11 травня 2012 року Справа № 2а/0370/1053/12
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Каленюк Ж.В.,
при секретарі судового засідання Ковальчуку С.В.,
за участю представника позивача Хомича Р.В.,
представника відповідача Кузьменко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Феміда-Інтер» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18 січня 2012 року №0000342301, №0000352301, №0000362301 та від 01 лютого 2012 року №0000752301,
Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Феміда-Інтер» (далі - ТзОВ «Феміда-Інтер», підприємство, позивач) звернулося до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби (далі - Луцька ОДПІ, відповідач) з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18 січня 2012 року № 0000342301, № 0000352301, № 0000362301 та від 01 лютого 2012 року № 0000752301.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що Луцькою ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Феміда-Інтер» з питань фінансово-господарських взаємовідносин та взаєморозрахунків з Дочірнім підприємством «Даніа Хандел А/С» (далі - ДП «Даніа Хандел А/С/») за вересень 2011 року.
За результатами проведеної податкової перевірки 30 грудня 2011 року Луцькою ОДПІ було складено акт № 10321/23-2/20136463, яким зафіксовано порушення ТзОВ «Феміда-Інтер» статті 185, пункту 186.1 статті 186, пунктів 198.1, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (ПК України), в результаті чого занижено податок на додану вартість (ПДВ) за вересень 2011 року по взаємовідносинах з ДП «Даніа Хандел А/С» на загальну суму 1 434 383,35 грн. та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту (рядок 24 декларації), в сумі 358 650,00 грн., а також порушення підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1, 135.2 статті 135, пункту 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток за третій квартал 2011 року на 2 061 988,30 грн.
На підставі висновків акта перевірки Луцькою ОДПІ 18 січня 2012 року були прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000342301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем на 2 061 988,00 грн.; № 0000352301 про зменшення від'ємного значення суми ПДВ на 358 650,00 грн. та № 0000362301 про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на 1 792 978,5 грн. Податковим повідомленням-рішенням від 01 лютого 2012 року № 0000752301 додатково донараховано штрафні санкції у сумі 358 959,75 грн.
Позивач вважає зазначені податкові повідомлення-рішення Луцької ОДПІ незаконними і такими, що прийняті з грубими порушеннями норм чинного законодавства України.
31 серпня 2011 року між ТзОВ «Феміда-Інтер» та ДП «Даніа Хандел А/С» укладено договір купівлі-продажу № 08/11. На виконання договору ДП «Даніа Хандел А/С» здійснило поставку товару на суму 10 758 200,00 грн., що підтверджується видатковими і податковими накладними. Оплату за товар ТзОВ «Феміда-Інтер» проведено шляхом передачі простого векселя серії АА 0012610 від 07 жовтня 2011 року.
Податковий орган помилково дійшов висновку, що фінансово-господарська діяльність ТзОВ «Феміда-Інтер» у вересні 2011 року здійснювалася поза межами правового поля, а взаємовідносини з ДП «Даніа Хандел А/С» є такими, що вчинені без наміру настання правових наслідків, які обумовлені правочинами. При цьому Луцька ОДПІ обґрунтовує свої висновки з посиланням на акт перевірки Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва (ДПІ у Печерському районі м. Києва) від 28 вересня 2011 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ДП «Даніа Хандел А/С» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Мульті Фарм» (ТзОВ «Мульті Фарм») за період з 01 вересня 2011 року по 30 вересня 2011 року». Разом з тим, ТзОВ «Феміда-Інтер» не мала взаємовідносин з ТзОВ «Мульті Фарм».
Позивач вважає, що податкові органи не повинні посилатись на нікчемність правочинів платників податків, а недійсність правочинів зобов'язані доводити виключно у судовому порядку. Належними і допустимими доказами визнання правочину нікчемним є обвинувальний вирок суду в кримінальній справі або рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, рішення суду про визнання договору недійсним. Луцькою ОДПІ не надано доказів, що договір, укладений між ТзОВ «Феміда-Інтер» та ДП «Даніа Хандел А/С» є недійсним. Водночас, господарським судом Волинської області відмовлено у задоволенні вимог про визнання договору купівлі-продажу від 31 серпня 2011 року № 08/11 недійсним.
З наведених підстав позивач вважає податкові повідомлення-рішення Луцької ОДПІ протиправними та просить їх скасувати.
У письмовому запереченні проти адміністративного позову відповідач його вимог не визнав (а.с.127-131). В обґрунтування заперечення зазначив, що перевіркою, зафіксованою актом від 30 грудня 2011 року № 10301/23-2/20136463, встановлено, що ТзОВ «Феміда-Інтер» занижено суму ПДВ за вересень 2011 року на 1 434 383,35 грн. та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, на 358 650,00 грн., занижено податок на прибуток за третій квартал 2011 року на 2 061 988,30 грн., що стало наслідком порушення підприємством підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пунктів 135.1, 135.2 статті 135, статті 185, пункту 186.1 статті 186, пунктів 198.1, 198.6 статті 198 ПК України.
ТзОВ «Феміда-Інтер» в податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року задекларовано податкові зобов'язання - 2 665 518,00 грн. та податковий кредит - 2 344 939,00 грн., позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту - 310 579,00 грн., залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду - 669 229,00 грн. та визначено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 358 650,00 грн. Згідно з додатком 5 (розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) до податкової декларації за вересень 2011 року) в розділі ІІ «Податковий кредит» ТзОВ «Феміда-Інтер» відображено придбання товару у вересні 2011 року у постачальника ДП «Даніа Хандел А/С» на загальну суму 8 965 166,65 грн., ПДВ 1 793 033,35 грн.
