03 травня 2012 року Справа № 2а/0370/1088/12
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ковальчука В.Д.,
при секретар судового засідання - Йовик С.Б.,
за участю прокурора Смалюка Т.В.,
представника відповідача ОСОБА_1,
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місту Луцьку адміністративну справу за позовом прокурора міста Луцька до Луцької міської ради, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комунального підприємства «Луцькреклама» про визнання протиправним та скасування пункту 2 рішення Луцької міської ради №20/89 від 26.01.2012 року «Про функціонування комунального підприємства «Луцькреклама»,
Прокурор міста Луцька звернувся з адміністративним позовом до Луцької міської ради, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комунального підприємства «Луцькреклама» про визнання протиправним та скасування пункту 2 рішення Луцької міської ради №20/89 від 26.01.2012 року «Про функціонування комунального підприємства «Луцькреклама».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.01.2012 року Луцькою міською радою прийнято рішення №20/89 «Про функціонування комунального підприємства «Луцькреклама». Пунктом 2 даного рішення, в порушення абзацу 6 пункту 13 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою КМ України №2967 від 29.12.2003 року, де передбачено, що плата за тимчасове користування місцем, що перебуває в комунальній власності, зараховується до бюджетів територіальних громад, сіл, селищ, міст, Луцька міська рада встановила, що кошти за право тимчасового користування місцями, що перебувають у комунальній власності міста Луцька, для розміщення зовнішньої реклами, у тому числі податку на додану вартість (ПДВ), зараховуються на рахунок комунального підприємства «Луцькреклама». Не пізніше наступного робочого дня після зарахування коштів на рахунок комунального підприємства «Луцькреклама» без ПДВ та коштів на покриття своїх витрат КП «Луцькреклама» перераховує на рахунок Головного управління Державного казначейства України у Волинській області, відкритий для виконання міського бюджету за кодом бюджетної класифікації 24060300 «Інші надходження». Остаточний розрахунок з бюджетом проводиться протягом 10-ти календарних днів місяця, наступного за звітним. ПДВ перераховується комунальним підприємством «Луцькреклама» до державного бюджету в порядку та терміни, встановлені чинним законодавством.
Прокурор вважає, що рішення Луцькою міської ради в частині встановлення порядку зарахування коштів за право тимчасового користування місцями є незаконним. У зв'язку з цим, на рішення було принесено протест в якому вимагалось привести у відповідність до вимог чинного законодавства оскаржуване рішення, проте Луцькою міською радою протест був відхилений. Зважаючи на це, просить визнати протиправним та скасувати пункту 2 рішення Луцької міської ради №20/89 від 26.01.2012 року «Про функціонування комунального підприємства «Луцькреклама».
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03 травня 2012 року до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено комунальне підприємство «Луцькреклама», оскільки рішення у справі може вплинути на його права та інтереси.
В запереченні на адміністративний позов відповідач пояснив, що оскаржуване рішення прийняте у відповідності до норм чинного законодавства. Пунктом 2 оскаржуваного рішення Луцькою міською радою було встановлено порядок та механізм зарахування коштів до місцевого бюджету в межах повноважень, у порядок та спосіб, передбачений вимогами чинного законодавства. В Типових правилах розміщення зовнішньої реклами не передбачено, який розмір цієї плати повинен зараховуватись до місцевого бюджету та механізм її зарахування. Позивач вважає, що рішення Луцької міської ради не скасовує і не змінює порядок плати чи спрямування коштів за користування місцями під розміщення зовнішньої реклами, а лише встановлює механізм та спосіб зарахування коштів, як того вимагає пункт 32 Типових правил. Враховуючи, що в Типових правилах розміщення зовнішньої реклами не визначено, що плата за користування місцями під розміщення зовнішньої реклами повинна безпосередньо зараховуватись до бюджету шляхом її перерахування лише суб'єктами господарювання на відповідні казначейські рахунки, вважає, що порушення при винесенні оскаржуваного рішення відповідачем не допущено, а тому просить в задоволенні адміністративного позову відмовити.
