23 квітня 2012 року Справа № 2а/0370/594/12
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Каленюк Ж.В.,
при секретарі судового засідання Ковальчуку С.В.,
за участю представника позивача Колтонюка Ю.В.,
представника відповідача Костюка А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь Ліс Сервіс» до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 02 грудня 2011 року № 0000242301/424 та від 30 грудня 2011 року № 0000272301/488,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Волинь Ліс Сервіс» (далі - ТзОВ «Волинь Ліс Сервіс», підприємство, позивач) звернулося до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - Нововолинська ОДПІ) з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 02 грудня 2011 року № 0000242301/424 та з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 30 грудня 2011 року № 0000272301/488.
Ухвалою суду від 11 квітня 2012 року справи об'єднано в одне провадження.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що Нововолинською ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ТзОВ «Волинь Ліс Сервіс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 28 липня 2010 року по 30 червня 2011 року. За результатами перевірки 18 листопада 2011 року було складено акт № 942-2301/37225588. На підставі висновків акта перевірки Нововолинською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 02 грудня 2011 року № 0000242301/424 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 1 393 459,25 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення підприємство оскаржило в адміністративному порядку. За результатами розгляду первинної скарги на підставі рішення Державної податкової адміністрації у Волинській області від 28 грудня 2011 року Нововолинською ОДПІ 30 грудня 2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення про донарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 13 850,00 грн.
Податкові повідомлення-рішення позивач вважає неправомірними, оскільки вони суперечать Конституції України, Податковому кодексу України, Законам України «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок на додану вартість», статті 1 протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так на думку відповідача, підприємство в порушення чинного законодавства неправомірно віднесло до складу валових витрат попередню оплату за обладнання і техніку, придбану від постачальника - Приватного підприємства «ЛВ-Ресурс» (далі - ПП «ЛВ-Ресурс»), господарська діяльність якого ведеться з порушеннями, що встановлено Луцькою об'єднаною державною податковою службою (далі - Луцька ОДПІ) в акті перевірки від 03 листопада 2011 року № 8865/23-2/36347892. Разом з тим, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер і згідно з чинним законодавством платник податків не повинен нести відповідальності за порушення законодавства, які вчинені його контрагентом.
Позивач вважає податкові повідомлення-рішення Нововолинської ОДПІ з цих підстав протиправними та просить визнати їх нечинними.
У письмовому запереченні проти адміністративного позову (а.с.76-83, том 1) відповідач його вимог не визнав. В обґрунтування заперечення відповідач зазначив, що проведеною Нововолинською ОДПІ перевіркою ТзОВ «Волинь Ліс Сервіс» встановлено порушення підприємством підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пункту 138.4 статті 138, пункту 144.1 статті 144, підпункту 145.1.5 пункту 145.1 статті 145 Податкового кодексу України (ПК України), що призвело до заниження податку на прибуток підприємств на 1 224 521,00 грн., в тому числі за четвертий квартал 2010 року на 675 749,00 грн., за перший квартал 2011 року на 462 976,00 грн., за другий квартал 2011 року на 85 796,00 грн.
Так податковою перевіркою встановлено заниження ТзОВ «Волинь Ліс Сервіс» в рядку 04.1 податкової декларації з податку на прибуток валових витрат: у четвертому кварталі 2010 року - на 2 747 316,45 грн., у першому кварталі 2011 року - на 1 179 491,07 грн. В порушення підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат зайво віднесені витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними документами (попередня оплата за обладнання та техніку, придбану від постачальника, господарська діяльність якого проводиться з порушеннями чинного законодавства, та недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, на загальну суму 3 926 807,52 грн.