На вимогу Луцької ОДПІ від 12 грудня 2011 року № 30363/10/23-2 та від 13 грудня 2011 року № 30470/10/23-2 ТзОВ «Феміда-Інтер» не надано первинних документів з питань фінансово-господарських взаємовідносин та взаєморозрахунків з ДП «Даніа Хандел А/С» за вересень 2011 року. Було надано лише копії картки рахунку 621 та 631, згідно з якими встановлено, що ТзОВ «Феміда-Інтер» здійснювало операції з придбання газу, а листом від 14 грудня 2011 року № 377-11/11 підприємство повідомило, що всі первинні документи щодо господарських взаємовідносинами з ДП «Дані Хандел А/С» за вересень 2011 року знаходяться у господарському суді Волинської області.
При відпрацюванні легітимності проведених операцій між ТзОВ «Феміда-Інтер» та ДП «Даніа Хандел С/А» відповідно до наказу Державної податкової адміністрації України від 08 серпня 2011 року № 475/ДСК встановлено, що рішенням ДПІ у Печерському районі м. Києва від 15 вересня 2011 року №236/15-4 анульовано свідоцтво реєстрації платника податку на додану вартість ДП «Даніа Хандел А/С». Згідно з актом перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва від 16 червня 2011 року № 243/15-4 ДП «Даніа Хандел А/С» за юридичною адресою нe знаходиться. Співробітниками податкової міліції розшукано та опитано громадянина ОСОБА_4, який працював на посаді директора ДП «Даніа Хандел А/С» з 11 серпня 1999 року по 15 червня 2011 року. У поясненнях ОСОБА_4 вказав, що в зазначений період підприємство займалося купівлею-продажем солоду, ячменю, пивоварних стабілізаторів для виробництва пива. На підприємстві працювало 4 особи, які 14 червня 2011 року були звільнені за власним бажанням, оскільки діяльність підприємства припинялася за рішенням засновників. 15 червня 2011 року громадянин ОСОБА_4 з посади керівника звільнений, пакет документів по діяльності ДП «Даніа Хандел А/С», в тому числі і печатку із статутними документами, передав ОСОБА_6, що представився представником ОСОБА_7, останній став директором підприємства. Відповідно до наявної у податкової міліції інформації ОСОБА_7 рахується посадовою особою та засновником у понад 65 підприємств.
В поданій до ДПІ у Печерському районі м. Києва податковій декларації з ПДВ за вересень 2011 року та в додатку 5 до податкової декларації ДП «Даніа Хандел А/С» відображено обсяг поставки ТзОВ фірма «Феміда-Інтер» на суму 8 965 166,67 грн. та ПДВ 1 793 033,33 грн., а також сформовано податковий кредит в сумі 1 714 433,00 грн. по взаємовідносинах з TзOB «Мульті Фарм», діяльність якого згідно з актом Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва (ДПІ у Деснянському районі м. Києва) від 23 листопада 2011 року проводиться за межами правового поля: первинні документи, виписані TзOB «Мульті Фарм» покупцям, та отримані первинні документи не відображають реального настання правових наслідків та не можуть слугувати підставою для податкового обліку. На відсутність можливостей для здійснення вказаних у первинних документах операціях вказує відсутність виробничого обладнання, складських приміщень, транспорту, матеріалів тощо. Факт передачі товарів не підтверджено, що свідчить про відсутність об'єктів оподаткування і надання податкової вигоди третім особам. Оскільки безтоварними є операції по ланцюгу ТзОВ «Мульті Фарм» - ДП «Даніа Хандел А/С», то не мають реального характеру операції з поставки такого товару між ДП «Даніа Хандел А/С» та ТзОВ «Феміда-Інтер».
У спірному випадку на момент перевірки ТзОВ «Феміда-Інтер» органом державної податкової служби попередньо включені підприємством до валових витрат та податкового кредиту з ПДВ суми залишилися не підтвердженими належними документами.
В обґрунтування своєї правової позиції відповідач посилається на положення Податкового та Цивільного кодексів України (щодо загальних вимог, додержання яких є необхідними для чинності правочину).
З цих підстав податкові повідомлення-рішення відповідач вважає правомірними та просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
У судовому засіданні представник позивача просить позов задовольнити повністю, вказує, що податкове повідомлення-рішення від 01 лютого 2012 року прийняте на підставі акта від 03 січня 2012 року, про існування якого невідомо позивачу. Передача товару від продавця до покупця за договором від 31 серпня 2011 року № 08/11 здійснювалася безпосередньо через керівників підприємств, а тому довіреності не видавалися. Передача товару проведена в м. Києві зі складу продавця, звідки товар був реалізований Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Професіонал» (ТзОВ "Торговий дім "Професіонал"), з яким позивач уклав довгостроковий договір. Тому документи на транспортування товару відсутні. Факт виконання договору встановлено судовим рішенням в господарській справі від 17 січня 2012 року та не потребує доказуванню. Повноваження ОСОБА_7 на підписання документів підтверджено також, крім рішення суду від 17 січня 2012 року, додатковою угодою від 21 вересня 2011 року до договору від 31 серпня 2011 року № 08/11, листом ДП «Даніа Хандел А/С» від 02 листопада 2011 року № 2/11-2011. Первинні документи, виписані від імені ДП «Даніа Хандел А/С» ОСОБА_7, є підставою для податкового та бухгалтерського обліку, а висновки відповідача ґрунтуються на припущеннях. Вимоги податкового органу надати первинні документи вважає незаконними (у них не вказано підстав для витребування копій документів, не вказано конкретний їх перелік, які порушення допустило підприємство).
