТОВ «КС «ПАРАДІЗ» та повідомлено, що підприємство не має власні та орендовані торгівельні, складські приміщення та виробничі потужності, чисельність працюючих склала 1 особу. Тобто у ТОВ «КС «ПАРАДІЗ» відсутні трудові ресурси, складські приміщення, транспортне та торгівельне обладнання для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ. Відповідач вважає рішення, що оскаржує позивач є цілком законним. Представник відповідача в судовому засіданні просив суд відмовити позивачу у задоволені позову повністю.
Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 зареєстрований виконавчим комітетом Краматорської міської ради Донецької області 19.01.2001 року, ІНН - НОМЕР_1, є платником податку на додану вартість.
11 листопада 2011 року державними податковими інспекторами ДПІ у м. Краматорську, була проведена документальна планова перевірка ФОП ОСОБА_3 за період з 01.10.2009 року по 30.06.2011 року.
За результатами перевірки складено акт від 11.11.2011 року № 1830/17-1-2015007835, яким встановлені порушення п.п. 7.4.1, 7.3, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму - 63503 грн., у тому числі по періодах: у червні 2010 року на суму - 15527 грн.; у липні 2010 року на суму - 23611 грн.; у серпень 2010 р. на суму - 24320 грн.
За наслідками перевірки було прийняте податкове повідомлення-рішення від 25 листопада 2011 року № 0001211701/38053/10/17-113, яким позивачу донараховано податок на додану вартість у сумі - 63503 грн. та застосовано штраф у сумі - 15875,75 грн.
Податковий орган донарахував вказану суму податку, оскільки вважає, що позивач неправомірно відніс до сум податкового кредиту суми витрат по придбанню у ТОВ «КС «ПАРАДІЗ» запчастин, тому що угода укладена між позивачем носить безтоварний характер, а отже є нікчемною.
Відповідно до наданих первинних бухгалтерських документів, судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «КС «ПАРАДІЗ» укладено усну угоду про придбання товарно-матеріальних цінностей.
На виконання цього договору ТОВ «КС «ПАРАДІЗ» видало позивачу наступні податкові накладні від 07.06.2010 року № 2306 на загальну суму - 93434 грн. та від 08.07.2010 року № 002882 на загальну суму - 291840 грн., у т.ч. ПДВ - 48640 грн.
Статтею 3 ЦК України визначені загальні засади цивільного законодавства, до яких відноситься і свобода договору.
Стаття 205 цього ж Кодексу передбачає, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно зі статтею 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини, зокрема, між юридичними особами.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
З огляду на наведені норми, суд може зробити висновки про те, що засвідченні в накладних дані про поставлений товар, свідчать про укладення між сторонами договору поставки у письмовій формі.
Згідно з п. 7.4.1, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Виходячи з приписів п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Судом встановлено, що фактично умови вказаного договору виконувались у перевіряємому періоді, що підтверджується податковими накладними № 2306 від 07.06.2010 року, № 002882 від 08.07.2010 року та видатковими накладними № 2306 від 07.06.2010 року, № 002882 від 08.07.2010 року, платіжними дорученнями № 71 від 09.08.2010 року та № 84 від 08.09.2010 року.
Слід також зазначити, що в судовому засіданні було встановлено, що поставку вказаних запчастин на адресу позивача здійснювало ТОВ «КС «ПАРАДІЗ».
Також, суду було надано докази про те, що позивач є власником екскаватора-гусеничного 2005 року випуску, а запчастини, що були придбані у ТОВ «КС «ПАРАДІЗ» були використані ним для проведення ремонту цього екскаватора.
Факт того, що ці запчастині були використані для проведення ремонту власного екскаватору, також підтверджується листом ЗАТ «ВО «Донбасекскавація», в якому керівник підприємства вказує, що необхідними умовами для укладення договору оренди екскаватора є поточний ремонт (заміна) вузлів та механізмів, серед яких також ті механізми, які були вказані в видаткових та податкових накладних на придбання запчастин, виданих позивачу ТОВ «КС «ПАРАДІЗ».
Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
Згідно із статтею 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Посилання відповідача на недійсність правочину, тобто його укладення без наміру створення цивільно-правових наслідків, лише з метою отримання певної преференції, зокрема, права на формування податкового кредиту та формування валових витрат, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.
Окрім цього, відповідно до пункт 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Як вбачається з матеріалів справи у відношенні керівництва контрагента позивача не було порушено кримінально справу та не виносився вирок, щодо встановлення вини вказаних осіб.
Таким чином, відповідачем не було доведено, що сторони, укладаючи господарські зобов'язання, мали умисел на укладення угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Крім цього, суд не приймає посилання відповідача на неможливість перевірки первинних документів контрагента постачальника та відсутність на підприємстві контрагента основних засобів трудових ресурсів, оскільки це не є підставою визнання угод нікчемними. Проте в судовому засіданні була доведена дійсність вищезазначеної угоди, виходячи з фактичного її виконання.
Суд також не приймає посилання відповідача на наявність розбіжностей в співставленні даних позивача та ТОВ «КС «ПАРАДІЗ» в розрізі контрагентів, оскільки будь-яке порушення спричиняє відповідальність та негативні наслідки лише для особи -порушника.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та задовольняє позов повністю.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про визнання протиправним, скасування податкового повідомлення-рішення № 0001211701/38053/10/17113 від 25.11.2011 року - задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську № 0001211701/38053/10/17113 від 25.11.2011 року
Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 32,19 грн.
Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 7 травня 2012 року.
Повний текст постанови складено 12 травня 2012 року.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
У разі відсутності в судовому засіданні сторони по справі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
при секретарі
Суддя Галатіна О.О.