Відповідач звертає увагу, що перевірка контрагента позивача - ПП «ЛВ-Ресурс» - проводилася відповідно до постанови слідчого СВ «ОЗ» СУ УМВС України у Волинській області на підставі матеріалів, отриманих від підрозділів податкової міліції, автоматизованих ресурсів податкових органів. Підприємство первинні бухгалтерські документи для перевірки не надало, а з інформаційних баз даних податкових органів встановлено відсутність основних засобів та інших ресурсів для здійснення господарської діяльності, не підтверджено фактів передачі товарів (послуг) до підприємств-покупців. Місце знаходження ПП «ЛВ-Ресурс» не встановлено. Згідно з протоколом допиту обвинуваченого ОСОБА_5 останній зазначив, що директор ТзОВ «Волинь Ліс Сервіс» ОСОБА_6 запропонував йому стати директором ПП «ЛВ-Ресурс». ОСОБА_6 забрав печатку ПП «ЛВ-Ресурс» та фактично вів господарську діяльність, наказував, які документи слід підписувати. Про спрямування коштів у сумі 7 767 000,00 грн., отриманих від ТзОВ «Волинь Ліс Сервіс», невідомо.
Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документі не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від умислу платників податків - учасників відповідної операції. Перевіркою встановлено відсутність в ПП «ЛВ-Ресурс» об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) та їх продажу підприємствам-покупцям. ТзОВ «Волинь Ліс Сервіс» також не підтверджено документально валові витрати по операціях з ПП «ЛВ-Ресурс».
Крім того, в порушення пункту 138.4 статті 138, пункту 144.1 статті 144, підпункту 145.1.5 пункту 145.1 статті 145 ПК України ТзОВ «Волинь Ліс Сервіс» завищило нарахування суми амортизації на нематеріальні активи за другий квартал 2011 року на 373 029,00 грн., з них 74 542,92 грн. - по транспортних засобах, придбаних в ПП «ЛВ-Ресурс» на загальну суму 1 789 030,02 грн. В порушення підпункту 8.1.2 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу амортизаційних витрат віднесено витрати по нарахованій амортизації основних засобів у сумі 672 414,00 грн., придбаних за бюджетні кошти, що відображені в рядку 07 декларації за перший квартал 2011 року та уточнюючому розрахунку.
Оскільки податковою перевіркою встановлено порушення позивачем податкового законодавства, то це спростовує його доводи про притягнення до юридичної відповідальності за діяння іншої юридичної особи.
На підставі акта перевірки 02 грудня 2011 року Нововолинською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000272301/488З про визначення позивачу грошового зобов'язання у сумі 1 393 459,25 грн., з них 1 224 521,00 основного платежу та 168 938,25 грн. штрафних санкцій. За результатами адміністративного оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення було встановлено, що при збільшенні об'єкта оподаткування податком на прибуток на 2 747 316,45 грн. (у зв'язку із зменшенням суми валових витрат за четвертий квартал 2010 року) визначено податок на прибуток у сумі 675 749,00 грн. замість 686 829,00 грн., внаслідок чого занижено донараховано суму податку на прибуток на 11 080,00 грн. та штрафну санкцію на 2 770,00 грн. На підставі рішення ДПА у Волинській області від 28 грудня 2011 року № 5768/10/25-006 Нововолинською ОДПІ було прийняте податкове повідомлення-рішення від 30 грудня 2011 року № 0000272301/488 про донарахування грошового зобов'язання у сумі 13 850,00 грн.
Податкові повідомлення-рішення відповідач вважає правомірними та просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Судом встановлено, що ТзОВ «Волинь Ліс Сервіс» 27 липня 2010 року розпорядженням Іваничівської районної державної адміністрації зареєстроване як юридична особа, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.1, том 2). З 28 липня 2010 року підприємство перебуває на податковому обліку в Нововолинській ОДПІ.
Нововолинською ОДПІ на підставі направлень від 24 жовтня 2011 року, відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, статті 77, пункту 82.1 статті 82 ПК України, постанови старшого слідчого Слідчого управління Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області «Про призначення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Волинь Ліс Сервіс» по кримінальній справі № 30-020-11, порушеній за частиною першою статті 358, частиною п'ятою статті 191 Кримінального кодексу України (а.с.6-7, том 2), та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на четвертий квартал 2011 року, була проведена планова виїзна перевірка ТзОВ «Волинь Ліс Сервіс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 28 липня 2010 року по 30 червня 2011 року.
