14 травня 2012 р. Справа №2а/0470/3961/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддяВерба І.О.
при секретарі судового засіданняФалько С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Нікопольського комунального підприємства «Нікопольтеплоенерго» до Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області про скасування рішення, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 28 березня 2012 року надійшов адміністративний позов Нікопольського комунального підприємства «Нікопольтеплоенерго» до Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополь Дніпропетровської області про скасування рішення від 15 листопада 2011 року №0554 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2012 року допущено заміну в адміністративній справі №2а/0470/3961/12 відповідача Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополь Дніпропетровської області його правонаступником - Управлінням Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що відповідач при винесенні оскаржуваного рішення порушив підпункт 9.3.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1, та відповідно до вимог зазначеної Інструкції повинен був винести три рішення, проте виніс одне, з яким позивач не погоджується.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, зазначив, що підтримує позицію, викладену у позовній заяві.
Представник відповідача до суду для участі у судовому засіданні не прибув, подав до канцелярії суду клопотання про розгляд справи без його участі, у якому зазначив, що проти позову заперечує та просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. У письмових запереченнях проти позову відповідач зазначив, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, оскільки позивач посилається на нормативно-правові акти, які не регулюють спірні правовідносини.
З урахуванням неявки сторін, відповідно до вимог статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши письмові докази, проаналізувавши чинне законодавство, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Нікопольське комунальне підприємство «Нікопольтеплоенерго» (код ЄДРПОУ 05472525) зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
НКП «Нікопольтеплоенерго» за допомогою електронної бази даних подало до Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополь Дніпропетровської області Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України за серпень 2011 року, відповідно до якого (рядок 8) підприємством повинно бути сплачено єдиний внесок на загальну суму 222 937,11 грн., у тому числі: 36,76-49,7% - 199 223,81 грн., 8,41% - 674,44 грн., 34,7% - 173,50 грн., 33,2% - 3 028,66 грн., 3,6% - 19 641,27 грн., 2,6% - 13,00 грн., 2% - 182,43 грн. Строк сплати єдиного внеску встановлено до 20 вересня 2011 року.
З матеріалів справи вбачається, що підприємством до 20 вересня 2011 року суми внеску за серпень 2011 року були сплачені частково, залишки сум сплачені 21 квітня 2011 року, таким чином, допущено затримку сплати єдиного внеску на один день. Зокрема, 21 квітня 2011 року сплачено наступні суми внесків: 8,41% - 674,44 грн., 34,7% - 173,50 грн., 33,2% - 645,54 грн., 3,6% - 15 080,27 грн., 2,6% - 13,00 грн., 2% - 38,37 грн.
У зв'язку із зазначеним 15 листопада 2011 року Управлінням Пенсійного фонду України в м. Нікополь Дніпропетровської області на підставі частини 10 та пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» прийнято рішення №0554 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у вигляді стягнення суми штрафу в розмірі 1 662,56 грн., у тому числі: 34,7% - 17,35 грн., 8,41% - 67,44 грн., 33,2% - 64,55 грн., 2% - 3,89 грн., 2,6% - 1,30 грн., 3,6% - 1 508,03 грн., та нарахування пені в розмірі 16,62 грн., у тому числі: 34,7% - 0,17 грн., 8,41% - 0,67 грн., 33,2% - 0,65 грн., 2% - 0,04 грн., 2,6% - 0,01 грн., 3,6% - 15,08 грн., за період з 20 вересня 2011 року до 21 вересня 2011 року.
Позивач, не погодившись із зазначеним рішенням, звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із запереченнями, у яких просив таке рішення скасувати.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 14 грудня 2011 року скаргу позивача залишено без задоволення, рішення від 15 листопада 2011 року №0554 залишено без змін.
27 грудня 2011 року НКП «Нікопольтеплоенерго» звернулось із запереченнями на рішення до Пенсійного фонду України, який рішенням від 2 березня 2012 року залишив оскаржуване рішення без змін, скаргу без задоволення.
Позивач у поданій позовній заяві не заперечує сплати недоїмки після закінчення встановленого строку, та в обґрунтування позовних вимог посилається на підпункт 9.3.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 із зазначенням, що відповідач мав винести три рішення про застосування фінансових санкцій замість винесеного одного рішення, яке оскаржується.
Вирішуючи заявлений спір по суті, суд виходить із наступного.
З 1 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року №2464-VI (далі - №2464), яким визначено правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Відповідно до пункту 3 Розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464 з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.
Порядок нарахування і сплати єдиного внеску встановлено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року №21-5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за №994/18289 (далі - Інструкція 21-5).
Враховуючи зазначене, суд не бере до уваги обґрунтування позивачем його позовних вимог, оскільки з 1 січня 2011 року змінено порядок нарахування, сплати внесків до пенсійного фонду, та, відповідно, змінено порядок нарахування фінансових санкцій, тоді як позивач посилається, зокрема, на Інструкцію 21-1, яка була чинною до 31 грудня 2010 року.
Статтею 9 Закону №2464 та пунктом 4.3 Інструкції №21-5 встановлено, що підприємства, установи й організації, інші юридичні особи утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання проводять щомісячне обчислення єдиного внеску на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які нараховується єдиний внесок. Єдиний внесок нараховується на суми, що визначені базою для нарахування єдиного внеску, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.
Нараховані за відповідний базовий звітний період суми єдиного внеску сплачуються платником шляхом перерахування безготівкових коштів з його банківського рахунку не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується єдиний внесок. Базовим звітним періодом є календарний місяць. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
При цьому, днем сплати єдиного внеску вважається:
1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки Пенсійного фонду - день списання банком або Державним казначейством України суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок Пенсійного фонду;
2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі.
Згідно частини 11 статті 9 Закону №2464 у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.
На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (частина 10 статті 25 Закону №2464).
Територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум (пункт 2 частини 12 статті 25 Закону №2464).
Про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
Відповідно до підпункту 7.2.2 пункту 7.2 розділу VII Інструкції №21-5 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 10.
Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників.
При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний базовий звітний період незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.
Таким чином, Управлінням Пенсійного фонду України в м. Нікополь Дніпропетровської області при винесенні оскаржуваного рішення від 15 листопада 2011 року №0554 повністю дотримано вимоги Закону №2464 та Інструкції №21-5, оскільки підприємством дійсно затримано сплату єдиного внеску, рішення прийнято за один базовий період - серпень 2011 року, визначені управлінням суми штрафу та пені позивачем не оскаржуються.
Враховуючи викладене, суд, перевіривши оскаржуване рішення на відповідність вимогам статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на його необґрунтованість.
Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Нікопольського комунального підприємства «Нікопольтеплоенерго» до Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області про скасування рішення - відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 18 травня 2012 року.
Суддя І.О. Верба