Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
23 квітня 2012 р. Справа № 2а/0570/3882/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 13-25 год.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Чекменьова Г.А.
при секретарі Токмаковій Є.А.
за участю:
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Бондар О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Об'єднання «Донецькпродторг» до Відділу державної виконавчої служби Будьоннівського районного управління юстиції у м. Донецьку про скасування постанови про стягнення виконавчого збору та зобов'язання вчинити певні дії,
Об'єднання "Донецькпродторг" звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Будьоннівського районного управління юстиції у м. Донецьку про скасування постанови про стягнення виконавчого збору та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що 11.08.2011 року Артемівський районний суд м. Луганська, розглянувши цивільну справу, вирішив стягнути на користь ОСОБА_3 з Об'єднання "Донецькпродторг" відшкодування майнової шкоди, заподіяної в ДТП, моральної шкоди, судових витрат, всього 63960 грн.15 коп. 23.11.2011 року Апеляційний суд Луганської області зменшив розмір моральної шкоди, та вирішив стягнути на користь ОСОБА_3 58510 грн. 15 коп.
Зазначив, що копію постанови про відкриття виконавчого провадження направлено відповідачем лише 27.01.2012 p., тобто в останній банківський (робочий) день до спливу терміну для добровільного виконання постанови, про що свідчить штамп поштового відділення на конверті. У зв'язку з тим, що копія постанови про відкриття виконавчого провадження №308411140 від 23.01.2012 p. за виконавчим листом №2/1203/2133/2011 від 13.01.2012 p., отримано Об'єднанням "Донецькпродторг" лише 09.02.2012 p., не було можливості добровільно виконати постанову у встановлений термін - до 29.01.2012 р.
09 лютого 2012 року позивачем через канцелярію відповідача була подана заява з проханням відкласти провадження виконавчих дій та поновити строк для добровільного виконання постанови ВП №308411140 від 23.01.2012 р. до 15.02.2012 p., але в будь-якому разі до вирішення судом питання щодо розстрочки виконання рішення. Відповіді на цю заяву або постанови про відкладення провадження виконавчих дій позивач не отримав, як і взагалі жодного документа стосовно виконавчого провадження, що розглядається.
03.02.2012 року Об'єднанням "Донецькпродторг" до Артемівського районного суду м. Луганська була подана заява про розстрочку виконання рішення, яка ухвалою від 17.02.2012 року була залишена без задоволення. Тому 29.02.2012 року позивач сплатив ОСОБА_3 заборгованість в повному обсязі. Цього ж дня стягувач надала до ВДВС заяву про закриття виконавчого провадження у зв'язку з виконанням у добровільному порядку рішення суду.
Однак, 15.03.2012 року о 14 год. 25 хв., про що свідчить нанесена автоматично дата, до позивача від банківської установи надійшла факсом копія постанови про арешт коштів боржника (копія екземпляру банку) у межах суми виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій, що датована 01.03.2012 р., яку позивач вважає такою, що не відповідає законодавству.
Постанова про арешт коштів боржника у межах суми виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій містить посилання на відкладення виконавчих дій до 20.02.2012 року. Проте з 21 лютого 2012 до дати самостійного виконання рішення 29 лютого 2012 року державним виконавцем не було застосовано жодного заходу примусового виконання рішення, зокрема, не було звернено стягнення на кошти або інше майно боржника. До того ж не було винесено постанову про стягнення виконавчого збору, яка згідно п. 4.16.2. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом МЮ України від 15 грудня 1999 року №74/5 виноситься після завершення строку, наданого для добровільного виконання. Взагалі, за цей період немає ніяких відомих дій з боку ВДВС щодо виконання рішення суду. Внаслідок чого невідомо, які саме витрати на проведення виконавчих дій було здійснено відповідачем. Згідно ч. 3 статті 27 Закону №606-XIV у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються. Відповідач отримав документальне підтвердження про повне виконання рішення 29 лютого 2012 року, так і не розпочавши фактично примусового виконання. На дату повідомлення про фактичне виконання рішення відповідачем не були винесені постанова про стягнення з боржника виконавчого збору та постанова про стягнення а боржника витрат на проведення виконавчих дій.