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнає з підстав, викладених у письмовому запереченні проти позову. Звертає увагу суду на те, що позивач стверджує про фактичне виконання договору купівлі-продажу, разом з тим, сам позивач звернувся із зустрічним позовом до ДП «Даніа Хандел А/С» про визнання даного договору недійсним. Тобто, з одного боку, позивач вказує на виконання договору, подальший продаж придбаного в ДП «Даніа Хандел А/С» товару уже своїм покупцям, а з іншого, одночасно оспорює правочин у судовому порядку. Проте ДП «Даніа Хандел А/С» не мало можливостей для поставки товару, визначеного договором від 31 серпня 2011 року: ні товарних залишків на складі, ні основних засобів, ні технічних ресурсів у нього не було. На час перевірки, незважаючи на неодноразові звернення податкової інспекції, ТзОВ «Феміда-Інтер» не надано первинних документів, посилаючись при цьому на їх знаходження в господарському суді. Документи не були надані і на вимогу відділу податкової міліції для проведення перевірки в порядку, передбаченому Кримінально-процесуальним кодексом України. Разом з тим, на запит відділу податкової міліції Волинської області Державної податкової служби господарським судом Волинської області інформовано, що оригінали документів за операціями з ДП «Даніа Хандел А/С» суду не надавалися (надало лише копію договору від 31 серпня 2011 року № 08/11). Заяви від платника податків про втрату документів у податкову інспекцію не надходили. Тому відсутність документального підтвердження валових витрат та податкового кредиту за господарськими операціями з ДП «Даніа Хандел А/С» у вересні 2011 року також очевидна.
Представник відповідача у задоволенні позову просить відмовити.
Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з таких мотивів і підстав.
Судом встановлено, що ТзОВ «Феміда-Інтер» 04 січня 1995 року зареєстроване виконавчим комітетом Луцької міської ради Волинської області як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 390142 (а.с.54) та довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА № 473230/819 (а.с.55).
На підставі направлень від 02 грудня 2011 року № 003072 та від 08 грудня 2011 року № 003666, № 003072, згідно з пунктом 75.1 статті 75 та підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України, відповідно до наказу Луцької ОДПІ від 08 грудня 2011 року № 3278 (а.с.206) та у зв'язку із ненаданням документів у повному обсязі на письмовий запит Луцької ОДПІ щодо правомірності формування податкового кредиту Луцькою ОДПІ у період з 12 по 23 грудня 2011 року було проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Феміда-Інтер» з питань фінансово-господарських взаємовідносин та взаєморозрахунків з ДП «Даніа Хандел А/С» за вересень 2011 року.
Податковою перевіркою ТзОВ «Феміда-Інтер» було встановлено, що в податковій декларації з ПДВ за вересень 2011 року ним задекларовані податкові зобов'язання у сумі 2 655 518,00 грн. та податковий кредит у сумі 2 344 939,00 грн., залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду - 358 650,00 грн. Згідно з розшифровкою податкового кредиту (додаток 5 до декларації) ТзОВ «Феміда -Інтер» відображено придбання товару у вересні 2011 року в ДП «Даніа Хандел А/С» на суму 8 965 166,65 грн., в тому числі ПДВ 1 793 033,35 грн.
Перевіркою також встановлено, що фінансово-господарські взаємовідносини з ДП «Даніа Хандел А/С» є такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цими правочинами. Вказано про недотримання підприємством вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 8, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, положень статей 203, 215, 216 Цивільного кодексу України.
За наслідками перевірки складено акт від 30 грудня 2011 року № 10321/23-2/20136463 (а.с.12-21). Актом перевірки було встановлено порушення підприємством статті 185, пункту 186.1 статті 186, пунктів 198.1, 198.6 статті 198 ПК України, що призвело до заниження ПДВ за вересень 2011 року по взаємовідносинах з ДП «Даніа Хандел А/С» на загальну суму 1 434 383,35 грн., завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту (рядок 24 декларації) на 358 650,00 грн. Також встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні, які підпадають під визначення підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1, 135.2 статті 135, пункту 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток за третій квартал 2011 року на суму 2 061 988,30 грн.
