Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
07 травня 2012 р. Справа № 2а/0570/2823/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Зеленова А.С.
при секретарі Кобець О.А.
за участю:
представника позивача Присяжного С.М.,
представник відповідача Фінк О.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Асал-Строй» про стягнення з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю «Асал-Строй», відкритих у банківських установах, обслуговуючих платника податків, заборгованості зі сплати позитивної курсової різниці у сумі 1 099 258,84 грн.,
02.03.2012 позивач Державна податкова інспекція у Петровському районі м. Донецька звернувся до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Асал-Строй» про стягнення з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю «Асал-Строй», відкритих у банківських установах, обслуговуючих платника податків, заборгованості зі сплати позитивної курсової різниці у сумі 1 099 258,84 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Асал-Строй» з питань дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 29.09.2008 по 27.12.2011 встановлено порушення статті 5 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті», пункт 7 розділу ІІІ Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 № 281, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.08.2005 за № 950/11230, в частині не перерахування за період з лютого 2009 року по грудень 2011 року до Державного бюджету України позитивної курсової різниці у сумі 1 099 258,84 грн., яка виникла при поверненні передплати за контрактом № 9 від 26.09.2008 з фірмою «En Endustri Metal Sanayi Ve Ticaret Limeted Sirketі» (Туреччина) та продажу цієї іноземної валюти, попередньо купленої на міжбанківському валютному ринку України. Дане порушення передбачає можливість подання до Міністерства економіки України пропозицій для застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «Асал-Строй» санкцій, передбачених статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».
Просив стягнути з рахунків платника податків товариства з обмеженою відповідальністю «Асал-Строй», відкритих у банківських установах, обслуговуючих такого платника податків, позитивну курсову різницю у сумі 1 099 258,84 грн. (т. 1 а.с. 2-3).
Ухвалою суду від 07.05.2012 замінено позивача у справі Державну податкову інспекцію у Петровському районі м. Донецька на його правонаступника - Державну податкову інспекцію у Петровському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби.
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, надали пояснення, аналогічні викладеним в позові, просили позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, надала письмові заперечення проти позову, в яких зазначила, що згідно статті 5 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті» у разі порушення резидентами строків, установлених Національним банком України відповідно до статті 3 цього Закону, придбана валюта продається уповноваженими банками протягом 5 робочих днів на міжбанківському валютному ринку України. При цьому позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щоквартально направляється до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента. Згідно підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 Податкового кодексу України визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку. При цьому прибуток (позитивне значення курсових різниць) ураховується у складі доходів платника податку, а збиток (від'ємне значення курсових різниць) ураховується у складі витрат платника податку. Пунктом 5.2 статті 5 Податкового кодексу України, якою регулюється співвідношення податкового законодавства з іншими законодавчими актами, встановлено, що у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовується поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу. Вважає,що курсова різниця має оподатковуватись відповідно до статті 153 Податкового кодексу України. Просила відмовити у задоволенні позову (т. 1 а.с. 38).
Заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.
Відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Асал-Строй» зареєстровано як юридична особа 15.08.2007 виконавчим комітетом Донецької міської ради, включено до ЄДРПОУ за № 35343347, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 739153 (т. 1 а.с. 51), довідкою Управління статистики у м. Донецьку від 15.08.2007 (т. 1 а.с. 50). Відповідач здійснює свою діяльність на підставі Статуту, затвердженого рішенням (протоколом) засновника № 01 від 14.08.2007 (т. 1 а.с. 52-63).
Згідно з довідкою від 16.08.2007 № 1821 про взяття на облік платника податків, відповідач з 16.08.2007 перебуває на обліку як платник податків в Державній податковій інспекції у Петровському районі м. Донецька, правонаступником якої є позивач у справі (т. 1 а.с. 24).
Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в України», завданням органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Згідно з пунктами 1, 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують зокрема, функції зі здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) та подання до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби.
Отже, позивач - Державна податкова інспекція у Петровському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби є контролюючим органом по відношенню до платника податків - товариства з обмеженою відповідальністю «Асал-Строй», та виконує у даних правовідносинах вищеназвані функції, виступає суб'єктом владних повноважень.
21.12.2011 головою комісії з проведення реорганізації Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька, начальником інспекції Воронковим С.О. були видані направлення на перевірку №№ 857, 858, відповідно до яких посадовим особам податкової інспекції доручено провести позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Асал-Строй» з питань дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 29.09.2008 по 27.12.2011. Копії направлень були вручені директору товариства з обмеженою відповідальністю «Асал-Строй» 21.12.2011 разом із копією наказу від 20.12.2011 № 696 про проведення перевірки, що підтверджується його підписом на корінцях направлень (т. 1 а.с. 22, 23).
