10 травня 2012 р. Справа № 2а/0470/4246/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кальника В.В.
при секретарі судового засідання Петранцові О.Ю.
за участю:
представника позивача Вишневського В.І.
представників відповідача Томніковської К.С., Атрошенко В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА ПІДВОДСПЕЦЬБУД»до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІРМА ПІДВОДСПЕЦЬБУД»звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська з позовними вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27 березня 2012 року №0000282302 та №0000292302.
В обґрунтування позову зазначено, що акт перевірки від 12 березня 2012 року №574/23-2/20236236 податковою інспекцією складено з грубим порушенням норм діючого законодавства України, висновки, викладені у такому акті, не відповідають дійсності та суперечать податковому законодавству України, а податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі цього акту, є такими, що порушують законні права та інтереси позивача.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечували, надали письмові заперечення проти позову, просили у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування заперечень зазначено, що податкові повідомлення - рішення повністю відповідають вимогам чинного законодавства та визначеній законом компетенції. Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська додержано всіх вимог правових норм, які регулюють порядок їх прийняття, рішення узгоджується з вимогами чинного законодавства і прийняті відповідно до обставин, що склалися, тому, підстави для скасування рішень відсутні.
Заслухавши пояснення представника позивача та представників відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.
З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІРМА ПІДВОДСПЕЦЬБУД»(код ЄДРПОУ 20236236) зареєстроване рішенням Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради 19 листопада 1993 року за №12241050001018231, та взято на податковий облік в органах державної податкової служби 29 листопада 1993 року за №1356.
На підставі направлень від 29 лютого 2012 року №000103, №000104, виданих Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська, згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України у період з 29 лютого 2012 року по 5 березня 2012 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА ПІДВОДСПЕЦЬБУД»(код ЄДРПОУ 20236236) щодо підтвердження відомостей, отриманих від осіб, які мали правові відносини з платниками податків ТОВ «Інтерпостачсервіс»(код ЄДРПОУ 37276482) та ТОВ «ФК Соларіс»(код ЄДРПОУ 36685006) за період з 1 жовтня 2010 року по 31 грудня 2010 року. За результатами перевірки складено Акт від 12 березня 2012 року №574/23-2/20236236.
На підставі Акту перевірки від 12 березня 2012 року №574/23-2/20236236 Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська прийнято податкові повідомлення-рішення від 27 березня 2012 року:
- №0000282302, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 1 375 098,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 343 774,50 грн.;
- №0000292302, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 916 730,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 229 182,50 грн.
У ході проведення перевірки встановлено порушення позивачем:
- частини 1 статті 203, статей 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (пункт 5 статті 203 ЦК України);
- підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість у листопаді 2010 року на суму 283 330 грн. та у грудні 2010 року на суму 633 400 грн.;
- підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1 375 098 грн., у тому числі за IV квартал 2010 року у сумі 1 375 098 грн.
Частиною 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. З 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України. З урахуванням того, що відповідачем проведено перевірку позивача у лютому-березні 2012 року та складено акт перевірки від 12 березня 2012 року суд доходить висновку, що до зазначених правовідносин слід застосовувати норми Податкового Кодексу України.
Актом перевірки від 12 березня 2012 року №574/23-2/20236236 зафіксовано наступне.
При перевірці податковою інспекцією були використані наступні документи: установчі документи ТОВ «ФІРМА ПІДВОДСПЕЦЬБУД»; декларації з податку на додану вартість та податку на прибуток за період, що перевіряється; реєстри отриманих податкових накладних за період, що перевіряється; рахунки-фактури, накладні та податкові накладні; договори; матеріали невиїзної документальної перевірки ТОВ «ФК Соларіс»(код ЄДРПОУ 36685006) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 28 вересня 2009 року по 31 грудня 2010 року (Акт перевірки від 3 березня 2011 року №726/2301/36685006); матеріали невиїзної документальної перевірки ТОВ «Інтерсервіс-Постач»(код ЄДРПОУ 37276482) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «Агропрайд»(код ЄДРПОУ 35870453) за листопад, грудень 2010 року (акт перевірки від 18 березня 2011 року №785/23-307/37276482); вирок суду від 12 серпня 2011 року; пояснення директора ТОВ «ФІРМА ПІДВОДСПЕЦЬБУД»та інші.
