Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
10 травня 2012 р. Справа № 2а/0570/3883/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Стойки В.В.
при секретарі Сальковій В.О.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Пікалова Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м.Донецьку адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м.Краматорську Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Краматорську Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії, мотивуючи його неправомірною відмовою відповідача у реєстрації та видачі свідоцтва платника єдиного податку у зв'язку із здійсненням позивачем виробництва ювелірних виробів.
Представник позивача у судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, які викладені у позовній заяві.
Представник відповідача у судове засідання з'явився, позовні вимоги не визнав у повному обсязі, надав суду письмове заперечення від 13.04.2012р.
Заслухавши представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_3 зареєстрована у якості фізичної особи-підприємця виконавчим комітетом Краматорської міської ради Донецької області 24 січня 2007 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місцезнаходження: 84311, АДРЕСА_1.
Позивач звернувся до відповідача із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування та зазначенням у якості видів діяльності: 51.47.9 оптовою торгівлею іншими непродовольчими товарами споживчого призначення, 36.22.0 виробництво ювелірних виробів продукції, що виробляється ювелірні вироби (згідно ДК ППП 36.22.13).
На зазначену заяву відповідачем надана відповідь від 06 січня 2012р. № 895/10/17414, якою позивача повідомлено про відсутність підстав у Державної податкової інспекції у м.Краматорську Донецької області Державної податкової служби в видачі свідоцтва платника єдиного податку. Із вказаної відповіді вбачається, що підставою для прийняття такого рішення стало здійснення позивачем виробництво ювелірних виробів, що на думку податкового органу не дозволяє позивачу бути платником єдиного податку згідно з пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України.
Крім того, відповідач посилається на терміни "дорогоцінні метали" та "дорогоцінне каміння", що наведені в Законі України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними".
Інших підстав для відмови у видачі свідоцтва платника єдиного податку відповідачем у відповіді від 06 січня 2012р. № 895/10/17414 не зазначено.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Пунктом 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України встановлено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Згідно пп. 2 п. 291.4 зазначеної статті, друга група суб'єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності -це фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: - не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; - обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень.
Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005).
Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для третьої групи.
За приписами підпунктів 298.1.1 та 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України, для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби заяву.
Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи - підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виписано свідоцтво платника єдиного податку.
Згідно пунктів 299.1. та 299.5 ст. 299 Податкового кодексу України встановлено, що свідоцтво платника єдиного податку видається суб'єкту господарювання, який подав до органу державної податкової служби заяву щодо обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.
Свідоцтво платника єдиного податку видається органом державної податкової служби безоплатно протягом 10 календарних днів з дня подання суб'єктом господарювання заяви.
Пунктом 299.8 ст. 299 Податкового кодексу України встановлено, що у разі відмови у видачі свідоцтва платника єдиного податку орган державної податкової служби зобов'язаний надати протягом 10 календарних днів з дня подання суб'єктом господарювання заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб'єктом господарювання у встановленому порядку.
У відповідності до пп. 1 п. 299.9 ст. 299 Податкового кодексу України, підставами для прийняття органом державної податкової служби рішення про відмову у видачі суб'єкту господарювання свідоцтва платника єдиного податку є невідповідність такого суб'єкта господарювання вимогам статті 291 цієї глави.
Підпунктом 4 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України передбачено, що не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення.
Правові основи і принципи державного регулювання видобутку, виробництва, використання, зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контролю за операціями з ними регулює Закон України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними".
Статтею 1 зазначеного Закону визначено, що
- дорогоцінні метали - золото, срібло, платина і метали платинової групи паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо);
- дорогоцінне каміння - природні та штучні (синтетичні) мінерали в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах);
- дорогоцінне каміння органогенного утворення - перли і бурштин в сировині, необробленому та обробленому вигляді;
- видобуток дорогоцінних металів - вилучення дорогоцінних металів з надр і відходів гірничо-збагачувального або металургійного виробництва (хвости збагачення, відвали, шлаки, шлами, недогарки) усіма можливими способами;
- видобуток дорогоцінного каміння та напівдорогоцінного каміння - вилучення дорогоцінного каміння та напівдорогоцінного каміння з гірських порід усіма можливими способами;
- виробництво дорогоцінних металів - вилучення дорогоцінних металів із комплексних руд, концентратів та інших напівпродуктів, відходів і брухту, що містять ці метали, та афінаж дорогоцінних металів;
- афінаж дорогоцінних металів - металургійний процес одержання дорогоцінних металів високої чистоти шляхом відділення від них забруднюючих домішок.
Згідно із КВЕД ДК 009:2005 діяльність щодо видобутку дорогоцінних металів належить до підкласу 13.20.0 "Добування руд інших кольорових металів", а діяльність щодо видобутку дорогоцінного каміння - до підкласу 14.50.0 "Інші галузі добувної промисловості, не віднесені до інших групувань".
