20 квітня 2012 року Справа № 2а/0370/806/12
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Ковальчука В.Д.,
при секретарі судового засідання Лащуку О.Ю.,
за участю представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Килиби О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Фізична особа -підприємець ОСОБА_3 звернувся з адміністративним позовом до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції (далі -Ковельська МДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.03.2012 року № 0001081700, № 0001091700.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Ковельська МДПІ прийняла оскаржувані податкові повідомлення -рішення на підставі акту № 137/17-2811208016 від 29.02.2012 року документальної позапланової виїзної перевірки з питань правильності визначення суми податку на додану вартість за липень, серпень 2011 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень, вересень 2011 року, у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в наступних ззвітних (податкових) періодах, яким встановлено порушення позивачем вимог підпункту 2 пункту 198.3 статті 198, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (ПК України), та, як наслідок, зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2011 року на 240521 грн. 00 коп., за вересень 2011 року в сумі 19035 грн. та зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за липень на суму 240521 грн., за серпень 2011 року на суму 19035 грн. застосовано штрафну санкцію по 129778 грн. за кожне з порушень.
Податковим органом висновок про порушення позивачем вимог ПК України зроблений по господарських операціях з придбання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 в липні 2011 року, серпні 2011 року в нерезидентів транспортних засобів (напівпричепа відкритої платформи, самохідної робочої машини спеціального призначення, вантажного сідельного тягача, екскаватора гусеничного, бурякозбирального самохідного комбайну), реєстрація яких в подальшому проведена за фізичною особою, а не за суб'єктом господарювання. Відповідно до вантажних митних декларацій (далі -ВМД) № 205000021/2011/009776 від 05.07.2011 року, № 205000021/2011/009734 від 07.07.2011 року, № 205000021/2011/009756 від 07.07.2011 року, № 205060001/2011/005247 від 29.07.2011 року, № 205060001/2011/5962 від 31.08.2011 року , фізична особа -підприємець ОСОБА_3 ввіз на митну територію України транспортні засоби, сплативши до бюджету податок на додану вартість у липні 2010 року в розмірі 240521 грн. 03 коп., у серпні 2011 року -19035 грн. 44 коп. Сума податку на додану вартість 240521грн. 00 коп. була включена позивачем до складу податкового кредиту у липні 2011 року, а в подальшому в серпні 2011 року заявлена до бюджетного відшкодування; сума податку на додану вартість 119035 грн. 00 коп. включена до податкового кредиту серпня 2011 року а в подальшому в вересні 2011 року заявлена до бюджетного відшкодування.
В акті перевірки Ковельська МДПІ, зазначаючи про порушення позивачем порядку формування податкового кредиту та бюджетного відшкодування, вказала на те, що державна реєстрація ввезених на територію України транспортних засобів проведена на фізичну особу, а не на суб'єкта господарювання, тоді як до складу податкового кредиту підприємця можливе включення сум податку на додану вартість при придбані транспортних засобів і за умови їх реєстрації за суб'єктами господарювання з подальшим використання їх в оподатковуваних операціях.
На думку позивача, такі висновки податкового органу не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, суперечать положенням статей 198, 200 ПК України, пункту 6 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.1998 року, нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Визначальним фактором для формування податкового кредиту фізичними особами -суб'єктами господарювання, зареєстрованими платниками податку на додану вартість, при придбанні транспортних засобів, інших основних фондів та товарів є, як і для платників податку на додану вартість -юридичних осіб, подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи -платника податків. Використання придбаних транспортних засобів фізичною особою -підприємцем у господарській діяльності підтверджується актами приймання в експлуатацію транспортних засобів, шляховими листами, заявками на надання транспортних послуг, актами виконаних робіт тощо.
Позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Ковельської МДПІ від 14.03.2012 року № 0001081700, № 0001091700.
В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, та пояснила, що позивач надає послуги з перевезення вантажів, здійснює діяльність автомобільного вантажного транспорту. Придбання транспортних засобів здійснювалося платником податків у межах його господарської діяльності, договори на придбання техніки у нерезидентів укладалися з покупцем -підприємцем, у ВМД при ввезенні транспортних засобів на митну територію України зазначено одержувачем товару фізичну особу -підприємця ОСОБА_3, який у повному обсязі провів розрахунки з державним бюджетом згідно з ВМД при розмитненні транспортних засобів. Використання автомобілів у господарській діяльності позивача підтверджується належними та допустимими доказами: актами приймання в експлуатацію транспортних засобів, шляховими листами на вказані транспортні засоби. При цьому, державна реєстрація придбаних транспортних засобів проводилася за позивачем як за фізичною особою, а не як суб'єктом господарювання, оскільки Правилами державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.1998 року, передбачена державна реєстрація транспортних засобів лише за фізичною або юридичною особою. Представник позивача просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Ковельської МДПІ від14.03.2012 року № 0001081700, № 0001091700, вирішити питання про стягнення в користь позивача судових витрат.