За наслідками перевірки складено акт від 18 листопада 2012 року № 942-2301/37225588 (а.с.12-59, том 1). Актом перевірки було встановлено порушення підприємством підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пункту 138.4 статті 138, пункту 144.1 статті 144, підпункту 145.1.5 пункту 145.1 статті 145 ПК України. Зазначені порушення спричинили заниження ТзОВ «Волинь Ліс Сервіс» податку на прибуток підприємств на загальну суму 1 224 521,00 грн., зокрема за четвертий квартал 2010 року на 675 749,00 грн., за перший квартал 2011 року на 462 976, 00 грн., за другий квартал 2011 року на 85 796,00 грн.
На підставі висновків акта перевірки 02 грудня 2011 року Нововолинською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000242301/424 (а.с.11, том 1), яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 1 393 459,25 грн. (1 224 521,00 грн. за основним платежем та 168 938,00 грн. за штрафними санкціями - розрахунок на а.с.109, том 1).
За результатами розгляду первинної скарги ТзОВ «Волинь Ліс Сервіс» від 12 грудня 2011 року № 253 (а.с.201-203, том 1) рішенням ДПА у Волинській області від 28 грудня 2011 року № 5768/10/25-006 (а.с.204-207, том 1,) первинну скаргу позивача залишено без задоволення та, крім того, встановлено, що перевіркою при збільшенні об'єкта оподаткування податком на прибуток за четвертий квартал 2010 року на 2 747 316,45 грн. визначено податок на прибуток в сумі 675 749,00 грн. замість 686 829,00 грн. (2 747 316,00 грн. х 25 %) і відповідно занижено донараховану суму грошового зобов'язання на 13 850,00 грн. (основний платіж 11 080,00 грн., штрафна санкція 2 770,00 грн.).
На підставі висновків акта перевірки та рішення ДПА у Волинській області від 28 грудня 2011 року № 5768/10/25-006 Нововолинською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 30 грудня 2011 року № 0000272301/488 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 13 850,00 грн. (а.с.11, том 1).
Скарги підприємства від 06 січня та 20 січня 2012 року до Державної податкової адміністрації України на податкові повідомлення рішення від 02 грудня 2011 року № 0000242301/424 та від 30 грудня 2011 року № 0000272301/488 рішеннями останньої залишні без задоволення, а самі податкові повідомлення-рішення - без змін.
Податкові повідомлення-рішення Нововолинської ОДПІ від 02 грудня 2011 року № 0000242301/424 та від 30 грудня 2011 року № 0000272301/488 перевірялися судом на відповідність вимогам статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України).
Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку суду, відповідач як суб'єкт владних повноважень довів правомірність податкових повідомлень-рішень від 02 грудня 2011 року № 0000242301/424 та від 30 грудня 2011 року № 0000272301/488, прийнятих у зв'язку із порушенням ТзОВ «Волинь Ліс Сервіс» податкового законодавства, а останній не спростував доводів відповідача належними доказами з огляду на таке.
Підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали висновки Нововолинської ОДПІ, викладені в підпункті 3.1.2 пункту 3 акта податкової перевірки: при перевірці показників, відображених в рядку 04.1 податкової декларації з податку на прибуток підприємств за четвертий квартал 2010 року та перший квартал 2011 року встановлено завищення валових витрат на 2 747 316,45 грн. та 1 179 491,07 грн. відповідно, всього на 3 926 807,52 грн. ТзОВ «Волинь Ліс Сервіс» в порушення вимог підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» віднесено до складу валових витрат попередню оплату за обладнання та техніку, придбану від постачальника, господарська діяльність якого проводиться з порушеннями вимог частини 1 статті 203, частини 1 статті 207, пункту 1 статті 215, пункту 1 статті 216, пункту 2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених по ланцюгу придбання-продажу за вересень-грудень 2010 року та січень-лютий 2011 року на суму 3 926 807,52 грн.