В запереченні на адміністративний позов третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - комунальне підприємство «Луцькреклама» пояснює, що протест прокурора був відхилений з законних підстав, оскільки постанова Кабінету Міністрів України № 2067, що є підзаконним актом, не зазначає, який розмір плати за розміщення зовнішньої реклами повинен зараховуватися до місцевого бюджету та не встановлює механізм її зарахування. Пункт 2 оскаржуваного рішення не скасовує і не змінює порядок плати чи спрямування коштів за користування місцями під розміщення зовнішньої реклами, а лише встановлює в межах та у спосіб, визначений ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» механізм та спосіб зарахування коштів, як того вимагає п. 32 Типових правил. Просить у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Прокурор в судовому засіданні адміністративний позов підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, просить адміністративний позов задовольнити.
Представник відповідача адміністративний позов не визнала та пояснила, що пунктом 2 оскаржуваного рішення Луцькою міською радою було встановлено порядок та механізм зарахування коштів до місцевого бюджету в межах повноважень, у порядок та спосіб, передбачений вимогами чинного законодавства, просить в задоволенні адміністративного порву відмовити.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача адміністративний позов не визнала та пояснила, що оскаржуване рішення не скасовує і не змінює порядок плати чи спрямування коштів за користування місцями під розміщення зовнішньої реклами, а лише встановлює в межах та у спосіб, визначений законодавством порядок зарахування коштів за розміщення зовнішньої реклами до бюджету територіальної громади міста. Просить в задоволенні адміністративного позову відмовити, оскільки вважає, що пункт 2 оскаржуваного рішення є законним.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд вважає, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 6 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Судом встановлено, що 26 січня 2012 року Луцькою міською радою прийнято рішення №20/89 «Про функціонування комунального підприємства «Луцькреклама». Пунктом 2 цього рішення встановлено, що кошти за право тимчасового користування місцями, що перебувають у комунальній власності міста Луцька, для розміщення зовнішньої реклами, у тому числі податку на додану вартість (ПДВ), зараховуються на рахунок комунального підприємства «Луцькреклама». Не пізніше наступного робочого дня після зарахування коштів на рахунок комунального підприємства «Луцькреклама» без ПДВ та коштів на покриття своїх витрат КП «Луцькреклама» перераховує на рахунок Головного управління Державного казначейства України у Волинській області, відкритий для виконання міського бюджету за кодом бюджетної класифікації 24060300 «Інші надходження». Остаточний розрахунок з бюджетом проводиться протягом 10-ти календарних днів місяця, наступного за звітним. ПДВ перераховується комунальним підприємством «Луцькреклама» до державного бюджету в порядку та терміни, встановлені чинним законодавством.
Згідно частини 1 статті 21 Закону України «Про прокуратуру» протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У такому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи.
У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення у відповідність з законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права.
У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним.
Судом також встановлено, що в березні 2012 року прокуратурою міста Луцька проведено перевірку щодо законності прийнятих Луцькою міською радою рішень. Так, після проведення перевірки, 13 березня 2012 року заступником прокурора міста Луцька на рішення Луцького міського голови №20/89 «Про функціонування комунального підприємства «Луцькреклама» було принесено протест за вихідним №96-1509 в якому вимагалось привести у відповідність до вимог чинного законодавства рішення №20/89, скасувавши пункт 2 цього рішення. В протесті заступник прокурора посилається на те, що рішення №20/89 є незаконним, оскільки відповідно до Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою КМ України №2067 від 29.12.2003 року плата за тимчасове користування місцем, що перебуває у комунальній власності, зараховується до бюджетів територіальних громад сіл, селищ і міст.
Як вбачається з дослідженого судом рішення Луцької міської ради №22/48 від 28.03.2012 року, протест прокурора відповідачем був розглянутий та відхилений.
Отже, предметом спору в даній справі являється правомірність рішення Луцького міського голови №20/89 «Про функціонування комунального підприємства «Луцькреклама» в частині зарахування коштів за розміщення зовнішньої реклами, викладених у пункті 2 рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що оскаржуване рішення в частині зарахування коштів за розміщення зовнішньої реклами, викладених у пункті 2 рішення прийняте у відповідності з вимогами чинного законодавства України з наступних підстав.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 7 Конституції України встановлює, що в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.
В преамбулі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що цей Закон відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Згідно з частиною 4 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» порядок формування та організації діяльності рад визначаються Конституцією України, цим та іншими законами, а також статутами територіальних громад.