Представник відповідача Ковельської МДПІ в судовому засіданні адміністративний позов не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях проти адміністративного позову від 17.04.2012 року № № 1937/10/10-015, та пояснив, що відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 ст. 201 Кодексу). Враховуючи викладене до складу до податкового кредиту приватного підприємця можливе включення сум податку на додану вартість по операціях з придбання транспортних засобів лише за умови їх реєстрації за суб'єктом господарювання( а не за фізичною особою) та використання таких транспортних засобів в оподатковуваних операціях. Оскільки реєстрація придбаних позивачем транспортних засобів проведена за позивачем як за фізичною особою, а не як за суб'єктом господарювання, тому, враховуючи норми ст. ст.198, 200 Податкового кодексу України щодо порядку формування податкового кредиту та сум бюджетного відшкодування, податковий орган за результатами перевірки правомірно зменшив суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2011 року на 240521 грн. 00 коп., за вересень 2011 року в сумі 19035 грн., та зменшив розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за липень на суму 240521 грн., за серпень 2011 року на суму 19035 грн., та застосовував штрафну санкцію по 129778 грн. за кожне з порушень.
Представник відповідача Ковельської МДПІ просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких підстав.
Судом встановлено, що Ковельською МДПІ проведена документальна позапланова виїзна перевірка фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 з питань правильності визначення суми податку на додану вартість за липень, серпень 2011 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень, вересень 2011 року, у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в наступних звітних (податкових) періодах, про що складено акт № 137/17-2811208016 від 29.02.2012 року (а. с. 16-32). Перевіркою податкового органу встановлено, що у липні 2011 року, серпні 2011 року позивач придбавав транспорті засоби, сплачений при їх ввезенні на митну територію України податок на додану вартість в сумі 240521грн. 00 коп. був включений позивачем до складу податкового кредиту у липні 2011 року, а в подальшому в серпні 2011 року заявлений до бюджетного відшкодування; податок на додану вартість в сумі 119035 грн. 00 коп. включений до податкового кредиту серпня 2011 року а в подальшому в вересні 2011 року заявлений до бюджетного відшкодування.
Так, зокрема, позивач згідно з ВМД № 205000021/2011/009776 від 05.07.2011 року ввіз на митну територію України в режимі імпорту напівпричеп, низько рамної відкритої платформи марки "LANGERDORF", модель SATAH VL 27/32, шассі № НОМЕР_1, 2006 року виготовлення, сплативши податок на дордану вартість в сумі 120620,26 грн.
Згідно ВМД № 205000021/2011/009734 від 07.07.2011 року ввіз на митну територію України в режимі імпорту самохідну робочу машину спеціального призначення для прибирання доріг та вулиць з механічними обертовими щітками для прибирання бруківки, марки "MFH", модель 5000, 2001 року виготовлення, сплативши податок на додану вартість в сумі 19802,81 грн.
Згідно ВМД № 205000021/2011/009756 від 07.07.2011 року ввіз на митну територію України в режимі імпорту вантажний сідельний тягач марки "MAN", модель TGA, 2002 року виготовлення, сплативши податок на додану вартість в сумі 72226,14 грн.
Згідно ВМД № 205060001/2011/005247 від 27.07.2011 року ввіз на митну територію України в режимі імпорту екскаватора гусеничного марки "FUKURFWA", модель 738LS, 1999 року виготовлення, сплативши податок на додану вартість в сумі 27871,70 грн.
Згідно ВМД № 205060001/2011/5962 від 31.08.2011 року ввіз на митну територію України в режимі імпорту комбайн бурякозбиральний самохідний, модель "Morеau GmbH", 1995 року виготовлення, сплативши податок на додану вартість в сумі 19035,44 грн.