Так згідно з даними декларації за 2010 рік від 09 лютого 2011 року № 13179 та уточнюючої декларації від 23 травня 2011 року № 5949 у рядку 04.1 відображено суму 3 194 218,00 грн. Фактично згідно з даними Головної книги за четвертий квартал 2010 року в рядку 04.1 задекларована сума 446 901,55 грн. Розбіжність становить 2 747 316,45 грн. Сальдо розрахунків з ПП «ЛВ-Ресурс» станом на 30 грудня 2010 року становить д-т 7 696 452,20 грн., а до складу валових витрат віднесено перераховану ПП «ЛВ-Ресурс» суму 2 747 316,45 грн. Згідно з даними декларації за перший квартал 2011 року від 10 травня 2011 року, уточнюючої декларації від 23 травня 2011 року № 5948,00 грн. в рядку 04.1 відображено суму 2 305 421,00 грн. За даними Головної книги за цей звітний період в рядку 04.1 задекларовано 1 125 929,93 грн. Розбіжність становить 1 179 491,07 грн. Сальдо розрахунків з ПП «ЛВ-Ресурс» станом на 31 березня 2011 року становить д-т 5 920 352,54 грн., а до складу валових витрат віднесено перераховану суму 1 179 491,07 грн.
Відповідно до пункту 5.2 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 цього Закону визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Суд звертає увагу, що при перевірці достовірності відображених показників у поданих деклараціях з податку на прибуток використано наступні документи, надані посадовими особами ТзОВ «Волинь Ліс Сервіс»: головну книгу, оборотно-сальдові відомості, накладні, акти виконаних робіт, акти на списання. Розпискою в акті перевірки (а.с.59, том 1) посадові особи підприємства ствердили, що первинні, бухгалтерські документи, використані при проведенні перевірки, достовірні, надані в повному обсязі, а додаткові та інші документи, що свідчать про діяльність підприємства та спростовують викладенні в акті перевірки факти за період, що перевірявся, відсутні.
Статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Частиною першою статті 9 цього Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Таким чином, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Крім того, відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
З урахуванням наведених норм чинного законодавства України та доводів Нововолинської ОДПІ про нікчемний характер правочину між позивачем та ПП «ЛВ-Ресурс» судом при розгляді справи підлягали з'ясуванню обставини щодо реального здійснення господарських операцій, за якими позивачем сформовані валові витрати.
З метою з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами суд вживав заходи, визначені частинами четвертою, п'ятою статті 11 КАС України: ухвалами від 07 та 26 березня 2012 року зобов'язано сторін надати докази на підтвердження доводів адміністративного позову та заперечення проти адміністративного позову, у ході судового розгляду оголошувалася перерва для надання додаткових доказів. Зокрема, позивача було зобов'язано надати належним чином засвідчені копії усіх первинних документів, які стали підставою для віднесення до складу валових витрат підприємства витрат на придбання обладнання і техніки від ПП "ЛВ-Ресурс", його транспортування, використання, зберігання тощо.
На вимогу суду документи, які б підтверджували виконання господарської операції, факт передачі товару від подавця до покупця, його доставку, зберігання, також не були надані, як і не були вони надані під час податкової перевірки. Лист Нововолинської ОДПІ від 08 листопада 2011 року № 8761/23-103-6 (а.с.8, том 2), копія якого надана позивачем, залишився без його належного реагування: відомості про місцезнаходження основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, які перебувають на обліку підприємства надані не були.
Відповідно до пункту 44.3 статті 44 ПК України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.
Посилання представника позивача про неможливість надати такі документи, оскільки «…підприємство здійснює їх поступове відновлення, зумовлене їх втратою у зв'язку із зміною керівництва на початку 2011 року» суд до уваги не бере, оскільки за правилами пунктів 44.5, 44.6 статті 44 ПК України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби, митного органу. У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків. У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Аналогічні правила були встановлені пунктом 5.3.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»: у разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів, платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 раза. Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення.
Разом з тим, доказів про вилучення таких документів за рішеннями відповідних органів, про повідомлення податкового органу про втрату документів та проведення заходів для їх відновлення позивач не надав.