Також позивач зазначив, що оскільки стягувач отримала заборгованість в повному обсязі до арешту коштів позивача, у відповідача не було підстав для прийняття постанови про арешт коштів боржника. Позивачем оскаржених постанов від відповідача досі не одержано. Перебіг процесуального строку починається наступного дня після відповідної календарної дати. Якщо закінчення строку припадає на вихідний день, останнім днем строку с перший після нього робочий день. Тому вважає строк звернення до суду із зазначеним позовом не пропущеним.
З наведених підстав позивач просив скасувати постанови відповідача про стягнення з боржника виконавчого збору від 01.03.2012 р., про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 01.03.2012 р, постанову про арешт коштів боржника від 01.03.2012 р., зняти арешт з коштів позивача в сумі 5980 грн. 38 коп., що міститься на його рахунках, зобов'язати відповідача винести постанову про закінчення виконавчого провадження №30841140, зобов'язати відповідача надати позивачу екземпляри документів виконавчого провадження №30841140.
Представник позивача у судовому засіданні підтримала заявлені вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просила позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала, надала письмові заперечення проти позову (а.с.36-38) та матеріали виконавчого провадження ВП №30841140 (а.с.39-63). Зазначила, що на виконанні у ВДВС перебувало виконавче провадження ВП №30841140 з примусового виконання виконавчого листа № 2/1203/2133/2011, виданого 13.01.2012 р. Артемівським районним судом м. Луганська, про стягнення з Об'єднання "Донецькпродторг" на користь ОСОБА_3 майнової шкоди, заподіяної в ДТП - 52758,07грн., моральної шкоди - 5000,00грн., судових витрат 752,08грн., всього - 58510,15грн.
Koпії постанови про відкриття виконавчого провадження були отримані ТОВ "Укркур'єр" для доставки сторонам виконавчого провадження з повідомленням 27.01.2012 р. Боржнику був встановлений строк для добровільного виконання судового рішення до 29.01.2012 р. У зв'язку з внесенням змін до Закону України "Про виконавче провадження", які вступили в законну силу 08.03.2011 р., державний виконавцем не повинен переконуватися та з'ясовувати, коли боржником отримано копію постанови про відкриття виконавчого провадження. Згідно повідомлення ТОВ "Укркур'єр" боржнику вручено копію постанови про відкриття виконавчого провадження 07.02.2012 р.
На підставі заяви боржника про відкладення провадження виконавчих дій та поновлення строку для добровільного виконання у зв'язку з несвоєчасним отриманням постанови про відкриття виконавчого провадження постановою державного виконавця від 09.02.2012 р.. відкладене провадження виконавчих дій з примусового виконання вищевказаного виконавчого документа до 20.02.2012 р. Копія постанови була направлена боржникові простою кореспонденцією.
29.02.2012 р. ВДВС Будьоннівського районного управління юстиції у м. Донецьку отримано письмове повідомлення стягувачки ОСОБА_3 про погашення боржником суми боргу 29.02.2012 р., тобто боржником виконано судове рішення після спливу наданого добровільного строку - після 20.02.2012 р.
01.03.2012 р. державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 10 відсотків від стягненої суми боргу - 5851,02 грн. та постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 129,36 грн., які були направлені простою кореспонденцією. Виконавчий збір стягується з боржника і у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувана та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. 01.03.2012 р. на підставі відповіді ДПІ у Будьоннівському районі м. Донецька постановою державного виконавця накладено арешт на кошти, що обліковуються на рахунках в філії ПАТ "ПУМБ" м. Донецьк, ПАТ "КБ "Хрещатик", філії ПАТ "Кредитпромбанк" м. Донецьк. Вважає дії державного виконавця такими, що відповідають вимогам закону, тому просила у задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
За приписами ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів. Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби. Аналогічний строк встановлений у ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», яка передбачає, що постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Позовна заява направлена позивачем до суду поштою 26.03.2012 р., про що свідчить поштовий штемпель на конверті (а.с.6). По справі встановлено, що предметом позову є оскарження постанов державного виконавця від 01.03.2012 р. у виконавчому провадженні ВП №30841140. Проте, крім супровідних листів від 01.03.2012 р. (а.с.42,44) сторонами суду не надано відомостей про фактичне отримання оскаржених постанов позивачем, який заперечує їх отримання від відповідача. За таких обставин у суду немає підстав вважати, що позивачем пропущений строк звернення до адміністративного суду з цим позовом, тому справа розглянута за суттю позовних вимог.
