11 травня 2012 року Справа № 2а/0370/1110/12
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ковальчука В.Д.,
при секретарі судового засідання - Піянзіну О.К.,
за участю представника позивача ОСОБА_1,
представників відповідачів Вознюка А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Луцької об'єднаної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - СПД ОСОБА_3) звернулася з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної податкової інспекції (далі - Луцька ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000951701 від 30 березня 2012 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що працівниками Луцької ОДПІ було проведено позапланову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності СПД ОСОБА_3 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) на рахунок платника у банку за листопад 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.10.2011 року по 30.11.2011 року, про що складено акт №896/17-2/2488817808 від 17.02.2012 року.
За результатами перевірки Луцькою ОДПІ прийнято податкове повідомленні-рішення №0000471701 від 02.03.2011 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ в розмірі 136 396,00 грн. Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 04.04.2012 року дане податкове повідомлення-рішення було скасоване
17.02.2012 року працівниками Луцької ОДПІ було проведено позапланову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності СПД ОСОБА_3 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) на рахунок платника у банку за листопад, грудень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.11.2011 року по 30.12.2011 року, про що складено акт №248/17-2/2488817808 від 21.03.2012 року. На підставі цього акту Луцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000951701 від 30.03.2012 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування в розмірі 58 826,00 грн. та застосовано штрафну санкцію розмірі 14 706,00 грн. Податковим органом у ході перевірки встановлено, що у листопаді 2011 року позивачем було включено до податкового кредиту сплачений податок з операцій по придбанню вантажних транспортних засобів, що зареєстровані на фізичну особу, а в грудні 2011 року включено залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду. Проте, на думку податкового органу, до податкового кредиту приватного підприємця можливе включення ПДВ лише щодо тих транспортних засобів, які зареєстровані на суб'єкта господарювання, а не на фізичну особу, та за умови використання їх в оподатковуваних операціях.
На думку позивача, такі висновки податкового органу не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, суперечать положенням статей 198, 200 ПК України, пункту 6 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.1998 року, нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Визначальним фактором для формування податкового кредиту фізичними особами -суб'єктами господарювання, зареєстрованими платниками податку на додану вартість, при придбанні транспортних засобів, інших основних фондів та товарів є, як і для платників податку на додану вартість -юридичних осіб, подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи -платника податків. Використання придбаних транспортних засобів фізичною особою -підприємцем у господарській діяльності підтверджується актами приймання в експлуатацію транспортних засобів, шляховими листами, заявками на надання транспортних послуг, актами виконаних робіт тощо.
Позивач просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької МДПІ №0000951701 від 30 березня 2012 року.
В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, та пояснив, що придбання транспортних засобів здійснювалося платником податків у межах його господарської діяльності, у ВМД при ввезенні транспортних засобів на митну територію України зазначено одержувачем товару фізичну особу -підприємця ОСОБА_3, яка у повному обсязі провела розрахунки з державним бюджетом згідно з ВМД при розмитненні транспортних засобів. Використання автомобілів у господарській діяльності позивача підтверджується належними та допустимими доказами: актами приймання в експлуатацію транспортних засобів, шляховими листами на вказані транспортні засоби. При цьому, державна реєстрація придбаних транспортних засобів проводилася за позивачем як за фізичною особою, а не як суб'єктом господарювання, оскільки Правилами державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.1998 року, передбачена державна реєстрація транспортних засобів лише за фізичною або юридичною особою. Представник позивача просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької МДПІ №0000951701 від 30 березня 2012 року.
Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях проти адміністративного позову від 03.05.2012 року № 244/10/10/-007, та пояснив, що відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 ст. 201 Кодексу). Враховуючи викладене до податкового кредиту приватного підприємця можливе включення сум податку на додану вартість по операціях з придбання транспортних засобів лише за умови їх реєстрації за суб'єктом господарювання( а не за фізичною особою) та використання таких транспортних засобів в оподатковуваних операціях. Оскільки реєстрація придбаних позивачем транспортних засобів проведена за позивачем як за фізичною особою, а не як за суб'єктом господарювання, тому, враховуючи норми ст. ст.198, 200 Податкового кодексу України щодо порядку формування податкового кредиту та сум бюджетного відшкодування, податковий орган за результатами перевірки правомірно зменшив суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2011 року на 58826 грн. та застосовував штрафну санкцію в сумі 14706 грн. .
Представник відповідача Ковельської МДПІ просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких підстав.
Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з нормами пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
З дослідженого судом витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АВ №903382 вбачається, що 05 лютого 2003 року виконавчим комітетом Луцької міської ради Волинської області ОСОБА_3 була зареєстрована як фізична особа-підприємець. З 10 березня 2003 року перебуває на податковому обліку і є платником ПДВ відповідно до свідоцтва № НОМЕР_5 від 03.05.2007 року.
