Запорізької області
01.07.08 Справа № 10/408/08
Суддя
За позовною заявою Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
До відповідача Приватного малого підприємства фірми "Вавілон" (69063, м. Запоріжжя, пр.Леніна,43)
Суддя Т.Г. Алейникова
За участі представників:
Позивача: ОСОБА_2 дов. від 01.07.08
Відповідача: Скуріхін О.В. дов від 28.05.08
У судовому засіданні оголошено резолютивну частину рішення.
ПП Власюк Андрій Володимирович звернувся до господарського суду Запорізької області із позовною заявою до ПМП фірми "Вавілон" про визнання дійсним договору №4 купівлі-продажу нерухомого майна, розташованого на території Центрального парку культури та відпочинку "Дубовий гай" поАДРЕСА_1, що укладений сторонами 12.04.2006 року, про визнання вказаного майна об'єктами нерухомості та про визнання за ПП ОСОБА_1 права власності на об'єкти нерухомого майна, а саме: будівлю кафе загальною площею 4,0 кв.м (з мережами водопроводу, каналізації, електропостачання) та торговельний майданчик площею 72,0 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 на території Центрального парку культури та відпочинку "Дубовий гай".
За клопотанням сторін судовий розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 12 квітня 2006 року між Приватним малим підприємством фірмою "Вавілон", у якості продавця, та приватним підприємцем ОСОБА_1, у якості покупця, було укладено договір №4 купівлі-продажу нерухомого майна, що розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на території Центрального парку культури та відпочинку "Дубовий гай". Відповідно до п.1.1. вказаного договору, у власність Позивача передано нерухоме майно, а саме: будівля кафе загальною площею 4,0 кв.м (з мережами водопроводу, каналізації, електропостачання) та торговельний майданчик площею 72,0 кв.м за вказаною адресою.
Згідно з п.1.5 Договору право власності на нерухоме майно, що становить предмет Договору, переходить до покупця з моменту його фактичної передачі за актом прийому-передачі. На виконання вказаного пункту Договору, 13 квітня 2006 р. сторонами було укладено акт прийому-передачі, відповідно до якого Відповідач передав, а Позивач прийняв у власність нерухоме майно, а саме: будівлю кафе загальною площею 4,0 кв.м (з мережами водопроводу, каналізації, електропостачання) та торговельний майданчик площею 72,0 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на території Центрального парку культури та відпочинку "Дубовий гай".
На виконання норм чинного законодавства, а саме ст. 657 ЦК України, у п.3.4. Договору продавець та покупець погодили, що договір купівлі-продажу має бути нотаріально посвідчений у строк до 22 квітня 2006 року. Цим же пунктом Договору закріплено зобов'язання сторін забезпечити наявність всіх документів, необхідних для нотаріального посвідчення Договору згідно вимог чинного законодавства. Обов'язок з виконання заходів та сплати витрат по нотаріальному посвідченню договору за домовленістю сторін покладено на продавця.
Позивач зазначає, що нотаріальне посвідчення договору виявилося неможливим, оскільки нотаріусом було роз'яснено, що відповідно до п. п. 62, 63 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, необхідно надати правовстановлювальний документ на нерухоме майно та витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно. Проте, в порушення п. 3.4. договору № 4 від 12.04.2006 р. Відповідачем не було надано документи, що відповідно до чинного законодавства України є необхідними для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу об'єкту нерухомого по АДРЕСА_1, що стало невиконанням умов Договору та унеможливило його нотаріальне посвідчення.
Посилаючись на ч. 2 ст. 220, ч.1 ст.181, ч. 3 ст. 334, ч. 2 ст. 377, ч. 5 ст. 376 ЦК України, позивач просить визнати дійсним договір №4 купівлі-продажу нерухомого майна від 12.04.2006 р. у зв'язку з його фактичним виконанням, визнати майно, що є предметом даного договору, об'єктами нерухомості, та визнати за позивачем право власності на нерухоме майно, передане у його власність за вказаним договором.
Представник відповідача позов визнав. Вказав, що обставини, на які посилається позивач у поданій до суду позовній заяві, дійсно мали місце та 12.04.2006 р. між ним та позивачем справді було укладено договір №4 купівлі-продажу нерухомого майна по АДРЕСА_1 на території Центрального парку культури та відпочинку "Дубовий гай".
На теперішній час вказане майно за актом прийому-передачі передано у власність позивача. Враховуючи наведене, відповідач визнає у повному обсязі позовні вимоги позивача про визнання дійсним договору №4 купівлі-продажу нерухомого майна, розташованих у м. Запоріжжя по АДРЕСА_1 на території Центрального парку культури та відпочинку "Дубовий гай", що укладений між сторонами 12.04.2006 р., та про визнання за позивачем права власності на нерухоме майно поАДРЕСА_1, а саме: будівлю кафе загальною площею 4,0 кв.м та торговельний майданчик площею 72,0 кв.м.