На підставі висновків акта перевірки Луцькою ОДПІ 18 січня 2012 року були прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000342301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 2 061 988,00 грн. (а.с.8), № 0000352301 про зменшення розміру від'ємного значення ПДВ по декларації за вересень 2011 року на 358 650,00 грн. (а.с.9), та № 0000362301 про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на 1 792 978,5 грн., з них 1 434 383,00 грн. за основним платежем та 358 595,75 грн. за штрафними санкціями (а.с.10). 01 лютого 2012 року у зв'язку із самостійно виявленими помилками при визначенні розміру штрафної санкції у податковому повідомленні-рішенні від 18 січня 2012 року № 0000362301 Луцькою ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000752301 (а.с.11) про збільшення на 25 відсотків розміру штрафної санкції, тобто, донараховано ще 358 595,75 грн. При цьому розмір штрафної санкції згідно з розрахунком становить всього 50 відсотків від суми донарахованого податкового зобов'язання (а.с.132). В судовому засіданні з'ясовано, що мала місце описка в тексті податкового повідомлення-рішення від 01 лютого 2012 року і при посиланні на акт перевірки № 10321/23-2/20136463 вказано дату акта «03.01.2012 року» замість «30.11.2011 року», однак дана обставина не робить саме повідомлення-рішення незаконним.
Позивач оскаржував дані податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку до податкових органів усіх рівнів: до Державної податкової служби у Волинській області (ДПС у Волинській області) подано первинні скарги від 01 лютого 2012 року № 416-02/12, № 417-02/12, від 31 січня 2012 року № 412-01/12-01 (а.с.22-27), від 13 лютого 2012 року № 434-02/12 (а.с.38-39) та до Державної податкової служби України (ДПС України) - повторні скарги від 29 лютого 2012 року № 448-02/12 (а.с.32) та від 12 березня 2012 року № 12а-03/12 (а.с.42-43). Рішеннями ДПС у Волинській області від 17 лютого 2012 року № 323/10/25-006 (а.с.28-31) та від 29 лютого 2012 року № 535/10/10-206 (а.с.40-41) податкові повідомлення-рішення від 18 січня 2012 року № 0000342301, № 0000352301, № 0000362301 з урахуванням податкового повідомлення-рішення від 01 лютого 2012 року № 0000752301 залишено без змін. Так само рішенням ДПС України про результати розгляду повторних скарг від 26 березня 2012 року № 5388/6110-245 (а.с.35-37) в задоволенні скарг позивача було відмовлено. Рішенням ДПС України від 02 квітня 2012 року № 5846/6/10-2пг продовжено розгляд скарги до 12 травня 2012 року на податкове повідомлення-рішення від 01 лютого 2012 року № 0000752301 (а.с.211).
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.
Податкові повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 18 січня 2012 року №0000342301, №0000352301, №0000362301 та від 01 лютого 2012 року №0000752301 перевірялися судом на відповідність вимогам статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України).
Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку суду, відповідач як суб'єкт владних повноважень довів правомірність податкових повідомлень-рішень від 18 січня 2012 року №0000342301, №0000352301, №0000362301 та від 01 лютого 2012 року №0000752301, прийнятих у зв'язку із порушенням ТзОВ «Феміда-Інтер» податкового законодавства, а останній не спростував доводів відповідача належними доказами з огляду на таке.
Як передбачено підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 -137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 -143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 -138.9, підпунктами 138.10.2 -138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Витрати операційної діяльності згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 ПК України включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 -140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку. При цьому згідно з пунктом 138.8 статті 138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, в тому числі вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункт 138.2 статті 138 ПК України).
Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Правила оподаткування ПДВ визначені розділом V ПК України. Так відповідно до пункту 185. статті 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю. Місцем постачання товарів визнається фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах "б" і "в" цього пункту); місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою; місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.
Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (пунктом 198.1 статті 198 ПК України). Водночас, відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Таким чином, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит та валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою використання їх в господарській діяльності та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до вимог ПК України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту та валових витрат, зокрема, виданих продавцями податкових та видаткових накладних, не є безумовною підставою для визначення податкового кредиту з ПДВ, якщо відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, зокрема, у випадку не здійснення самих операцій. Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
З урахуванням наведених норм чинного законодавства України та доводів Луцької ОДПІ про нікчемний характер угоди, укладеної між позивачем та ДП «Даніа Хандел А/С», та відсутність мети настання правових наслідків, обумовлених правочином, суд при розгляді справи з'ясовував обставини щодо реального здійснення господарських операцій, за якими позивачем сформовані валові витрати та податковий кредит, можливість здійснення господарських операцій, подальший рух придбаного ТзОВ «Феміда-Інтер» товару.
З метою з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами суд вживав заходи, визначені частинами четвертою, п'ятою статті 11 КАС України: ухвалою від 13 квітня 2012 року зобов'язано сторін надати докази на підтвердження доводів адміністративного позову та заперечення проти адміністративного позову, у ході судового розгляду оголошувалася перерва для надання додаткових доказів. На вимогу суду позивачем надано лише копію договору купівлі-продажу від 31 серпня 2011 року № 08/11, податкових та видаткових накладних, виписаних ДП «Даніа Хандел А/С», актів приймання-передачі товару та векселя. Документи, які б підтверджували достовірність зазначених у них відомостей та спростування доводів відповідача (факту передачі товару від продавця до покупця, його доставки, зберігання, використання) позивачем не були надані.
Відповідно до пункту 44.3 статті 44 ПК України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності. За правилами пунктів 44.5, 44.6 статті 44 ПК України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності. У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків. У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Разом з тим, доказів про вилучення таких документів за рішеннями відповідних органів, про повідомлення податкового органу про втрату документів та проведення заходів для їх відновлення позивач не надав.
