Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
08 травня 2012 р. Справа № 2а/0570/4188/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді
при секретарі
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді
при секретарі
Приміщення суду за адресою: 83052, м. Донецьк, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.
при секретарі судового засідання Грішаєві Є.Є.
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2 - договір від 29.03.2012 року б/н
від відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1
до відповідача Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області
про визнання дій протиправними, скасування вимоги.
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області про визнання дій щодо пред'явлення вимоги від 27.03.2012 року № Ф-138 протиправними, скасування вимоги від 27.03.2012 року № Ф-138.
Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що він зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності та в той же час отримує пенсію за віком, тому, як вважає позивач, згідно Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»звільнений від сплати єдиного внеску.
Враховуючи наведене, просить визнати дії протиправними та скасувати вимогу УПФУ в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області від 27.03.2012 року № Ф-138 про сплату коштів зі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1363 грн. 70 коп.
В запереченнях на позовну заяву відповідач вказав на її безпідставність та зазначив, що позивачу призначена пенсія за віком на пільгових умовах до досягнення 60 років, згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»основною вимогою для добровільної участі в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування є вік -60 років (для чоловіків), тому, як вважає відповідач, ОСОБА_1 не звільнений від обов'язку нараховувати та сплачувати єдиний внесок.
Позивач та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, надали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату час, та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, заперечень, заслухавши позивача та його представника, суд встановив.
ОСОБА_1 зареєстрована в якості суб'єкта підприємницької діяльності рішенням Виконавчого комітету Макіївської міської ради ради Донецької області від 21.11.2001 року, місце проживання: 86156, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер фізичної особи -платника податків та інших обов'язкових платежів НОМЕР_1, про що видане свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи -підприємця від 21.11.2001 року № НОМЕР_2 (а.с. 6).
СПД -фізична особа ОСОБА_1 -є платником єдиного внеску, взятий на облік як платних страхових внесків до УПФУ в Гірницькому районі м. Маріуполя Донецької області з 22.11.2001 року.
Згідно пенсійного посвідчення від 19.03.2009 року № НОМЕР_1 ОСОБА_1 є пенсіонером та йому призначена пенсія за віком на пільгових умовах на підставі ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»довічно(а.с. 8).
21.03.2012 року СПД ОСОБА_1 надав до УПФУ в Гірницькому районі м. Макіївки звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України, в якому визначила розмір єдиного внеску з січня 2011 року по березень 2011 року в сумі 327 грн., з квітня 2011 року по серпень 2011 року в сумі 333 грн. 12 коп., за період вересень 2011 року -грудень 2011 року позивачем розмір єдиного внеску не визначений.
Оскільки сума внесків СПД ОСОБА_1 у звіті за зазначені періоди не визначена та не перерахована, УПФУ в Гірницькому районі м. Маріуполя направлена на адресу СПД ОСОБА_1 вимога від 27.03.2012 року № Ф-138 про сплату боргу зі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1363 грн. 70 коп.
27.03.2012 року ОСОБА_1 звернувся до УПФУ в Гірницькому районі м. Макіївки з заявою узгодження вимоги, надання інформації щодо правомірності винесення вимоги від 27.03.2012 року № ф-138 та її скасування.
29.03.2012 року рішенням начальника УПФУ в Гірницькому районі м. Макіївки вимога про сплату боргу залишена без змін, заява ОСОБА_1 від 27.03.2012 року залишена без задоволення.
30.03.2012 року СПД ОСОБА_1 звернувся до ГУПФУ в Донецькій області зі скаргою на вимогу УПФУ в Гірницькому районі м. Макіївки від 27.03.2012 року № Ф-138.
Рішенням ГУПФУ в Донецькій області скарга СПД ОСОБА_1 залишена без розгляду.
Між сторонами немає розбіжностей, щодо обставин справи, встановлених адміністративним судом, в позовній заяві позивач просить визнати дії щодо пред'явлення вимоги від 27.03.2012 року № Ф-138 протиправними та скасувати її.
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За Преамбулою Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», пунктом 7 частини 1 статті 1 якого визначено, що Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.
Тобто, відповідач у справі -орган владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством, відносно платників страхових внесків.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України»стаття 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»доповнена пунктом 4, відповідно до якого особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»участь застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування припиняється:
- у разі якщо особа, яка підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до цього Закону, втратила визначений цим Законом статус застрахованої особи;
- у разі закінчення терміну дії договору про добровільну участь або дострокового розірвання цього договору у випадках, передбачених цим Законом;
- у разі якщо застрахованій особі відповідно до цього Закону призначено пенсію і вона не продовжує працювати або якщо застрахована особа відповідно до цього Закону набула права на довічну пенсію чи одноразову виплату;
- у разі смерті застрахованої особи.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не заперечується відповідачем, позивачу призначена пенсія за віком згідно пенсійного посвідчення від 19.03.2009 року № НОМЕР_1.
Виходячи з викладеного, суд вважає, що чинним законодавством України, яке регулює умови та порядок нарахування і сплати єдиного внеску, позивач віднесений до категорії осіб, які звільняються від сплати за себе єдиного внеску.
Суд вважає неправомірним довід відповідача щодо того, що позивач не може бути віднесений до категорії пенсіонерів за віком, оскільки позивачу призначена пенсія за віком на пільгових умовах на підставі ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не надано суду доказів правомірності направлення на адресу позивача вимоги, яка оскаржується.
Враховуючи наведене, суд вважає позовну заяву про визнання дій щодо направлення вимога та її скасування такою, що підлягає задовленню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», ст. 2, ст. 7-14, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94, ст. 122 - 154, ст. 160 - 163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області про визнання протиправними дій щодо пред'явлення вимоги від 27.03.2012 року № Ф-138 та її скасування -задовольнити.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області щодо пред'явлення ОСОБА_1 вимоги від 27.03.2012 року № Ф-138 про сплату боргу з єдиного внеску в сумі 1363 грн. 70 коп. - протиправними.
Вимогу Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області від 27.03.2012 року № Ф-138 про сплату боргу з єдиного внеску в сумі 1363 грн. 70 коп. -скасувати.
Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в сумі 32 грн. 82 коп.
Постанова Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
У судовому засіданні 08.05.2012 року проголошена вступна та резолютивна частини постанови, повний текст постанови виготовлений 10.05.2012 року.
Суддя Давиденко Т.В.