В частині 3 статті 8 Господарського кодексу України визначено, що господарська компетенція органів державної влади та органів місцевого самоврядування реалізується від імені відповідної державної чи комунальної установи. Безпосередня участь держави, органів державної влади та органів місцевого самоврядування у господарській діяльності може здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 30 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключною компетенцією міських рад є прийняття рішень про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.
Судом встановлено, що КП «Луцькреклама» є підприємством, яке належить до комунальної власності.
Пунктом 29 статті 26 вищеназваного Закону визначено повноваження міської ради щодо вирішення питання про встановлення для підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, розміру частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету.
З вищенаведеного випливає, що міська рада має право вирішувати питання про створення установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади та встановлення для підприємств, що належать до комунальної власності, розміру частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету.
Отже, Луцькою міською радою було прийнято рішення №20/89 «Про функціонування комунального підприємства «Луцькреклама» в пункті 2 якого визначено порядок та спосіб зарахування коштів за розміщення зовнішньої реклами.
Частиною 1 статті 16 Закону України «Про рекламу» передбачено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Постановою КМ України від 29.12.2003 року № 2067 затверджено Типові правила розміщення зовнішньої реклами (далі - Типові правила). Ці Правила регулюють відносини, що виникають у зв'язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами (п.1 Типових правил).
У пункті 13 Типових правил передбачено, що плата за тимчасове користування місцем, що перебуває в комунальній власності, зараховується до бюджетів територіальних громад сіл, селищ і міст.
Згідно з положенням пункту 32 Типових правил, плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування, а місцем, що перебуває у державній або приватній власності, - на договірних засадах з його власником або уповноваженим ним органом (особою).
Як встановив суд, пунктом 2 рішення Луцької міської ради №20/89 від 26.01.2012 року «Про функціонування комунального підприємства «Луцькреклама» було визначено порядок та спосіб зарахування коштів за розміщення зовнішньої реклами. Зокрема, в рішенні встановлено, що кошти за право тимчасового користування місцями, що перебувають у комунальній власності міста Луцька, для розміщення зовнішньої реклами, у тому числі податку на додану вартість (ПДВ), зараховуються на рахунок комунального підприємства «Луцькреклама». Не пізніше наступного робочого дня після зарахування коштів на рахунок комунального підприємства «Луцькреклама» без ПДВ та коштів на покриття своїх витрат КП «Луцькреклама» перераховує на рахунок Головного управління Державного казначейства України у Волинській області, відкритий для виконання міського бюджету за кодом бюджетної класифікації 24060300 «Інші надходження». Остаточний розрахунок з бюджетом проводиться протягом 10-ти календарних днів місяця, наступного за звітним.
Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення в частині порядку зарахування коштів за розміщення зовнішньої реклами, викладеного у пункті 2 рішення є законним, оскільки не скасовує і не змінює порядок плати чи спрямування коштів за користування місцями за розміщення зовнішньої реклами, а лише встановлює спосіб зарахування коштів до бюджету, що не суперечить пунктам 13 та 32 Типових правил розміщення зовнішньої реклами.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 3 статті 2 КАС України, надаючи оцінку діям та рішенням суб'єкта владних повноважень, які є предметом оскарження, суд перевіряє чи прийняті (вчинені) вони на підстави, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Отже, приймаючи рішення №20/89 від 26.01.2012 року «Про функціонування комунального підприємства «Луцькреклама» в частині порядку зарахування коштів за розміщення зовнішньої реклами (пункт 2 рішення), Луцька міська рада діяла в межах повноважень її виключної компетенції, наданої її Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та у спосіб, визначений Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами.
Оскільки рішення Луцької міської ради №20/89 від 26.01.2012 року «Про функціонування комунального підприємства «Луцькреклама» в частині порядку зарахування коштів за розміщення зовнішньої реклами винесено у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, тому суд в задоволенні адміністративного позову прокурора міста Луцька про визнання протиправним та скасування пункту 2 рішення Луцької міської ради №20/89 від 26 січня 2012 року «Про функціонування комунального підприємства «Луцькреклама» відмовляє.
Керуючись статтями 160 ч.3, 162, 163 КАС України, на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про рекламу», суд
В задоволенні адміністративного позову прокурора міста Луцька про визнання протиправним та скасування пункту 2 рішення Луцької міської ради №20/89 від 26 січня 2012 року «Про функціонування комунального підприємства «Луцькреклама» відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде виготовлена в повному обсязі 08 травня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий В.Д. Ковальчук