У періоді, який перевірявся Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІРМА ПІДВОДСПЕЦЬБУД»мало господарські відносини із ТОВ «ФК Соларіс»(код ЄДРПОУ 36685006) та ТОВ «Інтерсервіс-Постач»(код ЄДРПОУ 37276482).
Щодо правовідносин ТОВ «ФІРМА ПІДВОДСПЕЦЬБУД»із ТОВ «ФК Соларіс»суд зазначає наступне.
23 листопада 2010 року між позивачем (покупець) та ТОВ «ФК Соларіс»було укладено договір купівлі продажу №С238-1, за яким продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти та сплатити в строк за поставлений товар; за умовами поставки товару його доставка проводиться за рахунок продавця транспортною організацією.
ТОВ «ФК Соларіс»було виписано для оплати товару позивачу рахунок-фактуру від 26 листопада 2010 року №226 з номенклатурою товару «Контейнерний водолазний комплекс»на загальну суму 1 699 992,35 грн., у тому числі ПДВ 283 330,06 грн.
На виконання умов Договору 26 листопада 2010 року ТОВ «ФК Соларіс»передало товар покупцю, що підтверджено видатковою накладною від 26 листопада 2010 року №516 з номенклатурою товару «Контейнерний водолазний комплекс»на загальну суму 1 699 992,35 грн., у тому числі ПДВ 283 330,06 грн. Зазначена видаткова накладна має усі необхідні реквізити, печатки та підписи повноважних осіб підприємств, та свідчить про фактичну передачу/отримання товару відповідно до укладеного Договору.
Додатково між ТОВ «ФІРМА ПІДВОДСПЕЦЬБУД» та ТОВ «ФК Соларіс»26 листопада 2010 року було укладено Угоду про порядок розрахунків за Договором від 23 листопада 2010 року №С238-1, згідно якої у рахунок розрахунків по Договору від 23 листопада 2010 року №С238-1 покупець передає продавцю простий вексель Серії АА №0108584 на загальну суму 1 699 992,35 грн., строком платежу за пред'явленням».
Відповідно до укладеної угоди, 26 листопада 2010 року позивачем було виписано простий вексель серії АА №0108584 на загальну суму 1 699 992,35 грн., строком платежу за пред'явленням. Зазначений вексель було передано ТОВ «ФК Соларіс»по акту прийому-передачі векселя від 26 листопада 2010 року.
26 листопада 2010 року ТОВ «ФК Соларіс»було виписано податкову накладну за №516 на загальну суму 1 699 992,35 грн., у тому числі ПДВ 283 330,06 грн.
Суму податку на додану вартість по зазначеній податковій накладній було включено до складу податкового кредиту відповідного періоду, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за листопад 2010 року.
Відповідно до укладеного договору купівлі-продажу транспортування/перевезення товару здійснювалось силами ТОВ «ФК Соларіс»та за його рахунок за адресою, вказаною у договорі. Придбане у ТОВ «ФК Соларіс»обладнання позивач відніс до основних засобів про що складено акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 26 листопада 2010 року.
Станом на 30 листопада 2010 року згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 дебіторська/кредиторська заборгованість між суб'єктами господарювання відсутня.
Щодо правовідносин ТОВ «ФІРМА ПІДВОДСПЕЦЬБУД»із ТОВ «Інтерсервіс-Постач»:
27 грудня 2010 року між ТОВ «ФІРМА ПІДВОДСПЕЦЬБУД»(покупець) та ТОВ «Інтерсервіс-Постач»(продавець) укладено договір купівлі-продажу товару №1870, за яким продавець зобов'язується передати у власність покупця товар в асортименті та кількості, встановленій договором, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та сплатити за нього визначену договором грошову суму (ціну).
