25 квітня 2012 р. Справа № 2а/0470/3442/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЗахарчук Н. В.
при секретаріМосковська О.Г.
за участю:
представника позивача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області про скасування протоколу та постанови про накладення штрафу
13 березня 2012 року ОСОБА_4 (далі - Позивач) звернулась до адміністративного суду із адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області (далі - Відповідач) про визнання неправомірними дій суб'єкта владних повноважень - начальника скасування протоколу про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17.02.2012 року та постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування від 05.03.2012 року №44-Ю.
Представник позивача підтримує позовні вимоги і просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, заперечення на позовну заяву не надавав.
Враховуючи, що при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги Кодексу адміністративного судочинства України щодо належного повідомлення сторін у справі про час та місце розгляду судового засідання, а тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області було проведено перевірку Позивача з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт за результатами якої було складено акт перевірки від 17.02.2012 року та протокол про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17.02.2012 року (далі - протокол).
Згідно із актом перевірки від 17.02.2012 року встановлено, що за адресою АДРЕСА_1 к знаходиться одноповерхова нежитлова будівля, приблизними розмірами 7,3 м*5,1 м збудована з силікатної цегли. В акті зазначено, що нежитлова будівля приблизним розміром 16*3 м збудована самовільно без відповідного дозвільного документу, який дає право виконувати такі роботи.
Як зазначено у протоколі, в результаті перевірки встановлено, що приватний підприємець ОСОБА_5 у 2009 році під час виконання будівельних робіт з нового будівництва тимчасової нежилої будівлі по АДРЕСА_1 порушила вимоги законодавства будівельних норм державних стандартів і правил, а саме виконала будівельні роботи без відповідного документа, який дає право виконувати такі роботи, що є порушенням ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
На підставі ату перевірки та протоколу Відповідачем було винесено Постанову №44-Ю про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування від 05.03.2012 року відповідно до п.2 ч.2 ст2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» у розмірі 10 730,00 грн. (далі - постанова).
У постанові зазначено, що ОСОБА_5 порушила ст. 34 Закону України «Про архітектурну діяльність», а саме приватний підприємець ОСОБА_5, за адресою: АДРЕСА_1, виконала будівельні роботи з будівництва нежитлового об'єкта громадського призначення (нове будівництво тимчасової нежитлової будівлі) без відповідного документа, який дає право виконувати такі роботи.
Позивач у судовому засіданні пояснив, що протокол про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності та постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування прийняті із порушенням вимог чинного законодавства у сфері містобудівною діяльності, а тому вони підлягають скасуванню.
Задовольняючи позовні вимоги суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.11 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (далі - Закон про відповідальність)штраф може бути накладено на суб'єктів містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніш як через три роки з дня його вчинення.
Судом встановлено, що тимчасова нежитлова будівля літ.В знаходиться за адресою м. Дніпропетровськ, Донецьке шосе 166к з 2009 року (технічний паспорт міститься в матеріалах справи), проте оскаржувані Позивачем протокол та постанова винесені Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області винесено в 2012 році.
Окрім того, відповідно до Постанови про накладення штрафу №44-Ю від 05.03.2012 року зазначено, що Позивач порушила ст.34 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 № 687-XIV. Суд зазначає, що вказаної статті у Законі України «Про архітектурну діяльність» не існує, а тому посилання Відповідача на ст. 34 у постанові є протиправним та незаконним.
Згідно із пп.2 п.1 «Порядку виконання будівельних робіт», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №466, будівельні роботи - це роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту.
Згідно з додатком Б ДБН А.2.2-3-2004 «Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва (далі - ДБН А.2.2.3-2004), нове будівництво - будівництво комплексу об'єктів основного, підсобного та обслуговуючого призначення новостворюваних підприємств, будинків, споруд, а також філій і окремих виробництв, що здійснюється на вільних площах з метою створення нової виробничої потужності або надання послуг, які після введення в експлуатацію будуть знаходитися на самостійному балансі.
Суд зазначає, що у наведеному понятті «нове будівництво» в ДБН А.2.2-3-2004 відсутній термін «тимчасова нежитлова будівля», і для такої будівлі не потрібно окремо складати проект і кошторис.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.2 Закону про відповідальність суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть
відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання або будівництво індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних)
будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорій складності, закінчене у період з 5 серпня 1992 року до 31 грудня 2009 року без дозволу на виконання будівельних робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні - у
розмірі десяти мінімальних заробітних плат.
Суд звертає увагу на те, що у вказаній статті відсутній термін «тимчасова нежитлова будівля.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що тимчасова нежитлова будівля не є об'єктом будівництва і застосування в протоколі та постанові Відповідача терміну «будівельні роботи» щодо «тимчасової нежитлової будівлі» як нового будівництва є таким, що суперечить вимогам законодавства у сфері містобудування.
За змістом частин 4, 5 ст.11 КАС суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Приймаючи до уваги викладене суд дійшов висновку, що позивачем доведено неправомірність дій відповідача.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_4 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Частиною 1 ст. 94 КАСУ встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету
України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст.ст.94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_4 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Дніпропетровській області про скасування протоколу та постанови - задовольнити повністю.
Скасувати протокол про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності, складений інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області від 17.02.2012 року.
Скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування, винесену Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області №44-Ю від 05.03.2012 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 139,49 грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 27.04.2012 року
Суддя Н.В. Захарчук