Судом також встановлено, що на неодноразові звернення Луцької ОДПІ (листи від 27 жовтня 2011 року № 25284/10/15-2, від 15 листопада 2011 року № 27902/10/15-2, від 12 грудня 2011 року № 30363/10/23-2 (а.с.182, 184, 204) надати документальне підтвердження задекларованої суми податкового кредиту в декларації з ПДВ за вересень 2011 року по взаємовідносинах з ДП «Даніа Хандел А/С», а також документи про використання в господарській діяльності придбаних товарно-матеріальних цінностей або ж подальшу їх реалізацію (товарно-транспортні накладні, податкові, видаткові накладні, довіреності, документи про оплату за товар, акти приймання-передачі товару, договори) ТзОВ «Феміда-Інтер» такі документи не надано, разом з тим, вказано на безпідставність вимог податкового органу та про знаходження таких документів у господарському суді Волинської області у зв'язку із розглядом справи (а.с.183, 202-203, 205). Не надані документи з тих самих підстав і на письмову вимогу відділу податкової міліції Луцької ОДПІ від 10 лютого 2012 року № 2083/10/26-3 (а.с.179-181). Разом з тим, наказ від 08 грудня 2012 року № 3278 на проведення документальної позапланової перевірки ТзОВ «Феміда-Інтер» не оскаржувався у встановленому порядку, він не скасований як незаконний (а.с.206).
Як слідує з листа господарського суду Волинської області від 25 квітня 2012 року № 5004/2410/11/808/12 на запит відділу податкової міліції Волинської області Державної податкової служби (а.с.177), ТзОВ «Феміда-Інтер» у зв'язку із розглядом справи за позовом ДП «Даніа Хандел А/С» до ТзОВ «Феміда-Інтер» про стягнення коштів та зустрічної позовної заяви ТзОВ «Феміда-Інтер» до ДП «Даніа Хандел А/С» про визнання договору від 31 серпня 2011 року № 08/11 недійсним, крім копії самого договору, інших документів не долучало; в ході розгляду справи ним долучено копії простого векселя серії АА № 0012610 від 07 жовтня 2011 року та акту приймання-передачі векселя.
У зв'язку із наведеним суд критично ставиться до пояснень позивача про знаходження первинних документів під час перевірки в господарському суді Волинської області та вважає висновки Луцької ОДПІ про не підтвердження валових витрат та податкового кредиту первинними документами за наведених обставин обґрунтованими.
Статтею 83 ПК України визначено, що підставами для висновків під час проведення перевірок є документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.
Оскільки Луцькій ОДПІ позивачем надано лише копії рахунків № 621 та № 631, з яких встановлено, що ТзОВ «Феміда-Інтер» здійснювало операції з придбання газу (а.с.183), то Луцькою ОДПІ, крім документів, які були надані посадовими особами ТзОВ «Феміда-Інтер»», використано податкові декларації з ПДВ за вересень 2011 року, з податку на прибуток за третій квартал 2011 року, а також матеріали податкових перевірок, проведених іншими податковими органами, зокрема, акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 28 вересня 2011 року «Про результати документальної позапланової перевірки ДП «Даніа Хандел А/С» з питань дотримання податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТзОВ «Мульті Фарм» за період з 01 по30 вересня 2011 року», акт ДПІ у Деснянському районі м. Києва від 23 листопада 2011 року № 7674/10/23-36192517 про проведення зустрічної звірки ТзОВ «Мульті Фарм» щодо документального підтвердження господарських відносин із ДП «Даніа Хандел А/С», а також матеріали, отримані податковою міліцією в ході відпрацювання легітимності проведених операцій між ДП «Даніа Хандел А/С» та ТзОВ «Феміда-Інтер».
Відтак, правильність висновків Луцької ОДПІ щодо виявлених порушень підлягає перевірці судом на підставі тих документів, які були досліджені безпосередньо відповідачем, та документів, зібраних судом, в ході розгляду справи.
З наявних матеріалів справи судом встановлено, що 31 серпня 2011 року між позивачем та ДП «Даніа Хандел А/С» було укладено договір купівлі-продажу № 08/11 (а.с.56-57). Згідно з умовами договору продавець (ДП «Даніа Хандел А/С») зобов'язується передати покупцю (ТзОВ фірма «Феміда-Інтер») у власність товар (будівельні матеріали та товари в асортименті згідно з накладними), а останній оплатити їх вартість за ціною, що зазначається у накладних. Загальна вартість даного договору становить суму всіх накладних на відпуск товару, однак не може перевищувати 11 000 000,00 грн. Поставка товару здійснюється продавцем товару протягом 90 днів з дати підписання даного договору; поставка товару відбувається за рахунок продавця. Приймання-передача товару по кількості та якості здійснюється представниками обох сторін згідно з наданими продавцем супровідних документів на товар. Відповідно до додаткової угоди № 2 від 07 жовтня 2011 року до договору (а.с.59) сторони дійшли згоди провести розрахунок за отриманий товар шляхом передачі простого векселя, дата передачі якого підтверджується актом приймання-передачі векселя.
