Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
10 травня 2012 р. Справа № 2а/0570/4379/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 11:20
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді
при секретарі
Донецький окружний адміністративний суд в складі: головуючого судді - Дмитрієва В.С., при секретарі судового засідання Дмитроняк А.С.,
за участю:
позивача - особисто,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Калінінського районного відділу Донецького міського Управління Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову, на стороні відповідача - прокуратура Калінінського району м. Донецька про зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Калінінського районного відділу Донецького міського Управління Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про зобов'язання надати відповідь на письмове звернення від 09.12.2011 року щодо надання копій пояснень ОСОБА_1 з матеріалів ЖРЗПЗ №4089/2 від 20.11.2011 року та ЖРЗПЗ №4089/1 від 14.10.2011 року.
В обґрунтування позову зазначено, що 14.10.2011 року та 20.11.2011 року позивач звертався до прокуратури м. Донецька із заявами про вчинення злочину посадовими особами ПП «Нові технології». Однак за його заявами про вчинення злочину посадовими особами Калінінського районного відділу Донецького міського Управління Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області винесені постанови про відмову в порушенні кримінальної справи без отримання письмових пояснення заявника, що на думку позивача є грубим порушенням норм кримінально - процесуального законодавства. 09.12.2011 року він звернувся із заявою для того, щоб змусити посадових осіб відповідача діяти на підставі та в межах наданих повноважень.
У судовому засіданні позивач підтримав заявлений позов, свою позицію мотивував аналогічно викладеній у позовній заяві.
Представники відповідача та третьої особи до суду не прибули, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, 14.10.2011 року до Калінінського районного відділу Донецького міського Управління Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області з прокуратури м. Донецька надійшов матеріал додаткової дослідчої перевірки за заявою гр. ОСОБА_1 відносно посадових осіб ПП «Нові технології (ЖРЗПЗ №4089/1 від 14.10.2011 року).
За результатами проведеної перевірки, 22.10.2011 року винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи.
20.11.2011 року до Калінінського районного відділу Донецького міського Управління Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області з прокуратури м. Донецька надійшов матеріал додаткової дослідчої перевірки за заявою гр. ОСОБА_1 відносно посадових осіб ПП «Нові технології (ЖРЗПЗ №4089/2 від 20.11.2011 року).
За результатами проведеної перевірки, 24.11.2011 року винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи.
09.12.2011 року ОСОБА_1 звернувся до начальника Калінінського районного відділу Донецького міського Управління Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області із заявою про надання копій його пояснень з матеріалів ЖРЗПЗ №4089/2 від 20.11.2011 року та ЖРЗПЗ №4089/1 від 14.10.2011 року.
Закон України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 року № 393/96-ВР регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Як встановлено ст. 4 цього Закону до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких:
- порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян);
- створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод;
- незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.
Відповідно до ст. 12 цього Закону дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінально-процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, законами України "Про судоустрій і статус суддів" та "Про доступ до судових рішень", Кодексом адміністративного судочинства України".
Розглянувши наявні матеріали справи, зміст та суть спору, суд зазначає, що в межах спірних правовідносин мають місце правовідносини у сфері кримінально-процесуального законодавства, безпосереднє звернення позивача із відповідною заявою до правоохоронних органів в межах та порядку кримінального, кримінально-процесуального законодавства для здійснення відповідної перевірки злочинної діяльності посадової особи, вказаної в їх заяві, за результатами якої прийняти відповідні рішення в порядку КПК України та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності за порушення закону.
Спірні відносини, які виникають під час організації перевірки заяв і повідомлень про злочин, не є управлінськими, а повноваження таких органів та їх посадових осіб щодо порядку прийняття заяв і повідомлень про злочин, порядок їх вирішення та прийняття відповідних рішень, регламентовані Кримінально-процесуальним кодексом України.
Захист прав заявників, з урахуванням обов'язковості дотримання вимог частини ч.3 ст.2 КАС України, вимагав би від адміністративного суду, до якого надійшов такий позов, перевіряти та надавати оцінку, чи містить такі обставини, які викладені у заяві про ознаки суспільно-небезпечного діяння, встановленого Кримінальним кодексом України, відповідність заяви вимогам ст. 95 КПК України, дотримання відповідачем інших приписів, встановлених цим Кримінально-процесуальним кодексом.
Таким чином суд дійшов до висновку, що в межах спірних відносин, має місце невірно обраний спосіб захисту порушеного на думку позивача права, заявлений в межах Кодексу адміністративного судочинства України. В даному випадку має місце проведення перевірки та прийняття відповідного рішення за заявою позивача поданої в порядку кримінально-процесуального законодавства, а не в межах Закону України «Про звернення громадян».
Суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що він має право вирішити заявлені вимоги щодо порушення вимог закону правоохоронними органами під час проведення дослідчої перевірки за заявою про вчинення злочину шляхом оскарження постанови про відмову в порушенні кримінальної справи до суду, в порядку передбаченому кримінально-процесуальним законодавством.
За таких обставин, посилання позивача на порушення начальником Калінінського районного відділу Донецького міського Управління Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області при розгляді його заяви від 09.12.2011 року положень Закону України "Про звернення громадян" є необґрунтованими, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 112, 136, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Калінінського районного відділу Донецького міського Управління Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні 10 травня 2012 року. У повному обсязі постанова виготовлена 14 травня 2012 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Дмитрієв В.С.