По справі встановлені наступні фактичні обставини, які сторонами не заперечуються. Зокрема, на виконанні у ВДВС Будьоннівського районного управління юстиції у м. Донецьку перебувало виконавче провадження ВП №30841140 з примусового виконання виконавчого листа № 2/1203/2133/2011, виданого 13.01.2012 Артемівським районним судом м. Луганська (а.с.62-63), про стягнення з Об'єднання "Донецькпродторг" на користь ОСОБА_3 майнової шкоди, заподіяної в ДТП - 52758,07грн., моральної шкоди - 5000,00грн., судових витрат 752,08грн., всього - 58510,15грн.
Постановою ВДВС про відкриття виконавчого провадження від 23.01.2012 р. (а.с.60) боржнику був встановлений строк для добровільного виконання рішення суду до 29.01.2012 р.
Згідно повідомленню про вручення відправлення (а.с.51) зазначена постанова про відкриття виконавчого провадження отримана позивачем 07.02.2012 р.
03.02.2012 р. позивач звернувся до Артемівського районного суду м. Луганська із заявою про розстрочку виконання рішення (а.с.55-56).
09.02.2012 р. на підставі заяви боржника про несвоєчасне отримання постанови про відкриття виконавчого провадження відповідачем прийнята постанова про відкладення виконавчих дій до 20.02.2012 р.
Ухвалою Артемівського районного суду м. Луганська від 17.02.2012 року (а.с.16) у задоволенні заяви позивача про розстрочку виконання рішення було відмовлено.
Видатковим касовим ордером від 29.02.2012 р. (а.с.48) позивачем виконано рішення суду про стягнення з Об'єднання "Донецькпродторг" на користь ОСОБА_3 суми 58510,15 грн.
01.03.2012 р. відповідачем прийняті постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій та про арешт коштів боржника, які є предметом оскарження по цій справі.
Отже, з матеріалів справи випливає, що спір виник з причин незгоди позивача з прийняттям відповідачем постанов про стягнення з боржника виконавчого збору, про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій та про арешт коштів боржника, що позивач вважає неправомірним через добровільне виконання рішення суду.
Спірні відносини між сторонами врегульовані Законом України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-XIV в редакції, діючий на час розгляду справи (надалі Закон № 606), що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Відповідно до ст. 1 Закону № 606 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Питання стягнення виконавчого збору врегульовано ст. 28 Закону № 606, яка у частині 1 передбачає, у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача.
Згідно ч. 7 вказаної статті у разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру та в разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.
З урахуванням обставин справи суд зазначає, що відповідно ч.1 ст.11 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Водночас, згідно ч. 1 статті 6 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, суд враховує, що позивач з об'єктивних обставин несвоєчасного отримання постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №30841140 не мав можливості добровільно виконати рішення суду у строк, встановлений відповідачем. Тому суд вважає відсутніми підстави для стягнення з позивача судового збору за підставами, вказаними у першому реченні ч. 1 ст. 25 Закону № 606, оскільки по справі не встановлено факту невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, через те, що позивач не був обізнаний про встановлення такого строку.
В подальшому, звернувшись до Артемівського районного суду м. Луганська із заявою про розстрочку виконання рішення, позивач повідомив про вказані обставини відповідача та просив відкласти виконавчі дії до вирішення судом питання щодо розстрочки виконання рішення суду.