На підтвердження виконання умов зазначеного договору купівлі-продажу продавцем виписано податкові накладні від 01 вересня 2011 року № 11 на загальну суму 308 350,00 грн., в тому числі ПДВ 51 391,67 грн., від 02 вересня 2011 року № 15 на загальну суму 285 390,00 грн., в тому числі ПДВ 47 565,00 грн., від 02 вересня 2011 року № 16 на загальну суму 306 000,00 грн. в тому числі ПДВ 51 000,00 грн., від 05 вересня 2011 року № 36 на загальну суму 388 300,00 грн., в тому числі ПДВ 64 716,67 грн., від 05 вересня 2011 року № 37 на загальну суму 420 880,00 грн., в тому числі ПДВ 70 146,67 грн., від 06 вересня 2011 року № 45 на загальну суму 331 900,00 грн., в тому числі ПДВ 55 316,00 грн., від 06 вересня 2011 року № 46 на загальну суму 468 420,00 грн., в тому числі ПДВ 78 070,00 грн., від 07 вересня 2011 року № 51 на загальну суму 576 950,00 грн., в тому числі ПДВ 96 158,00 грн., від 08 вересня 2011 року № 54 на загальну суму 494 770,00 грн., в тому числі ПДВ 82 461,67 грн., № 56 на загальну суму 493 600,00 грн., де сума ПДВ складає 82 266,67 грн., від 08 вересня 2011 року № 57 на загальну суму 402 200,00 грн., в тому числі ПДВ 67 033,33 грн., від 09 вересня 2011 року № 58 на загальну суму 593 000,00 грн., в тому числі ПДВ 98 833,33 грн., від 09 вересня 2011 року № 59 на загальну суму 551 000,00 грн., в тому числі ПДВ 91 833,33 грн., від 09 вересня 2011 року № 60 на загальну суму 401 980,00 грн., в тому числі ПДВ 66 996,67 грн., від 12 вересня 2011 року № 65 на загальну суму 545 000,00 грн., в тому числі ПДВ 90 833,33 грн., від 12 вересня 2011 року № 66 на загальну суму 547 000,00 грн., в тому числі ПДВ 91 166,67 грн., від 12 вересня 2011 року № 67 на загальну суму 582 000,00 грн., в тому числі ПДВ 97 000,00 грн., від 12 вересня 2011 року № 68 на загальну суму 560 000,00 грн., в тому числі ПДВ 93 333,33 грн., від 13 вересня 2011 року № 71 на загальну суму 571 900,00 грн., в тому числі ПДВ 95 316,67 грн., від 13 вересня 2011 року № 72 на загальну суму 591 400,00 грн., в тому числі ПДВ 98 566,67 грн., від 14 вересня 2011 року № 76 на загальну суму 558 200,00 грн., в тому числі ПДВ 93 033,33 грн. (а.с.61-81), а також видаткові накладні від 01 вересня 2011 року № РН-000011, від 02 вересня 2011 року № РН-0000015, № РН-00000-16, від 05 вересня 2011 року № РН-0000036, № РН-0000037, від 06 вересня 2011 року № РН-0000045, № РН-0000046, від 07 вересня 2011 року № РН-0000050, № РН-0000051, від 08 вересня 2011 року № РН-0000054, № РН-0000055, № РН-0000056, № РН-0000057, від 09 вересня 2011 року № РН-0000058, № РН-0000059, № РН-0000060, від 12 вересня 2011 року № РН-0000065, № РН-0000066, № РН-0000067, № РН-0000068, від 13 вересня 2011 року № РН-0000071, № РН-0000072, від 14 вересня 2011 року № РН-0000076 на загальну суму 10 758 200,00 грн., в тому числі ПДВ 1 793 033,33 грн. (а.с.82-104). Сторонами підписано акти приймання-передачі товару (а.с.105-126).
В свою чергу, ТзОВ «Феміда-Інтер» виписано простий вексель серії АА № 0012610 на суму 10 758 200,00 грн., прийнятий на підставі акта приймання-передачі від 07 жовтня 2011 року (а.с.173-174).
Від імені продавця товару документи підписані ОСОБА_7 Додатковою угодою № 1 від 31 серпня 2011 року до договору купівлі-продажу від 31 серпня 2011 року № 08/11 (а.с.58) сторони визнали, що документи підписані ОСОБА_7 на підставі довіреності від 16 січня 2011 року №01/1 (а.с.171), мають юридичну силу, а ОСОБА_7 діє на підставі Статуту. 02 листопада 2011 року ДП «Даніа Хандел А/С» надіслано лист № 2/11-2011 за підписом ОСОБА_7 про визнання та схвалення документів, підписаних від імені підприємства ОСОБА_7 (а.с.201).
Разом з тим, незважаючи на це, ТзОВ «Феміда-Інтер» звернулося до суду із зустрічною позовною заявою про визнання договору купівлі-продажу від 31 серпня 2011 року № 08/11 недійсним, мотивуючи позов відсутністю повноважень у ОСОБА_7 на вчинення дій від імені ДП «Даніа Хандел А/С» (а.с.145-146). Тобто, з одного боку ТзОВ «Феміда-Інтер» ставить під сумнів дійсність договору-купівлі продажу, а з іншого - підписує та приймає документи, що випливають зі змісту договору, що саме по собі є нелогічним.