Статтею 83 ПК України визначено, що підставами для висновків під час проведення перевірок є документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.
Нововолинською ОДПІ, крім документів, які були надані посадовими особами ТзОВ «Волинь Ліс Сервіс», використано також матеріали податкової перевірки, проведеною Луцькою ОДПІ стосовно контрагента позивача - ПП «ЛВ-Ресурс» (акт від 03 листопада 2011 року № 8865/23-2/36347892 - а.с.84-100, том 1). Так актом фактично було встановлено порушення ПП «ЛВ-Ресурс» частини першої статті 203, статей 215, 228, 662, 655, 628, 638, 664 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовленні ними, в тому числі і по правочинах, укладених з ТзОВ «Волинь Ліс Сервіс».
Відтак, правильність висновків Нововолинської ОДПІ щодо виявлених порушень підлягає перевірці судом на підставі тих документів, які були досліджені Нововолинською ОДПІ щодо господарських операцій між ТзОВ «Волинь Ліс Сервіс» та ПП «ЛВ-Ресурс», документів, зібраних судом, в ході судового розгляду справи.
З наданого суду договору від 01 вересня 2010 року № 01/09 (а.с.110-112, том 1), укладеного між ПП «ЛВ-Ресурс» (постачальник) та ТзОВ «Волинь Ліс Сервіс» (покупець) слідує, що постачальник зобов'язувався поставити та передати у власність покупця лісовозні тягачі з причепами в кількості 8 одиниць на загальну суму 7 767 000,00 грн. (згідно із специфікацією), при цьому їх передача супроводжується накладними (або актом приймання-передачі), податковими накладними, сертифікатом відповідності, інструкцією по технічній експлуатації та/або технічним паспортом, свідоцтвом про державну реєстрацію транспортних засобів. Обладнання поставляється за адресою: Іваничівський район, с. Павлівка.
У період з 09 вересня по 08 листопада 2010 року ТзОВ «Волинь Ліс Сервіс» платіжними дорученнями, перелік яких вказано на сторінці 8 акта перевірки (а.с.19,том 1), перерахував на розрахунковий рахунок ПП «ЛВ-Ресурс» суму коштів, що визначена договором. Зазначена обставина встановлені також актом ревізії від 13 травня 2011 року № 040-24/016 окремих питань фінансово-господарської діяльності ТзОВ «Волинь Ліс Сервіс» за період з 01 липня 2010 року по 01 квітня 2011 року (а.с.46-59, том 2).
24 лютого 2011 року ПП «ЛВ-Ресурс» виписано видаткову накладну № ВЛ-0000004 (а.с.118, том 2) на загальну суму 1 789 030,02 грн. (з них податок на додану вартість (ПДВ) 298 171,67 грн.).
Крім того, ПП «ЛВ-Ресурс» виписано податкові накладні від 29 жовтня 2010 року № 159 та № 161, від 30 листопада 2010 року № 166 (а.с.113-114, том 1) на загальну суму 901 488,80 грн. (з них ПДВ 150 248,13 грн.) щодо придбання ТзОВ «Волинь Ліс Сервіс» товару (бензопили, шини, насоси, лісовозний тягач).
Суд не бере до уваги доводи позивача, що фактична наявність техніки та обладнання, зафіксована актом інвентаризації від 14 листопада 2011 року, підтверджує виконання господарських зобов'язань ПП «ЛВ-Ресурс» та ТзОВ «Волинь Ліс Сервіс» (проведення інвентаризації здійснено на виконання постанови від 31 жовтня 2011 року про призначення позапланової виїзної документальної ревізії, прийнятої в межах кримінальної справи № 30-020-11 (а.с.6, том 2)). Разом з тим, даний акт інвентаризації та свідоцтва про реєстрацію позивачем двох транспортних засобів марки MAN та Volvo (а.с.28-29, том 2), договори про надання послуг транспортними засобами (а.с.30-36, том 2) не підтверджують факт передачі цих та інших основних засобів позивачу безпосередньо від ПП «ЛВ-Ресурс». Доказів, які свідчать про факт передачі товару від продавця до покупця (договорів, актів приймання-передачі товару, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, відомостей про осіб, які здійснювали приймання та передачу товару), як уже зазначалося, позивачем не надано, як і його контрагентом ПП «ЛВ-Ресурс».