Вказані транспортні засоби були зареєстровані в Ковельському МРЕВ ВДАІ УМВС України у Волинській області за фізичною особою ОСОБА_3, а не за суб'єктом господарювання. Сплачений при їх ввезенні на митну територію України податок на додану вартість в сумі 240521грн. 00 коп. був включений позивачем до складу податкового кредиту у липні 2011 року, а в подальшому в серпні 2011 року заявлений до бюджетного відшкодування; податок на додану вартість в сумі 119035 грн. 00 коп. включений до податкового кредиту серпня 2011 року а в подальшому в вересні 2011 року заявлений до бюджетного відшкодування. В акті перевірки зазначено, що формування податкового кредиту та бюджетного відшкодування по зазначених господарських операціях не відповідає вимогам підпункту 2 пункту 198.3 статті 198 ПК України, підпункту «а» пунктту 200.4 ст.200 ПК України, в зв'язку з чим фізичною особою -підприємцем безпідставно включено до податкового кредиту в липня 2011 року податок на додану вартість в сумі 240521 грн., в серпні 2001 року податок на додану вартість в сумі 19035 грн., в декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року завищено бюджетне відшкодування на суму 240521, в декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 завищено бюджетне відшкодування на суму 19035 грн.
Позивачем 03.03.2012 року за вихідним № 173 подано заперечення на акт перевірки № 137/17-2811208016 від 29.02.2012 року (а. с. 14-15), за результатами розгляду якого Ковельська МДПІ листом від 13.03.2012 року № 284/10/17-2811208016 повідомила про те, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, залишені без змін (а. с. 11-13).
В подальшому на підставі акту перевірки № 152/17-2811208016 від 19.04.2011 року Ковельською МДПІ 14.03.2012 року прийняті такі податкові повідомлення -рішення:
- № 0001081700, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість, визначений в податковій декларації з цього податку за липень 2012 року на суму 240521грн., за серпень 2011 року - на суму 19035 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 129778 грн. (а. с. 09).
- № 0001091700, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, визначену в податкових деклараціях з цього податку за серпень 2011 року на 240521 грн., за вересень 2011 року - на суму 19035 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 129778 грн. (а. с. 10),
Судом також встановлено, що позивач з 19.09.2003 року зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, що стверджується випискою з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії НОМЕР_2 (а. с. 33), перебуває на обліку як платник податків у Ковельській МДПІ (а. с. 35), є платником податку на додану вартість відповідно до виданого 05.04.2006 року Ковельською МДПІ Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 53435135 (а. с. 36). Фізична особа -підприємець ОСОБА_3 серед іншого здійснює такі види діяльності, як організація міжнародних вантажних перевезень, оптової та роздрібної торгівлі, ремонту автомобілів, оренда будівельних машин та устаткування, оренда офісних машин та устаткування .
Позивачем згідно з ВМД від 5.07.2011 року, дві від 7.07.2011 року, 27.07.2011 року та та 31.08.2011 року сплачено до Державного бюджету України митні платежі та збори, в тому числі податок на додану вартість в липня 2011 року в сумі 240521 грн. , у серпні 2011 року -119035 грн., про що зроблено відмітки банку на ВМД, на яких, крім того, міститься відбиток особистої номерної печатки посадової особи Волинської митниці про завершення митного оформлення та сплату всіх платежів, і такі обставини не заперечується відповідачем Ковельською МДПІ.
Господарські операції відображені позивачем у бухгалтерському обліку як придбання основних засобів з присвоєнням інвентаризаційних номерів, що підтверджується інвентарними картками обліку основних засобів № 119, № 121, №120, №122 (а. с. 81, 90, 99). Для обліку вводу транспортних засобів в експлуатацію позивачем оформлено приймання основних засобів актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів № ВЭ-0000020 від 29.07.2011 року, № ВЭ-0000022 від 10.08.2011 року, № ВЭ-0000021 від 29.07.2011 року, № ВЭ-0000023 від 10.08.2011 року, складеними приймальною комісією, призначеною розпорядженням (наказом) фізичної особи -підприємця ОСОБА_3, за типовою формою № ОЗ-1, затвердженою наказом Міністерства статистики України від 29.12.1995 року № 352, на кожний окремий транспортний засіб (а. с. 82, 91, 100, 111).
Транспортні засоби в липні - серпні 2011 року зареєстровані в Ковельському ВРЕВ ВДАІ УМВС України у Волинській області за фізичною особою ОСОБА_3 з видачею свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу (а. с. 80, 89, 98, 109, 118).
Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, підпункту "а"пункту 198.1 статті 198 ПК України (чинного з 01.01.2011 року) податковий кредит -це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення визначених операцій, зокрема, придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пунктом 198.2 статті 198 ПК України визначено, що для операцій із ввезення на митну територію України товарів та з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, який в свою чергу вказує, що датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Таким чином, відповідно до норм ПК України до податкового кредиту фізичних осіб -суб'єктів господарювання, зареєстрованих платниками податку на додану вартість, можливе включення сум податку на додану вартість, нарахованих (сплачених) у зв'язку з придбанням транспортних засобів за умови використання такого рухомого майна в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності та за наявності належним чином документального оформлення підтвердження відповідних витрат з відображення їх у бухгалтерському й податковому обліку.
Факт придбання та використання позивачем транспортних засобів у власній господарській діяльності, зокрема, наданні послуг перевезення вантажів встановлено під час судового розгляду справи на підставі таких належних та допустимих доказів: контрактів, ВМД, інвентаризаційних карток обліку основних засобів, актів приймання-передачі основних засобів, свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, зазначених вище, а також на підставі подорожнього листа вантажного автомобіля в міжнародному сполучені. Надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом є одним із видів діяльності позивача.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що транспортні засоби, які придбані фізичною особою -підприємцем ОСОБА_3 у нерезидентів та ввезені на митну територію України у липні 2011 року, серпні 2011 року згідно з ВМД ВМД № 205000021/2011/009776 від 05.07.2011 року , № 205000021/2011/009734 від 07.07.2011 року, № 205000021/2011/009756 від 07.07.2011 року, № 205060001/2011/005247 від 27.07.2011 року, № 205060001/2011/5962 від 31.08.2011 року (у всіх документах на придбання транспортних засобів та ВМД зазначено покупцем суб'єкта господарювання), використовуються позивачем у його господарській діяльності.
Процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів здійснюється відповідно до вимог Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.1998 року (з наступними змінами та доповненнями). Згідно із пунктом 6 цього Порядку транспортні засоби реєструються за юридичними та фізичними особами в реєстраційно-екзаменаційних підрозділах Державтоінспекції; транспортні засоби, що належать фізичним особам -підприємцям, реєструються за ними як за фізичними особами. За такими правилами Ковельським ВРЕВ ВДАІ УМВС України у Волинській області зареєстрований за фізичною особою ОСОБА_3 причіп бортовий тентований марки FREJAT та напівпричіп платформа марки KOGEL.
Таким чином, у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу не може зазначатися як їх власник фізична особа -підприємець, оскільки чинним законодавством чітко передбачено, що за фізичною особою -підприємцем транспортні засоби реєструються як за фізичною особою.
Статтею 51 Цивільного кодексу України встановлено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Отже, неможливість державної реєстрації транспортних засобів за фізичними особами -підприємцями не позбавляє права таких осіб на податковий кредит по операціях з придбання транспортних засобів, якщо були дотримані умови його формування, визначені статтею 198 ПК України, та не позбавляє права такого платника податків на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість. Відтак, фізичною особою -підприємцем правомірно включено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суми податку, сплачені митному органу при придбанні транспортних засобів, у липні 2011 року в розмірі 240521 грн., у серпні 2011 року -19035 грн.
Згідно із підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування -відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Пунктами 200.1, 200.3 статті 200 ПК України визначено, що сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу -зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПК України:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України -сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;
б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Враховуючи встановлені обставини справи та виходячи зі змісту наведених норм законодавства, суд приходить до висновку, що позивачем не завищено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у серпні 2011 року на суму 240521 грн., та у вересні 2011 року на суму 19035 грн.
Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд приходить до висновку, що відповідач Ковельська МДПІ не довела правомірності прийнятих податкових повідомлень -рішень від 14.03.2012 року № 0001081700, № 0001091700. Відтак, адміністративний позов підлягає до задоволення шляхом прийняття постанови про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Ковельської МДПІ від 10.05.2011 року № 0001081700, № 0001091700.
Відповідно до частини першої статті 94 КАС України на користь позивача слід стягнути з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 4292 грн. , сплачений з кожної позовної вимоги згідно з платіжним дорученням № 1920 від 22.03.2012 року (а. с. 2), №1950 від 29.03.2012 року а.с.124).
Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 КАС України, на підставі Податкового кодексу України, Закону України "Про податок на додану вартість", суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції від 14.03.2012 року № 0001081700, № 0001091700.
Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 4292 (чотири тисячі двісті дев'яносто дві ) грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 25 квітня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.Д.Ковальчук