Суд не бере до уваги покликання представника позивача на те, що рішенням господарського суду Волинської області від 17 січня 2012 року, що набрало законної сили, у справі № 5004/2410/11 за позовом ДП «Даніа Хандел А/С» до ТзОВ «Феміда-Інтер» та зустрічним позовом ТзОВ «Феміда-Інтер» до ДП «Даніа Хандел А/С» встановлено виконання зобов'язань сторонами за договором купівлі-продажу від 31 серпня 2011 року № 08/11 (а.с.44-45). Суд при цьому вважає, що господарським судом при розгляді справи не досліджувалися обставини передачі товару від продавця до покупця, окрім копій договору, видаткових накладних, векселя, акта про передачу векселя. Інші докази, які наявні у даній справі, не оцінювалися. А тому доводи сторін підлягають перевірці та оцінці з урахуванням також і інших доказів у справі.
Разом з тим, надані докази (податкові, видаткові накладні, акти приймання-передачі товару та векселя), на думку суду, не можуть вважатися такими, що підтверджують реальність здійснення операції купівлі-продажу з огляду на наступне.
При дослідженні можливостей ДП «Даніа Хандел А/С» здійснити поставку товару такого виду та у таких обсягах суд бере до уваги, що рішенням ДПІ у Печерському районі м. Києва від 15 вересня 2011 року № 236/15-4 анульовано свідоцтво реєстрації платника ПДВ з ініціативи податкового органу з підстав не подання чи подання протягом року декларацій з ПДВ з показникам, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів (а.с.134). Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЖ № 438020 (а.с.166) основними видами діяльності ДП «Даніа Хандел А/С» є дослідження кон'юктури ринку та виявлення суспільної думки, виробництво м'ясних продуктів, перероблення овочів і фруктів, посередництво в торгівлі та неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями, тютюновими виробами, оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин. Отже, для наявності можливостей продажу такого товару як будівельні матеріали за специфікацією та обсягах, визначених в накладних, виписаних для ТзОВ «Феміда-Інтер», необхідно мати технічні та трудові ресурси для транспортування, навантажування, зберігання товару. Водночас, з пояснень від 29 листопада 2011 року Труханова О.С. - директора ДП «Даніа Хандел А/С» до15 червня 2011 року (а.с.169-170), вбачається, що всі чотири працівники підприємства були звільнені з 14 червня 2011 року, залишок товарно-матеріальних цінностей відсутній. З 15 червня 2011 року посаду директора займає ОСОБА_7 Печатку підприємства, статутні документи йому передано через ОСОБА_6
16 червня 2011 року актом ДПІ у Печерському районі м. Києва № 243/15-4 встановлено, що ДП «Даніа Хандел А/С» за місцезнаходженням відсутнє, договори на комунальні послуги, експлуатаційні витрати не укладалися (а.с.165). Разом з тим, як вбачається з акту ДПІ у Печерському районі м. Києва від 28 вересня 2011року «Про результати документальної позапланової перевірки ДП «Даніа Хандел А/С» з питань дотримання податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТзОВ «Мульті Фарм» за період з 01 по30 вересня 2011 року», це підприємство відобразило в податковому обліку податковий кредит у сумі 1 714 400 грн. із придбання будівельних матеріалів, проданих ТзОВ «Феміда-Інтер», в ТзОВ «Мульті Фарм», директором якого є також ОСОБА_7, як і в ще близько 100 підприємств (а.с.147-163).
Актом від 23 листопада 2011 року № 7674/10/23-36192517 про проведення зустрічної звірки ТзОВ «Мульті Фарм» щодо документального підтвердження господарських відносин із ДП «Даніа Хандел А/С» (а.с.136-139) було встановлено, що підприємство за податковою адресою не знаходиться; інформація про наявність складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, необхідного для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства відсутня, факту передачі товарів (послуг) від ТзОВ «Мульті Фарм» до контрагентів-покупців не підтверджено, декларація з ПДВ за вересень 2011 року не визнана як податкова звітність.
Як пояснив у судовому засіданні представник позивача, передача товару здійснювалася у період з 01 по 14 вересня 2011 року зі складу ДП «Даніа Хандел А/С» у м. Києві від ОСОБА_7 до ОСОБА_8 - директора ТзОВ «Феміда-Інтер», відтак довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей не вдавалися, а товарно-транспортні накладні відсутні. Відразу товар продано ТзОВ «Торговий дім «Професіонал», з яким ТзОВ «Феміда-Інтер» укладено договір купівлі-продажу від 03 січня 2011 року № 033/01-11 з терміном дії до 31 грудня 2011 року (а.с.207-209), що і обумовлює економічну мету придбання будівельних матеріалів в ДП «Даніа Хандел А/С». Проте суд піддає сумнівам такі пояснення представника позивача. Повідомлені ним обставини не підтверджені будь-яким доказами. Водночас, з наданих позивачем копій актів-приймання передачі товару (а.с.105-126) вказано про передачу товару в м. Луцьку (а не в м. Києві). Доказів зберігання товару не надано. У договорі купівлі-продажу від 03 січня 2011 року № 03/01-11 не визначено специфікацію товару чи його вид, загальну вартість, а тому на його підставі неможливо обґрунтувати наявність економічної (ділової) мети здійснення поставок товару саме у такий спосіб. Крім того, представником позивача надано для огляду первинні документи (накладні), виписані ТзОВ «Феміда-Інтер» для ТзОВ «Торговий дім «Професіонал» (м. Тернопіль). Однак встановити за цими документами, чи ТзОВ «Торговий дім «Професіонал» продано той товар, що придбавався в ДП «Даніа Хандел А/С», суду у судовому засіданні не вбачається можливим. Для дослідження податковому органу ці документи надані не були. З пояснень представника позивача також встановлено, що будівельні матеріали ТзОВ «Феміда-Інтер» придбавало і в інших постачальників. Крім того, суд звертає увагу, що надані для огляду довіреності, видані ТзОВ «Торговий дім «Професіонал» на отримання матеріальних цінностей від ТзОВ «Феміда-Інтер» (зокрема, №№ 570, 571, 572 від 03жовтня 2011 року, №№ 605, 606 від 13 жовтня 2011 року, № №613, 614 від 17 жовтня 2011 року, № 628 від 24 жовтня 2011 року) взагалі не містили найменування цінностей, одиниці виміру, кількості. А відповідно до пунктів 6-7 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Мінфіну України від 16 травня 1996 року № 99 при виписуванні довіреності перелік цінностей, які належить отримати по ній (графа "Найменування цінностей" у бланку довіреності), наводиться обов'язково із зазначенням назви і кількості цінностей для одержання, незалежно від того, чи є такі відомості у документах на відпуск (наряді, рахунку, договорі, замовленні, угоді тощо) цінностей. Незаповнені рядки довіреності прокреслюються. Забороняється видавати довіреності, які повністю або частково не заповнені, не мають зразків підпису осіб, на ім'я яких вони виписані. Тобто, ці документи не мають сили первинних та не засвідчують подальший рух товару, не дивлячись на виписані податкові, видаткові накладні, достовірність яких за таких обставин піддається сумніву.