Водночас, з матеріалів справи слідує, що ПП «ЛВ-Ресурс», зареєстроване 30 січня 2009 року, відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.3-4, том 2) за місцезнаходженням відсутнє; основними видами діяльності підприємства вказано «інша поліграфічна діяльність, лісівництво та лісозаготівлі, надання інших послуг в поліграфічній діяльності, послуг у лісовому господарстві, брошурувально-палітурна та оздоблювальна діяльність, одержання продукції лісового господарства».
З акта перевірки від 03 листопада 2011 року № 8865/23-2/36347892 (а.с.84-100, том 1) проведеної Луцькою ОДПІ щодо ПП «ЛВ-Ресурс», вбачається, що підприємство не подало декларацію з податку на прибуток за 2010 рік, перший-другий квартали 2011 року. На підставі декларацій за перше півріччя та дев'ять місяців 2010 року встановлено, що в ПП «ЛВ-Ресурс» основні фонди для здійснення господарської діяльності відсутні. Під час допиту обвинувачений ОСОБА_5 - директор ПП «ЛВ-Ресурс», вказав, що підприємство зареєстрував на пропозицію інших осіб. Печатка підприємства, чекова книжка знаходилися в ОСОБА_7 (одного із засновників та директора ТзОВ «Волинь Ліс Сервіс»), на вказівки якого він підписував документи підприємства, знімав готівку.
Відповідно до статті 65 Господарського кодексу України керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами. Довіреності чи розпорядчі документи, які встановлюють повноваження інших осіб на здійснення представництва підприємства, зокрема, підписувати первинні документи, податковій інспекції, суду надані не були (податкові накладні, наявні в матеріалах справи, від імені ПП «ЛВ-Ресурс» підписані ОСОБА_1). Допитаний ОСОБА_5 ствердив, що видаткову накладну від 24 лютого 2011 року № ВЛ-0000004 по придбанню ТзОВ «Волинь Ліс Сервіс» автомобілів марки MAN та Volvo на суму 1 789 030,02 грн. не підписував (а.с.95, том 1).
Наведене вказує, що діяльність ПП «ЛВ-Ресурс» здійснюється поза межами правового поля та не спрямована на досягнення розумного економічного результату, а переслідує отримання іншої вигоди шляхом документування операцій, реальне вчинення яких не підтверджене належними та достовірними документами. Отже, об'єкт оподаткування з таких операцій відсутній. З огляду на встановлені податковими перевірками обставини, платіжні доручення ТзОВ «Волинь Ліс Сервіс» про попередню оплату техніки, видаткові, податкові накладні, виписані ПП «ЛВ-Ресурс», мають юридичну дефектність, а тому не дозволяють формувати дані податкового обліку. Відтак, валові витрати за такими документами сформовані ТзОВ «Волинь Ліс Сервіс» безпідставно.
Податковою перевіркою, зафіксованою актом від 18 листопада 2011 року, також виявлено порушення позивачем пункту 144.1 статі 144, пункту 145.1.5 пункту 145.1 статті 145 ПК України, внаслідок чого завищено нарахування суми амортизації на нематеріальні активи в рядку 05.1 СВ податкової декларації з податку на прибуток підприємств за другий квартал 2011 року на 373 029,00 грн. (з них 74 542,92 грн. - по транспортних засобах, придбаних у ПП «ЛВ-Ресурс» згідно з накладними від 24 лютого 2011 року № ВЛ-000004 на суму 1 789 030,02 грн.). В порушення підпункту 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу витрат віднесено витрати по нарахованій амортизації основних фондів у сумі 672 414,00 грн. за бюджетні кошти, що відображено в рядку 07 декларації за перший квартал 2011 року та уточнюючого розрахунку.