З 21.12.2011 по 27.12.2011 Державною податковою інспекцією у Петровському районі м. Донецька проводилась виїзна планова перевірка відповідача, за результатами якої складено акт № 4/22/35343347 від 04.01.2012 «Про результати позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Асал-Строй», код за ЄДРПОУ 35343347 з питань дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 29.09.2008 по 27.12.2011» (т. 1 а.с. 4-7).
Згідно розділу 4 «Висновок» акту перевірки, встановлено порушення відповідачем статті 5 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті», пункт 7 розділу ІІІ Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 № 281, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.08.2005 за № 950/11230, в частині не перерахування за період з лютого 2009 року по грудень 2011 року до Державного бюджету України позитивної курсової різниці у сумі 1 099 258,84 грн., яка виникла при поверненні передплати за контрактом № 9 від 26.09.2008 з фірмою «En Endustri Metal Sanayi Ve Ticaret Limeted Sirketі» (Туреччина) та продажу даної іноземної валюти, попередньо купленої на міжбанківському валютному ринку України.
Також позивачем у висновку акту зазначено, що дане порушення передбачає можливість подання до Міністерства економіки України пропозицій для застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «Асал-Строй» санкцій, передбачених статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (т. 1 а.с. 7).
02.03.2012 позивач звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Асал-Строй» про стягнення зазначеної позитивної курсової різниці у сумі 1 099 258,84 грн. на користь бюджету.
Суд вважає позовні вимоги Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, з таких підстав.
Як вбачається з описової частини акту перевірки, «…згідно умов контракту № 9 від 26.09.2008, укладеного між фірмою «En Endustri Metal Sanayi Ve Ticaret Limeted Sirketі» (Продавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Асал-Строй» (Покупцем), Покупець купує у Продавця систему підвісних стель «Армстронг» з металевими плитами, комплект шумоізоляції для стель, систему стель з «сендвич»-плитами, керамічну плитку, гранітну плитку, ковролін, меблі офісні, апаратуру відео спостереження на умовах поставки DDU, м. Донецьк. Загальна сума контракту становить 900 000,00 доларів США.
Попереднім актом планової документальної перевірки (№ 551/23/35343347 від 29.06.2011) встановлено наявність простроченої дебіторської заборгованості за контрактом у сумі 58 992,99 доларів США.
Угодою про переведення боргу від 03.10.2011 Asal Dis Ticaret Limited Sirketi визнано новим боржником товариства з обмеженою відповідальністю «Асал-Строй» за контрактом № 9 від 26.09.2008.
На виконання умов контракту новий боржник перераховує 58 993,00 доларів США (виписка банку № 1 від 18.10.2011).
Таким чином, станом на 27.11.2011 заборгованість за результатами виконання контракту № 9 від 26.09.2008 відсутня, що відповідає даним бухгалтерського обліку. Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності не нараховується у зв'язку з вимогами статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті»…
…У порушення статті 5 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті» та пункту 7 розділу ІІІ Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, товариство з обмеженою відповідальністю «Асал-Строй» не перераховано до Державного бюджету України на код бюджетної класифікації 21081000 «Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства» позитивну курсову різницю у сумі 1 099 258,84 грн., яка виникла при поверненні передплати за імпортним контрактом № 9 від 26.09.2008 з нерезидентом En Endustri Metal Sanayi Ve Ticaret Limeted Sirketі (Туреччина) у зв'язку з тим, що зобов'язання з поставки товару частково не виконано. Дана сума виникла як різниця між гривневим еквівалентом валюти, отриманим від її продажу після повернення та гривневим еквівалентом валюти, попередньо витраченим для її купівлі на міжбанківському валютному ринку України для здійснення передплати за вищевказаним контрактом. У договорах на обслуговування банківських рахунків підприємства, на рахунки в яких було повернено вищевказані кошти, не передбачено перерахування до бюджету вказаної позитивної курсової різниці без доручення на це клієнта товариства з обмеженою відповідальністю «Асал-Строй»…» (т. 1 а.с. 5-6).
Копії зазначеного у акті перевірки контракту, угоди про переведення боргу, акту попередньої перевірки та інших документів наявні у матеріалах даної адміністративної справи.