Частиною 5 ст. 78 ГПК України встановлено, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Матеріалами справи встановлено, що 12 квітня 2006 р. між Приватним малим підприємством фірмою "Вавілон" у якості продавця з однієї сторони, та приватним підприємцем ОСОБА_1 у якості покупця з іншої сторони було укладено договір №4 купівлі-продажу нерухомого майна. Відповідно до п.1.1. вказаного договору, у власність позивача передано нерухоме майно, а саме: будівлю кафе загальною площею 4,0 кв.м (з мережами водопроводу, каналізації, електропостачання) та торговельний майданчик площею 72,0 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на території Центрального парку культури та відпочинку "Дубовий гай".
Право власності об'єкти продажу набуто відповідачем правомірно на момент укладення договору підтверджується договором №3 купівлі-продажу від 24 грудня 2005 року, укладеного з приватним підприємцем ОСОБА_3.
Відповідно до ч.1 ст.181 ЦК України до нерухомого майна належить майно, переміщення якого є неможливим без його знецінення та зміни призначення. Майно, що є предметом договору купівлі-продажу, має всі ознаки нерухомого майна, оскільки має фундамент, підлогу та стіни з цегляної кладки, інженерні мережі, та не може бути переміщеним без його знецінення.
Згідно з п.1.5. Договору №4 від 12.04.2006 р. право власності на нерухоме майно, що становить предмет Договору, переходить до покупця з моменту його фактичної передачі за актом прийому-передачі. 13 квітня 2006 р. між сторонами договору підписаний акт прийманя-передачі, відповідно до якого нерухоме майно, яке є предметом договору, передано у власність позивача.
Отже, суд дійшов висновку, що умови договору №4 від 12.04.2006 р. в частині передачі предмету договору у власність покупця продавцем виконані. Разом з тим, згідно з п.3.4. договору, останній має бути нотаріально посвідчений не пізніше 22.04.2006 р., для чого сторони зобов'язуються до вказаного терміну забезпечити наявність всіх документів, необхідних для нотаріального посвідчення договору згідно вимог чинного законодавства.
Відповідно до п.п.62,63 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 03.03.2004 р. № 20/5 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03.03.2004 р. за № 283/8882 у чинній редакції, для нотаріального посвідчення договору відповідач повинен був подати витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно, що останнім здійснено не було та стало підставою для відмови у нотаріальному посвідченні договору.
За таких умов відповідач порушив п.3.4. договору №4 від 12.04.2006 р. та ухилився від нотаріального посвідчення договору, що зачіпає інтереси позивача.
Відповідно до ч.2 ст.220 ЦК України встановлено, що у випадку, коли сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Згідно з ч. 3 ст. 334 ЦК України, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
На підставі п.10 додатку 1 до п. 2.1. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002 р. N 7/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 р. за N 157/6445, рішення суду є підставою для реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що передані у власність покупця за договором №4 від 12.04.2006 р., за приватним підприємцем ОСОБА_1.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги приватного підприємця ОСОБА_1 про визнання дійсним договору №4 купівлі-продажу нерухомого майна від 12.04.2006 р., про визнання майна, що є предметом даного договору, об'єктами нерухомості, та про визнання права власності на нерухоме майно, а саме будівлю кафе загальною площею 4,0 кв.м (з мережами водопроводу, каналізації, електропостачання) та торговельний майданчик площею 72,0 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на території Центрального парку культури та відпочинку "Дубовий гай", є законними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.
За заявою позивача судові витрати залишаються за ним.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84 ГПК України, суд
1. Визнати будівлю кафе загальною площею 4,0 кв.м (з мережами водопроводу, каналізації, електропостачання) та торговельний майданчик площею 72,0 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 на території Центрального парку культури та відпочинку "Дубовий гай", об'єктами нерухомого майна.
2. Визнати дійсним з моменту укладання договір №4 купівлі-продажу об'єктів нерухомого майна, розташованих поАДРЕСА_1 на території Центрального парку культури та відпочинку "Дубовий гай", що укладений 12.04.2006 між приватним малим підприємством фірмою "Вавілон" та приватним підприємцем ОСОБА_1.
3. Визнати за приватним підприємцем ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) право власності на об'єкти нерухомого майна, що розташовані поАДРЕСА_1 на території Центрального парку культури та відпочинку "Дубовий гай", а саме:
- будівлю кафе загальною площею 4,0 кв.м (з мережами водопроводу, каналізації, електропостачання);
- торговельний майданчик площею 72,0 кв.м.
Суддя Т.Г. Алейникова
Рішення підписано 01.07.08