При перевірці судом висновків Нововолинської ОДПІ за вказаним вище фактом податкового правопорушення, вчиненого ТзОВ «Волинь Ліс Сервіс», встановлено, що Програмою створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення Волинської області як вугледобувної на 2010 рік, затвердженої розпорядженням першого заступника голови Волинської обласної державної адміністрації від 04 серпня 2010 року № 260 (а.с.19-26, том 2), загальний обсяг коштів, які виділяються за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття відповідно до постанови Кабінету Міністрів України (КМУ України) від 30 червня 2010 року № 527 «Про створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення вугледобувних регіонів», становить 18 000 000,00 грн., а реалізація Програми покладена на ТзОВ «Волинь Ліс Сервіс». Відповідно до пункту 11 постанови КМУ України від 30 червня 2010 року № 527 кошти, спрямовані на виконання програм, класифікуються як капітальні трансферти.
Відповідно до підпункту 8.1.1. пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.
Пунктом 4.1 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що валовий дохід - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. Відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 зазначеного Закону до складу валового доходу включаються доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум дотацій і субсидій з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів, отриманих платником податку.
Разом з тим, поняття «дотації» та «субсидії» не тотожні з поняттям «капітальні трансферти». Відповідно до норм Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Державного казначейства України від 25 листопада 2008 року № 495 капітальні видатки одержувачів бюджетних коштів здійснюються, зокрема, за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2410 (субсидії - за кодом видатків 1310). Пунктом 6 розділу I Інструкції N 495 визначено, що до платежів за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2410 належать невідплатні односторонні платежі органів управління, які не ведуть до виникнення або погашення фінансових вимог. Вони передбачені на придбання капітальних активів, компенсацію втрат, пов'язаних з пошкодженням основного капіталу, або збільшення капіталу одержувачів бюджетних коштів. До цієї категорії включаються також трансфертні платежі підприємствам для покриття збитків, акумульованих ними протягом ряду років, або такі, які виникли в результаті надзвичайних обставин. Капітальними трансфертами вважаються невідплатні, безповоротні платежі, які мають одноразовий і нерегулярний характер як для надавача (донора), так і для їх отримувача (бенефіціара). Кошти, що виділяються з бюджету як капітальні трансферти, мають цільове призначення.
У бюджеті з метою державного регулювання цін, можуть передбачатися відповідні асигнування для компенсації витрат підприємств і організацій певних галузей, пов'язаних з подорожчанням сировини, матеріалів, обладнання, збільшенням інших виробничих витрат тощо, які за бюджетним законодавством є субсидіями, дотаціями (поточними трансфертами). Субсидії - усі невідплатні поточні виплати підприємствам, які не передбачають компенсації у вигляді спеціально обумовлених виплат або товарів і послуг в обмін на проведені платежі, а також видатки, пов'язані з відшкодуванням збитків державних підприємств.
Тобто, капітальні трансферти не призначені для запобігання збитковості та не мають поточного характеру. Вони мають цільове призначення та носять одноразовий і нерегулярний характер, передбачені на придбання капітальних активів, компенсацію втрат, пов'язаних з пошкодженням основного капіталу, або збільшення капіталу отримувачів. Наведене обумовлене, зокрема, визначенням різних кодів економічної класифікації видатків бюджету для субсидій та поточних трансфертів і капітальних трансфертів.
З цього слідує, що дохід платника податку, одержаний з бюджету у вигляді дотацій, субсидій є доходом з інших джерел і включається з метою оподаткування до складу його валових доходів (підпункт 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Щодо капітальних трансфертів, які надаються суб'єктам підприємницької діяльності в інших, ніж державне регулювання цін, цілях, зокрема, на фінансування невиробничого (об'єктів соціально-культурного призначення) та виробничого будівництва, то кошти, що передаються з бюджетів розвитку в зазначених цілях, не включаються до валового доходу платників податку. Зазначені кошти (капітальні трансферти) не відповідають ознакам валового доходу платника податку, установленим пунктом 4.1 Закону, і не підлягають оподаткуванню відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону як доходи з інших джерел, оскільки їх одержання з бюджету спрямоване на реалізацію програм соціально-економічного розвитку держави, а також не є тотожним поняттям "дотація" або "субсидія". З метою оподаткування платники податку не зменшують скоригований прибуток на суму амортизаційних відрахувань на основні фонди, придбані (створені) ними за рахунок капітальних трансфертів. Відповідно до підпункту 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 Закону амортизації підлягають витрати на придбання, самостійне виготовлення основних фондів для власного виробничого використання (власних виробничих потреб). Оскільки вищевказані витрати здійснені за рахунок трансфертів, тобто фактично понесені державою, а не платником податку, то в цілях оподаткування немає підстав для амортизації платником податку основних фондів.