Враховуючи те, що можливості (фізичні, технічні, технологічні) в ДП «Даніа Хандел А/С» на поставку товару не підтверджені (актом перевірки ДПІ в Деснянському районі м. Києва від 23 листопада 2011 року не встановлено факту передачі товару, відображеного в обліку ДП «Даніа Хандел А/С» від ТзОВ «Мульті Фарм»), позивачем не надано докази транспортування, зберігання, переміщення товару саме у той спосіб, про який вказує представник позивача, не доведено наявність ділової мети та рух активів в процесі здійснення господарської операції, а також беручи до уваги значні обсяги задекларованих позивачем витрат на придбання товарів, види самих товарів, які були предметом договору купівлі-продажу та які фактично не поставлялись, віддаленість контрагентів один від одного, юридичну дефектність видаткових, податкових накладних, платіжних документів, відомості у яких не підтверджені іншими доказами (документи формально оформлені без фактичної поставки товару та його приймання покупцем), суд погоджується з доводами Луцької ОДПІ про те, що позивач не набув права на формування на їх підставі даних податкового обліку. Відтак, валові витрати та податковий кредит за такими документами сформовані ТзОВ «Феміда-Інтер» безпідставно.
Суд звертає увагу, що відсутність судового рішення про визнання недійсним правочину не може розглядатися як перешкода для зменшення від'ємного значення ПДВ платнику податків у тому разі, якщо ним не дотримано вимог податкового законодавства. Посилання податкового органу на нікчемність правочину не є необхідною передумовою для розгляду господарських операцій платників податку як таких, що вчинені з порушенням вимог податкового законодавства, якщо тільки відповідні товари (роботи, послуги) платником у постачальників (підрядників) реально не придбавалися.
Згідно із частиною першою статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши наявні у справі докази, суд прийшов до переконання, що в ході судового розгляду даної справи Луцькою ОДПІ Волинської області ДПС доведено порушення ТзОВ фірма «Феміда-Інтер» податкового законодавства, зокрема, позивачем безпідставно віднесено до валових витрат витрати та податкового кредиту за виписаними первинними документами, які не підтверджують реальне вчинення господарської операції з ДП «Даніа Хандел А/С», в результаті чого занижено суму ПДВ за вересень 2011 року на 1 434 383,35 грн. та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, на 358 650,00 грн., занижено податок на прибуток за третій квартал 2011 року на 2 061 988,30 грн. З огляду на це відповідачем правомірно прийняті податкові повідомлення-рішення від 18 січня 2012 року №0000342301, №0000352301, №0000362301, у зв'язку з чим позовні вимоги про визнання їх протиправними та скасування задоволенню не підлягають.
Щодо податкового повідомлення-рішення від 01 лютого 2012 року № 0000752301 про донарахування ще 25 відсотків штрафної санкції (358 595,75 грн.) суд зазначає, що його прийнято після винесення податкового повідомлення-рішення від 18 січня 2012 року № 0000362301, яким було визначено штрафні санкції у сумі 358 595,75 грн., тобто в розмірі 25 відсотків від суми донарахованого основного зобов'язання. Разом з тим, як було встановлено, Луцькою ОДПІ за результатами планової виїзної перевірки (акт від 02 листопада 2011 року № 8842/23-3/20136462) до позивача уже застосовувалися штрафні санкції. Відповідно до пункту 123.1 статті 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування, тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. Оскільки факт порушення позивачем податкового законодавства при визначенні податкового зобов'язання з ПДВ знайшов підтвердження у судовому засіданні, то податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 01 лютого 2012 року № 0000752301 є обґрунтованим, тому позов в цій частині задоволенню не підлягає також.
Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 КАС України, на підставі Податкового кодексу України, суд
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Феміда-Інтер» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18 січня 2012 року №0000342301, №0000352301, №0000362301 та від 01 лютого 2012 року №0000752301 відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 16 травня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ж.В. Каленюк