16 травня 2012 р. Справа № 2а/0470/5344/12
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Коренев А.О., розглянувши матеріали адміністративного позову Приватного підприємства «Багатопрофільна приватна фірма «Південьбуд»до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська про визнання недійсними висновків акту перевірки та скасування акту перевірки, -
Позивач, Приватне підприємство «Багатопрофільна приватна фірма «Південьбуд», звернувся до суду з позовом до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, в якому просить визнати висновки, викладені в акті позапланової перевірки від 04.05.12 №1048/222/21943326, недійсними та скасувати акт позапланової перевірки від 04.05.12 №1048/222/21943326.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для відкриття провадження в адміністративній справі за даним позовом, суддя виходить з наступних обставин.
Відповідно до ч.2 ст.107 КАС України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.
Положеннями п.1 ч.1 ст.109 КАС України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Згідно з ч.1 та ч.2 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративного суду можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Викладені положення кореспондуються з нормами п.1 ч.2 ст.17 КАС України, відповідно до яких юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Під нормативно-правовими актами розуміються рішення, дію яких поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб, і які призначені для неодноразового застосування щодо цього коло осіб.
Під правовими актами індивідуальної дії розуміються рішення, які є актами одноразового застосування норм права і дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації. Конституційним Судом України зазначено, що за своєю природою ненормативні акті, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.
Зі змісту адміністративного позову, доводів, якими позивач обґрунтовує його вимоги, а також документів, долучених до позову, вбачається, що ним оскаржуються висновки акту перевірки від 04.05.12 №1048/222/21943326 та сам акт позапланової перевірки від 04.05.12 №1048/222/21943326.
Суддя зауважує, що за змістом Податкового кодексу України та Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.10 №984, акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Акт містить систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Акт документальної перевірки складається з чотирьох частин: вступної, загальних положень, описової частини та висновку. До акта додаються інформативні додатки.
З викладеного слідує, що акт перевірки податкового органу є тим документом суб'єкту владних повноважень, а висновок, наведений в ньому, є тим власним судженням посадових осіб податкового органу, що безпосередньо не породжують ніяких правових наслідків та не є нормативно-правовим актом чи актом індивідуальної дії, а відтак не є рішеннями в розумінні п. 1 ст. 17 КАС України.
Отже, оскаржувані висновок акту перевірки від 04.05.12 та акт перевірки від 04.05.12 не створюють для платника податків додаткових обов'язків, жодним чином не впливають на права ПП «Багатопрофільна приватна фірма» як платника податків, не є документами, котрі невідворотно зумовлює настання для нього певних правових наслідків.
Відповідно до Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.10 №985, якщо, зокрема дані перевірки результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, орган державної податкової служби визначає суму нарахування (зменшення) грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість та складає податкове повідомлення. Саме таке податкове повідомлення-рішення є обов'язковим до виконання, зумовлює виникнення у платника податків певних обов'язків, та, у разі незгоди з ним, може бути оскаржено останнім до суду за правилами адміністративного судочинства.
Окрім того, суддя відмічає, що процедура оскарження висновків акту перевірки закріплена в п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України. Даною нормою встановлено, що у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником органу державної податкової служби (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності).
За викладених обставин розгляд справи за позовом Приватного підприємства «Багатопрофільна приватна фірма «Південьбуд» не належить до юрисдикції адміністративного суду, визначеної ст.17 КАС України, а відтак суддя, з огляду на положення п.1 ч.1 ст.109 КАС України, відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, адже зазначену заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 17, 109, 165, 186 КАС України, суддя, -
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Приватного підприємства «Багатопрофільна приватна фірма «Південьбуд» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська про визнання недійсними висновків акту перевірки та скасування акту перевірки.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, визначеними ст.186 КАС України.
Ухвала набирає законної сили згідно зі ст.254 КАС України.
Суддя А.О. Коренев