Відповідно до додатку № 4 до акту перевірки позивачем здійснено розрахунок позитивної курсової різниці, з якого вбачається, що позитивна курсова різниця у розмірі 1 099 258,84 грн. розрахована таким чином:
28.08.2008 була придбана валюта для відправлення як передплата за товар у розмірі 605 000 доларів США за курсом придбання 4,67;
товар було отримано на суму валюти у розмірі 173 547,01 доларів США;
сума валюти, на яку не отримано товар, складає 431 452,99 доларів США, що у гривневому еквіваленті за курсом на момент придбання валюти складало 2 014 885,46 грн.;
станом на дату повернення 20.02.2009 гривневий еквівалент після повернення передплати склав 1 161 917,00 грн.;
станом на дату повернення 23.02.2009 гривневий еквівалент після повернення передплати склав 1 071 787,50 грн.;
станом на дату повернення 16.03.2009 гривневий еквівалент після повернення передплати склав 639 920,00 грн.;
станом на дату повернення 05.05.2009 гривневий еквівалент після повернення передплати склав 240 519,80 грн.;
загальний розмір у гривневому еквіваленті після повернення переплати склав 3 114 144,30 грн.
різниця між вказаною сумою та сумою у гривнях, на яку не отримано товар за курсом на момент придбання валюти, складає 3 114 144,30 грн. - 2 014 885,46 грн. = 1 099 258,84 грн. (т. 1 а.с. 11).
Отже, позивач розрахував курсову різницю, що утворилась за наслідками операції з повернення іноземної валюти підприємству-резиденту (відповідачу) від підприємства-нерезидента.
Разом із тим, за змістом акта перевірки податковий орган стверджує про порушення відповідачем норм статті 5 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті» та пункту 7 розділу ІІІ Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 № 281, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.08.2005 за № 950/11230, які у даному випадку не підлягають застосуванню до відповідача як до підприємства-резидента.
Так, у відповідності до статті 5 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті», у разі порушення резидентами строків, установлених Національним банком України відповідно до статті 3 цього Закону, придбана валюта продається уповноваженими банками протягом 5 робочих днів на міжбанківському валютному ринку України. При цьому позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щоквартально направляється до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента.
Статтею 3 цього Закону встановлено, що Національний банк України має право встановлювати строк, протягом якого куплена резидентом на міжбанківському валютному ринку України іноземна валюта для забезпечення виконання зобов'язань перед нерезидентом має бути використана за призначенням, і порядок її продажу в разі недотримання резидентом цього строку.
Відповідно до пункту 7 розділу ІІІ Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 № 281, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.08.2005 за № 950/11230, суб'єкт ринку зобов'язаний продати без доручення клієнта-резидента протягом п'яти робочих днів, починаючи з дня зарахування на розподільчий рахунок, повернені на адресу резидента у зв'язку з тим, що взаємні зобов'язання частково або повністю не виконані, кошти в іноземній валюті, які були куплені та перераховані на користь нерезидента. Позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щокварталу перераховується до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента.
Суб'єктами ринку, відповідно до пункту 4 розділу І цього Положення, є уповноважені банки, уповноважені фінансові установи.
Аналіз наведених вище норм законодавства свідчить про те, що вони стосуються операцій з продажу банками коштів в іноземній валюті, та, відповідно, курсової різниці, яка утворилась за наслідками операції з продажу таких коштів. Жодною з наведених вище норм не передбачено обов'язку підприємства-резидента здійснювати перерахування до бюджету зазначеної курсової різниці.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1 розділу І Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 № 281, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.08.2005 за № 950/11230, це Положення встановлює порядок та умови торгівлі іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України та на міжнародних валютних ринках. Відповідно до пункту 4 розділу І цього Положення, торгівля іноземною валютою - це купівля, продаж, обмін іноземної валюти, здійснення операцій з валютними деривативами.
У межах даної адміністративної справи позивачем ані у акті перевірки, ані у судовому засіданні не було доведено факту здійснення операції продажу зазначеної іноземної валюти суб'єктом ринку - банком. У акті перевірки позивач вказав, що у договорах на обслуговування банківських рахунків підприємства, на рахунки в яких було повернено вищевказані кошти, не передбачено перерахування до бюджету вказаної позитивної курсової різниці без доручення на це клієнта товариства з обмеженою відповідальністю «Асал-Строй». Однак, у акті перевірки позивач не вказав ці рахунки, а також реквізити договорів та банків, у яких ці рахунки відкриті, що є порушенням пункту 5.2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за № 34/18772, яким передбачено необхідність вказувати первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення, а у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення,- зазначати перелік цих документів.