Відповідно до укладеного договору купівлі-продажу ТОВ «Інтерсервіс-Постач»було виписано рахунок-фактуру від 27 грудня 2010 року №1870 на загальну суму 3 800 400,00 грн., у тому числі ПДВ в сумі 633 400,00 грн.
На виконання умов договору 27 грудня 2010 року між ТОВ «Фірма Підводспецьбуд»і ТОВ «Інтерсервіс-Постач»було підписано видаткову накладну №1870, що свідчить про фактичну передачу/отримання товару, а саме Комплекту обладнання для контейнерного водолазного комплексу. Дана видаткова накладна має усі необхідні реквізити, печатки та підписи посадових осіб обох підприємств.
Також, 27 грудня 2010 року ТОВ «Інтерсервіс-Постач»було виписано податкову накладну за №1870 на загальну суму 3 800 400,00 грн. з урахуванням суми ПДВ у розмірі 633 400,00 грн.
Суму податку на додану вартість по зазначеній податковій накладній було включено до складу податкового кредиту відповідного періоду та відображено у додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за грудень 2010 року.
Розрахунки між позивачем та ТОВ «Інтерсервіс-Постач»проводились у безготівковій формі та підтверджуються платіжними дорученнями з відміткою банку про їх проведення, а саме платіжні доручення: №2830 від 17 січня 2011 року на суму 700 000,00 грн., №2833 від 21 січня 2011 року на суму 700 000,00 грн., №2843 від 25 січня 2011 року на суму 500 000,00 грн., №2845 від 31 січня 2011 року на суму 900 000,00 грн., №2846 від 1 лютого 2011 року на суму 500 000,00 грн., №2847 від 3 лютого 2011 року на суму 500 000,00 грн., №2856 від 7 лютого 2011 року на суму 400,00 грн.
Придбане у ТОВ «Інтерсервіс-Постач»обладнання позивач відніс до основних засобів, про що складено акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 27 грудня 2010 року.
Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що придбання товарів від контрагентів ТОВ «Інтерсервіс-Постач»та ТОВ «ФК Соларіс»здійснювалось з метою їх подальшого використання у господарській діяльності підприємства. Також, представник позивача зазначив, що на момент вчинення правочинів, зазначені підприємства-контрагенти були зареєстровані в ЄДР платників податків, мали податковий номер, печатки, рахунки в банках, тобто необхідний обсяг прав та обов'язків та ознаки юридичної особи.
Вирішуючи позовні вимоги по суті суд виходить із наступного.
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР (далі -Закон №334/94), валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2. статті 5 Закону №334/94, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).
Положеннями пункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону №334/94 встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Аналіз фактичних обставин справи свідчить про те, що висновок податкового органу про заниження позивачем валового доходу на сумі 5 500 392,00 грн. ґрунтується на доводах щодо не підтвердження отримання придбаних товарів відповідними документами.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року №996-XIV (далі - Закон №996), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. (частина 2 статті 9 Закону №996).
Згідно пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Суд зазначає, що діючим законодавством України не передбачено обов'язковості дублювання змісту предмету договору у первинних документах, складених на його виконання, а згідно пункту 5.11 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється. Нормами вказаного Закону не передбачено необхідності доказування платником податку безпосереднього зв'язку здійснених ним витрат саме у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг). Тобто, наперед вважається, що всі витрати платника податку є прямо пов'язані із такою підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).
З огляду на викладене, суд доходить висновку про неправомірність висновків відповідача щодо не підтвердження здійснення позивачем витрат по отриманню товарів за договорами купівлі-продажу, оскільки первинні документи, надані позивачем (зокрема, договори купівлі-продажу, додаткові угоди, рахунки-фактури, видаткові та податкові накладні, платіжні документи (платіжні доручення, векселі), відповідають вимогам, передбаченим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року №996-ХІV та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704, та підтверджують законність та реальність операцій позивача з контрагентами.