Згідно ч. 1 ст. 38 Закону № 606 виконавче провадження може бути зупинено у разі звернення державного виконавця до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, що підлягає виконанню, про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання.
Отже, враховуючи вказані обставини, діючи з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно, розсудливо, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, відповідач мав підстави зупинити виконавче провадження до вирішення Артемівським районним судом м. Луганська заяви про розстрочку виконання рішення суду, проте, прийняв лише постанову від 09.02.2012 р. про відкладення виконавчих дій до 20.02.2012 р.
З урахуванням строку добровільного виконання позивачем виконавчого документу 29.02.2012 р. суд вважає, що відсутні і підстави стягнення з позивача судового збору за обставинами, вказаними у третьому реченні ч. 1 ст. 25 Закону № 606, тобто, у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання.
З цього приводу суд зауважує, що вказана норма містить посилання саме на момент початку примусового виконання, а не на момент відкриття виконавчого провадження, про що наголошує представник відповідача.
Згідно ст. 32 Закону № 606 заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;
2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;
4) інші заходи, передбачені рішенням.
Проте, жодного з передбачених Законом № 606, заходів примусового виконання рішення, відповідач станом на 29.02.2012 р. не розпочав, через що суд вважає, що підстави для стягнення виконавчого збору не настали, враховуючи встановлену при розгляді справи відсутність початку примусового виконання рішення з боку відповідача. Тому, оскаржена позивачем постанова про стягнення з боржника виконавчого збору підлягає скасуванню.
Вказаний висновок підтверджується змістом акту державного виконавця про витрати на проведення виконавчих дій від 01.03.2012 р. (а.с.46), який містить виключно витрати на оформлення справи, за відсутністю жодних відомостей про заходи примусового виконання рішення, передбачені Законом № 606.
Водночас, позивачем не спростоване понесення відповідачем вказаних витрат, через що суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині скасування оскарженої позивачем постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 01.03.2012 p.
Оскільки судом встановлена безпідставність стягнення з позивача виконавчого збору, підлягає скасуванню також постанова про арешт коштів боржника в сумі, яка, в тому числі, включає суму такого судового збору.
Розглянувши позовні вимоги про зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а саме зняти арешт з коштів позивача в сумі 5980 грн. 38 коп., що міститься на його рахунках, зобов'язати відповідача винести постанову про закінчення виконавчого провадження, суд зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
З урахуванням задоволеної частини позовних вимог про скасування постанов про стягнення з боржника виконавчого збору та про арешт коштів боржника, подальші дії відповідача стосуються виконання рішення адміністративного суду згідно вимогам спеціального Закону № 606, через що на час розгляду справи в цій частині порушення прав позивача не відбулося, а вказана частина позовних вимог задоволенню не підлягає.
Також не підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов'язання відповідача надати позивачу екземпляри документів виконавчого провадження №30841140, оскільки частиною 1 ст. 12 Закону № 606 передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
Позивачем не доведено, що відповідач не надав позивачу можливості користуватися вказаними правами боржника у виконавчому провадженні, в тому числі, знімати копії матеріалів виконавчого провадження, через що у цій частині позов також задоволенню не підлягає.
Згідно ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Тому суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
За приписами ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд
Позов Об'єднання «Донецькпродторг» до Відділу державної виконавчої служби Будьоннівського районного управління юстиції у м. Донецьку про скасування постанови про стягнення виконавчого збору та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Будьоннівського районного управління юстиції у м. Донецьку від 01.03.2012 р. ВП № 30841140 про стягнення з боржника виконавчого збору.
Скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Будьоннівського районного управління юстиції у м. Донецьку від 01.03.2012 р. ВП № 30841140 про арешт коштів боржника.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Об'єднання «Донецькпродторг» (код ЄДРПОУ 21950711) витрати зі сплати судового збору у розмірі 16 (шістнадцять) грн. 09 коп.
Вступна та резолютивна частина постанови складена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 23 квітня 2012 року. Постанова у повному обсязі виготовлена 27 квітня 2012 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову може бути подана через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Чекменьов Г.А.