Судом встановлено, що Луцькою ОДПІ в період з 06.02. по 10.02.2012 року було проведено виїзну позапланову документальну перевірку підприємця ОСОБА_3 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за листопад 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення, що декларувалось в період з 01.10.2011 року по 31.11.2011 року, за результатами якої складено акт від 17.02.2012 року № 896/17-2/2488817808, де зафіксовано факт порушення підприємцем пунктів 198.3, 198.4 статті 198 ПК України, що призвело до завищення від'ємного значення декларації з ПДВ за листопад 2011 року на суму 136 396,00 грн. На підставі цього відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення від 02.03.2012 року №0000471701, яким позивачу було зменшено від'ємне значення ПДВ за листопад 2011 року на 136 396,00 грн.
Позивач не погодившись з податковим повідомленням-рішенням від 02.03.2012 року №0000471701, оскаржив його в судовому порядку. Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 04.04.2012 року вказане податкове повідомлення-рішення визнано протиправним та скасовано. Як встановив суд, дана постанова суду не набрала законної сили, оскільки оскаржена Луцькою ОДПІ до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Судом також встановлено, що в період з 06.03 по 14.02.2012 року Луцькою ОДПІ проведено виїзну позапланову документальну перевірку підприємця ОСОБА_3 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за грудень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення, що декларувалось в період з 01.11.2011 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено акт від 21.03.2012 року №248/17-2/2488817808. В цьому акті перевірки зафіксовано факт порушення підприємцем (позивачем) пунктів 198.4, 198.6 статті 198, пунктів 200.3, 200.6 статті 200 ПК України, що призвело завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за листопад 2011 року в сумі 136 396,00 грн., внаслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за грудень 2011 року на суму 58 826,00 грн. та залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за грудень на суму 77 570,00 грн. Перевіркою бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за грудень 2011 року було підтверджено суму бюджетного відшкодування в розмірі 20 434,00 грн. На підставі цього акту відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення від 30.03.2012 року №0000951701, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування за грудень 2011 року на 58 826,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 14 706,00 грн.
Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довід правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення від 30.03.2012 року №0000951701 з наступних підстав.
З акту перевірки №248/17-2/2488817808 від 17.02.2012 року вбачається, що перевіркою достовірності відображених показників у поданій декларації з ПДВ за листопад 2011 року встановлено завищення суми податкового кредиту на суму ПДВ 136 396,00 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за листопад 2011 року, оскільки позивачем включено до податкового кредиту придбані СПД ОСОБА_3 у ТзОВ «Богдан-Авто Луцьк» (код ЄДРПОУ 377069603186, м. Луцьк, вул. Словацького, 30/3) автотранспортний засіб марки Hyundai Santa Fe згідно укладеного договору, який як встановив суд, носив усний характер, акту приймання-передачі транспортного засобу та податкових накладних №97 від 10.11.2011р. на суму ПДВ - 3333,33 грн. та №144 від 14.11.2011р. на суму ПДВ - 55491,67 грн. (включено в декларацію з ПДВ та відображено в реєстрі отриманих податкових накладних за листопад 2011р.) та у EURORA TRANS LTD (Болгарія) придбані автотранспортні засоби: Mersedes-Benz 254 L Actors відповідно до ВМД №205000022/2011/019633 на суму ПДВ - 54064,64 грн, та причіп DENGA на суму ПДВ - 23506,18 грн.
В акті також зазначено, що у поданій декларації з ПДВ за грудень 2011 року підтверджено суму бюджетному відшкодуванню у розмірі 20434,00 грн.
Відповідач вказує на те, що до складу податкового кредиту приватного підприємця можливе включення сум податку на додану вартість по транспортним засобам, зареєстрованим лише на суб'єкта господарювання (а не на приватну особу) за умови використання їх в оподатковуваних операціях, проте таке твердження не заслуговує на увагу суду, з наступних підстав.
Судом встановлено, що автомобіль марки Hyundai Santa Fe був зареєстрований у Луцькому МРВ ДАІ УМВС України у Волинській області на фізичну особу ОСОБА_3, йому присвоєно державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію даного транспортного засобу (а.с.23), а автомобіль марки Mersedes-Benz 254 L Actors відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу (а.с.23) також зареєстрований у Луцькому МРВ ДАІ УМВС України у Волинській області на фізичну особу ОСОБА_3 та йому присвоєно державний номер НОМЕР_3, причіп бортовий DENGA зареєстрований на фізичну особу ОСОБА_3 та йому присвоєно державний номер НОМЕР_4.