Аналогічні положення закріплені нормами ПК України (розділ ІІІ), які відповідно до абзацу 1 пункту 1 підрозділу 4 розділу XX ПК України застосуються під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлене цим підрозділом.
Відповідно до підпункту 14.1.3 пункту 14.1. статті 14 ПК України амортизація - систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).
ПК України не містить визначення «капітальні трансферти». Абзацом "а" підпункту 14.1.81 пункту 14.1 статті 14 ПКУ визначено поняття "капітальні інвестиції" - господарські операції, що передбачають придбання будинків, споруд, інших об'єктів нерухомої власності, інших основних засобів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з пунктом 144.1 статті 144 ПК України амортизації підлягають витрати на придбання основних засобів, нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності; капітальні інвестиції, отримані платником податку з бюджету, у вигляді цільового фінансування на придбання (створення) об'єкта інвестування (основного засобу, нематеріального активу) за умови визнання доходів пропорційно сумі нарахованої амортизації по такому об'єкту відповідно до положень підпункту 137.2.1 пункту 137.2 статті 137 цього Кодексу.
Разом з тим, кошти у сумі 18 000 000,00 грн., перераховані позивачу в рамках Програми створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення Волинської області як вугледобувної на 2010 рік, мають цільове призначення та фінансуються за рахунок Фонду, тобто, позивач не поніс власних витрат на придбання основних засобів, а тому проведення у такому випадку амортизації з метою поступового віднесення витрат на їх придбання суперечить нормам податкового та бюджетного законодавства. Зазначена позиція викладена у листі Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики від 10 липня 2009 року N 04-27/754.
Отже, наведені вище обставини свідчать про встановлення під час перевірки порушень податкового законодавства з боку позивача, зміст яких описано в акті перевірки від 18 листопада 2011 року № 942-2301/37225588.
Суд погоджується з твердженнями позивача, що Конституцією України встановлено індивідуальну відповідальність осіб. Безумовно, платник податків не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язання зі сплати податку. Разом з тим, такі доводи позивача до встановлених обставин не мають відношення, оскільки Нововолинською ОДПІ встановлено порушення податкового законодавства саме ТзОВ «Волинь Ліс Сервіс», а тому щодо нього і донараховано грошові зобов'язання у вигляді основного платежу з податку на прибуток підприємств та штрафних санкцій.
Згідно із частиною першою статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов до переконання, що в ході судового розгляду даної справи Нововолинською ОДПІ доведено порушення ТзОВ «Волинь Ліс Сервіс» податкового законодавства, зокрема, позивачем безпідставно віднесено до валових витрат витрати за виписаними первинними документами, які не підтверджують реальне вчинення господарської операції з ПП «ЛВ-Ресурс», а також завищено валові витрати на суму амортизації основних засобів, придбаних за бюджетні кошти (за рахунок капітальних трансфертів). Відтак, податкові повідомлення-рішення Нововолинської ОДПІІ від 02 грудня 2011 року № 0000242301/424 та від 30 грудня 2011 року № 0000272301/488 є правомірними, у зв'язку з чим позовні вимоги про визнання їх нечинними задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 2, 71, 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств», Податкового кодексу України, суд
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь Ліс Сервіс» до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 02 грудня 2011 року № 0000242301/424 та від 30 грудня 2011 року № 0000272301/488 відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яку буде складено у повному обсязі 28 квітня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ж.В.Каленюк