Також суд звертає увагу на ту обставину, що ані Законом України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті», ані Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 № 281, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.08.2005 за № 950/11230, не встановлюється відповідальність підприємства-резидента за порушення у вигляді неперерахування до бюджету суб'єктом ринку (банком) курсової різниці від продажу іноземної валюти, що взагалі виключає можливість застосування до відповідача будь-яких санкцій.
Суд зазначає, що методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземних валютах та відображення показників статей фінансової звітності господарських одиниць за межами України в грошовій одиниці України визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 № 193, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.08.2000 за № 515/4736 (далі - Положення (стандарт) 21). Відповідно до пункту 2 Положення (стандарту) 21, його норми застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності).
Як передбачено пунктом 4 Положення (стандарту) 21, курсова різниця - різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах.
Відповідно до приписів пункту 6 Положення (стандарту) 21, сума авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, надана іншим особам у рахунок платежів для придбання немонетарних активів (запасів, основних засобів, нематеріальних активів тощо) і отримання робіт і послуг, при включенні до вартості цих активів (робіт, послуг) перераховується у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на дату сплати авансу.
Згідно з пунктом 8 Положення (стандарту) 21, визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату здійснення господарської операції та на дату балансу.
Курсові різниці від перерахунку грошових коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей про операційну діяльність відображаються у складі інших операційних доходів (витрат).
При цьому, як встановлено підпунктом 15.1 пункту 15 Положення (стандарту) 21, сума курсових різниць, що включена до складу доходів і витрат протягом звітного періоду наводиться у примітках до фінансової звітності.
Грошові кошти (передплата), що були повернуті позивачу від підприємства-нерезидента за договором поставки (у тому числі й курсова різниця) були оприбутковані по бухгалтерському обліку підприємства у складі інших операційних доходів (витрат) та включені до рядку 01.6 декларації з податку на прибуток підприємства за 2009 рік, що підтверджено довідкою товариства з обмеженою відповідальністю «Асал-Строй», наданою у судове засідання (т. 2 а.с. 3), а також декларацією з податку на прибуток підприємства за 2009 рік (т. 2 а.с. 4). Такі дії відповідача відповідають наведеним вище приписам Положення (стандарту) 21, а також підпункту 7.3.3 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (який втратив чинність, але діяв на час утворення позитивної курсової різниці), та підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 Податкового кодексу України (який діяв на час проведення позивачем перевірки відповідача). Тобто, відповідачем за наслідками операції з повернення грошових коштів від підприємства-нерезидента були вчинені усі передбачені законодавством дії.
Що стосується посилання позивача у акті перевірки на статтю 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», яка встановлює спеціальні санкції за порушення цього або пов'язаних з ним законів України, то вона також не підлягає застосуванню до спірних відносин, оскільки встановлює підстави відповідальності за несвоєчасне виконання або невиконання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності своїх обов'язків згідно з цим або пов'язаних з ним законів України. Як було встановлено судом вище, у даному випадку не можливо стверджувати про допущення відповідачем порушення законодавства щодо неперерахування до бюджету позитивної курсової різниці, оскільки такі дії згідно законодавства не віднесено до його обов'язків.
Також суд вважає необґрунтованим посилання відповідача у позовній заяві на те, що позитивна курсова різниця має бути перерахована до бюджету по коду бюджетної класифікації 21081000 «Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства». Як зазначено судом вище, позитивна курсова різниця підлягає відображенню у бухгалтерському та податковому обліку підприємства у складі інших операційних доходів, тобто фактично є доходом підприємства, з якого підлягає утриманню податок на прибуток. Отже, позитивна курсова різниця, що може виникнути за результатом операції з продажу іноземної валюти, в жодному разі не є пенею або штрафною санкцією. До того ж, податковою інспекцією не приймалось будь-яких рішень про застосування до відповідача пені або штрафів.
За таких обставин, суд приходить висновку, що позовні вимоги податкового органу про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Асал-Строй» позитивної курсової різниці у сумі 1 099 258,84 грн. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволені позову Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Асал-Строй» про стягнення з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю «Асал-Строй», відкритих у банківських установах, обслуговуючих платника податків, заборгованості зі сплати позитивної курсової різниці у сумі 1 099 258 (один мільйон дев'яносто дев'ять тисяч двісті п'ятдесят вісім) гривень 84 копійки - відмовити.
Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 7 травня 2012 року в присутності представників сторін.
Постанова у повному обсязі складена та підписана 14 травня 2012 року.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Зеленов А. С.