Діяльність щодо виробництва дорогоцінних металів належить до підкласу 27.41.0, що включає виробництво та афінаж необроблених дорогоцінних металів: золота, срібла, платини тощо; виробництво сплавів з дорогоцінних металів; виробництво напівфабрикатів з дорогоцінних металів; нанесення покриття з срібла на недорогоцінні метали; нанесення покриття з золота на недорогоцінні метали та срібло; нанесення покриття з платини або металів платинової групи на золото, срібло та недорогоцінні метали. При цьому, цей підклас не включає:
- оптова торгівля іншими непродовольчими товарами споживчого призначення (клас 51.47.9);
- виробництво ювелірних виробів продукції, що виробляється ювелірні вироби (клас 36.22).
Жоден із зазначених видів діяльності не містить робіт, які б включали або були б пов'язані з виготовленням ювелірних та побутових виробів з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням. Зазначені види діяльності не передбачають наявність як результату їх провадження кінцевого продукту (товару) у вигляді ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, що можуть бути реалізовані.
Таким чином, не можуть обрати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності юридичні особи і фізичні особи - підприємці, які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення, за сферою регулювання Закону України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" та вищевказаними кодами КВЕД ДК 009:2005.
Щодо сфери торгівлі ювелірними виробами з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням у КВЕД ДК 009:2005 визначені:
- підклас 51.47.9 «Оптова торгівля іншими непродовольчими товарами споживчого призначення», цей клас включає оптову торгівлю іншими непродовольчими товарами споживчого призначення, не віднесеними до інших групувань,
- підклас 36.22 «Виробництво ювелірних виробів»
Цей підклас включає:
- виробництво оброблених перлів
- виробництво обробленого дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння, включаючи оброблення каміння промислового призначення, а також штучного та відновленого дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння
- виробництво оброблених алмазів
- отримання крихти та порошків природного або штучного дорогоцінного чи напівдорогоцінного каміння
- виробництво ювелірних виробів із дорогоцінних та недорогоцінних металів, плакованих дорогоцінними металами, з дорогоцінного або напівдорогоцінного каміння, з дорогоцінних металів у сполученні із дорогоцінним та напівдорогоцінним камінням або з іншими матеріалами
- виробництво предметів побуту з дорогоцінних металів або з недорогоцінних металів, плакованих дорогоцінними металами: столових приборів, дрібного та глибокого посуду, предметів туалету, декоративних виробів для бюро та офісів, виробів релігійного призначення тощо
- виробництво технічних виробів з платини
Цей підклас включає також:
- гравірування за індивідуальним замовленням виробів з дорогоцінних металів виробниками
Цей підклас не включає:
- виробництво виробів з недорогоцінних металів з гальванічним покриттям з дорогоцінних металів (див. 28)
- виробництво корпусів годинників та металевих браслетів для годинників (див. 33.50)
- виробництво біжутерії (див. 36.61)
- виробництво оброблених коралів, бурштину, сепіоліту, гагату та виробів з них (див. 36.63)
При цьому, Податковим кодексом України не встановлено обмежень на застосування спрощеної системи оподаткування суб'єктами господарювання, що здійснюють діяльність з виготовлення та реалізації ювелірних та побутових виробів з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням.
Крім того, зі змісту ч. 2 ст. 4 та також ст. 22 Закону України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" вбачається, що законодавець розмежує операції дорогоцінними металами, дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням та операції з ювелірними виробами з них.
Таким чином, достатніми умовами для застосування спрощеної системи оподаткування відповідно до положень Податкового кодексу України є здійснення виробництва ювелірних виробів з дорогоцінних металів, а також оптової та роздрібної торгівлі ювелірними виробами. При цьому, про такі види діяльності фізична особа - підприємець зазначає у заяві при обранні спрощеної системи оподаткування.
Відповідно до пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України, податкове законодавство України ґрунтується на принципі презумпції правомірності рішень платника податку, згідно якого в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
У відповідності до пп. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Враховуючи наведене, суд вважає, що суб'єкти господарювання при здійсненні ними оптової та роздрібної торгівлі ювелірними виробами мають право обрати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності та зареєструватися платниками єдиного податку відповідно до норм Податкового кодексу України.
На підставі наведеного, суд вважає, що відмова відповідача у видачі свідоцтва платника єдиного податку, викладена у наданій позивачу відповіді від 06 січня 2012р. № 895/10/17414, є необґрунтованою, а позовні вимоги є такими, що мають достатні підстави для задоволення.
Частиною першою ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м.Краматорську Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним відмову Державної податкової інспекції у м.Краматорську Донецької області Державної податкової служби у реєстрації та видачі фізичній особі -підприємцю ОСОБА_3 свідоцтва платника єдиного податку.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м.Краматорську Донецької області Державної податкової служби видати фізичній особі -підприємцю ОСОБА_3 свідоцтво платника єдиного податку.
Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у розмірі 32,19 грн.
Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 10 травня 2012 року у присутності представників сторін.
Повний текст постанови виготовлений 14 травня 2012 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Суддя Стойка В. В.