Відповідно до пункту 6 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1388 від 7 вересня 1998 року транспортні засоби реєструються за юридичними та фізичними особами в реєстраційно-екзаменаційних підрозділах Державтоінспекції. Транспортні засоби, що належать фізичним особам-підприємцям, реєструються за ними як за фізичними особами.
Отже, з аналізу вищезазначеної норми випливає, що реєстрація транспортних засобів передбачена лише за юридичними або фізичними особами, а відтак у свідоцтвах про реєстрацію транспортних засобів не може зазначатися як їх власник фізична особа-підприємець. При цьому, суд вважає, що неможливість державної реєстрації транспортних засобів за фізичними особами-підприємцями не позбавляє права таких осіб на податковий кредит по операціях з придбання транспортних засобів, якщо були дотримані умови його формування, визначені Податковим кодексом України.
У статті 2 Господарського кодексу України (ГК України) визначено, що учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, а згідно зі статтею 55 цього Кодексу, громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Зважаючи на вищевикладене, право власності на майно повинно реєструватись за фізичною особою, а не за фізичною особою-підприємцем.
Положеннями частини 1 статті 52 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 128 ГК України встановлено, що громадянин - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, на яке відповідно до Закону може бути звернено стягнення.
Таким чином, до податкового кредиту фізичних осіб - суб'єктів господарювання, зареєстрованих платниками податку на додану вартість, можливе включення сум податку на додану вартість, нарахованих (сплачених) у зв'язку з придбанням транспортних засобів (тягачів, причепів, напівпричепів), за умови використання таких транспортних засобів в оподатковуваних операціях у межах їх господарської діяльності та наявності належним чином документального оформлення та підтвердження відповідних витрат і відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку.
Загальний порядок формування податкового кредиту з ПДВ як для юридичних осіб, так і для фізичних осіб, зареєстрованих платниками ПДВ, регламентується статтею 198 Податкового кодексу України. При цьому, особливих умов для формування податкового кредиту та визначення дати податкового кредиту для фізичних осіб - суб'єктів господарювання, зареєстрованих платниками податку, вищезазначеним Законом не передбачено.
Крім того, включення до податкового кредиту сум податку, нарахованих (сплачених) у зв'язку з придбанням транспортних засобів, можливе за умови використання таких транспортних засобів в оподатковуваних операціях у межах їх господарської діяльності та наявності належним чином документального оформлення та підтвердження відповідних витрат та відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку.
З досліджених судом подорожніх листів (а.с.36) вбачається, що придбані позивачем транспортні засоби використовуються підприємцем ОСОБА_3 у господарській діяльності.
Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що транспортні засоби придбані фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 згідно видаткової накладної від 21.11.2011 року, ВМД №205000022/2011/019633 від 25.11.2011 року, ВМД №205000022/2011/019634 від 25.11.2011 року використовуються позивачем у його господарській діяльності.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 1503.2011 року фізична особа-підприємець ОСОБА_3 здійснює такі види діяльності, як організація перевезення вантажів, діяльність автомобільного вантажного транспорту та ін. (а.с.24).
Статтею 51 Цивільного кодексу України встановлено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Таким чином, неможливість державної реєстрації транспортних засобів за фізичними особами-підприємцями не позбавляє права таких осіб на податковий кредит по операціях з придбання транспортних засобів (машин), якщо були дотримані умови його формування, визначені нормами Податкового кодексу України та не позбавляє права такого платника податків на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість. Відтак, фізичною особою-підприємцем правомірно включено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість у листопаді 2011 року в розмірі 136 395,00 грн., та в грудні 2011 року суму бюджетного відшкодування у розмірі 58 826,00 грн.
Згідно із підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Пунктами 200.1, 200.3 статті 200 ПК України передбачено, що сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу -зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПК України:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України -сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;
б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до пунктів 200.7, 200.11-200.13 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.
Враховуючи встановлені обставини справи та виходячи зі змісту наведених норм законодавства, суд приходить до висновку, що позивачем не завищено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у грудні 2011 року на суму 58 826,00 грн.
Згідно із частиною першою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оскільки відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення №0000951701 від 30 березня 2012 року, суд з урахуванням наданих частиною 2 статті 162 КАС України суду повноважень приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення шляхом прийняття постанови про визнання протиправним та скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до частини першої статті 94 КАС України на користь позивача слід стягнути з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 736 грн. , сплачений з кожної позовної вимоги згідно з платіжним дорученням № 84 від 12 квітня 2012 року (а. с. 2).
Керуючись статтею 94, частиною 3 статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції №0000951701 від 30 березня 2012 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 736 (сімсот тридцять шість) грн. судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 11 травня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий - суддя В.Д. Ковальчук