Витрати, понесені ТОВ «ФІРМА ПІДВОДСПЕЦЬБУД»згідно договорів купівлі-продажу від 23 листопада 2010 року №С238-1 та від 27 грудня 2010 року №1870 є валовими витратами підприємства, оскільки такі витрати безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю позивача.
Крім того, представники відповідача у судовому засіданні 8 травня 2012 року підтвердили, що податковою інспекцією під час проведення перевірки позивача було встановлено факт поставки товару від ТОВ «ФК Соларіс»та ТОВ «Інтерсервіс-Постач», що також зазначено у Акті перевірки від 12 березня 2012 року №574/23-2/20236236 та вказано у запереченнях податкової інспекції проти позову. Отже, відповідач не заперечує, а навіть підтверджує факт передачі товару, що, у свою чергу, підтверджує законність та реальність вчинення правочинів, розглянутих у акті перевірки.
Так, у Акті перевірки зазначено: перевіркою встановлено, що ТОВ «ФІРМА ПІДВОДСПЕЦЬБУД» за період з 1 жовтня 2010 року по 31 грудня 2010 року було придбано основні засоби 3-ї групи, а саме:
- Контейнерний водолазний комплекс на загальну суму 1 699 992,35 грн. у тому числі ПДВ на суму 283 330,06 грн. -постачальник ТОВ «ФК Соларіс»;
- Комплект обладнання для контейнерного водолазного комплексу на загальну суму 3 800 400,00 грн., у тому числі ПДВ на суму 633 400,00 грн. -постачальник ТОВ «Інтерсервіс-Постач».
Судом не беруться до уваги посилання відповідача на Акт перевірки від 3 березня 2011 року №726/2301/36685006 «Про результати проведення невиїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ «ФК Соларіс»за період з 28 вересня 2009 року по 31 грудня 2010 року»та Акт перевірки від 18 березня 2011 року №785/23-307/37276482 «Про результати проведення невиїзної перевірки ТОВ «Інтерсервіс-Постач»з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, що мала взаємовідносини з ПП «Агропрайд»(код ЄДРПОУ 35870453) за листопад, грудень 2010 року», оскільки позивач не несе відповідальності за ведення господарських операцій з контрагентами, на момент вчинення розглянутих правочинів зазначені підприємства-контрагенти були зареєстровані в ЄДР платників податків, мали податковий номер, печатки, рахунки в банках, тобто необхідний обсяг прав та обов'язків та ознаки юридичної особи. Дійсність правочинів та їх спрямованість на реальне настання наслідків підтверджена первинними документами.
Також, суд, керуючись положеннями статей 70 та 72 Кодексу адміністративного судочинства України, не приймає до уваги вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 серпня 2011 року у кримінальній справі №0417/1-298/2011 як доказ протиправності та фіктивності угоди, укладеної між ТОВ «ФІРМА ПІДВОДСПЕЦЬБУД»та ТОВ «Інтерсервіс-Постач», оскільки Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська при вирішенні зазначеної кримінальної справи не досліджувались обставини господарської діяльності позивача та факт виконання сторонами обов'язків по договору купівлі-продажу від 27 грудня 2010 року №1870. При цьому, районним судом встановлено факти щодо певних дій фізичних осіб, які не є сторонами у даній справі, як наслідок встановлені у вироку обставини відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України не є підставою для звільнення відповідача від доказування.
На підставі викладеного, суд, перевіривши оскаржувані рішення відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, доходить висновку, що оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення прийнято податковим органом без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому такі податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська від 27 березня 2012 року №0000282302.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська від 27 березня 2012 року №0000292302.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 15 травня 2012 року.
Суддя В.В. Кальник